§ 14. Розквіт і занепад давньоєгипетської держави

Обговоріть у класі! Поміркуйте, чому історія перших держав сповнена війнами.

1. Як утворилось Нове царство?

Поміркуйте! Завдяки чому давнім єгиптянам вдалося вигнати гіксосів із свої країни?

Давньоєгипетське суспільство у своєму розвитку пройшло декілька етапів: час від часу відбувалося послаблення царської влади, у країні розпочиналися безлади та смути. Під час таких смут зрошувальна система руйнувалася, чимало земель перетворювалося на солончаки, населення потерпало від голоду. Проте сама природа вимагала, щоб Єгипет розвивався як єдина держава. Тому після занепаду відбувалося відновлення єдиної Єгипетської держави, її господарства.

Приблизно 1700 р. до н. е., скориставшись черговим занепадом Єгипту, країну поступово заселили племена кочівників з Азії – гіксоси. Їхні вожді побудували столицю на півночі Єгипту – у дельті Нілу і почали правити країною. Правління гіксосів тривало близько 100–150 років.

Гіксоси не були згуртовані і не змогли об’єднати Єгипет, тобто утворити єдину Єгипетську державу. Номархи Верхнього (Південного) Єгипту самостійно керували своїми володіннями, проте були зобов’язані своєчасно платити данину гіксосам. Зверхнє ставлення гіксосів до єгиптян спровокувало серед місцевого населення незадоволення.

2. Чим уславилось правління Хатшепсут?

Поряд з чоловіками на єгипетський трон сходили і жінки^[1]. Могутньою правителькою в ХV ст. до н. е. була Хатшепсут («Перша серед найвродливіших»). Вона стала регентом (тимчасовим правителем) при малолітньому синові – Тутмосі III і правила 21 рік. Вона, як і годилося фараонові, носила накладну царську борідку.

Період її правління ознаменувався припиненням воєн. Вона відбудувала зруйновані гіксосами єгипетські храми, і спорудила поблизу Фів свій поминальний храм, який нині є перлиною староєгипетської архітектури. Вона уславилася організацією великої морської експедиції за парфумами, золотом, слоновою кісткою, екзотичними деревами та тваринами у далеку країну Пунт (нині це територія східноафриканської держави Сомалі). Після смерті Хатшепсут влада перейшла до її сина Тутмоса ІІІ, який уславився військовими перемогами.

Обговоріть у класі! Про що, на вашу думку, свідчать подібні пам’ятники на честь цариці?

[1] У Стародавньому Єгипті, на відміну від інших тогочасних країн, не існувало жодних перепон для правління жінок.

3. Як утворилась «світова» Єгипетська держава?

Працюємо в парі! На основі тексту й ілюстрацій поясніть, чому за часів Нового царства єгиптянам вдалося здійснити багато переможних походів.

Для того, щоб успішно боронити свою територію та вести завойовницьку політику в чужих землях, єгипетським фараонам потрібно було постійне військо – велике, дисципліноване і добре навчене. Ремісники на той час уже вміли сплавляти мідь з оловом, тобто виготовляти бронзу. Бронзові знаряддя праці і зброя були міцніші за мідні. Розвиток ремесел у країні дав змогу фараонам добре озброїти військо.

Саме тоді почали застосовувати бойові колісниці – легкі двоколісні візки, запряжені кіньми^[1]. Велику частину війська складали піхотинці. Одні були озброєні луками, інші довгими списами, бойовими сокирами або кинджалами. Для захисту піхотинці використовували невеликі легкі щити, зручні в рукопашному бою.

[1] Вважається, що саме гіксоси привели в Єгипет коней.

Найбільші завоювання в ХV ст. до н. е. належать фараону Тутмосу ІІІ. Здійснивши 17 походів, він не зазнав жодної поразки. Спочатку на чолі армії він рушив до Передньої Азії, що славилася своїми багатствами. Правителі Сирії та Палестини об’єднали свої розрізнені загони і чекали фараона-завойовника в могутній фортеці Мегіддо. Прямий шлях туди лежав через вузьку ущелину, де колісниці повинні були їхати одна за одною. Воєначальники радили фараонові не ризикувати і вибрати спокійний обхідний шлях. Проте Тутмос ІІІ вирішив іти в Мегіддо небезпечним, але найкоротшим шляхом, привівши лише один довід: «Щоб не казали ці вороги, мерзенні для Ра, що його величність пішов іншим шляхом, злякавшись нас». Воєначальники змушені були підкоритися. Єгипетська армія успішно пройшла міжгір’я і несподівано для супротивників вийшла в долину Мегіддо.

