В степу цвітуть маки червоні,

Маки червоні польові.

Мов жар, горять на степу лоні

Їх короговки вогневі.

Дажбога люблені вибранці,

Ввібравши спеку пелюстки,

Горять удень вони, а вранці

Обвіє вітер їх листки.

Хотів би й я отак згоріти

Під сонцем радісним життя:

Ввесь жар його у себе впити

І з першим вітром одлетіти

В країну темну небуття.

1904