З журбою радість обнялась!

Ще не засохли скрути сльози,

А щастя стало на порозі —

Весела пісня полилась.

Кругом панує лютий кат:

Людей мордує, палить хати,

Шпики лаштує і гармати,

Розстріли й громи аж лящать,

А радість б'є! Як з джерела

Вода, розкутая весною,

На кригу смерті йде війною,

Так сміла радість загула.

Людська могучая весна

Встає, як пролісок з-під снігу,

Бо гнів зламав давнішню кригу

Й зоря з-за хмар блищить ясна!

Чи чують люди! Вже журба

І радість гучно обнялись.

Як п'явки страшно дві вп'ялись

Одна в одну! Це боротьба...

Могуча радість, оживись!

Пручайсь на волю сміла, вільна-

З смутної весни голови...

1907