Фізика

Шановні учні! Нагадую електронну адресу для зворотнього зв'язку:    laknyr@cn27.ukr.education  

Підсумкова робота для учнів сімейної форми навчання за посиланням.

Дата  проведення уроку: 22.05.2026

Тема уроку:  Лабораторна робота №10 "Визначення коефіцієнта корисної дії (ККД) електричного нагрівника".  

конференція Zoom 

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Мета роботи: Спостерігати теплову дію електричного струму; навчитися вимірювати ККД електричного нагрівника.

Обладнання: Інтерактивна симуляція PheT

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання сили струму амперметром

1. Амперметр вмикають у коло послідовно

2. Клему амперметра, біля якої стоїть знак «+», потрібно з’єднувати з проводом, що йде від позитивного полюса джерела струму, клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса.

3. Не можна приєднувати амперметр до кола, в якому відсутній споживач струму.

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання напруги вольтметром

1. Вольтметр приєднують паралельно.

2. Клему вольтметра, біля якої стоїть знак «+», слід з’єднувати з проводом, який іде від позитивного полюса джерела струму; клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса джерела струму.

3. Для вимірювання напруги на полюсах джерела струму вольтметр приєднують безпосередньо до клем джерела.

Інструкція до лабораторної роботи в підручнику на сторінці 268. Для виконання роботи за допомогою інтерактивної симуляції PheT інструкція ТУТ . Перегляньте навчальне відео за посиланням . Даний відеоурок допоможе вам зрозуміти як, за допомогою електричного кола, визначати ККД нагрівника. Пригадайте формули, які використовуються для знаходження кількості теплоти, яка виділяється в провіднику (закон Джоуля-Ленца (на сторінці 261 в підручнику)). Також повторіть як визначається кількість теплоти, що поглинається речовиною під час нагрівання (стор. 95 в підручнику). За інструкцією складіть електричне коло за допомогою інтерактивної симуляції PheT, виконайте необхідні вимірювання та обчислення, напишіть звіт, в якому накресліть електричне коло, заповніть таблицю результатів, сформулюйте висновок.

Наступний урок - Підсумкова робота за ІІ семестр.

Дата  проведення уроку: 18.05.2026

Тема уроку:  Теплова дія струму. Закон Джоуля-Ленца. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 42.

Кожний з вас зустрічався з явищем нагрівання електричних приладів під час їх роботи. Завдяки тепловій дії нагріваються праска та інші електронагрівальні прилади. Але під час роботи деяких приладів їх нагрівання майже не спостерігається. Сьогодні перед нами постає завдання – дізнатися від чого залежить теплова дія електричного струму.

      Теплова дія струму

Проходження струму завжди супроводжується виділенням теплоти. Коли в провіднику йде струм, то вільні заряджені частинки, рухаючись під дією електричного поля, зіштовхуються з іншими частинками і передають їм частину своєї енергії.

У результаті середня швидкість хаотичного (теплового) руху частинок речовини збільшується — провідник нагрівається.

 Що спричиняє нагрівання провідника, чому саме виникає теплова дія струму?

Знайти відповідь на дане питання вам допоможуть знання про зв’язок між температурою речовини й рухом молекул чи атомів з яких вона складається.

Факт нагрівання провідника при проходженні електричного струму пояснюється тим, що вільні заряджені частинки рухаючись під дією електричного поля, зіштовхуються з іншими частинками (йонами, атомами, молекулами) і передають їм частину своєї енергії. В результаті середня швидкість хаотичного (теплового) руху цих частинок речовини зростає і як результат – провідник нагрівається. Кінетична енергія вільних заряджених частинок перетворюється на внутрішню енергію провідника.

       Закон Джоуля – Ленца

Англійський фізик Джеймс Джоуль у 1841 році та фізик Емілій Ленц у 1842 році незалежно один від одного, на основі дослідів, установили, що в нерухомих металевих провідниках уся робота електричного струму витрачається на збільшення їхньої внутрішньої енергії.

Нагрітий провідник віддає отриману енергію навколишнім тілам, але вже внаслідок теплообміну.

Зі збільшенням у провіднику сили струму, кількість теплоти також збільшується.

Кількість теплоти, яка виділяється в провіднику внаслідок проходження струму, прямо пропорційна квадрату сили струму, опору провідника й часу проходження струму:

Q = I2R t

Q – кількість теплоти, яка виділяється провідником зі струмом;

І– сила струму у провіднику;

R – опір провідника;

t – час проходження струму.

Якщо провідники з’єднані паралельно, то вони перебувають під однаковою напругою, у такому випадку Q зручно розраховувати за формулою:

𝑸 = 𝑼𝟐𝒕/𝑹

або за іншою формулою:

𝑸 = 𝑼І 𝒕

Можна користуватися даними формулами тільки в тому випадку, коли вся електрична енергія витрачається на нагрівання.

Якщо ж на ділянці кола є споживачі енергії, в яких виконується механічна робота або відбуваються хімічні реакції, даними формулами користуватися не можна.

Але потрібно пам’ятати, що:

1. за допомогою формули 𝑄 = 𝐼2𝑅𝑡 визначають перетворення електричної

        енергії на внутрішню.

2.  за допомогою формул,   Q =UIt    Q= U2 t /R  – втрати електричної енергії, що

     йде як на нагрівання, так і на виконання механічної роботи.

         Яке практичне значення має закон Джоуля – Ленца?

Теплова дія струму використовується в різних електронагрівальних пристроях (праски, плити, чайники, електричні каміни, рефлектори, лампи накалювання). 

Основною частиною будь-якого електронагрівника є нагрівальний елемент.

Нагрівальний елемент — провідник, який нагрівається в разі проходження струму. Нагрівальні елементи мають витримувати дуже високу температуру, тому їх виготовляють із тугоплавких матеріалів, тобто з матеріалів, що мають високу температуру плавлення.

Щоб уникнути ураження струмом, нагрівальний елемент ізолюють від корпусу нагрівального пристрою.

За законом Джоуля – Ленца кількість теплоти Q, що виділяється в нагрівальному елементі, обчислюється за формулою      Q = I2Rt, отже, змінюючи час нагрівання або силу струму в нагрівальному елементі, можна регулювати температуру нагрівника.

У промисловості широко використовують електричне нагрівання деталей, потужні електричні печі, контактне електрозварювання, для виплавлення спеціальних сортів сталі і багатьох інших металів. У сільському господарстві за допомогою електричного струму обігрівають теплиці, кормозапарники, інкубатори, а також сушать зерно, готують корми для тварин.    

Мабуть немає кімнати, де б не було електричної лампи. Основна частина сучасної електричної лампи розжарювання – спіраль з тонкого вольфрамового дроту.

Вольфрам – тугоплавкий метал, його температура плавлення 33870С. Температура спіралі у лампі досягає 30000С. При цій температурі спіраль світиться яскравим світлом. Спіраль вміщують у скляну колбу, яку заповнюють азотом, іноді і інертними газами. Це робиться для продовження строку роботи лампи, бо молекули інертного газу перешкоджають виходу частинок вольфраму з нитки, тобто руйнуванню розжареної нитки. Вмикається лампа в мережу за допомогою патрона внутрішня частина якого має гвинтову нарізку, яка, власне, утримує лампу. Всередині патрон має пружний контакт, який стикається з основною частиною цоколя лампи. До мережі патрон під’єднують затискачами, які мають пружній контакт та гвинтову нарізку.  

  Коротке замикання та запобіжники

Якщо увімкнути відразу кілька потужних споживачів, загальний опір кола суттєво зменшиться, відповідно сила струму в колі значно збільшиться.

Сила струму на будь-якій ділянці кола визначається за законом Ома. При заданій напрузі сила струму тим менша, чим більший опір ділянки і навпаки.

Наприклад, опір звичайних лампочок розжарювання досить великий (сотні Ом), і тому сила струму в них дуже мала (порядку 0,1 А). Якщо ж замкнути провідники десь за межами лампочки, то отримаємо ділянку кола з дуже малим опором, а струм, який йтиме цією ділянкою буде дуже великим. Говорять, що в  цьому випадку має місце коротке замикання.

Коротке замикання - це значне зростання сили струму (на декілька порядків) на деякій ділянці кола за рахунок малого її опору, в порівнянні зі струмами на інших ділянках кола.

Коротке замикання - це будь-яке замикання джерела струму на дуже малий опір.

Коротке замикання може виникнути у випадку порушенняізоляції проводів або під час ремонту елементів електричного кола, які перебувають під напругою.

Сили струму короткого замикання надзвичайно небезпечні через надмірний розігрів провідників, а також шкідливі для джерела струму.

Щоб уникнути пожежі у випадку короткого замикання або перевантаження електричного кола, а також не допустити псування споживачів електричної енергії під час небезпечного збільшення сили струму, використовують запобіжники.

Запобіжники – пристрої, які розмикають коло, якщо сила струму в ньому збільшиться понад норму. 

Автоматичні запобіжники.

Робоча частина автоматичного запобіжника – біметалева пластина. у разі збільшення сили струму понад норму біметалева пластина вигинається, в результаті чого коло розмикається. Після охолодження запобіжник знову можна повернути в робочий стан.

Плавкі запобіжники, які застосовують в радіотехніці. Уздовж осі скляної трубочки з металевими наконечниками натягнутий тонкий дріт із легкоплавкого матеріалу який має властивість плавитись (і таким чином розмикати коло), якщо сила струму в колі перевищує певне значення (на яке розраховане дане коло).

Завдання уроку: Опрацювати параграф 42, виконати Вправу №42 (1), записати в зошит формули для визначення кількості теплоти, що виділяється в провіднику внаслідок проходження струму, переглянути відеопрезентацію за посиланням , записати в зошит задачі, розв'язані  в презентації.

Наступний урок - Підсумкова контрольна робота.

Дата  проведення уроку: 15.05.2026

Тема уроку:  Лабораторна робота №9 "Вимірювання потужності споживача електроенергії". (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Мета роботи: Навчитися вимірювати потужність електричного струму, використовуючи амперметр і вольтметр .

Обладнання: Інтерактивна симуляція PheT

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання сили струму амперметром

1. Амперметр вмикають у коло послідовно

2. Клему амперметра, біля якої стоїть знак «+», потрібно з’єднувати з проводом, що йде від позитивного полюса джерела струму, клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса.

3. Не можна приєднувати амперметр до кола, в якому відсутній споживач струму.

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання напруги вольтметром

1. Вольтметр приєднують паралельно.

2. Клему вольтметра, біля якої стоїть знак «+», слід з’єднувати з проводом, який іде від позитивного полюса джерела струму; клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса джерела струму.

3. Для вимірювання напруги на полюсах джерела струму вольтметр приєднують безпосередньо до клем джерела.

Інструкція до лабораторної роботи в підручнику на сторінці 258. Для виконання роботи за допомогою інтерактивної симуляції PheT інструкція ТУТ . Перегляньте навчальне відео за  посиланням . За інструкцією складіть електричне коло за допомогою інтерактивної симуляції PheT, виконайте необхідні вимірювання та обчислення, заповніть таблиці результатів, сформулюйте висновок.

Дата  проведення уроку: 11.05.2026

Тема уроку:  Робота і потужність електричного струму. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 41.

  Пригадайте, будь ласка, на  які інші, відомі вам види енергій, перетворюється електрична енергія?

1. Телевізор – світлова енергія;

2. Мікрохвильова піч – теплова, світлова, механічна енергії;

3. Електрочайник – теплова енергія;

4. Пилосос – механічна енергія;

5. Звукові колонки – магнітна енергія;

6. Міксер – механічна енергія;

7. Холодильник – теплова та механічна енергії;

8. Пральна машина – механічна та теплова енергії.

Слово робота ми чуємо дуже часто: і коли говоримо про дію яких-небудь машин чи механізмів, і коли описуємо які-небудь події повсякденного життя. Так, характеризуючи діяльність вантажника, який переносить мішки з борошном, ми кажемо, що він виконує роботу. Слово робота ми вживаємо й тоді, коли пояснюємо принцип дії двигуна внутрішнього згоряння, в якому гарячий газ, що утворився при згорянні паливно-повітряної суміші, переміщує поршні в циліндрах. В усіх наведених та подібних випадках слово робота застосовують тоді, коли тіла змінюють свій стан.

Як відомо, робота характеризує зміну енергії або перетворення одного виду енергії на інший.

Робота  електричного струму  також характеризує процес перетворення енергії одного виду (енергії електричного поля) в енергію іншого виду (внутрішню енергію тіл, у механічну й інші види енергії).

Виведемо формулу для визначення роботи сили струму.

А = q · U;                  q = I · t;

А = І · U · t.

Робота електричного струму А пропорційна силі стуму І, напрузі U і часу t.

За одиницю роботи  електричного струму в СІ прийнятий джоуль.

Один джоуль дорівнює роботі, що виконується електричним струмом  силою 1 А за напруги 1В протягом 1с.

Крім джоуля застосовуються і похідні одиниці роботи:

1 кДж = 1 000 Дж = 103 Дж

1 МДж = 1 000 000 Дж = 106 Дж

Джеймс Джоуль

Народився в Солфорді поблизу Манчестера 24 грудня 1818. До 15-ти років Джоуль виховувався в сім’ї батька, багатого пивовара, і здобув домашню освіту. Протягом декількох років його вчив математиці, фізиці, початкам хімії відомий фізик і хімік Джон Дальтон, під впливом якого Джоуль вже в 19 років почав експериментальні дослідження.

Протягом 1837-1847 рр. джоуль весь вільний час присвятив різноманітним експериментам з перетворення різних форм енергії – механічної, електричної, хімічної, - в теплову енергію.

У 1843 Джоуль зайнявся новою проблемою: доказом існування  кількісного співвідношення між 2 силами» різної природи, що приводять до виділення тепла.

У червні 1847 року Джоуль представив доповідь на зборах Британської асоціації учених, в якій він повідомив про найточніші вимірювання механічного еквівалента теплоти. Доповідь стала поворотним пунктом в його кар’єрі. У 1850 Джоуль був вибраний членом Лондонського королівського товариства.

Невтомно працюючи Джоуль до смерті обнародував 97 вчених робіт, з яких близько 20 зроблені в співтоваристві з В. Томсоном і Л. Пленером; більшість яких стосується застосування механічної  теорії тепла до теорії газів, молекулярної фізики і акустики і належать до класичних робіт з фізики.

З формули для обчислення роботи сили струму випливає, що для вимірювання роботи достатньо виміряти силу струму в колі, напругу на ділянці кола, час протікання струму. Таким чином, для  вимірювання роботи  струму необхідні такі прилади: амперметр, вольтметр і секундомір.

Такі виміри ми називаємо непрямими. Але існують прилади прямого вимірювання роботи  струму – лічильники електричної енергії, що встановлюються скрізь, де використовується електрична енергія: у квартирах, офісах, навчальних і виробничих установах.

Електричний лічильник складається з легкого алюмінієвого диску, який розміщений між двома полюсами електромагніту. Електромагніт підключено до навантаження в зовнішній електричній мережі. Між полюсами електромагніту, при проходженні по їх обмотках електричного струму, виникає магнітний потік Ф, величина якого залежить від сили струму в мережі. У результаті взаємодії магнітного потоку обмотки напруги та вихрового струму від магнітного потоку струмового обмотки і з іншого боку магнітного потоку струмової обмотки та вихрового струму від обмотки напруги, виникає електромеханічні сили, які створюють обертаючий момент, що діє на диск. Частота обертання диску залежить від потужності струму в колі. Через вісь, на яку насаджено диск, та черв’ячну передачу, диск з’єднано з лічильним механізмом, який підраховує витрати електричної енергії у кіловат-годинах.

Фізичну величину, що характеризує швидкість виконання роботи, називають потужністю.

У споживачах електричної енергії струм виконує роботу, швидкість виконання якої залежить від виду споживача і напруги, що подається до нього.

Потужність електричного струму – це фізична величина, що характеризує швидкість виконання електричним струмом роботи, і дорівнює відношенню роботи А до часу t, за який ця робота була виконана.

Р =A / t = I · U · t / t = IU

За одиницю потужності в СІ прийнятий ват (Вт):

1Вт = 1 В · 1А

Крім вата застосовуються і похідні одиниці потужності:

1 кВт = 1 000 Вт = 103 Вт

1 МВт = 1 000 000 Вт = 106 Вт

Джеймс Ватт народився 19 січня 1736 в маленькому шотландському містечку Грінок поблизу Глазго.

Ватт не дістав інженерної освіти. Власне кажучи, він ніякої спеціальної освіти не мав.

