§ 10. Природа і населення Стародавнього Єгипту

Пригадайте! Як природні умови (клімат, географічне середовище) впливали на умови життя та заняття людей у давнину?

1. У чому особливість природно-географічних умов Стародавнього Єгипту?

Практична робота! Спираючись на карту, текст та ілюстрації підручника, проведіть аналіз природних умов Стародавнього Єгипту. Позначте на контурній карті його територію та географічні об’єкти (Ніл, Сахара, Лівійська пустеля, Середземне море, Дельта, пороги).

Запам’ятайте, що природні умови країни вивчають за такою схемою.

1. У чому полягають особливості географічного положення країни?

2. Якими є особливості рельєфу країни, ґрунти? Чи є ліси та корисні копалини?

3. Які великі річки та озера є на території країни? Чи є вихід до моря?

4. Що відомо про клімат, рослинний та тваринний світ країни?

Для того, щоб визначити місцеположення Єгипту, порівняємо карту «Стародавній Єгипет» з картою півкуль. Отже, як видно, Стародавній Єгипет розташований в Африці, а саме в північно-східній частині цього материка. Основний орієнтир для визначення його місцеположення є річка Ніл[1]. Це одна з найдовших річок світу (6853 км), бере початок з великих озер у Центральній Африці. Її шлях пролягає через великі пустелі, де піски змінюються лише суворими скелями. У верхній течії Ніл долає на своєму шляху небезпечні кам’янисті перешкоди – пороги.

Долина річки дуже вузька: приблизно 1 км у районі перших порогів і не більше 20 км – у найширшому місці. Впадаючи в Середземне море, річка поділяється на декілька рукавів. Тут долина розширюється до 260 км. Болотяна місцевість цієї частини Нілу своєю трикутною формою нагадує перевернуту грецьку літеру «Δ» (дельта). Звідси її назва – Дельта.

[1] Походження слова «Ніл» невідоме. Так називали цю річку греки. Стародавні єгиптяни називали її просто Ріка, оскільки інших річок у Єгипті немає.

Найдивовижніше природне явище Стародавнього Єгипту – це щорічні розливи Нілу. У червні, коли над горизонтом сходить зірка Сиріус, вода в річці починала поступово прибувати. Ніл виходив з берегів, затоплюючи рівнинні землі. Це відбувалося завдяки тому, що на початку літа у верхів’ях річки йшли сильні дощі, а на вершинах гір танув сніг.

Вода заповнювала всю долину Нілу на 4 місяці. За цей час ґрунт насичувався вологою і вкривався шаром чорного, дуже родючого мулу – дрібних часточок напівзгнилих рослин і червонуватих гірських порід[1]. Уся долина зеленіла від сходів рослин. Якщо поглянути на фізичну карту чи фото з космосу, то територія Єгипту має вигляд велетенського оазису серед пустель Північно‑Східної Африки.

Поміркуйте! На основі тексту та ілюстрації визначте, як впливав Ніл на розвиток сільського господарства Єгипту. Поясніть особливості землеробства у Стародавньому Єгипті.

2. Єгипет – «Дарунок Нілу»? Так назвав Єгипет давньогрецький історик Геродот. Утім, Єгипет – це й витвір багатотисячолітньої наполегливої людської праці. Адже перших поселенців долина Нілу зустріла непривітно: болотисті джунглі, які кишіли хижими тваринами, нестача або й відсутність опадів, щорічні бурхливі й тривалі розливи Нілу. Тому перші поселенці селитися поблизу річки не наважувалися, а лише по краях долини.

[1] За темним кольором родючого ґрунту єгиптяни називали свою країну Кемі, або Кемет, що означає «Чорна земля», а себе «людиною», або «людиною Чорної країни».

Проте наполеглива праця людей змінила долину річки – вони спільно осушували болота, вирубували чагарники, низини обгороджували насипами – дамбами. Поступово основним заняттям давніх мешканців долини Нілу ставало землеробство. Проте зрошення полів потребувало величезних зусиль. Уже в найдавнішу епоху за допомогою дерев’яних і кам’яних знарядь єгиптяни почали будувати свою зрошувальну систему, розвиваючи іригацію. Під час розливу Нілу єгиптяни проривали в дамбах короткі канали, якими впускали воду в штучні басейни та озера – водосховища. Вода з водосховищ використовувалася для зрошення полів і садів у посушливу пору року. До окремих ділянок, куди не доходив розлив, воду підводили за допомогою каналів. Уся долина, якщо дивитися на неї зверху, була схожа на шахову дошку. Згодом почали зрошувати й високі прибережні ділянки, куди не сягали води Нілу. Для цього використовували особливий пристрій – шадуф, який нагадує українські колодязні «журавлі».

Канали потрібно було щороку розчищати від піску, що його наносив вітер з пустелі. Розливи розмивали дамби, тому періодично їх відновлювали і зміцнювали. Спорудження каналів та дамб було не під силу окремим родинам. Такі роботи виконували цілими селищами.

