§ 41. Римська республіка в V – середині ІІІ ст. до н. е.

1. Яким був державний устрій Римської республіки?

Вигнавши Тарквінія Гордого, римляни проголосили республіку, тобто виборне правління. Ця подія, як вважали римські історики, відбулася 509 р. до н. е. Римська республіка мала три основні гілки влади: народні збори, сенат і магістратів (тобто начальників, правителів).

Респу́бліка (латин. – справа народу) – це така форма державного правління, за якої верховна влада у державі належить народу. Органи державної влади обираються на певний термін та мають чітко визначені повноваження. Державна влада за республіки поділяється на законодавчу, виконавчу, судову.

У Римі, як і в Греції, господарем держави вважався народ. Народні збори приймали закони й обирали посадових осіб – магістратів. Пропозиції, які вносили на зборах, не можна було ні обговорювати, ні змінювати – лише прийняти або відкинути цілком. Їх попереднє обговорення відбувалося на особливих зібраннях.

Посадових осіб вибирали терміном на один рік. За свою роботу вони звітувалися перед народними зборами. Посадові обов’язки виконували безоплатно. Утім, більшість виборних посад прибрали до своїх рук патриції. Тільки вони могли обиратися консулами, суддями, градоначальниками, скарбниками.

Вищими посадовими особами були два консули, які замінили вигнаних царів. Вони володіли царською владою – імперієм, що давало їм право командувати військом і вершити суд. Їх обирали народні збори з-поміж патриціїв. У них було менше влади, ніж у колишніх царів, позаяк їх було двоє і кожен міг протидіяти іншому. Крім того, у мирний час з усіх питань консули повинні були радитися із сенатом, який відав скарбницею, розв’язував проблеми війни і миру. І тільки під час військового походу влада консулів була необмеженою.

Наймогутнішим державним органом Римської республіки був сенат. Він складався із 300 осіб. Сенат оголошував набір до війська, визначав кількість солдатів та грошей на війну, приймав послів з інших країн, уводив чи забороняв нових богів. Усі постанови народних зборів мав затверджувати сенат.

У разі крайньої небезпеки для держави призначався диктатор. Йому були підпорядковані усі три гілки влади, включаючи консулів. Диктаторська влада обмежувалася лише терміном – вона не могла продовжуватись понад 6 місяців.

Диктатор – посадова особа в Стародавньому Римі, якій передавали всю повноту влади у разі небезпеки для держави (війна, повстання тощо).

. Чим завершилася боротьба патриціїв і плебеїв?

Обговоріть у класі! Які права отримали плебеї? Чи можна сказати, що результатом боротьби стала рівність патриціїв і плебеїв у правах?

Після падіння царської влади загострилися суперечності між патриціями і плебеями. Для незадоволення плебеїв було дві основні причини. По-перше, патриції захопили усі державні посади, створені після вигнання царя. По-друге, значна частина плебеїв страждали від боргів та нестачі землі. У 494 р. до н. е. плебеї, які складали основу війська, пішли з Рима і забажали створити нову общину.

Зрештою патриції погодилися на створення виборної посади народних трибунів – особливих плебейських захисників. Спочатку їх обиралося двоє, а згодом – десятеро. Особа народного трибуна оголошувалася священною і недоторканою. Він мав право скасувати рішення консулів і сенату. Для цього йому потрібно було вимовити слово вето, що латинською мовою означає «забороняю».

Вето (латин. – забороняю) – право посадової особи заборонити або припинити введення в дію того чи іншого рішення чи закону.

Народні трибуни не мали права залишати Рим більше ніж на добу. Двері їхніх будинків мали бути постійно відкритими для громадян, що потребували захисту.

3. Як було організоване римське військо? Багатьом перемогам Рим завдячував своїй організованій і добре озброєній, як на той час, армії. До римського війська набирали тільки повноправних громадян. На чолі його стояли два консули. Кожен з них командував декількома легіонами. До легіону входило 4200 піхотинців і 300 вершників. Легіон поділявся на невеликі загони – маніпули, які складалися з двох центурій. Такі мобільні загони успішно билися не тільки на рівнині, а й у лісі, в горах.

У римській армії використовували облогові механізми. Для перекидання воїнів через ворожі фортечні мури застосовували «ворони» – абордажні трапи. Крім того, римляни користувалися метальними механічними пристроями: катапультами, балістами, скорпіонами та ін.

Легіон – військове з’єднання в армії Стародавнього Риму.

4. Як і коли Рим підкорив Італію?

Працюємо в парі! Прочитайте текст і дайте відповідь на такі запитання: як було влаштовано римську систему громадянства та союзництва? Яку користь вона приносила римлянам?

На Апеннінському півострові проживало до 12 народностей. Понад 200 років між ними та Римом точилися війни. Римські правителі у відносинах з іншими народностями проводили політику «батога і пряника». Чим більше послуг надавали жителі якогось міста Риму в його війнах, тим більше прав римського громадянина вони здобували. Народності й міста, що воювали проти Риму, після їх підкорення не одержували жодних прав. Зрадити було ще небезпечніше. Римляни руйнували міста зрадників, а жителів продавали в рабство. Тож краще було добровільно підкоритися Риму, ніж воювати проти нього.

Римляни використовували будь-які суперечності серед своїх ворогів. Вони намагалися посварити народності між собою, щоб не допустити їх об’єднання, а вже потім підкорювали їх одну за одною. Правилом Риму було: «Розділяй і владарюй».

Діючи таким чином, римляни до середини ІІІ ст. до н. е. завоювали всю Італію. Тільки на півночі, в долині річки По, свою незалежність зберегли галли. На всьому Апеннінському півострові поширилась римська монета – динарій. На півдні володіння римлян підступили до острова Сицилія, де вони зіткнулися ще з одним могутнім загарбником – Карфагеном.

Бойовий порядок римської піхоти «черепаха» (історична реконструкція). Призначений для захисту від метальних снарядів під час польових боїв і облог

Задача до лічби років. Що було раніше: проголошення республіки в Римі чи утворення єдиної держави в Китаї? Наскільки раніше?

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. У якому році в Римі було проголошено республіку?

2. Розкажіть про права та обов’язки народних трибунів.

3. Які органи влади були в Римі часів Республіки? Якими справами вони керували?

РОЗУМІЮ

1. Поясніть поняття «республіка», «диктатор», «вето», «легіон», «народний трибун».

2. Висловіть судження про значення посади народних трибунів для плебеїв.

3. Як римляни завоювали Італію? Якими правилами вони керувалися щодо підкорених народів?

ВМІЮ

1. Порівняйте управління Афінською державою часів Перикла та Риму часів Республіки. Що було подібного, а що – відмінного?

2. Опишіть римське військо ІІІ ст. до н. е. Порівняйте його з давньогрецьким.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Охарактеризуйте особливості республіканського устрою в Римі. Дайте оцінку такому порядку в управлінні державою.

2. Уявіть, що ви присутні на засідання сенату в Римі. Спробуйте сформулювати основні вимоги римських плебеїв від особи їхнього представника (народного трибуна).

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ. Проведіть дослідження. Що нині означає слово «вето»? В яких випадках і хто може застосовувати право вето. Для відповіді на ці запитання скористайтеся інформаційними ресурсами (довідкова література, інтернет тощо).

Для допитливих!