§ 15. Природа і населення Південного Дворіччя

Практична робота! Покажіть на карті Дворіччя та охарактеризуйте його географічне положення. У процесі ознайомлення з природними умовами Південного Дворіччя заповніть таблицю.

Південне Дворіччя – це зона пустельного клімату. Влітку надто жарко: спека сягала 50 °C у затінку, а засуха тривала по 7–8 місяців. Нерідко піщані й пилові бурі вкривали пилом навколишні поля й гаї. Узимку (3–4 місяці) ураганні зливи перетворювали низини в непрохідні болота. Вони кишіли різноманітними комахами, які розносили чимало хвороб. Таким чином, у найдавнішу епоху територія Південного Дворіччя була малопридатна для розселення людей. Перші поселенці, мабуть, прибули сюди не добровільно, а гнані тяжкою необхідністю (нестачею харчів та натиском вороже налаштованих сусідів).

Люди оселялися на цій негостинній землі лише завдяки двом річкам – Тигру та Євфрату, які несли в пустелю таку життєдайну вологу. У давнину вони текли майже паралельно, тому їх називали ріками-близнюками. Розливи Євфрату і Тигру не такі, як Нілу, а короткі, бурхливі і часто несподівані. Коли навесні в горах Вірменії розпочинається танення снігів, обидві річки переповнюються, виходять з берегів і заливають околиці. Особливо небезпечна повінь під час припливу, коли вода в Перській затоці піднімається. Тоді води річок заливають усю країну. Саме у Дворіччі виник міф про Всесвітній потоп, який знищив майже все на Землі. Тому люди, які жили тут, перебували в постійному страху перед повінню. Коли вода поступово спадала, то залишався товстий шар масного мулу. Цей наносний ґрунт вельми родючий.

Пригадайте! Як жителям Стародавнього Єгипту вдалося створити умови для значного розвитку хліборобства і тваринництва, процвітання всієї країни?

2. Як природа вплинула на заняття жителів Південного Дворіччя? У V–ІV тис. до н. е. на півдні Дворіччя, у районі Перської затоки оселилися шумери. Ця країна називалася Шумер. Приблизно в цей час на північ від шумерів оселилились аккадці. Їх держава називалась Аккад.

Основними заняттями населення Південного Дворіччя в V–ІV тис. до н. е. були землеробство та скотарство. Природа створила сприятливі умови для полювання та рибальства. Річки, озера й Перська затока кишіли рибою. У заростях очерету гніздилися водоплавні птахи. Із сусідніх степів заходили дикі бики, газелі та дрібна дичина, були також небезпечні хижаки – леви.

Каменю, металів і лісу в Південному Дворіччі не було. На місці в достатку були лише глина й очерет, які широко використовувалися в повсякденному житті. Тому спочатку житла плели з очерету, який обмазували глиною.

Найбільше багатство Південного Дворіччя – це земля. Родючі ґрунти давали великі врожаї. Однак займатися хліборобством у несприятливих природних умовах було важко. На півночі, в Аккаді, не вистачало води для зрошення. А на півдні, в Шумері, навпаки, часто відбувалися повені, тож місцевість була заболочена. Але люди не відступали перед труднощами. Вони будували канали для зрошення полів та осушення боліт. Споруджували штучні насипи, дамби і водойми, насипали цілі пагорби, на яких виникали міста.

Наполеглива праця населення Південного Дворіччя перетворила цю річкову долину в квітучу країну, де збирали великі врожаї зерна, овочів і фруктів. Земля давала більше продуктів, ніж потрібно було для прогодування сім’ї землероба. У громадах з’явилася можливість утримувати спільним коштом певні суспільні прошарки, які могли спеціально присвятити себе справам управління, релігійного культу, війни. Почали створюватися перші державні утворення на чолі з правителем, на службі в якого були чиновники та армія.

3. Що таке міста-держави? Яким було господарство Південного Дворіччя в IV–III тис. до н. е.?

Працюємо в парі! Порівняйте, що було спільного в господарствах Єгипту та Південного Дворіччя?

Шумери й аккадці заснували багато міст – Ур, Урук, Лагаш, Аккад, Ашшур та ін. Кожне місто було столицею невеликої держави, до якої входили саме місто та міська округа. Таке невелике державне утворення історики називають місто-держава. Кожне з них мало свої закони, казну, органи управління і військо. Очолював місто-державу володар, якого називали лугаль («велика людина») або енсі («пан, що кладе наріжний камінь»).

Місто-держава – держава, яка складається з одного міста та навколишньої території.