У 1764 році один із професорів Глазгівського університету доручив Ватту відремонтувати модель парової машини Ньюкомена. Джеймс узявся до діла і побудував модель, яку і сьогодні можна побачити в Лондонському науковому музеї, і перевірив на ній усі свої ідеї.

9 січня 1769 року, він одержав патент на способи зменшення споживання пару і при цьому палива у вогневих машинах». Він працює і робить ескіз пароплавного гвинта, вигадує мікрометр, винаходить центр обіжний регулятор і механізм, названий «паралелограмом Ватта», яким він дуже гордився.

В 1782 році Ватт одержує патент на паровий двигун розширенням пари, де вперше застосував механізм для перетворення прямолінійного руху на обертальний, а через два роки йому видають патент на універсальний паровий двигун. Спочатку повільно, потім – усе швидше росте визнання його творіння.

       Для вимірювання потужності електричного струму використовуються ватметри, що враховують напругу та силу струму.  Виміряти потужність можна і за допомогою вольтметра й амперметра. Щоб обчислити шукану потужність, множать напругу на силу струму, знайдені за показниками приладів.

 Завдання уроку: Опрацювати параграф 41, виконати Вправу №41 (1,2), записати в зошит формули для визначення роботи електричного струму на ділянці кола, потужності електричного струму, переглянути відеопрезентацію за посиланням , записати в зошит задачі, розв'язані  в презентації.

Наступний урок - Лабораторна робота № 9.

Дата  проведення уроку: 08.05.2026

Тема уроку:  Розв'язування задач. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми повторюємо параграфи 39, 40, розв'язуємо задачі.

Завдання уроку: Повторити параграфи 39, 40, виконати Вправу №40 (5), додатково переглянути відеопрезентацію за посиланням.

Дата  проведення уроку: 04.05.2026

Тема уроку:  Лабораторна робота №8 "Дослідження електричного кола з паралельним з'єднанням провідників". (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Мета роботи: експериментально перевірити, що в разі паралельного з'єднання двох провідників справджуються співвідношення: I=I1+I2; U=U1=U2; 1/R=1/R1+1/R2.

Обладнання: Інтерактивна симуляція PheT

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання сили струму амперметром

1. Амперметр вмикають у коло послідовно

2. Клему амперметра, біля якої стоїть знак «+», потрібно з’єднувати з проводом, що йде від позитивного полюса джерела струму, клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса.

3. Не можна приєднувати амперметр до кола, в якому відсутній споживач струму.

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання напруги вольтметром

1. Вольтметр приєднують паралельно.

2. Клему вольтметра, біля якої стоїть знак «+», слід з’єднувати з проводом, який іде від позитивного полюса джерела струму; клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса джерела струму.

3. Для вимірювання напруги на полюсах джерела струму вольтметр приєднують безпосередньо до клем джерела.

Інструкція до лабораторної роботи ТУТ.  Перегляньте навчальне відео за посиланням . Складаючи електричне коло ви можете обирати для перевірки законів паралельного з'єднання резистори або лампочки. За інструкцією складіть електричне коло за допомогою інтерактивної симуляції PheT, виконайте необхідні вимірювання та обчислення, заповніть таблицю результатів, сформулюйте висновок.

Дата  проведення уроку: 01.05.2026

Тема уроку:  Паралельне з'єднання провідників. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 40.

На практиці до електричного кола часто доводиться приєднувати відразу кілька споживачів. Так, електричне коло освітлення шкільного кабінету обов’язково містить декілька ламп, і при цьому вихід з ладу однієї лампи не приведе до відключення решти. Отже, це не послідовне з’єднання ламп,  в такому випадку кажуть, що лампи з’єднані паралельно.

Ми вже знаємо, що для ділянки кола, яке складається з n послідовно з’єднаних провідників справджуються певні співвідношення для сили струму в усій ділянці кола, загальної напруги на всій ділянці кола та загального опору ділянки кола. Чи існують певні співвідношення для  ділянки кола яке складається з паралельно з’єднаних провідників дізнаємося сьогодні на уроці.

1. Вивчаємо коло, що складається з паралельно з’єднаних провідників

Розглянемо електричне коло, яке містить дві паралельно з’єднані лампи (рис 40.1 на стор.243 в підручнику). Звернувшись до схеми цього кола бачимо: по-перше, для проходження струму в колі є два шляхи – дві вітки, кожна з яких містить одну лампу; по-друге, обидві вітки мають спільну пару точок А і В.

Точки А і В називають вузловими точками (вузлами). У вузлових точках відбувається розгалуження кола. Розгалуження є характерною ознакою кола з паралельним з’єднанням провідників.

Схема кола може містити не одну, а кілька пар вузлових точок. При цьому всі провідники, що приєднані до будь-якої пари вузлових точок, вважаються з’єднаними паралельно.

2. З’ясовуємо які твердження справджуються для ділянки кола яка складається з n провідників, з’єднаних тільки паралельно

1) Загальна напруга на ділянці та напруга на кожному з паралельно з’єднаних провідників є однаковою:

U=U1=U2  

2) У разі паралельного з’єднання провідників сила струму в нерозгалуженій частині кола дорівнює сумі сил струмів у відгалуженнях (окремих вітках):

  I=I1+I2

3) Скориставшись законом Ома вивели формулу для розрахунку загального опору ділянки кола з паралельним з’єднанням провідників:

   1/R=1/R1+1/R2

Зверніть увагу: якщо одна з паралельно з’єднаних ламп вийде з ладу, то друга продовжить світитися, бо через її нитку розжарення все одно буде проходити струм.

3. Змішане з’єднання провідників

Електричне коло може одночасно містити послідовно і паралельно з’єднані провідники, в такому випадку говорять, що коло містить змішане з’єднання провідників.

Завдання уроку: Опрацювати параграф 40, виконати Вправу №40 (1,2), записати в зошит формули для визначення сили струму, напруги та опору при паралельному з'єднанні провідників, переглянути відеопрезентацію за посиланням , записати в зошит задачі, розв'язані  в презентації.

Наступний урок - Лабораторна робота № 8.

Дата  проведення уроку: 27.04.2026

Тема уроку:  Лабораторна робота №7 "Дослідження електричного кола з послідовним з'єднанням провідників". (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Мета роботи: експериментально перевірити, що в разі послідовного з'єднання двох провідників справджуються співвідношення: I=I1=I2; U=U1+U2; R=R1+R2.

Обладнання: Інтерактивна симуляція PheT

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання сили струму амперметром

1. Амперметр вмикають у коло послідовно

2. Клему амперметра, біля якої стоїть знак «+», потрібно з’єднувати з проводом, що йде від позитивного полюса джерела струму, клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса.

3. Не можна приєднувати амперметр до кола, в якому відсутній споживач струму.

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання напруги вольтметром

1. Вольтметр приєднують паралельно.

2. Клему вольтметра, біля якої стоїть знак «+», слід з’єднувати з проводом, який іде від позитивного полюса джерела струму; клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса джерела струму.

3. Для вимірювання напруги на полюсах джерела струму вольтметр приєднують безпосередньо до клем джерела.

Інструкція до лабораторної роботи ТУТ. Перегляньте навчальне відео за посиланням. Складаючи електричне коло ви можете обирати для перевірки законів послідовного з'єднання резистори або лампочки. За інструкцією складіть електричне коло за допомогою інтерактивної симуляції PheT, виконайте необхідні вимірювання та обчислення, заповніть таблицю результатів, сформулюйте висновок.

Дата  проведення уроку: 24.04.2026

Тема уроку:  Послідовне з'єднання провідників. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 39.

Кожного дня ми користуємось різними електричними приладами – споживачами електричного струму. Чи знаєте ви, як з’єднуються в електричному колі споживачі. Чи задумувалися ви, чому коли перегорає лампочка у гірлянді, то решта лампочок не горять, а коли перегорає лампочка у квартирі – решта лампочок горять? З вивченого  матеріалу ми знаємо, що амперметр у коло під’єднують послідовно, а вольтметр – паралельно. Послідовне і паралельне з’єднання в електротехніці – два основних способи з’єднання елементів електричного кола. Інколи неправильно включивши прилад, можна вивести його з ладу. А тому нам необхідно вивчити закономірності, які існують у колах із послідовним і паралельним з’єднаннями.

Розглянемо електричне коло де елементи розташовані послідовно один за одним. Таке з’єднання провідників називають послідовним. 

Зверніть увагу: якщо один із послідовно з’єднаних провідників вийде з ладу, то в решті струм теж іти не буде, бо коло буде розімкненим.

Оскільки коло з послідовним з’єднанням провідників не має розгалужень, то заряд, який за певний час t проходить через поперечний переріз кожного з провідників, є однаковим:

q = q1 = q2,

де q — загальний заряд, який пройшов через коло; q1 — заряд, який пройшов через поперечний переріз спіралі резистора; q2 — заряд, який пройшов через поперечний переріз нитки розжарення лампи.

У разі послідовного з’єднання провідників загальна сила струму в колі та сила струму в кожному провіднику однакові:                                                                                          I=I1=I2=I3

Загальна напруга U на двох послідовно з'єднаних провідниках дорівнює сумі напруги на першому провіднику та напруги на другому провіднику:

                                                                                U=U1+U2 

        Якщо ділянка кола складається з кількох послідовно з’єднаних провідників, загальний опір ділянки дорівнює сумі опорів окремих провідників:

                                                                                           R=R1+R2

Отримані співвідношення для сили струму, напруги та опору справджуються для будь-якої кількості послідовно з’єднаних провідників.

Проаналізувавши останню формулу, можна зробити такі висновки:

— загальний опір послідовно з’єднаних провідників більший за опір кожного із цих провідників;

— загальний опір послідовно з’єднаних провідників, які мають однаковий опір, можна розрахувати за формулою:

                                                                                          R= n R0

де n — кількість провідників; R0— опір кожного провідника.

Завдання уроку: Опрацювати параграф 39, записати в зошит формули для визначення сили струму, напруги та опору при послідовному з'єднанні провідників, переглянути відеопрезентацію  , записати в зошит задачі, розв'язані  в презентації, виконати Вправу 39(4).

Консультація для  учнів сімейної форми навчання  20.04.2026 о 19:00

Приєднатися до онлайн-конференції за посиланням:  

конференція Zoom

https://zoom.us/j/98636266250?pwd=DKeiOnVTkIzSvaO3HTTRKj4u4N0mWz.1 

Ідентифікатор конференції:  986 3626 6250 

Код доступу:  Tt23Ej 

Дата  проведення уроку: 20.04.2026

Тема уроку:  Підсумкова робота за темою: "Електричний заряд. Електричне поле. Електричний струм."

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Дата  проведення уроку: 17.04.2026

Тема уроку:  Розв'язування задач. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми повторюємо параграфи 27-38. Наступний  урок - підсумкова робота. (Якщо у вас будуть запитання стосовно вивченого матеріалу, то відкладемо письмову роботу  до п'ятниці).

Завдання уроку: Переглянути відеопрезентацію за  посиланням , записати задачі, розв'язані  в презентації в зошит, повторити параграфи 27-38.

Дата  проведення уроку: 06.04.2026

Тема уроку:  Лабораторна робота №6 "Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра". (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Мета роботи: навчитися визначати опір провідника за допомогою амперметра та вольтметра; переконатися на досліді в тому, що опір провідника не залежить від сили струму в ньому та напруги на його кінцях.

Обладнання: Інтерактивна симуляція PheT

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання сили струму амперметром

1. Амперметр вмикають у коло послідовно

2. Клему амперметра, біля якої стоїть знак «+», потрібно з’єднувати з проводом, що йде від позитивного полюса джерела струму, клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса.

3. Не можна приєднувати амперметр до кола, в якому відсутній споживач струму.

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання напруги вольтметром

1. Вольтметр приєднують паралельно.

2. Клему вольтметра, біля якої стоїть знак «+», слід з’єднувати з проводом, який іде від позитивного полюса джерела струму; клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса джерела струму.

3. Для вимірювання напруги на полюсах джерела струму вольтметр приєднують безпосередньо до клем джерела.

Інструкція до лабораторної роботи ТУТ.

Перегляньте навчальне відео. За інструкцією складіть електричне коло за допомогою інтерактивної симуляції PheT, виконайте необхідні вимірювання та обчислення, заповніть таблицю результатів, сформулюйте висновок.

Дата  проведення уроку: 03.04.2026

Тема уроку:  Розрахунок опору провідника. Питомий опір. Реостати. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 38.

Пигадайте:

1. У чому причина опору провідника?

2. Дайте означення електричного опору.

3. Яким символом позначають опір?

4. У яких одиницях вимірюють опір?

 5. Яким приладом вимірюють опір?

  6. Сформулюйте та запишіть закон Ома?

  7. Що таке вольт-амперна характеристика провідника?

  8. Як можна визначити опір провідника, знаючи силу струму і електричну

      напругу в провіднику?

Основною електричною характеристикою провідника є опір. З’ясуємо від чого залежить опір провідника.

Електричний опір – це фізична величина, яка характеризує властивість провідника протидіяти електричному струму.

Дослідним шляхом було визначено, що опір залежить від:

- довжини провідника;

- площі поперечного перерізу провідника;

- речовини, з якої виготовлений провідник.

В разі зменшення довжини провідника його опір зменшується і навпаки, в разі збільшення довжини провідника його опір зростає. Причому в скільки разів збільшується (зменшується) довжина провідника, у стільки ж разів збільшується (зменшується) його опір. 

Опір провідника прямо пропорційний його довжині.

Опір провідника обернено пропорційний площі його поперечного перерізу:

Збільшення товщини провідника рівнозначне «розширенню русла», яким рухаються заряди, тому й опір провідника зменшується.

Опір провідника залежить від речовини, з якої цей провідник виготовлений.

Це пояснюється тим, що провідники з різних металів мають різні кристалічні структури, отже, гальмівна дія зіткнень йонів і вільних електронів виявляється різною.

 R=ρ*l/S

R – опір провідника;

l – довжина провідника;

S – площа поперечного перерізу провідника;

ρ – питомий опір речовини.

Питомий опір речовини – це фізична величина, яка характеризує електричні властивості даної речовини й чисельно дорівнює опору виготовленого з неї провідника завдовжки 1 м і площею поперечного перерізу 1 м2.

Одиниця питомого опору в СІ – Ом·метр.

На практиці мають справу з провідниками, площі поперечних перерізів яких досить малі. Тому зручніше виражати площу поперечного перерізу провідника у квадратних міліметрах. 

Значення питомого опору зумовлене хімічною природою речовини та істотно залежить від її температури.

Робота з підручником.

Скориставшись даними табл.7 Додатка (стор. 279), подумайте, чому для виготовлення електропроводки в приміщеннях зазвичай використовують алюміній і мідь. Чому гуму, порцеляну, ебоніт використовують в електротехніці як ізолятори?

На практиці часто доводиться збільшувати або зменшувати силу струму для цього використовують реостати.

Найпростішим реостатом може бути дротина. У лабораторних умовах використовується повзунковий реостат. У коло реостат вмикається послідовно.

Реостат – це пристрій зі змінним опором, призначений для регулювання сили струму в електричному колі.

Принцип дії повзункового реостата ґрунтується на залежності опору провідника від його довжини. Пересуваючи повзунок уздовж обмотки, плавно збільшують або зменшують довжину ділянки, в якій проходить струм. У результаті опір реостата так само плавно збільшується або зменшується, а це, згідно із законом Ома, приводить до плавної зміни сили струму (настроюють гучність звуку радіоприймача, регулюють яскравість світіння лампи).

Важільні (секційні) реостати

Опір важільних реостатів змінюється стрибками, відповідно стрибками змінюється й сила струму. Важільні реостати застосовують для вмикання і вимикання електродвигунів.

Завдання уроку: Опрацювати параграф 38,  виконати Вправу 38 (4).

 Рекомендую переглянути відеопрезентацію до уроку за посиланням.  та навчальне відео

Дата  проведення уроку: 30.03.2026

Тема уроку:  Електричний опір. Закон Ома. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 37.

Пигадайте:

-        що називається напругою?

-        яким символом позначають напругу?

-        за якою формулою визначають напругу?

-        у яких одиницях вимірюють напругу?

-        на честь кого названо одиницю вимірювання напруги?

-        що таке 1В?

-        яким приладом вимірюють напругу?

-        як на електричній схемі позначають вольтметр?

-        яких правил слід дотримуватися під час вимірювання напруги вольтметром?

