Чим «уславився» Нерон? 

Чим «уславився» Нерон?

Поміркуйте!  Після смерті Нерона сенат не лише відмовився його обожествляти, а й і прокляв його. Як ви вважаєте, чому?

Упродовж 54–68 рр., тобто чотирнадцять років, на чолі Римської держави був один із найжорстокіших імператорів – Нерон. Імператорську владу він здобув у 17 років. Спочатку Нерон правив за порадами видатного філософа Сенеки та вказівками матері. З часом це почало його дратувати. Тож він спочатку підіслав до матері вбивць. Убили також його дружину та стареньку тітку. Позбавив себе життя за наказом Нерона і колишній його вихователь філософ Сенека.

У часи правління Нерона ще більшого поширення набули переслідування за законом «Про образу величності». Часто-густо багатих людей імператор знищував заради того, щоб заволодіти їхнім майном. У той же час із преторіанцями і люмпен-пролетаріатом Нерон загравав, підвищуючи утримання, влаштовуючи грошові роздачі та блискучі видовища.

Цікаво знати. Імператор уважав себе великим артистом. Він любив виступати перед народом з власними піснями або на арені цирку в ролі візника. Концерти «великого співака» тривали цілий день і були справжньою мукою для слухачів. Спеціальні наглядачі з палицями стояли між рядами; вони «вибивали» аплодисменти і стежили за тим, щоб ніхто не залишив концерт. Деяким глядачам все-таки вдавалося втекти через огорожу; інші вдавали, що знепритомніли, і їх виносили на ношах.

Великим нещастям для жителів Рима була пожежа 64 р., що тривала аж дев’ять днів. У той час, як вогонь знищував будинки та давні святині міста, Нерон стояв на вежі і під звуки ліри читав поему про загибель Трої. Згоріла значна частина Рима, величезна кількість людей залишилася без притулку та майна. Ходили чутки, що сам імператор наказав підпалити Рим, бо хотів виразно прочитати уривок з поеми. За іншою версією, він це зробив, аби перебудувати й перепланувати місто.

Після пожежі Рим було відбудовано. Щоб задобрити незаможних римлян, Нерон безкоштовно роздавав хліб, влаштовував пишні видовища, іноді дарував дрібні гроші. Утім, колосальне марнотратство Нерона призвело до збільшення поборів з провінцій і невдоволення тамтешнього населення. Проти імператора почалися повстання в провінціях. А згодом у Римі проти Нерона піднялися преторіанці, а сенат оголосив його «ворогом батьківщини». 

Нерон утік з Рима на віллу одного зі своїх вільновідпущеників. Розуміючи, що йому загрожує безчестя, став готуватися до смерті. Та імператор вагався: не раз він підносив до горла меч, повторюючи: «Який артист гине!». Нарешті вільновідпущеник підштовхнув його руку. Так у 68 р. загинув Нерон і припинила своє правління Римом династія Юліїв-Клавдіїв. 

Агріппіна зі своїм сином Нероном (давньоримсьска статуя) 

Нерон, який дивиться на палаючий Рим (Карл Теодор фон Пілоті)