Embedded Files
08.05.2026 Заміна Іллюшко Т.А.
Тема: Кристалічні та аморфні стани твердих речовин
Переглянути відео та законспектувати:
1) що таке кристалічне тіло та їх приклади
2) види кристалічних тіл
3) яке тіло називають аморфним та приклади таких тіл
4) яка відмінність між кристалічними та аморфними тілами
01.05.2026 Заміна Іллюшко Т.А.
Тема: Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення за хімічною формулою сполуки. Складання формул сполук за відомими ступенями окиснення
Зробити конспект та виконати завдання, використовуючи матеріал за посиланням ТУТ
Опрацювати § 32
Ковалентний зв'язок – хімічний зв'язок, характерною особливістю якого є те, що задіяні атоми ділять між собою одну чи більше спільних пар електронів, які і спричиняють їх взаємне притягування, що утримує їх у молекулі. Електрони при цьому, як правило, заповнюють зовнішні електронні оболонки задіяних атомів. Такий зв'язок завжди сильніший, ніж міжмолекулярний зв'язок Сполуки з ковалентним зв'язком відрізняються невисокими температурами плавлення, поганою розчинністю у воді та доброю розчинністю в неполярних розчинниках, поганою електропровідністю.
Утворення ковалентного зв'язку
Утворення ковалентного зв'язку
Ковалентний зв'язок утворюється між атомами неметалів шляхом усуспільнення валентних електронів, створюючи спільні електронні пари. Атоми об'єднують неспарені електрони, щоб завершити зовнішній енергетичний рівень, прагнучи до стійкої конфігурації (зазвичай 8 електронів). Зв'язок може бути неполярним (між однаковими атомами) або полярним (між різними). Схеми зображують зовнішні електрони крапками/хрестиками, де спільна пара позначається рискою.
03.04.26 - Контрольна робота з теми «Основні класи неорганічних сполук та генетичний зв’язок між ними»
03.04.26 - Контрольна робота з теми «Основні класи неорганічних сполук та генетичний зв’язок між ними»
27.02.26 - Контрольна робота №3
27.02.26 - Контрольна робота №3
25.02.26 - Періодична система хімічних елементів: її графічне представлення. Розв'язування тренувальних вправ
25.02.26 - Періодична система хімічних елементів: її графічне представлення. Розв'язування тренувальних вправ
Онлайн не виходимо.
Виконуємо завдання в зошиті за посиланням. Готуємось до контрольної роботи.
ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Група — це вертикальний стовпчик хімічних елементів, подібних за властивостями, що розміщуються в малих і великих періодах Періодичної системи. Групи поділяють на головні (А) і побічні (Б) підгрупи.
Період — це горизонтальний ряд хімічних елементів, розміщених у порядку зростання їх відносних атомних мас, який починається лужним і закінчується інертним елементом. Періоди поділяють на великі (4 – 7) й малі (1 – 3).
Елементи ІА групи — родина лужних елементів, VIIА групи — галогенів, VIIIA групи — інертних елементів.
Періодичний закон Д. І. Менделєєва: властивості хімічних елементів, утворених ними простих і складних речовин перебувають у періодичній залежності від заряду ядра їх атомів.
Атом складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів, що рухаються навколо ядра.
Кількість протонів у ядрі атома і кількість електронів визначають за порядковим номером хімічного елемента, який називають протонним числом.
Кількість нейтронів у ядрі атома обчислюють як різницю між відносною атомною масою і порядковим номером хімічного елемента.
Нуклід — це різновид атома з певним числом протонів і нейтронів.
Ізотопи — це види атомів одного хімічного елемента з різним нуклонним і однаковим протонним числами.
ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
У періодах зі зростанням заряду ядра атомів елементів послідовно змінюється структура зовнішнього енергетичного рівня (зростає кількість валентних електронів).
Властивості хімічних елементів періодично повторюються, оскільки періодично повторюється будова зовнішнього енергетичного рівня.
Електронегативність елемента — здатність атома притягувати до себе електрони від інших атомів.
У періодах електронегативність елементів зростає зліва направо, у голов- них підгрупах — знизу вверх.
У періодах зі зростанням заряду ядра атома металічні властивості елементів послаблюються, у головних підгрупах — посилюються.
У періодах зі зростанням заряду ядра атома основні властивості оксидів і гідратів оксидів поступово послаблюються, кислотні — посилюються, у головних підгрупах — навпаки.
Для елементів головних підгруп кількість валентних електронів (електрони на зовнішньому рівні) визначають за номером групи, в якій розміщений хімічний елемент у Періодичній системі.
Електрон в атомі знаходиться у постійному русі навколо ядра.
Для опису стану електрона оцінюється ймовірність його знаходження у навколоядерній області простору і використовуються поняття «електронна хмара», «електронна орбіталь».
Електронна хмара — модель руху електрона в атомі; область простору, у кожній точці якої може перебувати даний електрон.
