Перські дороги та пошта

У Персії було організовано регулярну пошту. Вона діяла за принципом естафети. Через кожні 15–20 кілометрів стояв напоготові вершник з конем. Одержавши пакет, він мчав до іншого поста, щоб передати його далі за призначенням. Перський цар міг їсти в Сузах свіжу рибу, виловлену в Егейському морі. Цю рибу також доставляли гінці естафетним способом.

З неприхованим захопленням зробив опис перських шляхів Геродот. Там через кожні 15–20 кілометрів було влаштовано заїжджі двори, де можна було переночувати та відпочити, нагодувати коней чи залишити свої речі. Цими шляхами можна було пересуватися без страху, адже вони ретельно охоронялися. Винних у розбої суворо карали. За словами Геродота, на узбіччях доріг можна було побачити розбійників з відрубаними руками й ногами, покараних за грабунок подорожніх.