Переконуємося, що сила струму в провіднику залежить від напруги на його кінцях

      Складемо електричне коло, споживачем у якому буде металевий провідник, а джерелом струму — пристрій, на виході якого можна змінювати напругу. Для вимірювання сили струму в провіднику та напруги на його кінцях використаємо амперметр і вольтметр.(рис. 37.1 а в підручнику на стор. 223)

     Дослід показує, що в разі збільшення напруги на кінцях провідника в 2 рази сила струму в провіднику так само збільшиться в 2 рази (рис. б);

 збільшення напруги на кінцях провідника в 2,5 рази приведе до зростання сили струму в ньому також у 2,5 рази (рис. в).

       Отже, у скільки разів збільшиться (зменшиться) напруга на кінцях провідника, у стільки ж разів зросте (зменшиться) в провіднику сила струму. Таким чином, сила струму в провіднику прямо пропорційна напрузі на кінцях провідника.

        I=kU,         k – коефіцієнт пропорційності.

Цю залежність уперше експериментально встановив німецький учений

Георг Симон Ом у 1826 р.

       Формування уявлення про опір почнемо з досліду, мета якого — показати, що сила струму в провіднику залежить не тіль­ки від напруги, але й від властивостей самого провідника.

 Збираємо електричне коло із джерела струму і мідного дро­ту, ключа, амперметра і вольтметра. Замикаємо коло й записуємо показання амперметра й вольтметра. Потім замість мідного дроту вмикаємо нікеліновий, що має такі самі довжину й переріз. Сила струму в колі зменшується. Якщо ж увімкну­ти залізний дріт, то сила струму значно збільшиться. Вольтметр же, який підключили до кінців цих дротів, показує однакову на­пругу. Отже, сила струму залежить від певної властивості про­відника.

Очевидний висновок: провідники впливають на силу струму; інакше кажучи, чинять опір струму.

 Електричний опір – це фізична величина, яка характеризує властивість провідника протидіяти проходженню електричного струму.

Одиниця опору в СІ  є – Ом. Названа на честь німецького фізика Георга Симона Ома, який експериментально відкрив закон, який був згодом названий його ім’ям.

1 Ом – це опір такого провідника, в якому за напруги на кінцях 1 В сила струму дорівнює 1 А:

Кратні й частинні одиниці опору:

1 мОм = 1×10-3 Ом;   1 кОм = 1×103 Ом;    1 МОм = 1×106 Ом

Формулювання закону Ома для ділянки кола:

Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки та обернено пропорційна електричному опору цієї ділянки кола.

 I=U /R

I – сила струму;     U – напруга;         R – опір ділянки кола (він залежить тільки від властивостей провідників, що складають ділянку)

      Розв’язування задач.

  1.  Визначте силу струму в спіралі електричної плитки, ввімкненої в коло з 

       напругою 127 В, якщо опір спіралі 24 Ом. ( 5,3 А)

2.    Яку треба прикласти напругу до провідника, опір якого 0,25 Ом, щоб у      

провіднику була сила струму 30 А?            (7,5В)

3.    Обчислити опір спіралі лампи від кишенькового ліхтарика, якщо при напрузі 3,5 В сила струму в ній 0,28А.                     (12,5 Ом)

4. При напрузі між кінцями провідника 4В сила струму в ньому 0,2А. Якою має бути напруга, щоб у цьому провіднику сила струму була 0,04А?       (0,8В)

 Завдання уроку: Опрацювати параграф 37, записати в зошит формулу, яка пов'язує силу струму, опір та напругу , одиниці вимірювання опору, записати задачі, розв'язані в відеопрезентації, виконати Вправу 37 (2).

 Рекомендую переглянути відеопрезентацію до уроку за посиланням.

Дата  проведення уроку: 27.03.2026

Тема уроку:  Електрична напруга. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 36.

Пригадайте:

1. Що таке сила струму?

2. Яким символом позначають силу струму?

3. За якою формулою визначають силу струму?

4. У яких одиницях вимірюють силу струму?

5. Що таке 1 Кл?

6. Яким приладом вимірюють силу струму?

7. Як на електричній схемі позначають цей прилад?

8. Як амперметр під’єднується до електричного кола?

9. Яких основних правил безпеки необхідно дотримуватися під час роботи з електротехнічними пристроями?

10.  Яка заборона існує щодо вмикання амперметра в електричне коло?

11. Чи залежить значення сили струму на послідовних ділянках електричного кола від місця розташування амперметра?

Напрямлений рух вільних заряджених частинок (електричний струм) можливий завдяки дії на ці частинки сили з боку електричного поля. Вам відомо, що коли тіло рухається внаслідок дії певної сили і напрямок руху тіла збігається з напрямком дії цієї сили, то сила виконує роботу. Отже, коли в певній ділянці кола існує струм, то електричне поле виконує роботу. Цю роботу прийнято називати роботою струму.

       Для характеристики електричного поля вводять фізичну величину, яку називають електричною напругою, або напругою.

Електрична напруга (U) – це фізична величина, яка чисельно дорівнює роботі електричного поля з переміщення одиничного позитивного заряду по цій ділянці.

U=A/q

A – робота, яку виконує електричне поле під час проходження струму

q – значення електричного заряду, перенесеного струмом

Одиницею напруги в СІ –вольт (названа на честь італійського вченого Алессандро Вольти, який створив перший гальванічний елемент )

1 В – це така напруга на ділянці кола, за якої електричне поле виконує роботу 1 Дж, переміщуючи по цій ділянці заряд, що дорівнює 1 Кл. 

Крім вольта на практиці часто застосовують кратні й частинні одиниці напруги: мікровольт (мкВ), мілівольт (мВ), кіловольт (кВ).

1 мкВ = 1×10-6 В

1 мВ = 1×10-3 В

1 кВ = 1×103 В

Подумайте:

·    Яка напруга подається у ваш будинок?

·    Яка напруга подається на акумулятор вашого мобільного телефона під час його зарядки?

Вольтметр – прилад для вимірювання сили напруги. 

На шкалах вольтметрів є позначка V, що вказує, що це саме вольтметр. Біля одного затискача вольтметра ставлять знак «+». Цей затискач обов’язково приєднують до проводу, що йде від позитивного полюса джерела струму. Вольтметр слід приєднувати в колі паралельно до ділянки кола, на якій вимірюється напруга, тобто затискачі приєднуються до тих точок кола, між якими слід виміряти напругу.

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання напруги вольтметром

1. Вольтметр приєднують паралельно.

2. Клему вольтметра, біля якої стоїть знак «+», слід з’єднувати з проводом, який іде від позитивного полюса джерела струму; клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса джерела струму.

3. Для вимірювання напруги на полюсах джерела струму вольтметр приєднують безпосередньо до клем джерела.

Пам'ятайте! Треба бути обережним і під час роботи із низькими напругами, адже навіть напруга у кілька десятків вольт може виявитися небезпечною.

Для роботи у вологому приміщенні безпечною вважають напругу до 12 В, сухому — до 36 В.

Завдання уроку: Опрацювати параграф 36, записати в зошит формулу для визначення напруги , одиниці вимірювання напруги, записати задачі, розв'язані в відеопрезентації, виконати Вправу 36 (1,5).

Рекомендую переглянути відеопрезентацію до уроку за посиланням.

Дата  проведення уроку: 23.03.2026

Тема уроку:  Сила струму. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 35.

Ви вже знаєте, що для кількісного опису фізичних явищ, властивостей тіл і речовин фізики використовують фізичні величини. А за допомогою яких фізичних величин можна кількісно описати процес проходження електричного струму в провіднику? Про одну з них ми дізнаємося на цьому уроці.

Ми вже знаємо, що таке електричний струм.

Електричний струм – це напрямлений рух заряджених частинок.

Як кількісно описати процес проходження електричного струму в провіднику?

Досліди показали, що чим більше електричних зарядів проходить через провідник за певний час, то більше проявляються дії електричного струму – теплова, хімічна, магнітна та світлова.

Для оцінювання й порівняння електричних зарядів, що протікають через провідник, була введена спеціальна фізична величина – сила струму. 

Сила струму  I – це фізична величина, що характеризує електричний струм і чисельно дорівнює заряду, який проходить через поперечний переріз провідника за одиницю часу.

I=q/t

q – заряд, який проходить через поперечний переріз провідника

t – час

2. Одиниця сили струму

Одиниця сили струму в СІ  А– ампер:

Ця одиниця названа на честь французького вченого Андре-Марі Ампера. Ампер – одна з основних одиниць СІ.

Хто ж такий Ампер? Чому на його честь названа одна із основних одиниць ?

Відповідь дуже проста – з одного боку – це звичайна людина, така ж , як і ми з вами, а з іншого – справжній геній. Джордж Максвел називав його Ньютоном електрики.

Кратні й частинні одиниці сили струму:

1 мкА = 1×10-6 А

1 мА = 1×10-3 А

1 кА = 1×103 А

Щоб уявити, що означає велика чи мала сила струму, розглянемо декілька прикладів:

·    сила струму в каналі блискавки сягає 500 кА

·    сила струму в аксоні під час передачі нервового імпульсу становить лише 0,004 мкА

·    середня сила струму в ході лікування електрофорезом – 0,8 мА

·    сила струму, яка менше 1 мА безпечна для людини

·    сила струму 100 мА може призвести до серйозних уражень

При роботі з електричним струмом не можна:

·    торкатись оголеного проводу, особливо стоячи на землі, сирій підлозі тощо;

·    користуватися несправними електротехнічними пристроями;

·    збирати, розбирати, ремонтувати електротехнічні пристрої, не від'єднавши їх від джерела струму.

  Одиниця електричного заряду

1 Кл – це заряд, який проходить через поперечний переріз провідника за 1 с при силі струму в провіднику 1 А.

1 Кл=1 А× с

q=I×t

Амперметр – прилад для вимірювання сили струму.

Правила, яких необхідно дотримуватися

під час вимірювання сили струму амперметром

1. Амперметр вмикають у коло послідовно

2. Клему амперметра, біля якої стоїть знак «+», потрібно з’єднувати з проводом, що йде від позитивного полюса джерела струму, клему зі знаком «–» із проводом, що йде від негативного полюса.

3. Не можна приєднувати амперметр до кола, в якому відсутній споживач струму.

Завдання уроку: Опрацювати параграф 35, записати формули для визначення сили струму та заряду, одиниці вимірювання даних величин, записати задачі, розв'язані в відеопрезентації, виконати Вправу 35(4).

Рекомендую переглянути відеопрезентацію до уроку за посиланням  та коротке пояснювальне відео.

Дата  проведення уроку: 20.03.2026

Тема уроку:  Електричне коло та його елементи. (офлайн) 

конференція Zoom (на випадок проведення онлайн-уроку)

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 34.

Будь-який електричний пристрій може працювати, якщо наявний певний набір обов'язкових елементів: джерело струму, споживач електричної енергії, з'єднувальні проводи, замикальний (розмикальний) пристрій.

  Електричне коло — це з’єднані провідниками в певному порядку джерело струму, споживачі, замикальні (розмикальні) пристрої.

Окремий пристрій, що входить до складу елек­тричного кола і виконує в ньому певну функцію, називається елементом електричного кола.

Основні елементи електричного кола – джерело, приймач і проводи, що їх з'єднують.

 Джерело електричної енергії – це пристрій, у якому енергія хімічна, теплова, світлова або механічна перетворюється в електричну енергію. У залежності від виду перетворюваної енергії розрізняють наступні типи джерел: механічні генератори, акумулятори, гальванічні елементи, термоелементи, фотоелементи. 

Допоміжні елементи кола – вимикачі, рубильники, амперметри, вольтметри і так далі.

 У замкнутому електричному колі протікає електричний струм - впорядкований рух заряджених частинок.

За напрям електричного струму в електричному колі прийнято напрям від позитивного полюса джерела до негативного.

Електричне коло ділиться на внутрішню і зовнішню частини. До внутрішньої частини електричного кола відноситься саме джерело електричної енергії. У зовнішню частину кола входять з`єднувальні дроти, споживачі, рубильники, вимикачі, прилади електровимірювань, тобто все те, що приєднане до затискачів джерела електричної енергії.

Щоб показати, які саме електричні пристрої необхідні для одержання певного електричного кола і як їх потрібно з’єднувати, використовують електричні схеми .

Електрична схема — це креслення, на якому умовними позначеннями показано, з яких елементів складається електричне коло і в який спосіб ці елементи з'єднані між собою.

Умовні позначення деяких елементів електричного кола наведено в таблиці на сторінці 208 в підручнику. Уважно розгляньте дану таблицю. Перенесіть її в зошит.

 Зверніть увагу на позначення джерел струму (гальванічного елемента або акумулятора та батареї гальванічних елементів або акумуляторів): прийнято, що довга риска позначає позитивний полюс джерела струму, а коротка — негативний.

Напрямок струму показують на схемах стрілкою.

   Електичне коло можна складати також  за допомогою програми https://phet.colorado.edu/sims/html/circuit-construction-kit-dc-virtual-lab/latest/circuit-construction-kit-dc-virtual-lab_uk.html

Завдання уроку: Опрацювати параграф 34, перемалювати в зошит таблицю на сторінці 208 (умовні позначення елементів електричного кола), вивчити ці позначення, виконати Вправу 34 (3). 

Рекомендую переглянути відеопрезентацію до уроку за посиланням.

Пояснювальне відео ТУТ

Дата  проведення уроку: 16.03.2026

Тема уроку:  Джерела електричного струму.  

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 33

            Пригадайте:

·         Як називають напрямлений рух заряджених частинок? (Електричний струм.)

·       Які частинки забезпечують перенесення електричного заряду в металевих провідниках? (Вільні електрони, негативно заряджені частинки.)

·         Що обрали за напрям струму і чому? (Умовно обрали рух позитивно заряджених частинок, якби вони могли рухатися).

·         Які дії електричного струму ви знаєте? (Світлова, хімічна, теплова, магнітна.)

·         Назвіть умови існування електричного струму в металевому провіднику? (Це наявність вільних носіїв заряду, замкнене електричне коло та існування електричного поля в провідниках).

"Саме в тому, щоб постійно створювати електричне поле, і полягає призначення джерела струму".

Електричний струм - це впорядкований рух заряджених частинок під впливом електричного поля. Такими частинками можуть бути: у провідниках - електрони, в електролітах - катіони і аніони, в напівпровідниках - електрони і дірки, в газах - позитивні іони та електрони.

Зрозуміло, що будь-який електротехнічний пристрій працюватиме тільки тоді, коли виконані умови існування електричного струму. За створення електричного поля "відповідають" джерела струму.

У джерелах струму електричне поле створюється і підтримується завдяки розділенню різнойменних електричних зарядів. В результаті на одному полюсі джерела накопичуються позитивні частинки, а на другому - негативні. Між полюсами виникає електричне поле, під дією якого, вільні частинки починають рухатися.

Однак розділити різнойменні заряди не так просто, адже між ними існують сили притягання. Для розділення різнойменних зарядів, а отже, для створення електричного поля необхідно виконати роботу. І виконати її можна за рахунок механічної, хімічної, теплової та інших видів енергії.

Записи в зошити:

Джерела електричного струму - пристрої, що перетворюють різні види енергії на електричну енергію.

Види джерел електричного струму:

1. Фізичні - електрофорна машина, турбогенератори електростанцій,  фото - і термоелементи.

2. Хімічні - гальванічні елементи й акумулятори.

Джерела струму, у яких розділення зарядів спричинено хімічними реакціями, називають гальванічними елементами - на честь італійського вченого Л.Гальвані, який відкрив електричні явища при м'язових скороченнях.

У хімічних джерелах струму відбуваються хімічні реакції між електродами, зробленими з різних металів, і розчином солей. Унаслідок того, що різні метали по-різному вступають у ці реакції, і відбувається розділення зарядів на полюсах джерела. Таким чином, під час роботи гальванічних елементів на електричну енергію перетворюється деяка частина внутрішньої енергії.

З часом гальванічні елементи стають непридатними до роботи, і їх не можна використати вдруге. А от акумулятори можна використовувати багаторазово.

Акумулятори складаються з двох електродів, поміщених в електроліт. Свинцеві акумулятори використовують в автомобілях. В них один електрод виготовлений зі свинцю, а інший - із плюмбум діоксиду; електролітом слугує водний розчин сульфатної кислоти. Усередині акумулятора відбуваються хімічні реакції, у результаті яких електрод зі свинцю набуває негативного заряду, а з плюмбуму - позитивного. При цьому сульфатна кислота перетворюватиметься на воду. Коли концентрація сульфатної кислоти зменшиться до певного граничного значення, акумулятор розрядиться. Однак, його можна знову зарядити. Під час заряджання акумулятора хімічні реакції ідуть у зворотному напрямку і концентрація сульфатної кислоти відновлюється.

