Веб-сервер — це програма, яка створює і повертає відповіді на запити веб-pecypcів клієнтами.

Порядок дій опрацювання клієнтського запиту:

1) синтаксичний аналіз запиту (перетворення URL-запиту в шлях до файла у файловій системі сервера);

2) перевірка повноважень (виконання ідентифікації користувача; визначення, чи має запит дозвіл на доступ до файла);

3) зв'язування URL у запиті з ресурсом у файловій системі сервера ();

4) побудова відповіді (виклик обробника для створення відповіді);

5) повернення відповіді клієнту, який звернувся із запитом (передачу відповіді клієнту; створення запису про запит у журналі).

Найпопулярніші веб-сервери: Apache, Nginx, Apache Tomcat, NODE.JS

Інтерпретатор РНР виконується під управлінням веб-сервера, інтерпретатор здійснює синтаксичний аналіз і обробку файлів.

РНР-файл може містити дані, відправлені користувачем у HTML-формах.

Типи серверів:

• Сервер додатків (Application server) - Cервер, на якому створені додатки, які використовують БД, веб-сервіс тощо. Використовується для формування динамічних сторінок за зпаитами корстувачів.

• Сервер баз даних - програмне забезпечення веб-сервера, додатків і БД може працювати на одному фізичному сервері або розподілятися по кількох фізичних машинах.

Запит до бази даних - це програмна інструкція, призначена для отримання даних із бази даних.

Сервер додатків для установлення з'єнання з базою даних використовує драйвер бази даних.

Веб-браузери (клієнти) взаємодіють із веб-серверами за допомогою протоколу передавання гіпертексту (HTTP).

HTTP-запити - це повідомлення, що надсилають клієнти, та містять певні методи, які вказують серверу, як саме обробляти повідомлення.

HTTP-відповіді - це повідомлення, що надсилає сервер, та крім запитуваної інформації вони містять спеціальні коди стану, що

дозволяють браузеру дізнатись, як сервер зрозумів його запит.

Приклади кодів стану HTTP:

• "200 Ok"- успіх

• "400 Not Found" - файл відсутній на сервері

• "301 Moved Permanently" - файл існує, але був перенаправлений в інше місце

Веб-сервер може обмежувати доступ користувачів до певних ресурсів. Керування доступом потребує поєднання автентифікації (перевірки справжності користувача) та авторизації (перевірки прав доступу корстувача) за логіном та паролем корстувача.

HTTP-запит включає:

• шлях, який визначає цільові сервер і ресурс (наприклад, файл, певна точка даних на сервері, що запускається сервіс, та ін.);

• метод, який визначає необхідну дію (наприклад, GET - отримати файл, POST - створити новий ресурс, PUT - оновити існуючий ресурс, DELETE - вилучити вказаний ресурс, тощо)