Другого дня відбувся бій. Більш організовані єгипетські війська зламали опір ворога і здобували перемогу. Але фортеця Мегіддо вистояла, бо єгипетські воїни захопилися пограбуванням ворожого табору замість того, щоб переслідувати ворога. Так було втрачено можливість захопити фортецю. Єгиптяни взяли її в облогу, яка тривала приблизно сім місяців. І лише коли в місті почалися голод і хвороби, союзники здалися. Тутмос ІІІ захопив величезну здобич: 2503 полонених, понад тонну золота, 207 300 мішків пшениці, чимало худоби. Крім того, підкорених правителів зобов’язали платити єгипетському фараону щорічну данину. Втім, це був лише епізод з насиченого військового життя Тутмоса ІІІ. Здобуття фортеці відкривало шлях для подальших завоювань в Азії.

Обговоріть у класі! Про які риси характеру свідчить рішення Тутмоса ІІІ йти в Мегіддо небезпечним, але найкоротшим шляхом?

У наступних походах Тутмос ІІІ заволодів Фінікією, Сирією і, перейшовши Євфрат, спустошив могутню країну Мітанні. На півдні фараон завоював Нубію з багатими золотими копальнями. За Тутмоса ІІІ кордони Єгипетського царства сягали річки Євфрат, а в Африці – до четвертого порога Нілу. Так утворилася «світова» Єгипетська держава.

Працюємо в парі! На контурній карті позначте: а) напрямки завойовницьких походів Тутмоса ІІІ; б) кордони Єгипетської держави за часів його правління.

4. Чим прославився Рамзес ІІ?

Використовуючи відповідне покликання Чим прославився Рамзес ІІ? ознайомтеся з діяльністю давньоєгипетського фараона Рамзеса ІІ та виконайте поставлене завдання.

5. Чим зумовлений занепад Єгипетської держави? Наступники Рамзеса ІІ були більше заклопотані обороною держави, ніж організацією нових військових походів. Підкорені фараонами народи Азії часто повставали проти них. До того ж численні військові походи виснажили країну і водночас посилили знать і храми. Великою силою стали жерці: реальна влада в державі поступово переходила до них.

У країні вже не було колишньої єдності. У Єгипті панували свавілля і злочинність, грабували навіть царські могили. Документи свідчать, що хабарництво і зловживання були звичайним явищем серед чиновників. Народ Єгипту втрачав повагу до царської влади.

Неспокійно було і на кордонах Єгипетської держави. Близько 1200 р. до н. е. вона зазнала нападу «народів моря» – племен з Балканського півострова і островів Середземного моря. Ворогів ледь вдалося відбити, після чого Єгипет втратив усі свої володіння в Азії. У наступні 200 років жоден фараон не прославився своїми військовими перемогами – так послабилася країна.

На межі ІІ і І тисячоліть до н. е. Єгиптом стали управляти колишні найманці – лівійці, кочівники із західної пустелі. Приблизно через 100 років їх витіснили ефіопи – жителі Нубії, які раніше були підданими Єгипту. У першій половині VII ст. до н. е. ассирійські царі здійснили три вторгнення в долину Нілу. Вони супроводжувались різаниною, грабунком і масовим вигнанням населення. У другій половині VI ст. до н. е. Єгипет завоювали перси. Таким був безславний кінець Давньоєгипетської держави.

Безперервні вторгнення іноземних племен, хабарництво і зловживання чиновників, ослаблення верховної влади призвели до занепаду колись могутньої Єгипетської держави. Утім, чимало пам’яток Стародавнього Єгипту дійшли до нашого часу і є частиною історичної спадщини всього людства.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. У які століття і за яких фараонів Єгипетська держава досягла найбільшої могутності? Які території були ними підкорені?

2. Позначте на лінії часу такі події: об’єднання Єгипту в єдину державу та завоювання Єгипту персами.

РОЗУМІЮ

1. Яку роль в історії Стародавнього Єгипту відіграли гіксоси? Завдяки чому єгиптяни перемогли їх?

2. Завдяки чому Єгипетська держава досягла могутності в ХV ст. до н. е.?

3. Якими були основні причини занепаду Єгипту? Свою думку обґрунтуйте.

4. Поміркуйте, чому фараони приділяли велику увагу війську.

ВМІЮ

1. Покажіть на карті країни, які були завойовані єгипетським фараоном Тутмосом ІІІ. Якої річки сягали його володіння в Азії?

2. Складіть коротку розповідь про єгипетське військо та його похід до чужої країни. Що розповів би простий воїн чи воїн-начальник про участь у поході Тутмоса ІІІ чи Рамзеса ІІ?

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Складіть порівняльні характеристики Хатшепсут, Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ. Чим кожен з цим фараонів уславився? Висловіть свої враження про кожного з фараонів.

2. Чи вважаєте ви Тутмоса ІІІ і Рамзеса ІІ великими полководцями? Свою відповідь обґрунтуйте.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ: Поміркуйте, чи може держава існувати без війська. Відповідь аргументуйте. Яку роль відіграє армія в сучасному суспільстві?