Za coveka koji je pogubio pergamente
ЗА ЧОВЕКА КОЈИ ЈЕ ПОГУБИО ПЕРГАМЕНТЕ
Тражим помиловање
за човека
који се вратио с дуга пута
а погубио доказе и пергаменте
да је онај за кога се каже
и који јесте,
те му људи не верују на гола слова.
За човека који руком показује
охлађени димњак свога крова
и травом зараслу стазу до прага,
а нико му неће да посведочи
да је проводио тамо дане.
За човека кога жива сахране
па није ни на земљи
ни у њеној тами
и мемли.
За витеза
коме су руку љубиле мајке
и кога су благосиљали старци
докле не посече троглаву неман
граду испред самих довратака,
док не потуче по стењу шарке
и не повади змијске жалце
из ногу босе чобанчади,
а кога забораве за трен ока,
још док гледају мртву аждају
и мртву шарку и поскока.
За човека на кога се заборавом и они баце
које из чељусти немани спасе.
За војника који буквице нема
а без књиге царске важне
не може цару да докаже
да је у рату задобио
седам рана без пребола,
да има на прсима ожиљака
више него у грудобрана,
да му још телом метак кола.
За војника кога кад борба прође
баце као сломљену пушку
у старо гвожђе.
POR HOMO KIU PERDIS SIAJN PERGAMENOJN
Amnestion mi petas
por la homo kiu de longa vojaĝo revenis
kaj perdis la pruvojn kaj pergamenojn
ke li estas tiu kiu diritas
kaj kiu li estas,
do, homoj ne kredas la nurajn vortojn.
Por la homo kiu permane montradas
la fridiĝintan fumtubon sur tegmento sia
kaj herbokovritan vojeton ĝissojle,
ho ve, neniu atestemas
ke li tie vere longe restadis.
Por la homo kiu viva entombigitis
kaj estas plu nek sur tero
nek en ĝia mallumo
kaj ŝimo.
Por la heroo
kiun malkisadis patrinoj
kaj benadis maljunuloj
kiam li buĉis la trikapan monstron
ĝuste antaŭ la urba pordego,
kiam li mortfrapis surroke vipurojn
kaj forprenadis serpentajn pikilojn
el piedoj de povraj etpaŝtistoj,
kaj kiujn oni momente forgesis
vidante ankoraŭ mortan drakon
kaj mortan vipuron aŭ aspidon.
Por la homo kiun per forgeso kovras
eĉ tiuj kiujn li el makzelo
de monstrego savis.
Por soldato libreton ne havanta
sed kiu sen grava cara libro ne povas al caro pruvi
ke lin trafis dum milito
por eterno eĉ sep vundoj,
ke surbruste ja videblas
cikatroj pli ol sur la remparoj,
ke kartoĉo enas liakorpe.
Por soldato kiu post milito
forĵetitis kiel oldpafilo
en rompitan ferrubaĵon.
(Tradukis: Agnesa Eremija)