Крім свинцевих (кислотних) акумуляторів широко використовують феронікелеві (лужні), кадмієво-нікелеві та інші види акумуляторів.

І гальванічні елементи і акумулятори зазвичай об'єднують і одержують відповідні батареї. Мобільні телефони містять літіййонну акумуляторну батарею.

Подумайте:

·       Чим небезпечні гальванічні елементи для навколишнього середовища?

·       Запропонуйте варіант утилізації використаних гальванічних елементів.

Завдання уроку: Опрацювати параграф 33, виписати в зошит джерела електричного струму, переглянути відео презентацію,  виконати Вправу 33 (5). 

Дата  проведення уроку: 13.03.2026

Тема уроку:  Дії електричного струму.  (офлайн)

Сьогодні ми вивчаємо параграф 32

8-A  клас після закінчення повітряної тривоги згідно розкладу уроків   приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Завдання уроку: Опрацювати параграф 32, виписати в зошит дії електричного струму, переглянути відео презентації,  виконати Вправу 32 (2, 4). 

Дата  проведення уроку: 09.03.2026

Тема уроку:  Електричний струм. Електрична провідність матеріалів.  (офлайн)

Сьогодні ми вивчаємо параграф 31

Електричний струм — це впорядкований (спрямований) рух заряджених частинок (електронів у металах, іонів у розчинах) під дією електричного поля. Виникає у провідниках за наявності вільних зарядів та напруги. Основні характеристики: сила струму (в Амперах, А) та напруга (у Вольтах, В). Розрізняють постійний та змінний струми. 

Основні відомості про електричний струм:

• Природа струму: У металах це потік вільних електронів, що рухаються від атома до атома.

• Умови існування: Наявність вільних заряджених частинок (провідників) та зовнішнього електричного поля, що створюється джерелами живлення (батарейки, генератори).

• Напрямок струму:
  Прийнято вважати, що струм тече від «+» до «-» джерела живлення
  Електрична провідність — це здатність матеріалів проводити електричний струм під дією електричного поля завдяки наявності вільних заряджених частинок. За цією здатністю матеріали поділяються на провідники (метали, де носії — електрони), напівпровідники та діелектрики.

Провідники (метали): Мають високу провідність (мідь, алюміній, срібло). Провідність металів зменшується з підвищенням температури.  Напівпровідники Мають провідність між провідниками та діелектриками. Їхня провідність значно зростає з підвищенням температури. Діелектрики (ізолятори): Матеріали з дуже низькою провідністю (скло, гума, ебоніт, повітря).

Завдання уроку: Вивчити параграф 31 написати короткий конспект, переглянути відео до уроку, виконати Вправу 31 (6) 

Дата  проведення уроку: 06.03.2026

Тема уроку:  Закон Кулона. Розв'язування задач.  (офлайн)

Сьогодні ми вивчаємо параграф 30

Рекомендую переглянути навчальну  презентацію.

Завдання: Вивчити параграф 30 

Консультації  кожного понеділка  о 16:35 ( для консультації можна приєднуватися  учням сімейної форми навчання)

Приєднатися до онлайн-конференції за посиланням:  

конференція Zoom

https://zoom.us/j/98636266250?pwd=DKeiOnVTkIzSvaO3HTTRKj4u4N0mWz.1 

Ідентифікатор конференції:  986 3626 6250 

Код доступу:  Tt23Ej 

Дата  проведення уроку: 02.03.2026

Тема уроку:  Механізм електризації. Електроскоп.  (офлайн)

Сьогодні ми вивчаємо параграф 29

Рекомендую переглянути навчальну  презентацію.

Завдання: Вивчити параграф 29 

Дата  проведення уроку: 27.02.2026

Тема уроку: Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Електричне поле.

  Згідно розкладу уроків   приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми опрацьовуємо параграфи 27, 28.

Електриза́ція — процес надання тілу електричного заряду за рахунок інших тіл. Процес, що приводить до появи на тілах або різних частинах одного тіла надлишку електричного заряду.

Електризація може відбуватися під дією світла, тертя й інших взаємодій. 

Найпоширенішим прикладом електризації є трибоелектричний ефект, тобто процес електризації від тертя. Наприклад, бурштинова паличка може набувати електричного заряду при натиранні вовною. Такий процес електризації був вперше зафіксований Фалесом Мілетським близько 600 року до н. е. Іншими прикладами матеріалів, які набувають електричного заряду при терті, є скло, при натиранні шовком, та ебоніт, при натиранні хутром.

Електричний заряд - це фізична величина, яка характеризує властивість частинок і тіл вступати в електромагнітну взаємодію. Електричний заряд позначають символом q. Одиниця електричного заряду  в СІ - кулон (названа на честь французького фізика Шарля Кулона).        [q]=Кл 

1 Кл - це дуже великий заряд. Під час електризації в побуті ми маємо справу із зарядами, які менші в мільйон або мільярд разів.

Електричний заряд можна характеризувати кількісно. Електричний заряд може перетікати з одного тіла на інше.

Електричні заряди бувають двох типів, їх називають додатніми й від'ємними зарядами (позитивними й негативними). Існування двох типів зарядів пояснює різницю у взаємодії наелектризованих тіл. Однойменні заряди відштовхуються, різнойменні — притягуються. Контакт від'ємно зарядженого тіла з додатньо зарядженим призводить до перерозподілу зарядів тіл. Тіла, в яких електричні заряди повністю компенсовані називаються нейтральними. Такими є більшість тіл у природі, оскільки сили взаємодії між електричними зарядами дуже значні, й призводять до руху зарядів, при якому вони компенсуються, й тіла розряджаються.

Існує найменший електричний заряд, на який можна збільшити, або зменшити сукупний заряд тіла. Цей заряд називають одиничним або елементарним і часто позначають латинською літерою е.

e = -1,602 176 487(40) ×10−19 Кл.

Закон збереження електричного заряду

Один із фундаментальних законів фізики стверджує, що електричний заряд не виникає і не зникає. В макроскопічному світі це означає, що заряд певного тіла може збільшитися або зменшитися тільки внаслідок перетікання його на інші тіла й компенсацією зарядом іншого знаку. Ізольована фізична система зберігає свій заряд. У світі елементарних частинок закон збереження означає, що при будь-яких перетвореннях частинок алгебраїчна сума зарядів частинок зберігається.

Електричне поле — це особлива форма матерії, що існує навколо заряджених тіл або частинок і діє з деякою силою на інші частинки або тіла, які мають електричний заряд.

Електрична сила – сила, з якою електричне поле діє на заряджені частинки або тіла.

Електричне поле існує в будь-якій точці простору, що оточує заряд,  електричне поле має енергію. 

Лінії, уздовж яких розташовуються частинки тальку, називають силовими лініями електричного поля.

 Силові лінії електричного поля, або лінії електричного  поля, — це умовні лінії, уздовж дотичних до яких на заряджене тіло діє сила з боку електричного поля.

За щільністю силових ліній можна судити про величину електричного поля: чим щільніше розташовані лінії, тим сильніше поле, тобто тим з більшою силою воно діє на заряд, який міг би виявитися в цьому полі.

Додатково рекомендую переглянути навчальну презентацію.   

Завдання: Вивчити параграфи 27,28 (означення, формули).

Дата  проведення уроку: 20.02.2026 (офлайн)

Тема уроку: Розв'язування задач. 

Виконати тест за 16.02.2026

За посиланням:  https://vseosvita.ua/go   

Введіть код:  icp590    

або

Перейдіть за посиланням

Надіслати для перевірки навчальні проєкти, реферати, доповіді  (оцінювання проєктів - одна із груп результатів)

Увага!  Наступний урок - ПІДСУМКОВА РОБОТА за темою: "Внутрішня енергія. Теплові явища".

Повторіть параграфи 18-36, теоретичний матеріал "Підбиваємо підсумки розділу 2" на сторінках 158-159. 

Дата  проведення уроку: 16.02.2026

Тема уроку: Розв'язування задач. Навчальні проєкти "Внутрішня енергія. Теплові явища".

  Згідно розкладу уроків   приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми повторюємо параграфи 18-26.

Формули та основні поняття з розділу 2 в підручнику на с. 158-159

Пригадаємо деякі питання раніше вивчених тем:

1.    Що таке тепловий двигун? (Машина, яка циклічно працює і перетворює енергію палива на механічну роботу)

2.    Назвіть основні частини теплового двигуна. (Нагрівник, робоче тіло, холодильник)

3.    У чому полягає принцип дії теплового двигуна? (робоче тіло одержує певну кількість теплоти від нагрівника; частина цієї теплоти перетворюється на механічну енергію(робоче тіло виконує роботу), а частина віддається холодильнику)

4.    Назвіть основні види втрат енергії в теплових двигунах. (теплові і механічні)

5.    Що називають ККД теплового двигуна? (ККД двигуна – це фізична величина, що характеризує економічність теплового двигуна й показує, яка частина всієї енергії Q, що виділяється в процесі повного згорання палива, перетворюється на корисну роботу Акор.)

6.    Чому ККД теплового двигуна завжди менший за 100%? (корисна робота завжди менша від кількості теплоти, що виділяється в процесі повного згорання палива. Зазвичай ККД теплових двигунів становить 20-40%)

7.    З якими видами теплових двигунів ми ознайомилися? (Парова турбіна, двигун внутрішнього згоряння)

8.    Яка будова найпростішої парової турбіни? (сопло, лопатки, диск, вал)

9.    Який принцип роботи парової турбіни? (Нагріта пара за допомогою сопел спрямовується на лопатки турбіни та обертає її)

10.  Що в паровій турбіні слугує нагрівником? холодильником? робочим тілом? (нагрівник -паливо, що згорає; робоче тіло –нагріта пара; холодильник – навколишнє середовище)

11.  Звідки походить назва двигуна внутрішнього згорання? (паливо згорає безпосередньо всередині його циліндрів,- паливо рідке або газ)

12.  Назвіть основні частини двигуна внутрішнього згоряння та їх призначення. (Циліндр, поршень, шатун, колінчастий вал, клапани, свічка)

13.  З чого складається робочий цикл чотиритактного двигуна? (ꓲ такт-усмоктування, ꓲꓲ такт – стиснення, ꓲꓲꓲ - робочий хід, ꓲꓦ -випускання)

14.  Які процеси відбуваються під час кожного із чотирьох  тактів?

15.  Що в двигуні внутрішнього згоряння  слугує нагрівником? робочим тілом? холодильником? (нагрівник- повітряна суміш, що горить; робоче тіло –розжарені гази; холодильник – довкілля)

16.  Чому теплові двигуни шкідливо впливають на довкілля? (Сульфатна кислота, забруднення попелом від згорання палива, не повне згорання палива, наявність у вихлопних газах отруйного чадного газу СО)

17.  Якими є шляхи подолання екологічних проблем , пов’язаних з використанням теплових двигунів ? (зменшення сумарної потужності теплових машин (споживачі повинні використовувати менше енергії); зменшення шкідливих викидів теплових електростанцій (використання  спеціальних фільтрів); використання нетеплових джерел енергії )

Тести для самоперевірки (опрацюйте усно, відповіді надсилати не потрібно).

1.  Тепловим двигунам називають машину , яка працює циклічно і яка….

·     тепло навколишнього середовища перетворює в механічну енергію

·     внутрішню енергія палива перетворює в теплову енергію середовища

·     енергію палива перетворює в механічну роботу

2.    Будь яка теплова машина складається з трьох основних частин(виберіть правильні відповіді)

·     термос

·     нагрівник

·     робоче тіло

·     холодильник

3.    Яке з видів палива є природним?

·     мазут

·     бензин

·     нафта

·     спирт

4.    ККД теплового двигуна дорівнює відношенню….

·     витраченої роботи до енергії, отриманої від нагрівача

·     енергії отриманої від нагрівника до корисної роботи

·     корисної роботи до кількості теплоти, що виділяється в процесі повного згорання палива

5.    Коефіцієнт корисної дії позначають символом

·     η

·     q

·     ƛ

·     Q

6.    Коефіцієнт корисної дії визначають у

·         %

·         Дж

·         кг

·         °С

7.    Чи може ККД теплового двигуна дорівнювати 100%?

·         може, якщо використати велику кількість палива

·         не може, тому що двигун має скінченні розміри

·         не може, тому що мають місце теплові і механічні втрати

·         може, якщо тертя між конструктивними елементами звести до нуля

8.    До теплових двигунів відноситься…. (виберіть правильні відповіді)

·     двигун внутрішнього згорання

·     реактивний двигун

·     парова турбіна

·     ядерний прискорювач

·     дизельний двигун

9.    Цикл двигуна внутрішнього згорання складається з …..

·     всмоктування, випуск, робочий хід

·     всмоктування, стиснення, робочий хід, випуск

·     нагрівання, запалення, робочий хід, охолодження

·     впуск, нагрівання, робочий хід, випуск

10.  Як боротися з негативними наслідками використання теплових двигунів?  (виберіть правильні відповіді)

·     зменшення сумарної потужності теплових машин, для цього споживачі енергії мають використовувати менше енергії

·     використання альтернативних джерел енергії

·     відключити всі теплоелектростанції

·     зменшити шкідливі викиди теплових електростанцій, застосовуючи для цього спеціальні фільтри

11.  Які джерела енергії є альтернативними? (виберіть правильні відповіді)

·     торф

·     вітер

·     внутрішня енергія Землі

·     Сонце

·     бензин

·     дрова

12.  Визначте основні напрямки подолання енергетичної кризи

·     використання альтернативних джерел енергії, насамперед ядерної та термоядерної енергії

·     впровадження новітніх технологій з метою зменшення використання палива із вичерпних ресурсів

·     економія наявних викопних ресурсів

·     відмовитися від використання викопних ресурсів, запаси яких є вичерпними

Теми для повідомлень і навчальних проєктів на с. 164 в підручнику ( проєкти підготувати до 20.02.2026)

Для повторення вивченого матеріалу виконайте тест 

За посиланням:  https://vseosvita.ua/go   

Введіть код:  icp590    

або

Перейдіть за посиланням

Дата  проведення уроку: 13.02.2026

Тема уроку: Теплоенергетика. Способи збереження енергетичних ресурсів.

  Згідно розкладу уроків   приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми вивчаємо параграф 26.

Скільки енергії споживає людство?

На скільки часу нам вистачить органічного палива (викопних ресурсів)?

Чи існують альтернативні джерела енергії?

 Протягом багатьох століть паливо було практично єдиним джерелом енергії для людства.

Енергію палива використовують:

·       Автомобілі та інші транспортні засоби.

·       Для обігрівання житла та приготування їжі.

·       У виробничих процесах (металургія,).

·       Для вироблення електроенергії на теплових електростанціях. 

Газ, нафта, вугілля є викопними ресурсами і їх запаси обмежені.

За останні 35 років споживання нафти зросло з 20 до 30 млрд барелів на рік. За нинішніх темпів споживання розвіданої нафти вистачить приблизно на 40 років, нерозвіданої — ще на 10 — 50 років.

Запаси природного газу вичерпаються протягом 40 років.

Розвіданих запасів вугілля вистачить на кількасот років споживання.

 Збереження енергетичних ресурсів

Проблемне питання

·    Через декілька десятків років звичні зараз види палива опиняться на межі зникнення. Що ж робити?

Три напрями розв’язання проблеми майбутнього «енергетичного голоду»

1. Економія наявних викопних ресурсів. Ідеться про використання нових технічних рішень — енергозбережувальних технологій.

2. Поступова заміна палива з викопних ресурсів на паливо, одержуване з рослин.

Зараз уже використовують два типи технологій виробництва рослинного палива: видобування замінників бензину з рослин, що містять цукор, та переробляння на дизельне паливо олії, одержуваної з деяких рослин (наприклад, рапсу).

3. Використання альтернативних джерел енергії.

У XX ст. помітну роль стали відігравати альтернативні джерела енергії (гідроелектростанції, атомні електростанції, вітрогенератори, сонячні батареї).

 Викопних запасів урану — палива для атомних станцій — вистачить на кілька сотень років. У багатьох країнах (Франція, Україна, США) цей вид виробництва електричної енергії є одним із провідних. Так, в Україні на атомних станціях виробляють близько половини всієї електроенергії.

Невичерпним джерелом може стати термоядерна енергія. Запасів важкого водню — палива для термоядерного синтезу — у Світовому океані вистачить на багато тисячоліть.

