§ 11. Організація суспільства і влади в Стародавньому Єгипті

Пригадайте! Що таке держава. Назвіть основні її ознаки.

1. Коли та як виникла єдина давньоєгипетська держава?

Обговоріть у класі! Чи була держава за первісних часів? Чому, на вашу думку, вона утворилася в Стародавньому Єгипті?

Створення зрошувальної системи вимагало зусиль великої кількості людей, тому різні племена, які прийшли в долину Нілу, змушені були об’єднуватися. У другій половині IV тис. до н. е. виникли перші державні утворення – номи. У різний час їх було від 26 до 42.

Номи часто воювали між собою за родючі землі долини. Нерідко сильніші номи захоплювали слабші. Згодом маленькі номи почали об’єднуватись і перетворювались на царства. Наприкінці IV тис. до н. е. єгипетські царства об’єднались у дві великі держави: Північне царство – у Нижньому Єгипті, в дельті, та Південне – у Верхньому Єгипті. Володар Південного царства носив білу корону, схожу на великий шолом. Корона володаря Північного царства була червоного кольору. Між царствами точилися постійні війни.

Близько 3000 р. до н. е. цар Південного царства Менес (по-єгипетськи Міна) підкорив Північний Єгипет. Утворилась могутня єдина держава, що об’єднувала весь Єгипет, – від порогів Нілу до Середземного моря. Перша столиця Єгипетської держави – місто Мемфіс, а пізніше, через тисячу років, – Фіви.

2. Кому належала влада в Стародавньому Єгипті?

Охарактеризуйте структуру влади давньоєгипетської держави. Висловіть судження: чим була зумовлена така структура влади в Стародавньому Єгипті?

На чолі єгипетської держави стояв правитель, який мав величезну владу. З утворенням єдиної держави його почали іменувати «володарем обох земель». Він вважався живим богом і носив титул Сина Сонця.

Давні єгиптяни називали царя Пер-О, що означало «Великий дім» (тобто палац). Греки давньоєгипетське слово «перо» вимовляли як «фараон». Звідси походить назва правителів Єгипту – фараон.

Фараон у Стародавньому Єгипті одноосібно керував державою: одночасно був і верховним правителем, і головнокомандувачем. Тільки він мав право призначати та звільняти чиновників, видавати закони, оголошувати війну та укладати мир. Уся земля вважалася його власністю.

Найближчим помічником фараона був візир, який виконував обов’язки головного скарбника, стежив за станом зрошувальних каналів, зберіганням зерна, будівництвом фортець тощо. Влада на місцях, у номах (єгипетських областях), належала номархам, яких особисто призначав фараон.

Знатні та багаті люди – вельможі – виконували різноманітні доручення фараона, були суддями на місцях, обіймали різноманітні посади. У розпорядженні вельмож було багато чиновників^[1], стражників і воїнів. Серед чиновників виділялися грамотії – писарі. Вони займали високе становище в суспільстві. Писарі записували прийняті фараоном рішення, складали угоди, визначали та збирали податки^[2], вели облік польових робіт, врожаю, кількості худоби та ін.

[1] Чиновники – люди, які перебували на державній службі.

[2] Податок – обов’язковий збір коштів або продуктів з населення на користь держави.

3. Яким було повсякденне життя вельмож?

Підготуйте невелике повідомлення про повсякденне життя вельмож, наприклад на тему «Один день з життя вельможі» чи «На банкеті у вельможі» тощо.

Жили вельможі у великих (часто двоповерхових або триповерхових) глинобитних будинках. Долівку викладали плиткою, стелю фарбували. Умебльовували такі помешкання зручними кріслами, ліжками, столами із різьбленого дерева з візерунками із слонової кістки, розкішними скриньками. Навколо будинку був сад зі ставком чи басейном. Заможні єгиптяни носили одяг з тонких лляних тканин та чимало прикрас – золоті браслети, намиста з дорогоцінним камінням тощо. І чоловіки, і жінки носили перуки, користувалися косметикою, яскраво підмальовували очі.

