Тема(63/9):  Текстові об'єкти. Рендеринг

Тестові об'єкти

Стандартно, об'єкти текстових літер — це тільки плоско заповнені поверхні, як і будь-які закриті 2D-криві. Однак, ви можете скошувати та видавлювати ці об'єкти літер та змусити їх наслідувати форми інших лінійних об'єктів подібно до скошувальних сплайнів кривих.

Текстові об'єкти можна:

• переміщувати

• обертати

• масштабувати

• трансформувати іншим чином (криві Безьє)

• надавати кольорове забарвлення

• модифікувати

Для створення текстового об'єкту потрібно:

1. Додати у сцену текстовий 3D-об'єкт (Додати - Текст)

2. Перейти у Режим редагування

3. Ввести потрібні символи тексту.

Основні параметри панелі Текст:

Для форматування текстового об'єкта в Blender використовується спеціальна панель Текст. Використовувати панель Текст можна як в Режимі редагування, так і Режимі об'єкта.

1.Форма (текстурний простір):

• • Resolution Preview U, Resolution U - відповідають за якість відображення текстового об'єкта на фінальному зображенні. Рекомендовані значення - 24

Рендеринг тривимірної сцени

Рендерингом (або візуалізацією) в комп'ютерній графіці називають процес перекладу математичної моделі об'єктів в графічне представлення.

У Blender це робиться шляхом проектування вершин, що становлять об'єкти, на екранну площину і обчислення пікселів між ними.

Render (рендер, рендеринг) — прорахунок фінальної картинки з точки, у якій розташована камера.

Алгоритм виконання Рендерингу за частинами:

1. Налаштувати освітлення. 

2. Налаштувати камеру: перемістити у найкращий кут огляду сцени, за необхідності здійснити прив'язку камери до об'єкта.

3. Запустити процес візуалізації: В головному меню вибрати Рендер → Рендер зображення, або натиснути клавішу F12. 

4. Зберегти результат рендерингу:  вікні рендера вибрати Зображення → Зберегти і вказати формат і розташування файлу на диску.

Проекція тривимірної сцени будується з точки огляду камери. Щоб побачити рендер, зроблений через камеру, слід натиснути клавішу F12. Щоб повернутися назад до сцени, слід натиснути Escape.

Якщо вигляд сцени після рендерингу не влаштовує, слід змінити точку огляду камери. Звісно, камеру можна переміщати і повертати, як і будь—який інший об'єкт.

Налаштування рендерингу  (Render Properties)

Результат рендерингу може бути описаний як набір певних візуальних особливостей, що відповідають справжнім фізичним явищам, властивостям об'єкту.

Такими особливостями є:

• текстурна карта  — спосіб нанесення на поверхню матеріалу;

• шейдинг — спосіб зміни кольору поверхні в залежності від освітлення;

• відображення — дзеркальне або глянцеве відображення;

• глибина різкості — об'єкти здаються розмитими або не в фокусі, якщо вони знаходяться занадто далеко попереду або позаду об'єкта у фокусі;

• дифракція — визначає вигин, поширення та інтерференцію світла, що проходить поблизу границі об'єкта, або крізь вузьку діафрагму;

• заломлення — вигин світла, пов'язаний з коефіцієнтом заломлення матеріалів;

• рельєфне текстурування — метод імітації дрібних нерівностей на поверхні;

• каустика (форма непрямого освітлення) — відбиття світла від блискучого об'єкта;

• м'які тіні  — ефект перешкод, що частково приховують джерела світла;

• непряме освітлення  — визначає кількість світла, відбитого від інших поверхонь;

• нефотореалістична візуалізація — рендеринг сцен в художньому стилі;

• прозорість  — передача світла крізь об'єкти;

• тінь — ефект перешкод для світла;

• ефект туману — як світло проходить через нечисту атмосферу або туман;

• розмиття в русі — об'єкти здаються розмитими через високу швидкість руху об'єкта або камери.

Налаштувати значення параметрів, що визначають перелічені властивості, можна у вікні редактора властивостей на вкладці Render Properties.

Сьогодні в основі найпоширеніших програм-рендерів лежать три основні обчислювальні методи:

• Растеризація (Scanline) — метод, при якому зображення створюється прорахунком граней-полігонів і великих ділянок поверхонь.

• Трасування променів (Raytracing) — фізика сцени прораховується на основі променів, що виходять з об'єктиву віртуальної камери і аналізу взаємодії кожного променя з об'єктами, з якими він зустрічається в сцені.

• Розрахунок відбитого світла (Radiosity) — кожен піксель зображення наділяється кольором, який залежить від джерела світла і оточення.