 Енергозбережувальні технології

· Чи можливо зекономити на комунальних послугах вже зараз?

Сучасні принципи енергозбереження полягають не лише в застосуванні певних новинок, нехай і унікальних. Принциповим є завдання комплексного використання кількох технологій.

Розглянемо звичайну квартиру. Напрями енергозбереження:

·       заміна традиційних вікон на склопакети;

·       утеплення дверей;

·       нанесення спеціального теплозахисного покриття на зовнішні стіни будинку;

·       установлення електричного або газового котла для нагрівання гарячої води;

·       застосування економних ламп та електричних приладів з невеликим споживанням енергії.

 Вплив теплоенергетики на природу

Вплив теплоенергетики на природу:

·       кислотні дощі (спричинені викидами електростанцій);

·       парниковий ефект (спричинює підвищення температури поверхні Землі);

·       забруднене повітря газовими та аерозольними викидами;

·       руйнування озонового шару;

·       забруднення ландшафту (знищення лісів, рослинності, диких тварин, плодоносного шару);

·       забруднення ґрунтових вод стічними викидами ТЕС та інших промислових об'єктів;

·       акустичне (шум), електромагнітне і електростатичне забруднення навколишнього середовища;

Під час роботи теплових машин виділяється вуглекислий газ. За оцінками вчених за 200 років інтенсивноїроботи теплових машин в атмосферу було викинуто близько одного трильйона тонн вуглекислого газу. Ця величезна кількість вуглекислого газу спричинила парниковий ефект - підвищення температури поверхні землі. 

В 1997 р. в м. Кіото (Японія) уряди багатьох країн підписали так званий Кіотський протокол. Згідно із цим документом для кожної країни світу визначено максимальний об’єм викидів СO2 (від промислових і побутових джерел разом). Якщо цей об’єм перевищено, то країна-порушник сплачує певну суму штрафу, яку потім використовують для зниження рівня викидів. У 2015 р. Кіотський протокол був доповнений Паризькою угодою, в якій окреслено подальші перспективи обмеження викидів. 

Додатково рекомендую переглянути презентацію

Якщо ви не маєте змоги бути присутніми на уроці, опрацюйте параграф 26.

Дата  проведення уроку: 09.02.2026

Тема уроку: Розв'язування задач.

  Згідно розкладу уроків   приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Основні формули для задач: 

• 𝜂=𝐴кор/𝑄нагр або

• 𝜂=(𝑄нагр−𝑄хол)/𝑄нагр=1−𝑄хол/𝑄нагр.

• Кількість теплоти згоряння палива:

• 𝑄нагр=𝑞𝑚

• 𝑞 — питома теплота згоряння,

• 𝑚 — маса палива

• Корисна робота:

• 𝐴кор=𝜂⋅𝑄нагр.

• Потужність:

• 𝑁=𝐴кор/𝑡

Алгоритм розв'язання задач: 

1. Записати всі відомі величини, перевести в СІ (масу в кг, час в с, 𝑞 в Дж/кг).

2. Формули: Записати формулу ККД та формули для роботи/теплоти, що згадуються в умові.

3. Обчислення

4. Відповідь: Записати результат (зазвичай у відсотках). 

Приклад задачі:

Умова: Двигун виконав корисну роботу12 МДж, витративши1 кг бензину (𝑞=46 МДж/кг). Знайти ККД.

Розв'язання: 

1. 𝐴кор=12 МДж=12⋅10^6 Дж.

2. 𝑄нагр=𝑞𝑚=46⋅10^6Дж/кг⋅1 кг=46⋅10^6 Дж.

3. 𝜂=𝐴кор/𝑄нагр=12⋅10^6/46⋅10^6≈0,26 або26%. 

Типові помилки: 

• Не переведення МДж (мегаджоулів) у Дж (джоулі).

• Плутання кількості теплоти, отриманої від палива  з корисною роботою.

• Забування множити на100%.

Додатково рекомендую переглянути навчальне відео

 Якщо ви не маєте змоги бути присутніми на уроці, повторіть параграфи 24, 25, запишіть в робочі зошити задачі  №1, №4 з навчального відео, напишіть есе "Що б я зробив, якби винайшов вічний двиун".

Дата  проведення уроку: 06.02.2026

Тема уроку: Деякі види теплових двигунів.

  Згідно розкладу уроків   приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Для того, щоб повторити раніше вивчені формули з розділу "Теплові явища", перейдіть за посиланням та виконайте завдання інтерактивної вікторини. https://wordwall.net/play/39718/957/6755  (На початку вказуєте своє прізвище та ім'я). 

Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 25.

Пригадайте:

1. Що таке тепловий двигун?

2. Назвіть основні частини теплового двигуна.

3. У чому полягає принцип дії теплового двигуна?

4. Назвіть основні види втрат енергії в теплових двигунах.

5. Дайте означення ККД теплового двигуна.

б. Чому ККД теплового двигуна завжди менший від 100 %?

Проблемні питання

Якими були перші теплові двигуни та хто їх винахідники?

Які існують теплові двигуни та як вони працюють?

1. Парова турбіна

Історія промислового застосування теплових двигунів починається з парової машини, яку створив англійський учений Джеймс Ватт у 1768 р. Протягом декількох років Ватт удосконалював її конструкцію. Від 1776 р. машини Ватта почали широко застосовувати в шахтах і на металургійних заводах Англії.

Парова турбіна – це тепловий двигун, у якому пара, нагріта до високої температури, перебуває під високим тиском і обертає його вал.

Принцип дії найпростішої парової турбіни:

Через сопла вилітають струмені пари та спрямовуються на лопаті, закріплені на диску. Диск, у свою чергу, нерухомо закріплений на валу турбіни. Під дією пари диск турбіни, а отже, і вал обертаються, тобто пара виконує роботу.

Парові турбіни є незамінними тепловими двигунами на теплових та атомних електростанціях.

2. Двигун внутрішнього згорання

Перший придатний до використання двотактний газовий двигун внутрішнього згоряння був сконструйований французьким механіком Етьєном Ленуаром у 1860 році.

Проте, винахідником двигуна внутрішнього згоряння часто називають німецького інженера Ніколауса Отто, який у 1862 році розпочав виробництво й продаж двотактних двигунів. У 1866 році Н. Отто та Е. Ланген удосконалили конструкцію двигуна Е. Ленуара, що привело до зростання ККД. Перший повністю успішний газовий двигун був побудований в 1876 році. Він працював по так званому чотирьохтактному циклу Отто, який з тих пір став широко застосовуватися в більшості двигунів внутрішнього згоряння.

Двигун внутрішнього згоряння – це тепловий двигун, в якому хімічна енергія палива, що згоряє в робочій зоні, перетворюється в механічну роботу.

Двигуни внутрішнього згоряння працюють на рідкому паливі (бензині, гасі, нафті) або на горючому газі.

Будова найпростішого двигуна внутрішнього згорання:

Циліндр , в якому пересувається поршень.

Усередині поршня шарнірно закріплений шатун.

Шатун, у свою чергу, з’єднаний із колінчастим валом, обертання якого забезпечує обертання тягових коліс транспортного засобу.

У верхній частині циліндра є два канали, закриті клапанами.

Через впускний клапан пальна суміш (суміш повітря з бензином або газом) надходить до циліндра.

Через випускний клапан викидаються відпрацьовані гази.

 Свічка — пристрій для запалювання пальної суміші за допомогою електричної іскри.

3. Робота чотиритактного двигуна внутрішнього згорання

I   такт — усмоктування (а). Поршень рухається вниз, у циліндрі падає тиск. У цей час відкривається впускний клапан і пальна суміш усмоктується в циліндр. Наприкінці І такту впускний клапан закривається.

II  такт — стиснення (б). Поршень рухається вгору і стискає пальну суміш. Коли поршень доходить до крайнього верхнього положення, проскакує іскра і пальна суміш займається. Обидва клапани закриті.

III такт — робочий хід (в). Розжарені гази штовхають поршень униз. Рух поршня передається шатуну, який штовхає колінчастий вал і примушує його обертатися, — двигун виконує корисну роботу. Наприкінці III такту відкривається випускний клапан.

IV такт — випускання (г). Поршень рухається вгору і через випускну трубу виштовхує продукти згоряння в атмосферу. Наприкінці IV такту випускний клапан закривається. Випускання відпрацьованих газів супроводжується передачею деякої кількості теплоти довкіллю.

Додатково рекомендую переглянути навчальне відео 

 Якщо ви не маєте змоги бути присутніми на уроці, прочитайте параграф 25, запишіть в робочі зошити види теплових двигунів, схему будови найпростішого двигуна внутрішнього згоряння, робочі цикли двигуна внутрішнього згоряння.

Запрошення для учнів до участі у Всеукраїнській олімпіаді з фізики "Радіоолімпіада 2026"

(після реєстрації індивідуальний номер, який надійде вам в зворотньому листі, необхідно надіслати на мою електронну адресу:    laknyr@cn27.ukr.education  )

Дата  проведення уроку: 02.02.2026

Тема уроку: Принцип дії теплових двигунів. Коефіцієнт корисної дії (ККД) теплового двигуна.

  Згідно розкладу уроків  8-Б о 8:55, 8-А о 10:00  приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 24.

На початку вивчення теплових явищ ми з’ясували, що механічна енергія тіла може перетворюватись у його внутрішню енергію.

Шайба, що вільно ковзає по льоду, із часом зупиниться під дією сили тертя. Її кінетична енергія не зникне, а перетвориться в теплову: температура шайби та льоду дещо підвищиться.

Чи можливо перетворити внутрішню енергію тіла в механічну?

1. Принцип дії теплових двигунів

Якщо щільно закоркувати носик чайника і поставити чайник із водою на пальник газової плити, то через деякий час помітимо, що кришка чайника починає підстрибувати.

Подумайте!

·       Чому кришка чайника підстрибує? (Пара, розширюючись, штовхає кришку.)

·       Яке перетворення енергії відбувається при цьому? (Внутрішня енергія пари перетворюється в механічну енергію.)

·       Що відбудеться якщо закрити кришку і носик чайника наглухо? (Чайник розірветься!)

·       Що відбудеться якщо з кришкою чайника з’єднати якийсь механізм? (Дістанемо найпростішу модель теплового двигуна.)

Тепловий двигун — це машина, яка працює циклічно й перетворює енергію палива на механічну роботу.

З’ясуємо на прикладі з чайником, із яких основних частин має складатися теплова машина.

Будь-яка теплова машина складається з таких частин:

1. Робоче тіло – газ, який виконує роботу в процесі свого розширення.

(Пара, яка, розширюючись, піднімає кришку.)

2. Нагрівник – пристрій, від якого робоче тіло одержує певну кількість теплоти.  (Газовий пальник.)

3. Холодильник – об'єкт, якому робоче тіло віддає певну кількість теплоти.

(Водяна пара періодично віддає частину енергії довкіллю.)

Принцип дії теплових машин:

Робоче тіло одержує певну кількість теплоти (Q1) від нагрівника, ця теплота частково перетворюється на механічну енергію (робоче тіло виконує роботу A), а частково (Q2) передається холодильнику.

2. ККД теплового двигуна

Як дізнатися на скільки економічним є тепловий двигун?

Коефіцієнт корисної дії теплового двигуна — це фізична величина, що характеризує економічність теплового двигуна й показує, яка частина всієї енергії, що «запасена» в паливі, перетворюється на корисну роботу.

𝜂 = 𝐴 кор / Q повна

 𝜂— коефіцієнт корисної дії двигуна;

 𝐴 кор— корисна робота;

 Q повна— теплота, яка виділяється в процесі повного згоряння палива.

Зазвичай ККД подають у відсотках.

Корисна робота завжди менша від кількості теплоти, що може виділитися в процесі повного згоряння палива, тому ККД теплового двигуна завжди є меншим 100%. Зазвичай ККД теплових двигунів становить 20-40%.

Для того, щоб повторити раніше вивчені формули з розділу "Теплові явища", перейдіть за посиланням та виконайте завдання інтерактивної вікторини. https://wordwall.net/play/39718/957/6755  (На початку необхідно вказати своє прізвище та ім'я) 

Додатково рекомендую переглянути навчальне відео  www.youtube.com/watch?v=RlF0gMzgLkA 

 Якщо ви не маєте змоги бути присутніми на уроці, прочитайте параграф 24, запишіть в робочі зошити означення теплового двигуна, формулу для знаходження ККД теплового двигуна та задачі, розв'язані в навчальному відео.

Консультація 26.01.2026 року о 9:00

Конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ ДЛЯ УЧНІВ СІМЕЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ:

Шановні учні! Виконайте  завдання та надішліть розв'язки на електронну адресу laknyr@cn27.ukr.education  .  Контрольна робота  ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Дата  проведення уроку: 22.12.2025

Тема уроку:  Питома теплота згоряння палива. Коефіцієнт корисної дії нагрівника.

  Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 23.

1. Види палива

Щоб одержати енергію, паливо спалюють. Наприклад, під час горіння метану (основного складника природного газу) відбувається хімічна реакція взаємодії метану та кисню, що супроводжується виділенням теплоти:

CH4  + 2O2 = 2H2O + CO2 +Q

Паливом можуть слугувати:

-        природні речовини (кам’яне вугілля, нафта, торф, дрова, природний газ);

-        одержані людиною (гас, бензин, порох, деревне вугілля, етиловий спирт).

Паливо буває:

-        твердим (кам’яне вугілля, торф, дрова, сухе пальне);

-        рідким (нафта, гас, бензин, дизельне паливо);

-        газоподібним (природний газ, пропан, бутан).

2. Питома теплота згоряння палива

Проведемо дослід

Дві однакові склянки наповнимо водою однакової маси. Під однією склянкою запалимо одну таблетку сухого палива, а під другою - дві таблетки. Температуру води в склянках виміряємо за допомогою термометрів. Після повного згоряння сухого палива температура води у другій склянці виявиться вищою, ніж у першій.

Кількість теплоти, яка виділяється під час повного згоряння палива, залежить від маси палива.

Проведемо дослід

Дві склянки заповнюємо водою однакової маси. Під однією склянкою спалюємо таблетку сухого пального, а під іншою — шматочок деревини, який дорівнює сухому пальному за масою. Після повного згоряння палива вимірюємо температуру води в склянках. Вона виявляється різною.

Кількість теплоти, яка виділяється під час повного згоряння палива, залежить від роду речовини.

Питома теплота згоряння палива — це фізична величина, яка характеризує певне паливо і чисельно дорівнює кількості теплоти, що виділяється під час повного згоряння 1 кг цього палива.

Питому теплоту згоряння палива позначають символом q 

Питому теплоту згоряння різних видів палива визначають у лабораторних умовах і заносять до таблиць.

Наприклад, для сухих дров q=10 МДж/кг. Це означає, що за повного згоряння 1 кг сухих дров виділяється 10 МДж теплової енергії.

 Q=q*m

Q — кількість теплоти, яка виділяється в ході повного згоряння палива

q — питома теплота згоряння палива;

m — маса палива.

3. Коефіцієнт корисної дії (ККД) нагрівника.

Під час згоряння палива, до тіла, яке нагрівають, вдається передати лише частину кількості теплоти, яка виділяється під час згоряння палива.

По-перше, жодне паливо не може в реальних умовах згоріти повністю.

По-друге, якась частина енергії витрачається марно (наприклад, виноситься з продуктами згоряння, іде на нагрівання навколишнього середовища).

Коефіцієнт корисної дії нагрівника — це фізична величина, яка характеризує ефективність нагрівника й дорівнює відношенню корисно спожитої теплоти до всієї теплоти, яка може бути виділена під час повного згоряння палива.

Зазвичай ККД подають у відсотках.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 23. 

12.12.2025р. о 18:00 для учнів сімейної форми навчання відбудеться консультація.

Приєднатися до онлайн-конференції за посиланням:  

Конференція Zoom

https://zoom.us/j/93785194093?pwd=Lagl3wgaMTxCNWFO8AgARwbU9uvlSX.1  

Ідентифікатор конференції: 937 8519 4093 

Код доступу:  GB0Uxu 

Дата  проведення уроку: 12.12.2025

Тема уроку: Плавлення та кристалізація. Питома теплота плавлення.

  Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 19.

Чи замислювалися ви над тим:

Чому грудочка снігу в руці тане?

Чому утворюються крижані бурульки і коли вони утворюються — у відлигу чи, навпаки, в мороз?

Як охолодити трохи снігу без морозильної камери?

Чому шматочок свинцю можна розплавити в сталевій ложці, а шматочок сталі у свинцевій — не можна?

