§ 28. Утворення полісів. Афінський поліс

1. Коли і як виникають давньогрецькі поліси?

Працюймо разом! Спираючись на текст, поясніть, чим давньогрецький поліс відрізнявся від поселень Ахейської цивілізацій, а що було спільного.

У VIII ст. до н. е. в Греції з’являються перші ознаки відродження господарського та культурного життя. Розвиваються торгівля і ремесла, карбується власна монета. Водночас набуває розвитку грецьке мистецтво, виникає писемність^[1]. Населення країни збільшилось, підвищився рівень життя. Відбулося укрупнення общин шляхом об’єднання дрібних або підкоренням слабших сильнішими.

[1] У фінікійців греки запозичили алфавіт, що складався лише з приголосних звуків, і додали до нього голосні. Так з’явився грецький алфавіт із 24 літер (на його основі згодом утворилися всі європейські алфавіти). Писемність у греків була проста в засвоєнні, тому багато мешканців Греції знали грамоту.

Міста будували здебільшого поблизу морського узбережжя, де влаштовували гавань для стоянки суден. Неподалік гавані жили моряки та купці. Там-таки торгували заморськими товарами. Із часом навколо міст будували оборонні кам’яні стіни.

Зусібіч кожне місто оточували невеликі поселення або й містечка. Їх мешканці займались землеробством, городництвом та садівництвом. Такі міста, разом з прилеглою до них територією ставали самостійними общинами – полісами. Припускалось, що мешканці поліса походили від одного пращура, мали родинні зв’язки і брали участь у спільних релігійних культах та святах. Кожен поліс мав свій уряд, військо і скарбницю, чеканив свою монету.

Поліс – громадянська община, що складалася з повноправних громадян-землевласників і мала свою територію, закони, органи управління.

Поліс – це громадянська община. Лише повноправний член общини, тобто громадянин^[1], мав право на землю і брав участь у народних зборах. Обов’язком кожного громадянина були підтримка і захист свого поліса. Греки вважали, що людина була створена природою, щоб жити в містах-державах, а її добробут залежить від добробуту поліса. Лише повноправний член общини, тобто громадянин, мав право на землю і брав участь у народних зборах .

Жителі поліса поділялися на вільних та рабів. Серед вільного населення невелику групу становили аристократи (спадкова знать). Вони були власниками великих ділянок землі й ремісничих майстерень, кораблів. Усі незнатні жителі грецьких міст-держав, як бідні, так і багаті, називалися демосом, тобто народом. Це землероби, ремісники й торгівці. Раби були робочою силою і не мали ніяких прав. Багато рабів у цей час жили разом зі своїми володарями як члени сім’ї, проте їм рідко дарували свободу.

Аристократія – привілейований прошарок населення, який має виняткові права, переваги та можливості порівняно з іншими соціальними групами.

Демос – незнатні трудові верстви громадян еллінської держави.

Громадянин – особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.

В Елладі найсильнішими полісами були Афіни та Спарта, найбагатшим – Коринф. Були в Греції і маленькі поліси, у яких проживало декілька сотень населення. Загалом переважали міста-держави з населенням 5–10 тис. Хоча поліси часто конфліктували між собою, вони мали риси, характерні для всіх греків: спільну культуру, мову, писемність і релігію, що зміцнювало зв’язки між ними.

2. Як утворилася Афінська держава?

Поміркуйте! У чому полягали особливості місцерозташування Афінської держави? Покажіть на карті її територію.

У Центральній Греції розташована гірська область Аттика. Береги Аттики дуже порізані, з глибокими і зручними для мореплавства гаванями (зокрема, порт Пірей). Найбільше місто Аттики – Афіни – розкинулося в центрі широкої рівнини за 5 км від моря. Для захисту від ворожих нападів у центрі міста на високому пагорбі було споруджено Акрополь. Неподалік від нього була розташована торгова площа – агора. Тут торгували зерном, олією, вином, худобою, ремісничими виробами.

Територію навколо агори населяли ремісники. В Афінах жили гончарі, які займали цілий квартал (він називався Керамік), ковалі, шевці, ювеліри. У зручних гаванях вантажили на кораблі вироби афінських гончарів і ремісників, амфори з вином та олією для продажу в інших областях Греції та країнах. З кораблів, що прибували, вивантажували хліб, худобу, деревину, рабів. Поблизу гаваней будували та ремонтували кораблі.

