Біологія
7 клас
.....Коротка Вікторія Вікторівна.....
Embedded Files
26.02.26 - Контрольна робота на тему "Різноманітність вищих рослин"
Онлайн не виходимо!
Результати будуть після ручної перевірки на наступний урок.
Перші 20 хв уроку - тест. Потім переглянути відео та конспект, які прікріплені знизу.
Квіткові рослини характеризуються запиленням (перенесення пилку), подвійним заплідненням (злиття сперміїв з яйцеклітиною та центральною клітиною) і формуванням плодів, що захищають насіння. Запилення буває само- та перехресним (вітром, комахами). Після запліднення зав’язь маточки перетворюється на плід.
Особливості запилення та запліднення
Особливості запилення та запліднення
Запилення: Процес перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки.
Самозапилення: Пилок потрапляє на маточку тієї ж квітки.
Перехресне запилення: За участю вітру (береза, злаки), комах (яскраві квіти), води або птахів.
Подвійне запліднення: Відкрите С.Г. Навашиним, це унікальний процес, коли два спермії потрапляють у зародковий мішок.
Перший спермій зливається з яйцеклітиною → утворюється зигота (зародок).
Другий спермій зливається з центральною клітиною → утворюється ендосперм (поживна тканина).
Утворення плодів:
Плід — це орган, що утворюється з квітки (переважно зав'язі) після подвійного запліднення.
Насінина розвивається з насінного зачатка.
Плід захищає насіння та сприяє його поширенню.
17-18.02.26 - Голонасінні рослини. Хвойні
Голонасінні — це давня група вищих насінних рослин (350 млн років), що розмножуються насінням, яке лежить відкрито на лусках шишок, не захищене оплоднем. Це переважно вічнозелені дерева або чагарники з добре розвиненою кореневою системою, листками-хвоїнками та моноподіальним галуженням. Вони є переважаючими рослинами в тайзі, запилюються вітром і не потребують води для запліднення.
Запам’ятай головні тези:
1) Голонасінними називаються так, тому що їхня насінина не захищена стінкою плода, насінні зачатки лежать відкрито на лусочках («голо»).
2) Голонасінні виникли у кам’яновугільному періоді палеозойської ери.
3) Запліднення не залежить від кількості вологи.
4) З-поміж голонасінних немає трав’янистих рослин. Є дерева, рідше кущі.
5) Утворюють насіння, але не формують плодів та квіток.
6) Шишка – це видозмінений пагін, а хвоя – голкоподібні листки.
7) На одному дереві розташовуються і чоловічі, і жіночі шишки. Чоловічі до 2,5 см у довжину, жіночі – до 45 см.
8) Мають стрижневу кореневу систему (глибоко приникає у ґрунт і добре закріплює рослину).
9) Листя може «жити» все життя (вельвічія дивовижна), або 2-3 роки (сосна), а модрина скидає своє листя щорічно.
10) Воскоподібний наліт на хвої зменшує випаровування.
Загальна характеристика Голонасінних:
Поява насінини, яка утворюється з насінного зачатка; Розмноження насінням має більше переваг, ніж розмноження спорами, оскільки зі спори гаметофіт формується тільки за сприятливих умов, а потім для запліднення необхідна вода. Насінина ж утворюється з насінного зачатка, для її формування не потрібна вода. Насінина містить зародок та невеликий запас поживних речовин.
Насінини відкрито лежать на лусках; Назва «Голонасінні» виникла тому, що насінні зачатки, з яких формуються насінини, лежать на лусочках абсолютно відкрито. Вони не захищені зав’яззю, як у покритонасінних рослин.
Спрощені гаметофіти;
Запліднення не залежить від води;
Поява головного кореня та потужної стрижневої кореневої системи. У вищих спорових існували лише додаткові корені. У Голонасінних з’являється потужна стрижнева коренева система.