Вивчивши новий матеріал, ви зможете відповісти на ці запитання.

Плавлення — це процес переходу речовини з твердого стану в рідкий.

Простежимо зміну температури снігу в процесі його танення в теплій кімнаті.

- температура снігу є нижчою за 0 °С;

- сніг не тане;

- температура швидко збільшується.

- стовпчик термометра досягає позначки 0 °С

- температура перестає збільшуватись, а в склянці з’являється вода (сніг починає плавитися);

- перемішаємо воду із залишками снігу (температура суміші залишається незмінною).

- сніг повністю розплавився;

- температура починає зростати.

Досліди показують, практично всі кристалічні речовини: 

- починають плавитися після досягнення ними певної (власної для кожної речовини) температури;

- у процесі плавлення температура речовини не змінюється.

Температура плавлення — це температура, за якої тверда кристалічна речовина плавиться, тобто переходить у рідкий стан.

Якщо поставимо посудину з водою в морозильну камеру. Вода з часом закристалізується, перетворившись на лід.

Кристалізація — це процес переходу речовини з рідкого стану у твердий кристалічний. 

Висновки:

1) процес кристалізації починається тільки після охолодження рідини до певної для цієї рідини температури;

2) під час кристалізації температура речовини не змінюється;

3) температура кристалізації речовини дорівнює температурі її плавлення.

Температури плавлення (кристалізації) різних речовин досить сильно різняться. Так, температура плавлення:

спирт -115 °С; лід 0 °С; сталь 1400 °С; свинець 327 °С; вольфрам 3387 °С. 

Температура плавлення (кристалізації) — це характеристика речовини, тому її визначають експериментально й заносять у таблиці.

Щоб розплавити речовину, їй потрібно надати деяку кількість теплоти. З практики відомо, щоб розплавити крижану бурульку, її достатньо потримати певний час в долоні. Воскову свічку таким чином розплавити не вдасться - в руці віск м'якшає, але не перетворюється у рідину. Для цього його потрібно нагріти сірником або запальничкою. Олово можна розплавити розігрітим паяльником.

Тобто, для плавлення речовини їй потрібно надати певну енергію. Отримана тілом під час плавлення енергія частково витрачається на збільшення потенціальної енергії взаємодії його молекул, а частково - на виконання роботи проти сил зовнішнього тиску при розширенні речовини. Для плавлення тіл різної маси, що складаються з однакової речовини, потрібно різну кількість теплоти: з метою плавлення тіла більшої маси потрібно надати йому більше теплоти. Для перетворення різних речовин у рідини теж потрібна різна кількість енергії.

 Кількість теплоти, яка потрібна для плавлення тіла, залежить від його маси.

       Кількість теплоти, яка потрібна для плавлення тіла, залежить від роду речовини, з якої виготовлено тіло.

Питома теплота плавлення — фізична величина, що характеризує певну речовину й дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати твердій кристалічній речовині масою 1 кг, щоб за температури плавлення повністю перетворити її на рідину.

Питому теплоту плавлення позначають символом λ («лямбда»)     λ =Q /m  

Питома теплота плавлення показує, на скільки за температури плавлення внутрішня енергія 1 кг речовини в рідкому стані більша, ніж внутрішня енергія 1 кг цієї речовини у твердому стані.

Так, питома теплота плавлення льоду 332 кДж/кг.

Це означає: щоб розплавити 1 кг льоду, що перебуває за температури плавлення (0 °С), слід передати йому 332 кілоджоулі теплоти. Така сама кількість теплоти (332 кДж) виділіться й під час кристалізації 1 кг води. Тобто за температури 0 °С внутрішня енергія 1 кг води більша за внутрішню енергію 1 кг льоду на 332 кДж.

Щоб обчислити кількість теплоти, необхідну для плавлення кристалічної речовини, узятої за температури плавлення, потрібно питому теплоту плавлення цієї речовини помножити на її масу:   Q= λ*m  

Q — кількість теплоти, яку поглинає тверда кристалічна речовина;

λ — питома теплота плавлення;

m — маса речовини.

Додатково рекомендую переглянути  навчальне відео до уроку.

Домашнє завдання: Опрацювати параграфи 19, 20,  виконати Вправу № 19 (2). 

Дата  проведення уроку: 08.12.2025

Тема уроку: Агрегатний стан речовини.

  Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 18.

Ви вже знаєте, що будь-яка речовина, яка складається із атомів або молекул,  може перебувати в одному із трьох агрегатних станів:

-        твердому;

-        рідкому;

-        газоподібному.

Чим відрізняється один агрегатний стан від іншого?

Які особливості молекулярної будови газів, рідин та твердих тіл?

Чи існують інші агрегатні стани речовин?

Агрегатні стани речовини

Найпоширеніша речовина на землі — це вода. Вода може бути у трьох агрегатних станах: твердому, рідкому та газоподібному. 

Перехід речовини з одного стану в інший широко використовують:

-        Отриману під час нагрівання води пару використовують для обертання парових турбін на електростанціях.

-        Зріджені гази застосовують у холодильниках.

-        Використовують у металургії, наприклад, під час плавлення металів, щоб отримати з них сплави: бронзу, латунь; для лиття деталей.

Існує четвертий агрегатний стан.

Плазма — частково або повністю йонізований газ, тобто газ, який складається з величезної кількості заряджених частинок (йонів і електронів) та нейтральних атомів і молекул.

Наприклад, ртуть у плазмовому стані міститься в увімкнених ртутних лампах (так звані лампи денного світла).

У Всесвіті плазма є найпоширенішим станом речовини. Речовина в надрах зір перебуває у стані плазми. Розрідженою плазмою заповнений і міжзоряний простір.

Водяна пара, вода, лід утворені однаковими молекулами, — молекулами води.

• Чому ж різняться фізичні властивості речовин, які утворені однаковими молекулами, але перебувають у різних агрегатних станах?

Причина відмінностей полягає в тому, що молекули по-різному рухаються та взаємодіють.

Фізичні властивості твердих тіл

Тверді тіла зберігають об'єм і форму.

Частинки (молекули, атоми, йони) твердих тіл розташовані в положеннях рівноваги. У цих положеннях сила притягання і сила відштовхування між частинками дорівнюють одна одній. У разі спроби збільшити або зменшити відстань між частинками (тобто збільшити або зменшити розмір тіла) виникає міжмолекулярне притягання або відштовхування відповідно. Крім того, частинки твердих тіл практично не пересуваються — вони лише безперервно коливаються.

Тверді тіла не стискаються.

 Кристалічні та аморфні речовини

Тверді тіла бувають: кристалічні та аморфні

Кристалічні – тверді тіла, у яких спостерігається впорядковане розташування частинок (утворюють кристалічні ґратки).

Прикладами кристалічних речовин можуть бути алмаз, графіт, лід, сіль, метали.

Аморфні тіла – тіла , що частинки яких не утворюють кристалічні ґратки і в цілому розташовані безладно (смола, скло, віск, бурштин).

За певних умов тверді тіла плавляться, тобто переходять у рідкий стан.

Кожна кристалічна речовина плавиться за певної температури.

Аморфні речовини не мають певної температури плавлення (вони переходять у рідкий стан, поступово розм’якшуючись).

 Фізичні властивості рідин

Рідина змінює форму, набуваючи форми тієї посудини, в якій міститься, зберігає об’єм і є практично нестисливою.

Здатність рідин зберігати свій об’єм пояснюється тим, що, як і в твердих тілах, частинки в рідинах розташовані щільно, однак вони не тільки коливаються на тому самому місці в оточенні найближчих «сусідів», але й досить легко можуть пересуватися в межах рідини. Тому рідини зберігають об’єм, але не зберігають форми — вони є плинними.

Стиснути рідину практично неможливо.

Стискаючи рідину, ми так зближуємо її молекули, що вони починають відштовхуватись.

 Фізичні властивості газів

Частинки газу розташовані на відстанях, які в десятки та сотні разів перевищують розміри самих частинок.

 На таких відстанях частинки практично не взаємодіють одна з одною, тому вони розлітаються.

Газ займає весь наданий об’єм.

Гази легко стискаються. (Тому що великі відстані між частинками) 

Уявімо рух однієї частинки. Ось вона рухається в якомусь напрямку, зіштовхується з іншою частинкою, змінює напрямок і швидкість свого руху й летить далі, до наступного удару. Чим більшою є кількість частинок у певному об’ємі, тим частіше вони зіштовхуються. Наприклад, кожна частинка, що входить до складу повітря в класній кімнаті, зіштовхується з іншими та змінює швидкість свого руху приблизно п’ять мільярдів разів за секунду.

Додатково рекомендую переглянути  відео  до уроку.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 18, виконати Вправу № 18 (1, 2). 

Дата уроку: 01.12.25

Завдання. Перейдіть за посиланням і виконайте вправу.

Дата  проведення уроку: 24.11.2025

Тема уроку: Лабораторна робота №4 Визначення питомої теплоємності речовини.

Згідно розкладу уроків  приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Перед початком роботи необхідно повторити правила техніки безпеки при роботі в кабінеті фізики.

Для визначення питомої теплоємності речовини у твердому стані можна скористатися таким методом. Тіло нагрівають в окропі, а потім опускають  в калориметр із холодною водою. Відбувається теплообмін, у якому беруть участь чотири тіла: тверде тіло (воно віддає енергію),  вода, калориметр і термометр (вони одержують енергію). Оскільки термометр і калориметр порівняно з водою одержують незначну кількість теплоти,  можемо вважати, що кількість теплоти, віддана твердим тілом, дорівнює кількості теплоти, одержаній холодною водою. Якщо визначена питома теплоємність речовини, то, скориставшись таблицею питомих теплоємностей речовин  (стор. 277 у підручнику), можна дізнатися з якої речовини виготовлено тіло.

Ознайомтеся з  інструкцією до лабораторної роботи  на сторінці 104  в підручнику та перегляньте відео за  посиланням.   За поданим відео записати показання та  написати лабораторну роботу.

Дата  проведення уроку: 21.11.2025

Тема уроку: Лабораторна робота №3 Вивчення теплового балансу за умови змішування води різної температури.

Перед початком роботи необхідно повторити правила техніки безпеки при роботі в кабінеті фізики.

Ознайомтеся з відео інструкцією до лабораторної роботи за посиланням.

20.11.2025р. о 18:00 для учнів сімейної форми навчання відбудеться консультація.

Приєднатися до онлайн-конференції за посиланням:  

конференція Zoom

https://zoom.us/j/98636266250?pwd=DKeiOnVTkIzSvaO3HTTRKj4u4N0mWz.1

Ідентифікатор конференції:  986 3626 6250 

Код доступу:  Tt23Ej 

Дата  проведення уроку: 17.11.2025

Тема уроку: Тепловий баланс. Розв'язування задач.

  Сьогодні ми розв'язуємо задачі на складання рівняння теплового балансу.

Потрібно запам’ятати!

1. Між усіма тілами, що знаходяться в замкнутій системі, через певний проміжок часу настає теплова рівновага, тобто температури всіх тіл стають однаковими.

2.    Під час теплообміну теплота не зникає:  скільки ї віддають одні тіла, стільки ж отримують інші.

3.    Якщо тіло отримує теплоту, її вважають додатною, якщо віддає – від’ємною.

4. Рівняння теплового балансу ми будемо використовувати у вигляді, де значення кількостей теплоти взяті за модулем, тому,  розраховуючи кількість теплоти, завжди від більшої температури відніматимемо меншу.

Алгоритм розв’язування задач на тепловий баланс.

1. З’ясувати, якої температури досягають тіла в результаті теплообміну, позначити її буквою t.

2. Встановити, які тіла віддають теплоту і записати для кожного тіла формулу кількості теплоти.

3. З’ясувати які тіла отримують теплоту і записати для кожного тіла формулу кількості теплоти.

4. Скласти рівняння теплового балансу, у лівій частині записавши суму кількостей теплоти, які віддають більш нагріті тіла, а у правій частині – суму кількостей теплоти, що отримують менш нагріті тіла.

5. Розв’язати це рівняння відносно невідомої величини і записати кінцеву формулу.

     6. Обчислити невідому величину та проаналізувати результат.

Додатково рекомендую переглянути   відео  до уроку.

Домашнє завдання: Повторити параграф 17, опрацювати стор. 100-101 (Учимося розв'язувати задачі). 

Дата  проведення уроку: 14.11.2025

Тема уроку: Тепловий баланс.

  Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 17.

Поміркуйте над такими запитаннями:

•   Як дізнатися температуру суміші під час змішування гарячої і холодної води, якщо немає термометра?

•   Як дізнатися, яку кількість теплоти віддає одне тіло та одержує інше, якщо їх температури різні?

•   Як підрахувати кількість теплоти, яку треба надати одним тілам або забрати в інших тіл, щоб досягти потрібної температури?

Ізольована система — це система тіл, яка не одержує і не віддає енергію, а зменшення або збільшення внутрішньої енергії тіл системи відбувається лише внаслідок теплопередачі між тілами цієї системи.

У такому випадку на підставі закону збереження енергії можна стверджувати: Скільки теплоти віддадуть одні тіла системи, стільки ж теплоти одержать інші тіла цієї системи.

Закон збереження енергії для процесу теплопередачі:

В ізольованій системі тіл, у якій внутрішня енергія тіл змінюється тільки внаслідок теплопередачі, загальна кількість теплоти, відданої одними тілами системи, дорівнює загальній кількості теплоти, одержаної іншими тілами цієї системи.

Додатково рекомендую переглянути    відео   до уроку.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 17. 

Дата  проведення уроку: 10.11.2025

Тема уроку: Кількість теплоти, що поглинається речовиною під час нагрівання, або виділяється під час охолодження. Питома теплоємність речовини.

  Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 16.

Ви вже знаєте, що:

Кількість теплоти — це фізична величина, що дорівнює енергії, яку тіло одержує або віддає в ході теплопередачі.

[Q] = Дж

Як можна визначити кількість теплоти? Від чого вона залежить? Дослідами встановлено, що:

Кількість теплоти, необхідна для нагрівання речовини, залежить від маси цієї речовини.

Кількість теплоти, необхідна для нагрівання речовини, залежить від зміни температури речовини.

Кількість теплоти, яку необхідно передати речовині для певної зміни її температури, залежить від того, яка це речовина.

Кількість теплоти, яку поглинає речовина під час нагрівання або виділяє під час охолодження:

— залежить від того, яка це речовина;

— прямо пропорційна масі речовини;

— прямо пропорційна зміні температури речовини.

Це твердження записують формулою: Q=cm∆t

Q — кількість теплоти;

m — маса речовини;

∆t— зміна температури;

c — питома теплоємність речовини.

Питома теплоємність речовини — це фізична величина, що характеризує речовину і чисельно дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати речовині масою 1 кг, щоб нагріти її на 1  °С.

Питома теплоємність показує, на скільки джоулів змінюється внутрішня енергія речовини масою 1 кг у разі зміни температури на 1  °С.

Питома теплоємність всіх речовин, які цікавлять нас, встановлена дослідним шляхом. Таблиці питомих теплоємностей (див. табл. 1 Додаток наприкінці підручника стор.277).

Наприклад:

Питома теплоємність золота становить 130 Дж/кг*°С, що означає: під час нагрівання 1 кг золота на 1 °С воно поглинає 130 Дж теплоти, а якщо 1 кг золота охолоне на 1 °С, то при цьому виділиться 130 Дж теплоти.

Додатково рекомендую переглянути відео до уроку.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 16. Виконати тестові завдання  

За посиланням:  https://vseosvita.ua/go  

Введіть код:  tvp890 

або

Перейдіть за посиланням:  https://vseosvita.ua/test/start/tvp890  

Дата  проведення уроку: 07.11.2025

Тема уроку: Теплопровідність. Конвекція. Випромінювання.

Конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

  Сьогодні ми опрацьовуємо параграфи 13-15.

Як ви вважаєте?

Навіщо жителі спекотних районів Центральної Азії влітку носять ватяні халати?

Як зробити, щоб морозиво в літню спеку швидко не розтануло, якщо поблизу немає холодильника?

У якому взутті швидше змерзнуть ноги — в тому, яке щільно прилягає до ноги, чи в просторому?

Після даного уроку ви зможете правильно відповісти на всі ці запитання.

 На попередньому уроці ми з’ясували, що внутрішню енергію тіла можна змінити завдяки передачі теплоти від одного тіла до іншого, тобто завдяки теплообміну.

Існує три види теплопередачі (теплообміну): теплопровідність, конвекція та випромінювання.