Мешканці Аттики в разі небезпеки шукали притулку за міцними мурами Афін. У міру посилення афінської общини всі інші общини Аттики або підкорилися їй, або добровільно злилися з нею на основі угоди. У VІІІ ст. до н. е. в Аттиці утворилась Афінська держава (поліс).

Панівне становище в новій державі посідали аристократи. Державою правили загальна рада старійшин усіх общин (ареопаг) та 9 найвищих службовців – архонтів (перший архонт^[1], верховний жрець, головнокомандувач та шість громадських суддів). Всі ці посади займали аристократи. Демос не брав участі в управлінні державою. Лише іноді скликали народні збори, на яких оголошували рішення влади.

[1] Перший архонт мав велику владу. Зокрема, він наглядав за державним управлінням в Афінах, очолював судову та виконавчу владу, його ім’ям називався рік.

3. Які реформи провів Солон в Афінах?

Працюємо в парі! У чому полягала суть реформ Солона? Якою була основна їх мета?

На початку VІ ст. до н. е. в Афінах загострилася боротьба між демосом та аристократами. Значна частина демосу страждала від тягаря боргів, багато селян розорились. Іноді для покриття боргу селяни змушені були продавати себе та своїх дітей в рабство, навіть в інші країни. При цьому на землю боржника ставили борговий камінь, на якому вказували суму боргу та термін його сплати.

Збіднілі люди вимагали переділити землю та відмінити боргову кабалу. Демос також прагнув брати участь в управлінні державою. Настав момент, коли демос готовий був почати збройну боротьбу проти родової знаті. У розпал смути громадяни покладали надії на Солона, відомого своєю вченістю, життєвим досвідом та справедливістю. У 594 р. до н. е. народні збори надали йому повноваження на проведення реформ. Його завданням було вирішити конфлікт між демосом та аристократією.

4. Як у Афінах встановилася тиранія?

За допомогою покликання 4. Як у Афінах встановилася тиранія? ознайомтеся з відповідним матеріалом! Поміркуйте, чому Пісістрата називають тираном. Яким було його правління?

5. Яке значення реформи Клісфена для Афін?

Після повалення тиранії афіняни доручили розробити нову реформу Клісфену. її було проведено в 507 р. до н. е. Всю територію Афінської держави Клісфен розділив на 10 областей. Кожна з них складалася із трьох районів, розташованих у різних частинах країни: один – у м. Афіни, другий – на узбережжі, третій – у горах Аттики. Раніше області поділялись за родовою ознакою, тому родова знать була сильною. Відтепер вони складались не з родів, а з окремих районів. Цією реформою Клісфен немов «перемішав» громадян і дав усім їм однакові права. Так був знищений поділ громадян на знатних і незнатних.

У результаті реформи Клісфена вплив родової знаті в управлінні державою зменшився. Усі громадяни в державі вважалися рівними, незалежно від майнового стану: навіть бідняки могли обіймати всі державні посади. Так в Афінах влада опинилась у руках народу, що називається демократією. Проте демократія була обмеженою. Раби та метеки[1] не мали громадянських прав. Не допускалися до управління країною і жінки.

Демократія (від грецького demos – народ і cratos – влада) – форма організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державою та особистою свободою громадян.

[1] Метеки – це люди з інших країн, які жили та працювали в Афінах. Серед них було багато вмілих ремісників, талановитих художників та поетів, артистів, учених. Їх праця та творчість приносили велику користь місту, проте вони не мали громадянських прав та не допускалися до управління державою.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: Які реформи було проведено в Афінській державі в VІ ст. до н. е.?

РОЗУМІЮ

1. Як ви розумієте поняття «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «демократія»?

2. Якими були склад та становище різних верств населення Аттики в VІІІ–VІІ ст. до н. е.?

ВМІЮ

1. Позначте на контурній карті Аттику та місто Афіни.

2. Уявіть, що ви побували в Афінах VІ ст. до н. е. Які запитання ви б задали її мешканцям? Опишіть свої враження.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Дайте оцінку реформам Солона з позицій демосу (аристократів, рабів).

2. Чи вважаєте ви традицію остракізму справедливою? Свою відповідь аргументуйте.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ. У чому полягає цінність реформ Солона та Клісфена для розвитку Афінської держави? Чи згодні ви з твердженням, що проведення реформ дає змогу вирішувати конфлікти та суперечності в суспільстві мирним шляхом?