Потовщення за рахунок деревини; Вчені припускають, що рослини відділу Голонасінні походять від деревоподібних папоротей, які вже вимерли. Перші Голонасінні навіть називають «насінними папоротями».
b24c8b55fff497d59e04e8ae3a831731___12._golonasinni_roslini.pdf12.02.26 - Насінні рослини. Насінина та її будова.
Дізнайтеся в цьому відео:
хто рекордсмен серед дерев;
чому насінина гола;
що в середині насінини;
чим відрізняються насінини квасолі та пшениці.
Головна частина насіння — зародок, який є зачатком нової рослини. Він складається з тих самих органів, що й доросла рослина: зародкових корінця, стебла, бруньки та листків (сім'ядоль). Для того, щоб зародок міг розвиватися, у насінині (в ендоспермі або сім'ядолях) міститься запас поживних речовин. Насіння ззовні покриває шкірка, що виконує захисну функцію.
Зародок — зачаток майбутньої рослини. Він складається із зародкового корінця, зародкового стебла, зародкової бруньки і сім'ядолей.
Зародковий корінець — зачаток нового кореня. При проростанні насіння він розвивається першим, розриває шкірку насінини і закріплюється у ґрунті.
Зародкове стебло — зачаток нового стебла. Воно міститься між зародковою брунькою і зародковим корінцем.
Із зародкової бруньки розвиваються листя, гілки, квіти рослини.
Сім'ядолі — це перші листки зародка. За кількістю сім'ядоль у насіння усі квіткові рослини поділяють на дві великі групи: однодольні і дводольні.
Рослини, у насінні яких є одна сім'ядоля, називають однодольними.
Рослини, у насінні яких є дві сім'ядолі, називають дводольними.
26_Насінні рослини. Будова насінини.pdf10/11.02.26 - Практична робота "ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ РІЗНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН"
Онлайн не виходимо.
Виконуємо самостійно практичну роботу за посиланням.
Успіхів!
05.02.26 - Папоротеподібні.
203830.ppt03/04.02 - Вищі спорові рослини: Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні
Вищі спорові рослини — це наземні, переважно багаторічні рослини, які розмножуються спорами, мають чітку диференціацію тканин та органів (корінь, пагін), а також чергування статевого (гаметофіт) і нестатевого (спорофіт) поколінь. До них належать мохи, хвощі, плауни та папороті, запліднення яких обов'язково потребує води.
Основні ознаки мохоподібних:
Відсутність справжніх коренів: Замість них є ризоїди – ниткоподібні вирости для прикріплення та вбирання води.
Поглинання води: Вода та поживні речовини всмоктуються усією поверхнею рослини, що робить їх залежними від вологи.
Життєвий цикл: Переважає гаметофіт, спорофіт (коробочка) розвивається на гаметофіті.
Будова: Мають прості стебла та листки (у листостеблових мохів) або слань (у печіночників), здатні до фотосинтезу.
Середовище існування: Здебільшого мешкають у вологих, тінистих місцях, але деякі (як сфагнум) утворюють цілі екосистеми (болота).
Мохоподібні (Bryophyta) — це відділ вищих спорових рослин, які не мають справжніх коренів, судин та квітів, поглинають воду всією поверхнею тіла, а в їхньому життєвому циклі домінує статеве покоління (гаметофіт), що є їхньою ключовою особливістю; ця група включає печіночники, антоцеротовидні та листостеблові мохи, відомі як зозулин льон, сфагнум, що ростуть переважно у вологих місцях і здатні виживати в екстремальних умовах.
Основні групи:
Печінники (Marchantiophyta): Часто мають вигляд пластинок (слані), наприклад, маршанція.
Антоцеротовидні (Anthocerotophyta): Мають слизисті порожнини з ціанобактеріями.
Листостеблові мохи (Bryophyta): Справжні мохи, як зозулин льон (з довгими стеблами) та сфагнум (білий мох, що утворює торф).
