Розвиток науки в Стародавній Греції
1. Чого досягли стародавні греки в науці?
Обговоріть у класі! Чим уславилися давньогрецькі вчені? Що було спільного в їхніх поглядах, а що – ні?
Демокріт
Греки залишили багату спадщину у вигляді творів з різних галузей науки (історії, математики, природознавства й філософії). Особливого розвитку в Греції набула філософія (у перекладі з грецької – «любов до мудрості», філософи – «ті, хто любить мудрість»). Ця наука намагається пояснити, що таке світ загалом і звідки він виник. Давньогрецькі філософи прагнули дошукатися причин виникнення різних явищ природи, розробити правила поведінки людей та управління суспільством.
Безперечно, різні філософи мали власні погляди на будову світу та суспільство. Одні вважали, що початком (першоосновою) природи була вода, другі – вогонь, треті – повітря.
У V ст. до н. е. жив афінський мудрець Сократ. Він не залишив після себе жодних наукових праць. Проте в нього було багато учнів, у працях яких збереглися відомості про його життя та вчення. Розповідають, що Сократ жив як бідняк, гуляв містом у поношеному плащі, їв те, що прийдеться. На запитання, чому він живе так, а не інакше, відповідав: «Я їм, щоб жити, а інші живуть, щоб їсти». Про себе Сократ говорив, що він «знає лише те, що нічого не знає». Правилом його життя був напис на Дельфійському храмі: «Пізнай самого себе».
Для допитливих. Під час занять Сократ запитував учнів, як вони собі уявляють доброчесність. Він ніколи не давав готових відповідей, а прагнув, щоб співбесідник сам навів правильне рішення. Сократ доводив, що доброчесність зробить людей щасливими, для цього лише потрібно жити за законами добра.
Сократ з учнями (фрагмент фрески Рафаеля Санті «Афінська школа»)
Платон і Арістотель (праворуч) (центральний фрагмент фрески Рафаеля Санті «Афінська школа»)
Піфагор (фрагмент фрески Рафаеля Санті «Афінська школа». Зображений у центрі з книгою з викладання музики)
Аристотель
Гіппократ
Найвідомішим грецьким філософом був Арістотель. Йому належить ідея розділити всі наукові знання на окремі галузі та об’єднати в самостійні науки. Деяким наукам Арістотель дав такі назви: ботаніка (від давньогрецького слова «рослина»), фізика (від слова «природа»), політика (від слова «держава»).
Відомим давньогрецьким математиком був Піфагор, теорема якого загальновідома в наш час. Він стверджував, що основою світу є числа, таємницю яких збагнути може не кожен.
Видатним ученим Греції був лікар Гіппократ. Його вважають «батьком медицини». За вченням Гіппократа, лікар повинен не виганяти хворобу з людини, а допомагати організму долати її. Дотепер у медичних закладах студенти виголошують в урочистій обстановці клятву Гіппократа, що зобов’язує лікарів до чесності й відданості професії.
Геродот
Статуя Геродота біля будинку Австрійського парламенту (Відень)
У V ст. до н. е. покладено початок історичній науці. Щоб навіки зберегти пам’ять про перемогу еллінів над персами, грек Геродот написав історію греко-перських війн. У своїй праці він розповідає не лише про війни, а й про історію народів, які брали в них участь.
Збираючи матеріал для своєї праці, Геродот побував у багатьох країнах: майже в усіх грецьких колоніях, у Скіфії, Єгипті, у Перській державі. Його увагу привертало все: розповіді про чудеса; перекази про далеке минуле; пам’ятки, створені людьми; епос і культура кожної країни, у якій він побував. Тому його праця «Історія» у дев’яти книгах є важливим історичним джерелом з історії не лише Греції, а й народів, які населяли Передню Азію, Єгипет та Північне Причорномор’я. Праця Геродота була високо оцінена ще в стародавні часи, тому він цілком заслужено дістав ім’я «батька історії».