§ 21. Історія Стародавнього Китаю

Пригадайте, у долинах яких річок утворилися відомі вам стародавні держави? Яке значення мали ці річки для раннього утворення держав?

1. Якими були природні умови Китаю?

Поміркуйте! Чому люди, які рятувалися від повені, знову поверталися на береги Хуанхе?

На північний схід від Індії розташована країна, яку ми називаємо Китай[1]. На заході лежать гори та пустелі, на півночі – степи, на півдні – гори, вкриті тропічними лісами. Зі сходу та півдня Китай омивається морями.

Західна частина країни малопридатна для хліборобства: тривала сувора зима, коротке спекотне літо та невелика кількість опадів.

Найбільш сприятливим для заселення був Східний Китай, а саме Східно-Китайська рівнина. Там течуть дві великі річки – Хуанхе («Жовта вода») і Янцзи («Блакитна», або «Довга ріка»). Вони беруть початок у горах і впадають у море. Ці річки подібні до Тигру та Євфрату: дуже бурхливі, несуть багато мулу й піску, часто несподівано розливаються.

[1] Стародавні китайці називали свою батьківщину «Тянься» – «Піднебесна», «Чжун-Го» – «Серединне царство», або «Чхун Хуа» – «Серединна Квітуча». Слово «Китай» з’явилося значно пізніше, походить від назви народу кидань, який завоював Китай у Х ст. н. е.

У басейнах Хуанхе та Янцзи водилися слони, носороги, буйволи, тигри, олені, антилопи, леопарди, кабани, ведмеді, лисиці тощо. Гори Китаю містили значні поклади корисних копалин.

Назву «Жовта вода» річка Хуанхе одержала через свій колір. Північні вітри наносили зі степів жовтий пил. Він осідав на берегах річки і за тисячоліття вкрив їх товстим шаром. Під час дощів Хуанхе розливалася, затоплюючи цілі області та знищуючи посіви. Часто вона змінювала русло, тож після спадання води жителі могли виявити, що річки поблизу немає. І тоді вони змушені були переселятися слідом за нею. Недарма стародавні китайці називали Хуанхе «блукаючою рікою», «лихом Китаю», «річкою, що надриває серця», «річкою тисячі бід».

Але чим же приваблювала Хуанхе людей? Насамперед – це ґрунти. Вони в її долині дуже родючі і легко піддавалися обробітку мотикою і дерев’яним плугом. У річці було багато риби, а в густих лісах, які в стародавні часи вкривали переважну частину Китаю, – дичини.

2. Яким було життя населення держави Шан-Інь?

Працюємо в парі! На основі тексту встановіть, якими були основні заняття шанців.

У середині ІІ тис. до н. е. в середній течії Хуанхе з’явилася держава, яку найчастіше називають Шан-Інь. На чолі держави стояв верховний правитель – ван. Основним заняттям жителів країни – шанців – було землеробство. Вони вирощували просо, пшеницю, рис, а також городні й садові культури. Зрошували поля за допомогою обвідних каналів від водойми або з колодязів. Населення тримало биків, овець, свиней, коней, свійську птицю. Шанці вирощували шовковицю, листям якої відгодовували шовкопрядів (тутових, або шовковичних, черв’яків). Шовкові тканини на той час стають широковідомими і вважаються предметом розкоші. Займалися шанці також мисливством, рибальством, збиранням дарів природи.

Високого розвитку досягли ремесла. В руїнах столиці археологи відшукали залишки майстерні, у якій виготовляли бронзові вироби. Вже був відомий гончарний круг, на якому виготовляли посуд. Будинки і навіть палаци будували з дерева. Грошей тоді не існувало, тому торгівля була обмінною. Мірилом цінності були особливі черепашки – каурі, зерно, шкіра тощо.

Царство Шан-Інь було неміцним. Підкорені племена часто повставали, кочівники робили спустошливі набіги. Наприкінці ІІ тис. до н. е. держава Шан-Інь занепала. Скориставшись цим близько 1000 р. до н. е. шанську столицю захопили чжоуські племена й заснували нову державу – Чжоу.

Шанські правителі з важливих питань радилися з духами предків. Для цього використовували кістку для ворожіння (лопатку барана чи панцир черепахи). Її нагрівали доти, доки вона не тріскалась. За візерунком тріщин тлумачили відповідь. Запитання та відповіді часто вирізали на кістці для ворожіння.

3. Які зміни відбулися в житті китайців у царстві Чжоу?

Поміркуйте! До яких змін у господарстві привело використання залізних знарядь праці?