Під час бенкету господарі та поважні гості сідали на невисокі стільці, діти і всі інші – на циновки чи подушки. Слуги вносили по черзі усілякі страви та ставили їх на невисокі столики біля гостей – це і різноманітні види хліба та печива, страви з качок, гусей, журавлів, риби, м’яса биків, різні сорти пива, виноград, дині, кавуни, яблука, інжир, фініки тощо. Їли руками, а в перервах між стравами руки обмивали водою. Гостей розважали музиканти та танцівниці.

4. Як жив і працював трудовий люд?

Підготуйте невелике повідомлення про повсякденне життя трудового люду, наприклад на тему «Один день з життя селянина» чи «В гостях у єгиптянина» тощо.

Основні матеріальні багатства країни були створені працею трудового люду: землеробів, архітекторів, ремісників, птахоловів та ін.

Найчисленнішою верствою населення в Стародавньому Єгипті були землероби. Вони мали невеликі наділи землі, худобу, фруктові сади і вели власне господарство. За користування землею та водою для її зрошення землероби платили податок. Він становив близько третини зібраного врожаю і приплоду худоби.

Важливу роль у суспільстві відігравали ремісники, які забезпечували населення різноманітними виробами. За роботу з ними розраховувалися хлібом, зерном, тканинами, олією, рибою, фініками та іншими продуктами й виробами.

Частину населення Стародавнього Єгипту складали невільники-раби. У заможних родинах вони виконували обов’язки домашніх слуг: прибирали будинок і двір, випікали хліб, займались ткацтвом тощо. Невільники могли мати своє майно, свідчити в суді проти свого власника, якщо той погано з ними поводився.

Суспільна верства – сукупність людей в суспільстві, які виконують певні функції в суспільстві, зайняті рівноцінними видами праці, мають приблизно рівний достаток та статус у суспільстві, ведуть подібний спосіб життя.

Працюємо в парах! На основі тексту та відеосюжету складіть розповідь про житло та повсякденне життя трудового люду в Стародавньому Єгипті. Використайте наведене нижче покликання

Житло та повсякденне життя трудового люду в Стародавньому Єгипті

3. Яке значення мала спільна праця єгиптян?

Обговоріть у класі! Уявіть, що в Єгипті не стало ні фараона, ні вельмож, ні воїнів, ні жерців. Трудовому люду не треба було б платити податки. Чи могла б існувати держава за таких обставин? Що очікувало б єгиптян? Чи кращим стало б життя простого люду?

Будувати й обслуговувати систему штучного зрошення можна було лише колективними зусиллями, усім миром. Тому щороку тисячі хліборобів, ремісників, воїнів, дрібних чиновників та жерців виконували свій громадський обов’язок – загальнодержавну трудову повинність. Вони споруджували і лагодили дамби, канали, штучні озера і водойми. За словами історика, під час цих робіт «єгиптяни об’єднувались у єдиний сильний трудовий колектив».

Суспільство – сукупність людей на певному етапі історичного розвитку, об’єднаних певними відносинами. Людей у суспільство об’єднують спільні територія, культура, цінності, норми поведінки, усвідомлення своєї приналежності до певної спільноти.

Спільна праця людей змінювала долину Нілу. Єгипет поступово перетворювався в зелений сад. Були створені умови для значного розвитку хліборобства і тваринництва, для процвітання усієї країни. Та варто було під час смути занапастити зрошувальну систему, як населення Єгипту страждало від жорстокого голоду.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. Як і коли утворилась єдина держава в Єгипті? Кому належала влада в ній?

2. Які верстви населення були в Стародавньому Єгипті?

РОЗУМІЮ

1. Поміркуйте, як природно-географічні умови Стародавнього Єгипту вплинули на організацію влади.

2. Як ви розумієте поняття «фараон», «вельможа», «держава»?

ВМІЮ

1. Охарактеризуйте структуру давньоєгипетського суспільства. Поміркуйте, чим можна пояснити величезну владу фараона.

2. Порівняйте життя простого єгиптянина і вельможі.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

Якими знаннями, на вашу думку, мав би володіти фараон, щоб керувати державою? Закінчіть речення: «Я вважаю, що правитель Стародавнього Єгипту повинен володіти такими рисами та знаннями, як...».

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ: Поміркуйте, яка роль влади в організації сучасного суспільства? Якими знаннями та якостями, на вашу думку, мають володіти люди на керівних посадах в державі? Свою думку обґрунтуйте.