§ 55. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства

(узагальнення до курсу)

Історія людства – це історія багатьох народів і держав. Вона наповнена великою кількістю унікальних подій. Протягом століть і тисячоліть народи накопичували власний історичний досвід.

Історія стародавнього світу, яку ви вивчали в цьому навчальному році, – найдовший період історії людства. Він починається з появи ймовірних предків людини близько трьох мільйонів років тому і завершується падінням Західної Римської імперії (V ст. н. е.).

Історичний розвиток у різних регіонах світу в давні часи проходив неоднаково. Це зумовлено різними причинами, зокрема природними умовами, вибором способу життя самим народом тощо. Тому народи відрізняються між собою культурою, мовою, звичаями, традиціями, цінностями, облаштуванням помешкань, вірою. Тому ми говоримо не про одну, а про різні давні цивілізації. Завдяки цій багатоманітності людство отримало в спадок різноманітні історичні пам’ятки історії, притаманні тим чи іншим народам.

Кожен народ має свою особливу, неповторну історію. Проте різні народи світу, незалежно від розселення, мали також багато спільного: люди використовували схожі знаряддя праці, об’єднувалися в громади, піклувалися про свій добробут, виховували дітей тощо. Між сусідніми народами відбувалася тісна взаємодія – між ними здійснювалася торгівля, укладалися різноманітні угоди.

Утім, відносини між народами не завжди були мирними – часом відбувалися криваві збройні конфлікти та війни, внаслідок яких гинуло багато людей, зазнавали руйнувань міста й села, знищувалися пам’ятки історії. Одним із уроків історії є те, що основний інструмент розпалювання воєн становить ненависть, нетерпимість до інших народів, їхніх звичаїв та вірувань, а також прагнення до збагачення за рахунок завоювань. Історія вчить нас, що у відносинах між народами важливо дотримуватися взаємоповаги, а будь-які суперечності варто розв’язувати шляхом перемовин.

Сучасна культура не може обійтися без надбання попередніх епох. Цивілізації стародавнього світу залишили нам величезну культурну спадщину: мистецькі та літературні твори, народну творчість, архітектурні пам’ятки, наукові знання, різноманітні технічні винаходи, релігійні вірування й міфологію, уявлення про світ і мораль. Шедеври, створені стародавніми митцями, стали в подальшому сприйматись як неперевершені й гідні наслідування зразки.

Античність сформувала державний устрій, що став моделлю для сучасного суспільства, – демократію. Саме в цю добу склалися й утвердилися такі поняття, як: громадянин, громадянська свобода і громадянський обов’язок, людяність. Нині античність розглядають як спільне минуле всіх європейських народів.

Історія України є складовою всесвітньої історії, насамперед – європейської. Історичне минуле нашого народу не можна розглядати окремо від минулого всього людства. Через географічне розташування історія українських земель ніколи не розвивалася ізольовано. Вона була тісно пов’язана з далекими й близькими територіями, і це простежується від появи людей на українських землях і до сьогодення.

Тож пропонуємо узагальнити отримані під час вивчення курсу знання, перевірити набуті уміння та навички.