уособленням мудрості. У Біблії розповідається, як одного разу до нього прийшли дві жінки з незвичайною і дуже складною справою. І сказала одна з них: «Я і ця жінка живемо в одному домі. У мене народився син. На третій день після мене породила і ця жінка. А ми були разом, нікого чужого в домі з нами не було. Вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього. І встала вона серед ночі і підмінила дітей – мертвого поклала до мене, а собі взяла живого. Встала я вранці, щоб погодувати сина свого, а він мертвий. І придивилась я до нього, і бачу, що це не мій син». Інша жінка все заперечувала: «Ні, то мій син живий, а твій син мертвий!» Обидві жінки кричали, звинувачували одна одну в брехні.

Цар трохи подумав, узяв меча і сказав: «Розітніть це живе дитя навпіл і дайте кожній з них половину». Почула це перша жінка і тривожно скрикнула: «Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, не вбивайте його!» А друга спокійнісінько сказала: «Нехай же не буде ні мені, ані тобі – розтинайте». Тоді цар показав на ту жінку, яка благала зберегти життя дитині, і сказав: «Дайте їй це живе немовлятко, не вбивайте, вона – його мати».

Соломонові багатства та мудрість викликали подив найвіддаленіших народів. Одного разу з далекої Південної Аравії, з країни Сава, прибув до двору Соломона караван верблюдів з багатими дарами. Це прибула сама цариця Савська, щоб побачити на власні очі ізраїльського царя і впевнитися в його мудрості та пишноті його палацу.