Механізм теплопровідності

   Вам, напевне, доводилось обпікатись гарячою ложкою, що міститься в чашці з чаєм. Металева ручка ложки прогрівається, хоч безпосередньо і не контактує з окропом. Як же відбувається передача теплоти?

 При нагріванні відбувається збільшення швидкості руху частинок в тій частині, яка ближче розташована до нагрівача. Цей рух передається сусіднім частинкам, у результаті швидкість цих частинок й, отже, температура даної частини тіла зростає.

·       Чи відбувається переміщення самих частинок?

(Ні. У твердих тілах частинки лише здійснюють коливальні рухи. Перенесення речовини не відбувається.)

Теплопровідність — це вид теплопередачі, який зумовлюється хаотичним рухом частинок речовини й не супроводжується перенесенням цієї речовини.

·       Чи всі речовини мають однакову теплопровідність?

(Ви помічали, що одні речовини проводять тепло краще, ніж інші. Так, якщо помістити в склянку з гарячим чаєм дві чайні ложки — сталеву та срібну, то срібна нагріється набагато швидше. Це означає, що срібло краще проводить тепло, ніж сталь.)

Найкращими провідниками тепла є метали.  Дерево, скло, чимало видів пластмас проводять тепло значно гірше. Рідини (за винятком розплавлених металів) мають невелику теплопровідність. Гази є дуже слабкими провідниками тепла. Пух, скловолокно, вата, хутро дуже погано проводять тепло, оскільки, по-перше, між їхніми волокнами є повітря, а по-друге — ці волокна погано проводять тепло самі по собі.

Конвекція — це вид теплопередачі, здійснюваний шляхом перенесення теплоти потоками рідини або газу.

Зверніть увагу: конвекція не може відбуватись у твердих тілах, оскільки в них не можуть виникнути потоки речовини.

Явище природної конвекції можна пояснити законом Архімеда та явищем теплового розширення тіл.

При підвищенні температури об’єм рідини зростає, а густина зменшується. Під дією архімедової сили менш густа нагріта рідина піднімається вгору, а більш густа холодна рідина опускається вниз.

Аналогічні міркування справджуються й для газів.

Часто природне перемішування шарів рідини або газу є неможливим або недостатнім. У такому разі вдаються до їхнього штучного перемішування — примусової конвекції.

Можна зробити висновок, що конвекція буває природна та примусова. ·                А чи знаєте ви, що однією з основних причин появи вітрів на планеті є конвекція? Розглянемо, наприклад, як утворюється бриз — вітер, що виникає поблизу берега моря чи великого озера.

Денний бриз — вітри дують з водойми на сушу.

Удень суходіл прогрівається швидше за воду, тому температура повітря над суходолом вища, ніж над поверхнею води. Повітря над суходолом розширюється, його густина зменшується, повітря підіймається. У результаті тиск над суходолом падає і холодне повітря з водойми починає низом переміщуватися до суходолу.

 Випромінювання — це вид теплопередачі, в ході якого енергія передається за допомогою електромагнітних хвиль.

 Тіла з темною поверхнею краще поглинають теплове випромінювання, ніж тіла зі світлою або полірованою поверхнею.

Тіла з темною поверхнею активніше випромінюють тепло, а отже, швидше охолоджуються.

Будь-яке тіло водночас і випромінює, і поглинає тепло. 

Додатково переглянути відео1  та відео2.

Домашнє завдання: Опрацювати параграфи 13-15.

Дата  проведення уроку: 03.11.2025

Тема уроку: Внутрішня енергія та способи її зміни.

  Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 12.

1. Поняття внутрішньої енергії

Ми вже знаємо, що кожна частинка речовини:

·                перебуває в стані безперервного хаотичного руху, завдяки чому має кінетичну енергію;

·                має потенціальну енергію, тому що частинки взаємодіють одна з одною (притягуються та відштовхуються).

Внутрішня енергія тіла — це сума кінетичної енергії теплового руху частинок, із яких складається тіло, і потенціальної енергії їхньої взаємодії.

 ·       Чи можна змінити внутрішню енергію тіла?

Внутрішня енергія тіла змінюється:

·         зі зміною температури тіла (при підвищенні температури тіла швидкість теплового руху частинок, а значить, і їхня кінетична енергія збільшується. Отже, при підвищенні температури тіла його внутрішня енергія збільшується, а при зниженні — зменшується);

·   зі зміною агрегатного стану речовини (в процесі зміни агрегатного стану речовини змінюється взаємне розташування її частинок, тобто змінюється потенціальна енергія їхньої взаємодії).

В 7 класі ми вчили, що:

Повна механічна енергія — це сума кінетичної та потенціальної енергій системи тіл.

·                То виходить, що внутрішня енергія й механічна енергія — це одне й те саме?

Це не так!

Механічна енергія залежить від руху й розташування фізичного тіла відносно інших тіл або частин тіла одна відносно одної.

Внутрішня енергія визначається характером руху та взаємодії тільки частинок тіла.

Встановимо, якими способами можна змінити внутрішню енергію тіла.

Існують два способи змінити внутрішню енергію тіла: виконання роботи та теплопередача.

·                Що станеться з гарячою праскою, якщо її вимкнути з розетки? (Через певний час праска охолоне).

·                Що стане із ложкою, якщо її занурити в гарячий чай? (Ложка нагріється).

У кожному з цих прикладів змінюється температура тіл, і це означає, що змінюється їхня внутрішня енергія.

Водночас над цими тілами не виконується робота й самі тіла також ніякої роботи не виконують.

Теплопередача (теплообмін) — це процес зміни внутрішньої енергії тіла без виконання роботи.

Кількість теплоти — це фізична величина, що дорівнює енергії, яку тіло одержує або віддає в ході теплопередачі.

[Q] = Дж

Тепло може довільно передаватися тільки від тіла з більшою температурою до тіла з меншою температурою.

У разі відсутності теплообміну, коли над тілом виконується робота, внутрішня енергія тіла збільшується .

Якщо ж тіло саме виконує роботу, то його внутрішня енергія зменшується.

 Запитання для закріплення вивченого:

1. Що таке внутрішня енергія тіла?

2. Як внутрішня енергія тіла пов’язана з температурою?

3. Як можна змінити внутрішню енергію?

4. Що називають теплопередачею? Наведіть приклади теплопередачі.

5. Що таке кількість теплоти? Назвіть одиницю кількості теплоти.

6. Наведіть приклади зміни внутрішньої енергії тіла внаслідок виконання роботи.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 12, виконати Вправу № 12 (3,6). 

Консультація для подолання освітніх втрат 31.10.2025 о 11:00 (попередня консультація не відбулася у зв'язку з повітряною тривогою). 

Конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Консультація для подолання освітніх втрат 28.10.2025 о 9:00 

Конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

! Шановні учні! 

 З 13 жовтня по 11 листопада освітня платформа "На урок" проводить олімпіади для учнів.  Олімпіади "На Урок" допоможуть покращити знання з обраного предмету. На вас чекають цікаві та різноманітні завдання, які розкриють ваші здібності. Завдання можна виконувати в зручному онлайн-форматі, обравши будь-який день по 11 листопада. Вам знадобиться щонайбільше 45 хвилин часу. Побачити результати можна відразу після розв'язання останнього завдання. А вже 14 листопада можна буде завантажити нагороди.

Участь безкоштовна.

Якщо бажаєте взяти участь в олімпіаді з фізики, то напишіть повідомлення на адресу електроннної пошти laknyr@cn27.ukr.education  l 

Дата  проведення уроку: 24.10.2025

Тема уроку: Залежність розмірів фізичних тіл від температури.

  Згідно розкладу уроків (8-Б о 12:00, 8-А о 12:55) приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   

конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 11. Учням, які не зможуть долучитися до уроку, переглянути  відео. 

Подумайте!

Чому, прокладаючи нафтопроводи та газопроводи, у деяких місцях роблять петлі?

Їдучи в поїзді, ви чуєте стукіт коліс. Це пов’язано з тим, що на стисках рейок залишаються проміжки. Для чого це роблять?

Чому, якщо набрати повну пляшку холодної води та поставити її відкритою в тепле місце, то згодом частина води з пляшки виллється?

Чому повітряна кулька, винесена з кімнати на мороз, зменшиться в об’ємі?

Не складні досліди й численні спостереження переконують у тому, що:

Як правило, тверді тіла, рідини й гази під час нагрівання розширюються, а під час охолодження — стискаються.

• У чому причина збільшення об’єму тіл під час нагрівання?

• Чи змінюється кількість частинок (молекул, атомів, йонів) речовини зі збільшенням температури?

Зі збільшенням температури збільшується швидкість руху частинок речовини, в результаті чого збільшується середня відстань між частинками і, відповідно, збільшується об’єм тіла.

І навпаки, зі зниженням температури тіла рух частинок стає повільнішім, міжмолекулярні проміжки зменшуються і зменшується об’єм тіла.

Зрозуміло, що не всі тіла під час нагрівання на ту саму температуру розширюються однаково.

Тверді тіла та рідини розширюються набагато менше, ніж гази.

Теплове розширення тіла залежить від речовини, з якої тіло виготовлене.

Існують речовини, об'єм яких на певних інтервалах температур під час нагрівання зменшується, а під час охолодження — збільшується (вода, чавун).

Вода, наприклад, під час охолодження стискається, як і більшість речовин. Однак починаючи з температури 4 °С (точніше 3,98 °С) і до замерзання (0 °С) вода розширюється.

Саме завдяки таким властивостям води, річки, моря й океани не промерзають до дна навіть у сильні морози. Вода за температури 4 °С має найбільшу густину, тому опускається на дно водойми. Густина ж води за температури 0 °С є меншою, тому вона залишається на поверхні та замерзає — перетворюється на лід. Оскільки густина льоду менша за густину води, то лід розташовується на поверхні води та надійно захищає водойму від глибокого промерзання. Такі властивості води та льоду мають неабияке значення для життя різноманітних водоростей, риб та інших істот у водоймах. 

Поверхня Землі прогрівається нерівномірно. У результаті повітря поблизу її поверхні розширюється теж нерівномірно. Цей факт — один із чинників утворення вітру, що зумовлює зміну погоди.

Нерівномірне прогрівання води в морях і океанах спричиняє виникнення течій, які суттєво впливають на клімат.

Різке коливання температури в гірських районах викликає розширення та стискання гірських порід. Оскільки це відбувається нерівномірно, виникають тріщини, що спричинюють руйнування гір, а отже, зміну рельєфу.

Явище теплового розширення широко використовується в техніці та побуті. Для автоматичного вимкнення нагрівальних пристроїв (наприклад чайника) використовують біметалічні пластинки. У разі збільшення температури металева смуга 1  розширюється набагато більше, ніж смуга 2, виготовлена з  іншого металу, тому пластинка вигинається й  розмикає електричне коло.

Теплове розширення повітря допомагає рівномірно прогріти квартиру, охолодити продукти в холодильнику, провітрити помешкання.

Теплове розширення слід обов’язково брати до уваги під час будівництва мостів і ліній електропередач, прокладання труб опалення, укладання залізничних рейок, виготовлення залізобетонних конструкцій. Наприклад, бетон і залізо майже однаково розширюються під час нагрівання. Тому їх так широко використовують у будівництві. Якби бетон і залізо розширювалися по-різному, це призвело б до руйнувань будинків.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 11. 

Дата  проведення уроку: 20.10.2025

Тема уроку:   Тепловий стан тіл. Температура та її вимірювання.

Згідно розкладу уроків (8-Б о 8:55, 8-А о 10:00) приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 10; необхідно записати в зошит та вивчити співвідношення між  температурою, виміряною за шкалою Цельсія і температурою, виміряною за шкалою Кельвіна (с.66). Учням, які не зможуть долучитися до уроку, переглянути  презентацію. 

Що ж таке температура з погляду фізики?

Початкових уявлень про температуру людина набула за допомогою дотику. Але відчуття тепла або холоду є суб’єктивними. За однакової кімнатної температури:

 — гладенький папір здається холоднішим, ніж шорсткий килимок; металеві предмети здаються холоднішими від дерев’яних або пластмасових. 

 — якщо занурити ліву руку в теплу воду, праву — в холодну, а через деякий час обидві руки помістити в посудину з водою кімнатної температури, то виникне дивне відчуття: ту саму воду ліва рука сприйме як холодну, а права — як теплу.

Тобто, відчуття можуть нас обманювати.

• Що стане з гарячим чайником, якщо його вимкнути та залишити на плиті?

• Що стане із соком, якщо поставити його в холодильник?

• Що стане з холодильником, якщо відключити його від електромережі?

Коли більш нагріте тіло контактує з менш нагрітим, то більш нагріте тіло завжди охолоджується, а менш нагріте — нагрівається.

До того ж можуть змінюватися й інші властивості тіл:

·       вони можуть стати більшими або меншими за розмірами;

·       перейти в інший агрегатний стан;

·       краще чи гірше проводити електричний струм;

·       можуть випромінювати світло іншого кольору.

Натомість однаково нагріті тіла, контактуючи одне з одним, не змінюють своїх властивостей, і тоді кажуть, що ці тіла перебувають у стані теплової рівноваги.

Температура — це фізична величина, яка характеризує стан теплової рівноваги системи тіл.

Із курсу фізики 7 класу ви знаєте, що температура тіла тісно пов’язана зі швидкістю хаотичного руху його частинок (атомів, молекул, йонів).

Тепловий рух — це хаотичний рух молекул і атомів, який визначає температуру тіла.

Частинки тіла завжди рухаються, отже, завжди мають кінетичну енергію.

Чим швидше рухаються частинки, тим вища температура тіла.

Швидкість руху окремих частинок (а отже, їхня кінетична енергія) постійно змінюється. Але в стані теплової рівноваги середня кінетична енергія частинок усіх тіл системи (тобто кінетична енергія, що припадає в середньому на одну частинку) є однаковою.

Температура — міра середньої кінетичної енергії хаотичного руху частинок, із яких складається тіло.

Термометри — прилади для вимірювання температури.

Перший термометр (термоскоп) сконструював Галілео Галілей.

Поточне значення температури визначається по нижньому поплавцю, котрий піднявся угору.

      Зусиллями шведського вченого Андерса Цельсія в 1742 створено нову шкалу для вимірювання температури, якою ми користуємося й сьогодні.

Поділивши відстань між позначками 0 і 100 °С на сто рівних частин, дістанемо термометр, який проградуйовано за шкалою Цельсія, та одиницю температури за цією шкалою — градус Цельсія (°C).

1 °C дорівнює одній сотій частині зміни температури води під час її нагрівання від температури плавлення до температури кипіння за нормального атмосферного тиску.

У СІ за основну одиницю температури взято кельвін (K).

(Нуль цієї шкали є умовною точкою відліку й відповідає такому тепловому стану тіла, за якого припинився б тепловий рух атомів і молекул.).

При цьому 1°C = 1 К.

T = t + 273,15; t = T– 273,15

Температурні рекорди у природі та техніці

Найхолодніше місце на Землі знаходиться на Південному полюсі нашої планети. Тут 10 серпня 2010 р. за допомогою обладнання космічного супутника Landsat-8 було зафіксовано температуру –93,2 °С. Для порівняння: одним із найхолодніших місць у Сонячній системі є темний кратер на Місяці (–238 °С).

Найхолодніший об’єкт, що відомий ученим, розташований у сузір’ї Кентавра на відстані 5000 світлових років від Землі. Температура там становить усього 1 Кельвін, або –272,15 °С, що на один градус вище абсолютного нуля. За цієї температури замерзає навіть водень — найлегший із усіх відомих газів.

За низьких та наднизьких температур речовини мають унікальні властивості, що збільшує перспективи їхнього використання в сучасній науці та техніці. Отримання речовин за наднизьких температур та дослідження їхніх властивостей здійснюють у кріогенних лабораторіях.

В Україні дослідження речовин в умовах наднизьких температур розпочалося у створеному в Харкові в 1928 р. Українському фізико-технічному інституті (УФТІ). Завдяки першому директору УФТІ І. В. Обреїмову було засновану одну з найпотужніших у Європі кріогенну лабораторію. У 1930 р. лабораторію очолив Л. В. Шубніков. За часів його керівництва розпочато дослідження проблем надпровідності, магнетизму, термодинамічних властивостей речовин в умовах наднизьких температур. Уже в 1930 р. співробітники лабораторії розробили технологію отримання рідкого азоту, у 1931-му — рідкого водню, у 1932-му — рідкого гелію.

Найвищі температури

Найвища температура на Землі — в пустелі на півдні Ірану, де у 2005 р. температура піднялася до 70,7 °С.

