Кружляють птиці над могилами,

Над рідним містом, над мостом,

Над почорнілим Володимиром

І над важким його хрестом.

І, певне, може тільки тиша,

Що залишають журавлі,

Передавати, як гострішає

Любов до рідної землі.

Мої жита ще не докошені,

І пахне палена стерня,

І Золоті ворота осені

Коханій Київ відчиня.

В Дніпрі вечірні небокраї

І тіні сизої лози.

І тиша втомлена дрімає,

Мов чапля на одній нозі.

Я придивляюся до світу,

І раптом серце обпекла

Можливість небо розбудити

Одним лиш помахом весла...