Експлуатація та технічне обслуговування акумуляторних батарей

Зберігання батарей

При продажі нових батарей вказуються наступні терміни зберігання:

• незаповнена: необмежений строк зберігання;

• заповнена, звичайна: 3 місяці, максимум 6 місяців;

• заповнена, повністю необслуговувана: 18 місяців.

При тривалому терміні зберігання батареї повинні заряджатися через регулярні інтервали часу у відповідності зі стандартним зарядом. Батареї повинні зберігатися в прохолодному і сухому приміщенні і володіти добрим ступенем зарядженості. Термін зберігання використаних батарей зменшується в залежності від віку батареї. За можливості батарея повинна постійно заряджатися невеликим струмом. Якщо батарея залишається в транспортному засобі, негативний полюс необхідно від'єднати.

Експлуатація при низьких температурах

Вплив низької температури на працездатність батареї відбувається за наступними показниками:

• зниження розрядних характеристик при стартерному пуску двигунів внаслідок збільшення внутрішніх втрат;

• зниження здатності батареї приймати заряд від генератора при працюючому двигуні.

При зниженні температури від +20 до -25 °С пускові характеристики батареї знижуються у два-три рази.

Пуск двигуна можна здійснити від батареї іншого автомобіля («прикурювання») за умови, що його генератор і регулятор напруги справні. Після пуску від сторонньої батареї живлення системи запалювання і інших приладів здійснюватиметься від працюючого генератора. Для забезпечення ефективного полегшення пуску повинні використовуватися дроти з перерізом провідника не менше 16 мм² для бензинових та 25 мм² для дизельних двигунів.

Технічне обслуговування АКБ

Батареї зазвичай постачаються вже в заповненому стані, тобто первинне заповнення кислотою не потрібне. Тільки в деяких типах батарей, наприклад батареях мотоциклів або вантажних автомобілів, можливо, буде необхідне первинне заповнення. Для цього необхідно ознайомитися з керівництвом по експлуатації.

Звичайно, технічне обслуговування в багатьох випадках, наприклад, при використанні повністю необслуговуваних батарей, не потрібне і неможливе в принципі. Дані батареї мають настільки незначну втрату води, що додавання дистильованої води не планується: у батарей, які не потребують обслуговування, заглушки закриті.

Візуально визначають стан моноблоку, кришок, пробок, виводів батарей, звертають увагу на наявність електроліту і стан його поверхні. Моноблок і кришки мають бути очищені від бруду і слідів електроліту і не мати тріщин.

Забруднені кришки протирають тканиною, змоченою 10%-м розчином питної соди або нашатирного спирту. Якщо моноблок і кришки мають тріщини, то батарея підлягає ремонту. Перевіряють і при необхідності прочищають вентиляційні отвори в пробках.

Похитуванням виводів визначають щільність їх кріплення в кришках. Окислені виводи зачищають шкуркою або спеціальною щіткою і змащують технічним вазеліном.

Спостерігаючи за поверхнею електроліту, звертають увагу на виділення бульбашок газу. Наявність бульбашок свідчить про прискорений саморозряд внаслідок забруднення електроліту сторонніми речовинами. Але при цьому необхідно враховувати, що виділення газу відбувається і при заряді батареї, тому висновки про прискорений саморозряд можна зробити тільки тоді, коли пройшов тривалий час після заряду батареї або після зняття її з автомобіля.

Притискна планка повинна щільно прилягати до кріпильного виступу моноблоку і заходити в фіксуючі виїмки на ньому. При необхідності між нею та виступом слід встановити перехідну планку. Кріпильні болти слід затягувати рекомендованим зусиллям.

Перевірка рівня електроліту

Для перевірки рівня електроліту в акумуляторі є шкала з мінімумом і максимумом. Якщо ж такої шкали немає, можливо, в отворах акумулятора є «язички», тоді електроліту в АКБ потрібно заливати стільки, щоб вони покрилися 5 мм шаром розчину (повністю занурилися).

Доливання води в акумулятори виконують безпосередньо перед заряджанням батареї, а на автомобілі  при працюючому двигуні. Недотримання цієї вимоги може викликати замерзання води в акумуляторах і прискорений саморозряд внаслідок різної щільності електроліту у верхній і нижній частинах акумулятора.

Необхідно пам'ятати, після доливання води без заряду щільність електроліту заміряти неможливо.

Не можна підвищувати рівень доливанням в акумулятори електроліту, тому що це призведе до підвищення його щільності. Електроліт доливають тільки у випадку витікання (наприклад, при перекиданні батареї).

Вимірювання щільності електроліту

Щільність електроліту дозволяє оцінити ступінь зарядженості батареї: для повністю зарядженого акумулятора щільність електроліту становить 1,27 г/см³ (при 25 °С). Зменшення щільності на 0,01 г/см³ відповідає зменшенню зарядженості на 6 %. Якщо ступінь зарядженості батареї становить менше 75%, то батарею можна експлуатувати тільки влітку, менше 50% – експлуатацію заборонено.