На глибині 30–50 км надра Землі нагріті до 1000–1200 °С. Установлено, що поміж зірок найвища температура — на так званих блакитних зорях, температура їх поверхні 10 000 – 30 000 °С. У надрах зорі мають ще вищу температуру. За підрахунками вчених, ця температура становить кілька мільйонів градусів Цельсія.

Як не дивно, але температурний рекорд із найвищих температур у Всесвіті (близько 10 трильйонів °С) було встановлено 7 листопада 2011 р. в Швейцарії під час експерименту на Великому адронному колайдері (найпотужнішому прискорювачеві найдрібніших часток).

Температура й людський організм

Середня температура людського тіла зазвичай коливається в діапазоні між 36,5 і 37,2 °С.

Критично висока температура тіла — 42 °С, за неї відбувається порушення обміну речовин у тканинах мозку.

Вважається, що організм людини краще пристосований до холоду. Наприклад, зниження температури тіла до 32 °С викликає озноб, але не становить серйозної небезпеки. За температури 27 °С настає кома, відбувається порушення серцевої діяльності та дихання. Температура тіла нижче 25 °С є критичною. Проте відомі випадки, коли деяким людям вдалося вижити, перебуваючи тривалий час у сніговому заметі.

Виявлено, що за короткотривалого контакту з дуже низькими температурами організм людини миттєво мобілізує свої захисні сили, прискорює обмінні процеси й запускає механізми самолікування. Таку процедуру здійснюють у кріосаунах, де використовується повітряно-азотна суміш, що має температуру –140 °С. Триває ця процедура близько 2–3 хвилин.

Дівчатка можуть хизуватися термолаком для нігтів. Він має властивість змінювати свій колір залежно від температури. За його відтінками можна оцінити, чи холодно рукам. Якщо відтінок світлий — руки теплі, якщо темний — то треба хутчіше зігрітися.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 10, виконати Вправу 10 (3,4) . 

Дата  проведення уроку: 17.10.2025

Тема уроку:   Контрольна робота за темою " Прості механізми. Момент сили. Механічна робота та енергія".

Якщо необхідна консультація стосовно виконання роботи, ви можете приєднатися до конференції  (8-Б о 12:00, 8-А о 12:55)  за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Завдання. На подвійному аркуші в клітинку виконати контрольну роботу (Завдання 1-7). Завдання для контрольної роботи можна переглянути https://docs.google.com/document/d/1tgoH9aW0AxhyD8KI8tvdg_BnhairNrwwpiikjgihGSo/edit?tab=t.0 

Виконану контрольну роботу принести в школу для перевірки.

8-А клас: Учні, прізвище яких починається на літери від А до Н виконують І Варіант,

 учні, прізвище яких починається на літери від О до Я - ІІ Варіант;

8-Б клас: Учні, прізвище яких починається на літери від А до К виконують І Варіант, 

учні, прізвище яких починається на літери від Л до Я - ІІ Варіант;

17.10.2025р. о 13:50 для учнів сімейної форми навчання консультація.

Приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

Дата  проведення уроку: 13.10.2025

Тема уроку:   Захист проєктів.

Згідно розкладу уроків (8-Б о 8:55, 8-А о 10:00) приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Шановні учні, підготуйте для захисту проєкти.

Теми навчальних проєктів: ( вказані на сторінці 60 у підручнику)

1.Важелі в живій природі. Біомеханіка людини.

2.Використання енергії річок.

3.Вплив експлуатаційних характеристик велосипеда на його ККД.

4.Прості механізми в побутових пристроях та іграшках.

5.Визначення виграшу в силі, який можна отримати за допомогою найпростіших пристроїв.

6. Маятник Максвела.

Надсилати проєкти на електронну адресуlaknyr@cn27.ukr.education

Наступний урок - контрольна робота!

Домашнє завдання: Повторити параграфи 1-9, матеріал для повторення розділу 1 (с.57), переглянути завдання для самооцінювання до розділу 1 (с. 58-59)

Дата  проведення уроку: 10.10.2025

Тема уроку:   Розв'язування задач на закон збереження та перетворення механічної енергії.

Згідно розкладу уроків (8-Б о 12:00, 8-А о 12:55) приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 9,  необхідно зробити короткий запис розв'язків задач 1, 2, 3. Учням, які не зможуть долучитися до уроку, переглянути відео.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 9, виконати Вправу 9 (1,2) . Підготувати для захисту проєкти.

Дата  проведення уроку: 06. 10.2025

Тема уроку:   Закон збереження і перетворення механічної енергії.

Згідно розкладу уроків (8-Б о 8:55, 8-А о 10:00) приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Уважно прочитайте, подумайте, усно дайте відповіді на запитання.

- Яку енергію називають потенціальною? 

- Що таке кінетична енергія тіла? Які ще види енергії вам відомі ?

- Назвіть предмети які володіють потенціальною  та кінетичною енергією?

- Чому на 5 поверх підніматись важче ніж на 2 ?

- У якому випадку сила, прикладена до рухомого тіла не виконує роботи?

- Чи може мати потенціальну енергію тіло, на яке не діють жодні сили?

- Що таке повна механічна енергія?

- У якому випадку вважають що кінетична енергія дорівнює нулю?

- Яку енергію відносно Землі має літак, що летить?

- Яку енергію має вода, піднята греблею, та вода, що падає з греблі?

- Від яких величин залежить потенціальна енергія?

- Які тіла мають енергію?

- Чи однакова потенціальна енергія тіл виготовлених з пластмаси та заліза, що знаходяться на однаковій висоті?

- Чи можуть два тіла різної маси мати однакову кінетичну енергію?

 Учні, які не зможуть долучитися до уроку, можуть переглянути  урок,   записати в зошит  формулювання закону збереження і перетворення механічної енергії та задачі.

 ! Увага! Добігає завершення вивчення розділу 1. Тому вже час готуватися до уроку-захисту навчальних проєктів   ( через один урок).

Теми навчальних проєктів: ( вказані на сторінці 60 у підручнику)

1.Важелі в живій природі. Біомеханіка людини.

2.Використання енергії річок.

3.Вплив експлуатаційних характеристик велосипеда на його ККД.

4.Прості механізми в побутових пристроях та іграшках.

5.Визначення виграшу в силі, який можна отримати за допомогою найпростіших пристроїв.

6. Маятник Максвела.

Домашнє завдання:  Вивчити параграф 8, виконати Вправу 8 (4, 6).

Дедлайн: до наступного уроку.

Дата  проведення уроку: 03. 10.2025

Тема уроку:   Механічна енергія. Кінетична і потенціальна енергії.

Згідно розкладу уроків (8-Б о 12:00, 8-А о 12:55) приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Учням, які не зможуть долучитися до уроку, рекомендую переглянути презентацію за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=mWQpUIh-ldI   та   відео 2.

Механічна енергія – це фізична величина, яка є мірою руху та взаємодії тіл. Це "запас роботи", яку може виконати тіло внаслідок руху або внаслідок взаємодії.

У фізиці розрізняють два види механічної енергії: потенціальну і кінетичну.

 Якщо тіло нерухоме, але на нього діє певна сила, то кажуть, що воно має потенціальну енергію. Потенціальна енергія тіла залежить від висоти, на якій перебуває це тіло. Енергію рухомого тіла називають кінетичною енергією. 

Суму кінетичної і потенціальної енергій тіла називають повною механічною енергією тіла.

Запишіть в зошит  означення  механічної , потенціальної  та кінетичної енергії,  вивчіть формули для визначення кінетичної та потенціальної енергії.

Домашнє завдання:  Опрацювати параграф 7, виконати Вправу 7 (5, 6).

Дата  проведення уроку: 29.09.2025

Тема уроку:   Лабораторна робота №2 "Визначення ККД похилої площини".

Згідно розкладу уроків приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Учням, які не зможуть долучитися до уроку, рекомендую переглянути  додаткове  відео  та  за результатами експерименту, наведеними у відео, написати звіт до лабораторної роботи.

Необхідно повторити правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт (форзац підручника), прочитати інструкцію до лабораторної роботи (сторінки 39-40 у підручнику), в зошиті для лабораторних робіт написати лабораторну роботу (тема, мета, обладнання, рисунок (с.39), короткий опис експерименту), заповнити таблицю опрацювання результатів експерименту, сформулювати висновок.   

Домашнє завдання:  Повторити параграф 6, оформити звіт до лабораторної роботи та надіслати на електронну пошту.

Дата  проведення уроку: 26.09.2025

Тема уроку:   Коефіцієнт корисної дії простих механізмів.

Згідно розкладу уроків приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/98636266250?pwd=DKeiOnVTkIzSvaO3HTTRKj4u4N0mWz.1

Ідентифікатор конференції:  986 3626 6250 

Код доступу:  Tt23Ej 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Учням, які не зможуть долучитися до уроку,  рекомендую переглянути   презентацію.     

Поміркуйте!

• За яких умов виконується механічна робота?

• Як позначається і в яких одиницях вимірюється робота?

• За якою формулою її можна розрахувати?

• Що характеризує потужність?

• Які одиниці потужності в СІ?

• Яке умовне позначення потужності?

• Назвіть математичну формулу для розрахунку потужності.

• Які механізми називають простими?

• Для чого вони служать?

• Назвіть відомі вам прості механізми.

• Наведіть приклади їх використання у побуті, техніці.

• Які з них дають виграш у силі? Від чого він залежить?

• Які з них дають виграш у роботі?

1.    Коефіцієнт корисної дії

Практично в будь-якому механізмі, у кожній машині діє сила тертя, на подолання якої витрачається частина енергії, що передається механізму. Ця частина енергії перетворюється у внутрішню, тобто вона йде на нагрівання тіла. Отже, механізм передає лише частину енергії, отриманої ним від іншого тіла, тому тілу, яке він посуває.

Робота, що виконується над механізмом для приведення його в рух, називається виконаною або повною роботою.

Нехай тіло піднімають по похилій площині, прикладаючи силу F, спрямовану уздовж площини. Робота цієї сили є витраченою (або повною).

Робота, що виконується механізмом над переміщуваним тілом, називається корисною роботою.

При рівномірному підйомі тіла по похилій площині сила F, спрямована уздовж похилої площини, переміщаючи тіло на відстань l, виконує роботу Aвик = Fl.

При підйомі тіла масою m на висоту h виконується корисна робота Ak = mgh.

Для визначення ефективності механізму треба знати, яку частину витраченої роботи становить корисна робота. Із цією метою вводять коефіцієнт корисної дії (ККД).

Запис у зошиті: Коефіцієнтом корисної дії називають відношення корисної роботи Ак до витраченої Авит

Коефіцієнт корисної дії часто виражають у відсотках, наприклад, ККД=0,7 можна записати також у вигляді ККД=70%.

У більшості випадків корисна і витрачена роботи виконуються протягом однакового часу. Тому ККД можна обчислювати через повну й корисну потужності.

"Золоте правило механіки": "У скільки разів ми виграємо в силі, у стільки разів ми програємо у відстані"

Із «золотого правила» механіки випливає, що корисна робота дорівнює витраченій. Але це виконується тільки за ідеальних умов: важелі й блоки невагомі й у них, а також на похилій площині немає тертя. У разі невиконання цих умов корисна робота завжди буде менша, ніж витрачена (повна). Тому ККД завжди менше 100%.

Усяку машину прагнуть зробити такою, щоб її ККД наближалося до одиниці. Для цього зменшують, наскільки можливо, силу тертя й інші втрати в машині.

Подумайте і дайте відповідь:

- Конструктори завжди хочуть підвищити ККД механізму, однак досягти 100 % ККД неможливо. Чому?

 -Як можна зменшити втрати при виконанні механічної роботи? (Зменшити тертя, зменшити вагу самих механізмів.)

 -За допомогою важеля одержали виграш у силі в чотири рази. А в чому програли?

 -За допомогою похилої площини піднімають вантаж на деяку висоту. ККД похилої площини дорівнює 85%. Що це означає?

 -Який ККД механізму, якщо корисна робота становить одну четверту від витраченої? Одну третину?

Необхідно записати в зошит та вивчити формули,  записати в зошит розв'язання задачі на сторінці 37 (розділ "Учимося розв'язувати задачі").

Домашнє завдання:  Вивчити  параграф 6, виконати Вправу №6 (3,4), (роботи надсилати на електронну пошту).

🏆 Увага! До 22 вересня проходить реєстрація на Всеукраїнські шкільні олімпіади. На олімпіаду з фізики можна зареєструватися за посиланням. 

Дата  проведення уроку: 22.09.2025

Тема уроку:   Потужність.

Згідно розкладу уроків приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/98636266250?pwd=DKeiOnVTkIzSvaO3HTTRKj4u4N0mWz.1

Ідентифікатор конференції:  986 3626 6250 

Код доступу:  Tt23Ej 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Учням, які не зможуть долучитися до уроку,  рекомендую переглянути  презентацію.

Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 5,  необхідно вивчити формули, записати в зошит розв'язання задачі на сторінці 33 (розділ "Учимося розв'язувати задачі").

Домашнє завдання:  Усно відповісти на контрольні запитання (с.34), виконати Вправу №5 (2,3), (роботи надсилати на електронну пошту).

Учням сімейної форми навчання приєднатися до конференції  19.09.2025 р  о 13:50 за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

🏆 Увага! До 22 вересня проходить реєстрація на Всеукраїнські шкільні олімпіади. На олімпіаду з фізики можна зареєструватися за посиланням. 

Дата  проведення уроку: 19.09.2025

Тема уроку:   Механічна робота.

Згідно розкладу уроків приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   конференція Zoom

https://zoom.us/j/92451247124?pwd=liOp4cNXaf72YI22tsuJ8wXohb0Nbz.1

Ідентифікатор конференції: 924 5124 7124

Код доступу: wn2J0q 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Учням, які не зможуть долучитися до уроку, рекомендую переглянути  презентацію.

Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 4,  необхідно вивчити формули, усно відповісти на контрольні запитання (с.29), записати в зошит розв'язання задачі на сторінці 29 (розділ "Учимося розв'язувати задачі").

Домашнє завдання:  Вивчити формулу для визначення механічної роботи, геометричний зміст механічної роботи, виконати Вправу №4 (5,6), (роботи надсилати на електронну пошту).

Дата  проведення уроку: 15.09.2025

Тема уроку:   Рухомий і нерухомий блоки.

Згідно розкладу уроків приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   https://meet.google.com/qht-awpb-hne 

код курсу:  sx5odsf

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Учням, які не зможуть долучитися до уроку,  рекомендую переглянути презентацію.

Сьогодні ми опрацьовуємо параграф 3, необхідно  вивчити формули,  виконати Вправу №3 (2,5), (роботи надсилати на електронну пошту).

Дата  проведення уроку: 12.09.2025

Тема уроку:   Лабораторна робота № 1. Вивчення умови рівноваги важеля.

Згідно розкладу уроків приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   https://zoom.us/j/98636266250?pwd=DKeiOnVTkIzSvaO3HTTRKj4u4N0mWz.1  ідентифікатор конференції: 986 3626 6250 

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Необхідно повторити правила техніки безпеки при виконанні експериментальних та лабораторних робіт (форзац підручника).

Домашнє завдання: Повторити параграф 2, переглянути  презентацію;  В зошиті ( для контрольних, практичних і лабораторних робіт з фізики...) написати звіт до лабораторної роботи, використовуючи дані з презентації; дати відповіді на контрольні запитання та розв'язати задачу №3 (із презентації). Роботи надсилати на електронну пошту.

Дата  проведення уроку: 08.09.2025

Тема уроку:   Умова рівноваги важеля. Розв'язування задач.

Згідно розкладу уроків приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   https://meet.google.com/qht-awpb-hne 

код курсу:  sx5odsf

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Необхідно повторити параграф 2,  переглянути презентацію, виконати Вправу № 2 (6, 8), (роботи надсилати на електронну пошту).

Дата  проведення уроку: 05.09.2025

Тема уроку:  Важіль. Момент сили. Умова рівноваги важеля.

Згідно розкладу уроків приєднатися до онлайн-уроку за посиланням:   https://meet.google.com/qht-awpb-hne 

код курсу:  sx5odsf

(Якщо буде оголошена повітряна тривога, то онлайн-урок розпочнеться після відбою тривоги).

Завдання: Опрацювати параграф 2, переглянути  відео, виконати Вправу № 2 (3,10)

Дата  проведення уроку: 01.09.2025

Тема уроку: Прості механізми. Похила площина.

Завдання: Опрацювати параграф 1 (у підручнику), додатково переглянути презентацію.

Правила техніки безпеки в кабінеті фізики