Яким було повсякдення в Стародавньому Китаї?

5. Яким було повсякдення в Стародавньому Китаї?

Порівняйте повсякденне життя жителів Стародавніх Китаю та Єгипту. Що було спільним, а що - відмінного? Як ви вважаєте, чим це було зумовлено?

Макет будинку епохи Хань (музей провінції Хенань)

У Стародавньому Китаї будинки спочатку будували з дерева, і тому вони не збереглися. Проте до нас дійшли їхні глиняні макети. В епоху Хань житла почали будувати з цегли-сирцю, а палаци правителя та будинки знаті – з випаленої цегли. У цей час з’являються покрівлі з черепиці. Під час зимових холодів житло опалювали за допомогою переносної грубки.

Господарі будинку та гості сиділи на циновках, що вкривали долівку. Страви подавали на низенький столик. Щоб сісти за такий столик, китайці спочатку ставали на коліна, а потім присідали на п’яти. Спали китайці на ліжках, під голову підкладали подушки-валики.

У середині І тис. до н. е. з’являються великі міста, які наче магніт притягували навколишній люд. Із часом вони стають перенаселеними – у них мешкало по кілька сотень тисяч людей. Центром міського життя була ринкова площа. На ринку можна було придбати різноманітний товар, книги, музичні інструменти, скористатися послугами цирульника, ворожки чи навіть поїсти гарячі страви. Утім, у переповнених містах не завжди було спокійно, адже великого розмаху набула злочинність.

Основою для страв були крупи (рис, пшениця, чорне просо тощо), які готували на пару в спеціальному посуді з решітчастим дном. Споживали китайці також різноманітні овочі та фрукти, молочні продукти, страви з м’яса та риби.

Макет маєтку епохи Хань (музей провінції Хенань)


Реконструкція храму на основі археологічних знахідок поблизу м. Чан’ань (столиці Ханьської імперії). Центральна будова оточена ровом і складається з чотирьох основних залів. Площа оточена чотирма стінами з чотирма основними воротами і будівлями, які розміщувалися по кутах.

Прийом у палаці (давньокитайський рельєф). Вельможі під’їжджають до палацу в супроводі пішої та кінної варти (внизу), господар приймає гостей (середній ряд)

Одяг та мода в стародавньому Китаї

Одяг стародавніх китайців не вражав різноманітністю. Більш того, чоловічі й жіночі вбрання майже не відрізнялися кроєм. У Стародавньому Китаї носили халат, який запинали направо і підперезували широким поясом. Низ халату та рукави були широкими. У простого люду – селян, ремісників, воїнів – халати зазвичай доходили до колін. Під ними носили сорочки з полотна або шовку приблизно такого ж крою і широкі штани. Щоб уберегтися від дощу, бідняки плели накидки з трави. Зимою китайців зігрівали шуби, підбиті лисячим або заячим хутром. Чоловіки носили також шкіряні фартухи довжиною до колін, які зав’язувалися на поясі. З IV ст. до н. е. китайці починають носити і штани. Із взуття китайці зазвичай носили туфлі на дерев’яній чи шкіряній підошві.

Чоловіки в Китаї волосся не стригли, а укладали в пучок на потилиці або праворуч від верхівки. На голову вдягали шапки, їх форма постійно змінювалася. Часто китайці обмежувалися тим, що надягали на пучок з волосся шовковий мішечок. Жіночі зачіски були найрізноманітніших форм. Волосся прикрашали гребенями й шпильками з підвісками, які тремтіли під час ходьби й мелодійно побрязкували. І, звичайно, важко уявити справжнього китайця без віяла (ними користувалися і чоловіки, і жінки), парасольки – шовкової або з бамбука й промасленого паперу, а також без мішечків з пахощами, які підвішували до пояса.