Я ішов, куди очі дивились,

я ішов, куди ноги йшли.

Куди це очі мої задивились:

мов полотно рушникове ліс!

Я ішов у долонях з тобою,

ти була вся всуціль із очей.

В кожнім оці моєю рукою

вишивала ти квіти людей.

На землі наче біле колосся.

На землі наче біле зерно.

Тільки річечки чорне волосся

обвило моє горло, як дно.

Я боявся розкрити долоні,

хочі і знав: там тебе вже нема.

Цокотіли копитами коні.

Перший сніг святкувала зима.

1964