Зоря пророча

Во дні занепаду і кражі,

І розмордованого шалу,

Повстане серед вас на стражі.

Пророк, захисник ідеалу.

Не заховається сваволя

Від всекараючого слова,

І помарніє глум неволі

Й неправда їхня стоголова.

Дарма, що всі, як люті гади,

Сичать і кидатись на нього

Гуртом візьмуться серед зради-

Не вбить їм речника святого!

Самі, скатовані ганьбою

І криком нелюдської муки,

ВОНИ ВПАДУТЬ САМІ СОБОЮ

Серед всесвітньої розпуки.

І наближається вже буча!

Цію пекельною добою

Іде вже кара неминуча

Невпинно — дужою ходою.

Іде пророк! 3 любов'ю й світом

Назустріч вам, усім похилим,

Не герць з сваволею і гнітом.

На свято праведної сили.

Іде пророк і, може, згуба

Його розіпне або спале,

Та хрест його й огонь вік буде

Світить красою ідеала...

1908