Будівельним матеріалом у Дворіччі була глина, з якої робили цеглу. З глиняної цегли будували все – житлові будинки, храми, палаци. У Дворіччі було мало палива. Тому цеглу не обпалювали, а просто сушили на сонці. Але необпалена цегла нетривка, легко руйнується. Через це міську стіну будували такої товщини, щоб зверху по ній міг проїхати віз. У побудованих з такої цегли будинках улітку була прохолодно, а взимку – тепло.

У Дворіччі вирощували зернові культури (просо, ячмінь, пшеницю), різноманітні овочі та плодові дерева (фінікову пальму, яблуні, гранатове дерево). Особливо цінували фінікову пальму, яку називали «деревом життя». З фініків виготовляли різні солодощі й борошно, кісточки використовували як паливо, з волокон кори плели мотузки й кошики.

Шумери розводили дрібну та велику рогату худобу, домашню птицю. Місцеві хлібороби винайшли плуг, яким було зручно орати ґрунт. Під час оранки у плуг запрягали биків та ослів, з їхньою допомогою також молотили хліб.

У містах працювали вмілі ремісники: будівельники, теслярі, суднобудівельники, гончарі, чинбарі та ін. Багато речей у Дворіччі робили з глини: винні бочки, посуд, дитячі іграшки, серпи з кам’яними зубцями, цвяхи, труби і навіть домовини. Саме тут уперше з’явилися глиняні конверти, у які вкладали глиняні листи.

Міста були місцем жвавої торгівлі й обміну. Жителі Дворіччя обмінювали в інших народів зерно, вовну, тканини та фініки на дерево, будівельний камінь і метали.

4. Як і на чому писали в Дворіччі?

Працюємо в парі! Порівняйте писемність Стародавнього Єгипту і Дворіччя. У чому полягає відмінність?

Для ділового листування потрібен був простий та дешевий матеріал. Але папірус на берегах Євфрату й Тигру не ріс. Жителі Дворіччя навчилися писати гострою паличкою на маленьких плитках-табличках з вогкої глини. Якщо документ був важливим, то табличку висушували на сонці або випалювали. Після цього її можна було зберігати дуже довго. Чимало таких табличок збереглося до наших днів.

Спочатку у Дворіччі, як і в Єгипті, «писали» малюнками. Але на вогкій глині важко намалювати складний знак чи літеру, це вимагало багато часу. Можна було тільки витискувати окремі рисочки – клинці. Тому писемність жителів Стародавнього Дворіччя називають клинописом. Кожний знак складався з кількох клинців. Він позначав або окремий склад, або ціле слово, як і єгипетський ієрогліф. Загалом було вироблено близько тисячі таких знаків. Виникнувши в Південному Дворіччі, клинопис дуже швидко поширився серед народів Передньої Азії.

5. Ознайомтеся матеріалом "Де і як навчалися ваші ровесники в Дворіччі?" Порівняйте сучасну школу зі школою Дворіччя. Що між ними спільного, а що відмінного?

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. Які великі річки протікають територією Дворіччя?

2. У якому тисячолітті у Дворіччі оселилися шумери та аккадці?

3. Як називається писемність жителів Стародавнього Дворіччя?

РОЗУМІЮ

1. Як природні умови впливали на спосіб життя населення Дворіччя?

2. Поясніть, що таке місто-держава.

3. Поміркуйте, чому знаки для письма у Дворіччі складалися з клинців, а не ієрогліфів.

4. Який матеріал був найпоширеніший у Дворіччі? Наведіть приклади його використання.

ВМІЮ

1. Опишіть способи боротьби людей з несприятливими природними умовами в Єгипті і Південному Дворіччі. Що було спільного, а що відмінного в господарстві обох країн?

2. Порівняйте писемність жителів Південного Дворіччя з писемністю єгиптян. Що в них було спільного, а що відмінного?

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Висловіть судження, чому у Дворіччі не виникла єдина держава, як у Єгипті, а були міста-держави.

2. Уявіть, що за допомогою машини часу ви перенеслися до Південного Дворіччя. Вам вдалося побувати у місцевій школі. Складіть розповідь про те, як пройшов цей день. Опишіть свої враження.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ: поміркуйте, чому лише об’єднавшись у громади, люди могли перетворити Південне Дворіччя у квітучу країну, де збирали великі врожаї зерна, овочів і фруктів. Висловіть судження про роль громад у суспільстві та житті окремої людини. Які потреби задовольняє людина через громаду?

Для допитливих! Зайдіть на сайт підтримки підручника та ознайомтеся з додатковим матеріалом «Міф про всесвітній потоп» і виконайте завдання до нього.