Поема про Гільгамеша

У давні часи правителем міста Урук був Гільгамеш і не було йому рівних серед інших людей. На дві третини це був бог, на одну третину – людина. Тому він завжди був одиноким і не знав, куди прикласти богатирську силу. Він хотів перекопати гори, повернути течію річок назад, спорудити вежу до грозових хмар і багато дечого, що не під силу людині. Народ страждав від його витівок, від його неспокійного серця. Поскаржились жителі Урука богам на свою тяжку долю.

І вирішили боги випробувати силу Гільгамеша. І послали проти нього могутнього Енкіду – напівзвіра, напівлюдину. Обидва герої вступають у поєдинок, але, наділені однаковою силою, не змогли подолати один одного. Тоді вони укладають між собою дружбу і вічний союз. Подружившись, обидва богатирі здійснили багато подвигів.

Вирішили Гільгамеш і Енкіду визволити з полону богиню кохання Іштар. Вирушили вони в далеку країну, в гори, вкриті кедровим лісом. А ліс охороняло страшне чудовисько Хумбаба. Гільгамеш і Енкіду вступають у бій з Хумбабою і вбивають його. Богиня Іштар закохується в Гільгамеша. Але той не відповідає на її кохання. Ображена й розгнівана Іштар просить свого батька, бога неба Ану, помститися героям. І створив бог Ану страшного небесного бика та послав його в Урук. Одним тільки подихом бик спалював кількасот людей. І все ж герої убивають і цього страшного бика.