Електронні орбіталі — це області простору навколо ядра, де ймовірність знаходження електрона є найбільшою (>90%). Вони мають різну геометричну форму, розміри та просторову орієнтацію, що залежить від енергії електрона (s, p, d, f). Основні форми: s-орбіталі (сфера), p-орбіталі (об'ємна вісімка/гантель), d- та f-орбіталі мають складнішу форму.
s-орбіталь (𝑙=0): Форма кулі (сферична), симетрична навколо ядра. Існує 1 s-орбіталь на кожному енергетичному рівні.
p-орбіталь (𝑙=1): Форма об'ємної вісімки або гантелі. На кожному енергетичному рівні (починаючи з другого) існує 3 р-орбіталі, орієнтовані по осях 𝑥,𝑦,𝑧.
d-орбіталь (𝑙=2): Мають складнішу форму (переважно схрещені вісімки), існує 5 d-орбіталей.
f-орбіталь (𝑙=3): Мають найскладнішу форму, існує 7 f-орбіталей.
Орбіталі одного типу, але з вищою енергією (далі від ядра), мають більший розмір. На кожній окремій орбіталі може перебувати не більше двох електронів з протилежними спінами.
У цьому відео наочно пояснюється, як розташовані електрони в атомі — за енергетичними рівнями, підрівнями та орбіталями. Ви дізнаєтесь, що таке електронна оболонка, скільки електронів може містити кожен рівень, як заповнюються орбіталі та як будова атома визначає хімічні властивості елементів.
Модель Бора представляє атом як оболонку, що містить ядро та електрони на орбіті навколо нього. Вона допомагає нам зрозуміти енергетичний рівень електронів та те, як вони організовані відносно ядра.
Дізнайтеся, як моделі Бора використовуються для представлення атомів.
Квантово-механічна модель атома описує електрони не як частинки на певних орбітах, а як хмари ймовірностей (орбіталі), де електрон може перебувати з певною ймовірністю. Вона базується на корпускулярно-хвильовому дуалізмі, принципі невизначеності та описує енергетичні стани електронів за допомогою чотирьох квантових чисел, замінивши планетарну модель Бора.
Основні положення квантово-механічної моделі:
Орбіталі (електронні хмари): Замість чітких орбіт електрони утворюють атомні орбіталі — просторові області з високою (близько 90%) ймовірністю знаходження електрона.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм: Електрон поводиться і як частинка, і як хвиля.
Квантування енергії: Електрони в атомі мають лише певні (дискретні) енергетичні рівні, які визначаються квантовими числами.
Квантові числа:
Головне (𝑛): номер енергетичного рівня (1–7), визначає енергію.
Орбітальне (𝑙): форма орбіталі (𝑠,𝑝,𝑑,𝑓).
Магнітне (𝑚): просторова орієнтація орбіталі.
Спін (𝑠): власний момент імпульсу електрона.
Принцип невизначеності: Неможливо одночасно точно визначити координату та імпульс електрона, тому використовується ймовірнісний підхід.
Ця модель є сучасною основою хімії та фізики, що дозволяє описувати складні атоми та молекулярні взаємодії.
Ядро складається з позитивно заряджених частинок (протонів - р) і нейтральних частинок (нейтронів - n). Протони і нейтрони, що входять до складу ядра атома, називають нуклонами, ядра атомів узагальнено називають нуклідами.
Сумарну кількість протонів і нейтронів в атомі називають нуклоним (або масовим) числом та позначають символом А.
Кількість протонів у ядрі називають протонним (або зарядовим) числом та позначають символом Z. Його легко визначити, скориставшись “Періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва”. Порядковий номер хімічного елемента у періодичній таблиці відповідає кількості протонів у ядрі (протонному числу).
Знаючи протонне (Z) і нуклоне (А) числа ядра атома хімічного елемента, можна визначити кількість нейтронів (N) у ядрі атома цього елемента: N = A - Z.
При позначенні ядра атома (нукліда) хімічного елемента перед символом елемента вгорі вказується нуклоне число А, а внизу - протонне число Z.
Перейдіть за посиланням, оберіть розділ «Decay» та побудуйте ядро.
Поясніть, як зміна кількості нейтронів або протонів впливає на атомний номер та вид ізотопів.
Опишіть, як різні розпади змінюють нуклони в ядрі, і чи змінює це символ атома, що зображується, і впливає на такі параметри, як атомний номер/атомна маса.
Передбачте зображення оболонкової моделі ізотопу на основі символу або назви ізотопу.
Знайдіть ізотоп на таблиці нуклідів, використовуючи символ, назву або кількість протонів і нейтронів.
Сімейна форма навчання
Сімейна форма навчання
Підсумкова контрольна робота з хімії
Підсумкова контрольна робота з хімії
Всі розрахунки проводити письмово, в кінці роботи прікріпити файл з вашими записами. Без письмових розрахунків робота не приймається.
Виконати роботу до кіндя дня 21.12.2025 (неділя)
Page updated
Google Sites
Report abuse