Мета.
Очікувані результати: учні знають основні тренди у веб-дизайні
Обладнання: комп’ютери з доступом в мережу Інтернет, інтерактивна дошка.
Тип уроку: Комбінований.
План
І. Організаційний етап
· привітання
· перевірка присутніх
· перевірка готовності учнів до уроку
Створення атмосфери психологічного комфорту.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду
Прийом «Продовжить речення»
Про веб-дизайн мені відомо...
Завдання веб-дизайну...
Про професію веб-дизайнера я знаю...
Рефлексивний прийом «Зроби висновок»
Чи можна сказати, що у вас достатньо знань про веб-дизайн?
Наскільки ви розумієтеся на сучасних трендах у веб-дизайні?
ІІІ. Повідомлення теми. Організація спільного з учнями формулювання мети й завдань уроку
Учитель пропонує учням уважно прочитати тему уроку та визначити, що від них очікується, яких знань їм слід набути, що навчитися робити.
Завдання уроку: зрозуміти, які зараз основні тренди у веб-дизайні; використати інформацію про тренди у веб-дизайні для обраного проекту.
IV. Мотивація навчальної діяльності
Мотиваційні запитання
Чому мені потрібно розумітися на трендах у веб-дизайні?
Як інформація про тренди у веб-дизайні допоможе зробити мій сайт більш цікавим?
Що допоможе мені зосередитися на завданнях уроку?
V. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя з елементами демонстрування презентації
(використовуються можливості локальної мережі кабінету або проектор)
VI. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом «Найкращий журналіст»
Учням пропонують скласти запитання до вивченого матеріалу. Запитання мають бути змістовними, лаконічними, спонукати задуматися. Їх записують на аркушах і віддають у «прес-центр» (назначена група учнів). Запитання по черзі зачитують, і клас надає відповіді. Оцінюють якість складеного запитання.
VIІ. Практична робота «Пошук ідей розробки сайта на основі сучасних трендів у веб-дизайні»
Тренувальні вправи
Створити html-документ з ім'ям text.html, відформатувати текст відповідно до зразка
Дані
Довжина двійкового коду повідомлень називається обсягом даних.
Для позначення довжин двійкового коду повідомлень використовують і більші одиниці вимірювання, які, згідно з Міжнародною системою одиниць (СІ), утворюються за допомогою префіксів кіло, мега, гіга, тера і т. д.
Історично склалося так, що ці префікси (кіло, мега, гіга, тера) в інформатиці трактуються по-іншому, не так, як, наприклад, у математиці, а саме:
1 Кбайт (кілобайт) = 210 байтів = 1024 байти;
1 Мбайт (мегабайт) = 210 Кбайт = 220 байтів = 1 048 576 байтів;
1 Гбайт (гігабайт) = 210 Мбайт = 220 Кбайт = 230 байтів;
1 Тбайт (терабайт) = 210 Гбайт = 220 Мбайт = 230 Кбайт = 240 байтів.
Так сталося тому, що в комп’ютері використовують двійкові коди. А оскільки 210 = 1024, що приблизно дорівнює 1000, то саме 1024 байти і стали називати кілобайт. Аналогічно, 210 кілобайтів стали називати мегабайт і т. д.
VIІI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Запитання для рефлексії
Що нового я дізнався на уроці?
Чи маю я задоволення від роботи над обраним проектом?
Чи можна сказати, що я розуміюся на основних трендах веб-дизайну?
Яку інформацію з теми уроку я розповім удома батькам?
VIІІ. Домашнє завдання
Завести «Щоденник особистих вражень від вивчення інформатики». Зробити пост у соціальних мережах про тренди веб-дизайну.
ІX. Оцінювання роботи учнів