Вимірюють щільність за допомогою ареометра або рефрактометра. 

Ареометр зі шкалою від 1100 до 1300 кг/м³ (1,1...1,3 г/см³) проградуйований при температурі 25 °С, тому його показання відповідатимуть дійсним значенням щільності тільки при цій температурі. При вимірюванні щільності електроліту, що має іншу температуру, показання ареометра будуть мати похибку 0,7 кг/м³ на кожний градус зміни температури.

Для вимірювання щільності електроліту необхідно за допомогою гумової груші кілька разів (для видалення бульбашок повітря зі стінок піпетки) набрати електроліт в піпетку до спливу ареометра. Не виймаючи піпетку з акумулятора і не допускаючи дотику ареометром стінок піпетки, по нижній частині мениску електроліту в піпетці за шкалою ареометра визначають щільність електроліту. Допускається відхилення щільності електроліту в акумуляторах однієї батареї не більш ніж на 10 кг/м³ (0,01 г/см³). При більшому відхиленні необхідне коригування щільності електроліту.

Коригування щільності проводиться в наступній послідовності:

• проводиться вимірювання щільності всіх акумуляторів в батареї і визначається найменша щільність електроліту;

• із акумуляторів з більшою за величиною щільністю за допомогою груші відбирається частина електроліту і додається дистильована вода; 

• у всіх акумуляторах встановлюється однакова щільність електроліту, і батарея ставиться на заряд.

Рефрактометр представляє собою прилад, який вимірює показник заломлення світла в середовищі (антифриз, незамерзаюча рідина, електроліт).

Для користування приладом знайдіть добре освітлене місце та налаштуйте окуляр так, щоб шкалу було добре видно. Щоб встановити нульову точку, необхідно відкрити захисну кришку, капнути дистильованої води на призму й опустити кришку так, щоб вона притиснулася до скла. Далі встановити рівень між блакитним і білим фоном на лінії Waterline, використовуючи викрутку в місці установки нуля.

Після цього слід відкрити кришку, видалити воду і протерти призму та кришку м'якою ганчірочкою, капнути вимірюваної рідини на призму, закрити і притиснути захисну кришку. Визначене значення знаходиться на межі блакитного і білого фону. Для перевірки достатньо двох-трьох крапель рідини.

Вимірювання напруги батареї

Для вимірювання напруги акумуляторної батареї під навантаженням використовують навантажувальні вилки.

Для перевірки автомобільного акумулятора навантажувальною вилкою треба виконати наступні дії. Спочатку виконують заміри напруги на клемах акумулятора без використання навантажувального опіру. Для цього після того, як автомобіль заглушили або на акумулятор перестав подаватися струм від зарядки, чекають 6…7 годин. Беруть прилад і з'єднують його затискач з «плюсом» батареї (без підключення навантажувального опору). Мінусовим штирем на корпусі навантажувальної вилки торкаються до мінусової клеми акумулятора і дивляться на показання вольтметра. Таким чином виконується перевірка напруги розімкнутого ланцюга акумулятора і робиться висновок про ступінь зарядженості АКБ. Якщо все в порядку і акумулятор заряджений, то можна переходити до вимірювання під навантаженням.

До приладу підключають потрібне навантаження і проводять ті ж операції, що описані вище. Під'єднаною навантажувальну вилку залишають протягом 5 секунд і після цього знімають показання. Оскільки вимірювальний штир навантажувальної вилки нагрівається, його не слід брати руками, а між вимірюваннями краще робити паузу приблизно на п'ять хвилин.

Якщо напруга в наприкінці 5-ї секунди розряду перевищує U = 8,9 В, то батарея справна (не має внутрішніх дефектів).

Комплексний тест акумуляторної батареї

Тестер акумуляторів - універсальний пристрій для діагностики свинцево-кислотних автомобільних акумуляторів. З його допомогою можна тестувати всі свинцево-кислотні акумулятори такі як: AMG (плоскі, спіральні), стандартні, заливні, гелеві, необслуговувані та обслуговувані. Тестування проводиться відповідно до основних стандартів (CCA, BCI, CA, MCA, JIS, DIN, IEC, EN, SAE, GB). За допомогою тестера акумуляторів можна виміряти струм  холодного прокручування, напругу на клемах та внутрішній опір акумуляторної батареї.

Оцінюються як стан АКБ, зарядженість, пусковий струм, відсоток амортизації, так і пускова та зарядна електросистеми автомобіля. При цьому тести проводяться без навантаження, тому не можуть пошкодити акумулятор, а результати відрізняються сталістю.

Для перевірки автомобільного акумулятора необхідно підключіти тестер до його клем, потім обрати тип АКБ, базове значення пускового струму (написано на акумуляторі) та стандарт вимірювання. Вимірявши пусковий струм акумулятора і порівнявши його з базовим еталонним значенням, тестер зробить висновок про стан акумулятора.