Обколоте, в намерзі, стогне вікно,

і свічка у шклянці, у пляшці вино,

у горлі застуда, у серці пітьма.

1 світ надовкола — стогрім — Колима.

Провалля і кручі. Горби і горби.

Сказись — од чекання, молінь, ворожби

чи то заклинання чи то знавіснінь.

Оббризкала стіни — чи кров а чи тінь.

Занадто далеко. Занадто ген-ген,

де в леготі-вітрі кучериться клен,

де сонях кружляє, калина цвіте,

хвалитиму Бога, що там ви єсте,

де ревом німим задихнувся Дніпро,

де Нестор ховає злочинне перо,

бо в горлі застуда, у грудях пітьма

і світ оступає стокрик — Колима.