Спочатку життя людей у царстві Чжоу мало відрізнялося від їхнього життя в період Шан-Інь. Поступово освоювалися нові землі, будувалися міста. У VI–V ст. до н. е. китайці навчилися добувати й обробляти залізо. Завдяки використанню залізних знарядь праці стало можливим освоєння нових, віддалених від річок земель. Було вирубано й спалено під ріллю густі ліси та чагарники в долині Хуанхе. Населення осушувало місцеві болота. Цей наступ на природу призвів до небажаних наслідків.

Винищення лісів потягло за собою посилення руйнівної сили бурхливих річкових потоків. Хуанхе перетворилась у справжнє лихо для хліборобів. Клімат став холодніший та посушливий. Китайцям довелося споруджувати дамби, які захищали рівнини від повеней, викопувати канали для зрошення полів.

Завдяки залізним знаряддям оранка стає глибшою, поліпшується техніка обробітку полів. У цей період починається застосовування добрив. Вища врожайність полів привела до загального процвітання країни.

Утім, у державі було неспокійно. Правителі деяких областей стали могутнішими, ніж цар, і перестали йому коритися. Держава Чжоу розпалася на декілька царств, які воювали між собою.

4. Перша китайська імперія. Чому вона була недовговічною?

В історії Китаю IV i III ст. до н. е. називають часом «Воюючих царств». Війни були такими тривалими і кровопролитними, що, як зазначають документи, у них гинули цілі армії та безліч мирного населення. За панування в країні боролися передусім правителі семи найбільших царств. У IV ст. до н. е. царство Цінь стає наймогутнішим серед усіх інших великих царств.

Незабаром після створення імперії Цінь Шихуанді зібрав величезну армію і розпочав походи проти сусідніх країн. Його держава займала величезну територію – від центральних районів Монголії на півночі до Південно-Китайського моря на півдні. Щоб захистити країну від спустошливих набігів кочівників, імператор почав будівництво Великої Китайської стіни. Її будували з утрамбованої землі, цегли та кам’яних брил.

Обговоріть у класі! Поміркуйте, чому жорстокі правителі ненавиділи та знищували освічених людей, учених?

Надзвичайна жорстокість Цінь Шихуанді зробила його ім’я ненависним у країні. Податки під час його правління зросли в 20–30 разів. Учених імператор зневажав і ненавидів. Тисячі їх були кинуті на каторжне будівництво Великої Китайської стіни, а 460 учених живцем закопали. Величезну кількість книг було знищено за наказом імператора. Цінь Шихуанді дуже боявся змов. Він ночував то в одному палаці, то в іншому, аби ніхто не знав, де він.

У 210 р. до н. е. Цінь Шихуанді помер. Наступником став його молодший син. За часи його правління становище народу надалі погіршувалось. Озброївшися палицями й мотиками, мешканці Китаю повстали. «Усі чотири сторони світу збунтувалися проти династії Цінь», – писав історик.

Одним із вождів повстанців був сільський староста Лю Бан. У 207 р. до н. е. він скинув останнього представника династії Цінь і заснував нову династію Хань, яка правила Китаєм декілька століть – з 207 р. до н. е. до 220 р. н. е.

5. Які зміни відбулися в Китаї за імперії Хань?

Працюємо в парі! За допомогою покликання Імперія Хань ознайомтеся з особливостями розвитку Китаю за імперії Хань. Визначте, чим відрізнялися правління династій Хань і Цінь. Що їх об’єднувало?

Задача до лічби років! Назвіть рік утворення імперії Цінь. Яке це було століття? Початок, середина чи кінець століття. назвіть перший та останній роки ІІ ст. до н.е. Чи міг Цінь Шіхуанді вести переписку з перським царем Дарієм І? Дайте відповіді за допомогою стрічки часу.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ: Як і кому вдалося об’єднати увесь Китай в єдину державу?

РОЗУМІЮ

1. У чому полягала особливість розвитку господарства Китаю?

2. Які реформи провів у країні Цінь Шихуанді? Чому це ім’я стало ненависним у країні?

ВМІЮ

1. Позначте на контурній карті річки Янцзи та Хуанхе, кордони Китайської імперії Цінь.

2. Порівняйте природні умови Стародавнього Китаю, Єгипту і Південного Дворіччя. Що між ними подібного і що відмінного?

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

Уявіть, що вам випала можливість потрапити в минуле Китаю на «машині часу». У який період її історії ви б хотіли потрапити? Чому? Складіть невелику розповідь про життя давніх китайців в ті часи.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ: 1. У VI–V ст. до н. е. було вирубано й спалено під ріллю густі ліси та чагарники в долині Хунхе. До яких наслідків це призвело? Яку роль відіграють ліси нині? Чи є нині приклади хижацького ставлення до природних ресурсів? Чому важливо берегти природні ресурси планети?

Для допитливих! Щзнайомтеся з додатковим матеріалом «Велика китайська стіна», «Гробниця Цінь Шіхуанді та його теракотова армія».