Що відомо про землеробські племена в першій половині І тис. до н. е.?

Речові джерела чорноліської археологічної культури

В першій половині І тис. до н. е. територію сучасної України населяли різні народи. Це кіммерійці, скіфи, хліборобське населення лісостепової смуги, греки. Вони різнилися господарством, побутом і культурою. Час від часу їх мирне співіснування порушувалося військовими сутичками. Одні з них вели осілий спосіб життя, інші займалися кочівництвом, тобто були кочівниками. Про історію кочівників (кімерійців, скіфів, сарматів) ви довідаєтеся на сторінках підручника. Нині ми ознайомимося з історією землеробів лісостепу.

В І тис. до н. е. в лісостеповій смузі сучасної України, в межиріччі Дніпра й Дністра, мешкали племена землеробів. Назви їх ми не знаємо, позаяк вони не мали власної писемності, а свідчень у стародавніх джерелах про них не збереглося. Вчені називають їх культуру чорноліською, від місця проведення розкопок – у Чорному лісі, що у верхів’ях річки Інгулець

Жили чорнолісці в дерев’яних будинках із заглибленою в землю основою – напівземлянках. Їхнє господарство ґрунтувалось на орному землеробстві. Хлібом забезпечували не лише себе, а й продавали іншим племенам, зокрема грекам. В обмін мали вино, маслинову (оливкову) олію, посуд, прикраси. Крім вирощування зернових мешканці лісостепу добували мед, віск, хутро. Не останню роль відігравало й осіле скотарство: вирощували велику рогату худобу, кіз, овець, свиней, коней.

Значного розвитку досягла в мешканців лісостепу й бронзоливарна справа: з бронзи виготовляли різноманітні знаряддя праці, інструменти, списи, кинджали, оздоби. Залізо використовували в основному для виготовлення зброї. Наприклад, на розкопках одного з городищ археологи знайшли чи не найбільший меч у Європі того часу: довжина сталевого клинка сягала майже 95 см, а разом із бронзовим держаком – 1 м 8 см.

А захищатись було від кого. Насамперед це південні кочівники, які не були проти, аби поживитися майном землеробів та обкласти їх даниною. Тому для свого захисту лісостепове населення починає будувати оборонні споруди – городища.

Городища розміщувалися на добре захищених природою майданчиках найчастіше на високих прирічних мисах. Спочатку споруджували кругле укріплення (діаметром 40–100 м). Потім оточували його валом, на гребені якого зводили стіну із дерев’яних зрубів. Із боку поля викопували один або декілька глибоких ровів.

Учені дійшли висновку, що на території лісостепової смуги України існувало досить могутнє об’єднання землеробських племен, яке успішно протистояло загрозі степових кочових племен, зокрема кіммерійцям. Мешканці лісостепу мали не лише піше військо, а й кінноту.

Ливарні форми, знаряддя праці, озброєння, кераміка чорноліських племен. Малюнок П. Корнієнка

Керрамічний посуд чорноліської культури