Вид землеробства, який базується на зрошувальних системах, називається зрошувальним (іригаційним). Він властивий посушливим, напівпустельним та пустельним регіонам, де кількість опадів є незначною.

Іригація (від латинського слова irrigo – зрошую) – підведення води на певні ділянки землі, що відчувають нестачу вологи та потребують зрошення.

Зрошувальне (іригаційне) землеробство – це вид землеробства, який базується на зрошувальних (іригаційних) системах.

Обговоріть у класі! Поміркуйте, чому без будівництва зрошувальної системи в Єгипті не можна було сподіватися на добрий урожай.

4. Праця єгипетського хлібороба. Після розливу Нілу ґрунт ставав м’яким та вологим. Його розпушували мотикою та легким дерев’яним плугом. Засіявши землю, єгиптяни одразу виганяли на неї домашню худобу (здебільшого баранів), щоб вони втоптали зерно в ґрунт. Колоски зрізали серпами і в’язали в снопи. По колосках проганяли худобу, щоб обмолотити зерно. Потім його провіювали: підкидали вгору, щоб відлетіла полова. Зібране таким чином зерно засипали в комори. Кожна родина мала окрему ділянку землі, яку обробляла власноруч, а врожай збирала для себе.

Землеробство було основним заняттям єгиптян. Родючі ґрунти давали надзвичайно високі врожаї. За підрахунками вчених, одна сім’я землеробів могла прогодувати ще три сім’ї. Єгиптяни вирощували ячмінь, пшеницю, льон, різноманітні овочі (горох, квасолю, огірки, цибулю, часник). У садах росли фініки, інжир, гранати, різні сорти винограду. Займалися єгиптяни також бджільництвом, птахівництвом. У дельті та оазисах розводили багато худоби – корів, овець, кіз, а пізніше – і коней. Давні єгиптяни жили також із полювання та рибалки.

Обговоріть у класі! Поміркуйте, чому єгиптяни говорили, що Ріка «живить» Єгипет.

5. Ремесла та обмін.

Працюємо в парі! На підставі яких джерел історики роблять висновки про розвиток ремесел та обміну в Стародавньому Єгипті?

Під час розкопок на території Єгипту знайдено багато видів зброї, знарядь праці та прикрас. Вони були виготовлені з міді, срібла, золота, каменю. Ремесла в Єгипті досягли високого рівня. Про це свідчать давньоєгипетські зображення, на яких ми бачимо ремісників та їх працю. Ремесел в Єгипті було так багато, що їх важко навіть перелічити: ткачі, сандальники, суднобудівельники, ювеліри, каменярі, кожум’яки, зброярі, склярі та ін.

Працюємо в парі! Перед вами три малюнки. Висловіть припущення, що зображено на них. Перевірте свої відповіді на сайті підтримки підручника.

Грошей на той час Єгипет ще не мав. Тому в країні була примітивна обмінна торгівля – товар на товар. Якщо доводилось оцінювати товар, то говорили приблизно так: він коштує стільки, скільки два мішки зерна, чи як три вази, чи як корова. Тому ідучи на ринок, єгиптянин брав не гаманець із грішми, а якийсь товар, наприклад торбу із зерном. На одному зображенні показано, як жінка сидить навпочіпки зі своїм товаром – цибулею. Поруч стоять два єгиптянина і пропонують обмін: один показує їй намисто, інший – віяло.

До природних багатств Єгипту можна віднести і судноплавність Нілу від першого порога до Середземного моря. Цілорічно рікою пливли човни з хлібом, худобою, деревиною, різноманітними виробами ремісників тощо. Такий зручний водний шлях полегшував обмін товарами.

Із часом на берегах Нілу виникали міста, у яких жили і працювали ремісники, мешкали чиновники-писарі. Найбільш гомінкою частиною міста стає базарна площа, де обмінювалися товарами.

Великі природні багатства долини Нілу сприяли виникненню держави в Єгипті вже в давні часи – наприкінці ІV тис. до н. е.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: 1. Яка велика річка протікає територією Єгипту?

2. Де розташовувався Стародавній Єгипет?

РОЗУМІЮ

1. Поміркуйте, які природні умови Стародавнього Єгипту були сприятливі для землеробства, а які – ні. Свою думку обґрунтуйте.

2. Що таке зрошувальне землеробство? Чому єгиптяни змушені були зрошувати землю?

3. У чому полягали особливості обміну в Стародавньому Єгипті?

ВМІЮ

1. Позначте на контурній карті (використовуючи географічні орієнтири) територію стародавнього Єгипту.

2. Складіть від імені давньоєгипетського землероба коротку (7–10 речень) чи ремісника розповідь про те, як пройшов його день.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Чи був правий Геродот, коли стверджував, що єгиптяни без особливих зусиль мали врожай? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. Поміркуйте, якою була б долина Нілу, аби не було розливів.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ. Як спільна праця давніх єгиптян змінила долину річки Ніл? Висловіть думку про роль праці в сучасному суспільстві та в житті окремої людини.