Значення:
Утворення торфу (сфагнові мохи) – цінної сировини та добрива.
Утримання вологи, формування ґрунту.
Лікарська сировина (сфагновий мох містить антисептик сфагнол).
Основні характеристики плауноподібних:
Будова: Тіло розчленоване на органи: пагін (стебло + листки) та корінь. Стебла переважно повзучі, дихотомічно галузяться (вілчасто).
Листки: Дрібні, прості (мікрофіли), щільно вкривають стебло, зазвичай мають одну нерозгалужену жилку.
Життєвий цикл: Переважає спорофіт (нестатеве покоління, яке фотосинтезує), а гаметофіт (заросток) — маленький, часто безхлорофільний, розвивається повільно (потребує 15-20 років).
Розмноження: Спорами, що утворюються у спорангіях, зібраних у спороносні колоски (стробіли) на прямостоячих пагонах.
Екологія: Вологолюбні, ростуть переважно у хвойних лісах.
Стародавнє походження: Сучасні представники — трав'янисті рослини, але їхні вимерлі родичі (лепідодендрони) у кам'яновугільному періоді були гігантськими деревами, що утворили поклади кам'яного вугілля.
Плауноподібні — стародавні спорові рослини. Деревоподібні плауни були одним з домінуючих видів у кам'яновугільний період палеозойської ери. Деякі з них були висотою до 50 м. Сучасні плауноподібні — багаторічні вічнозелені трав'янисті рослини з повзучим стеблом. Їх нараховують близько 1300 видів (в Україні — 12 видів).
Значення
Спори (лікоподій) використовуються в медицині (присипки), піротехніці та металургії.
До основних представників відносять плаун булавоподібний, селагінелу, молодильник озерний.
Хвощеподібні — це відділ вищих спорових багаторічних рослин, що вирізняються членистою будовою тіла (поділ на вузли та міжвузля), ребристими стеблами з кремнеземом, редукованим лускатим листям та кореневищем. У життєвому циклі переважає спорофіт, фотосинтез відбувається у зелених стеблах, а спори утворюються у колосках.
Найвідоміший представник — хвощ польовий, що має весняні (спороносні) та літні (фотосинтезуючі) пагони.
Основні ознаки хвощеподібних:
Будова тіла: Чіткий поділ підземної та надземної частин на вузли та міжвузля.
Стебло: Жорстке, ребристе, зеленого кольору (здійснює фотосинтез), просякнуте кремнеземом.
Листя: Редуковане, лускоподібне, розташоване кільцями у вузлах.
Коренева система: Добре розвинене кореневище з додатковими коренями та бульбочками для запасання крохмалю.
Розмноження: Розмножуються спорами, які дозрівають у спороносних колосках (стробілах) на верхівках пагонів.
Життєвий цикл: Переважає нестатеве покоління (спорофіт). Гаметофіт має вигляд маленької зеленої пластинки.
Екологія: Багаторічні трав'янисті рослини, часто є біоіндикаторами кислих ґрунтів.
Найвідоміший представник — хвощ польовий, що має весняні (спороносні) та літні (фотосинтезуючі) пагони.
___Сімейна форма навчання___
ПІДСУМКОВА СЕМЕСТРОВА РОБОТА з біології,
7 клас (НУШ), І семестр
Загальна інструкція щодо виконання роботи
Загальна інструкція щодо виконання роботи
Підсумкова семестрова робота складається з чотирьох субтестів — А, В, С та D.
Субтест А (ГР1 Пізнання світу природи засобами наукового дослідження)
Субтест В (ГР2 Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту)
Субтест С (ГР3 Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства)
Субтест D (ГР4 Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці))
Завдання передбачають надання відповіді шляхом вибору однієї або кількох відповідей чи встановлення відповідності, а також надавати пояснення до певних дій чи виборів з варіантів відповідей.
Інструкція до всіх типів завдань наведена перед роботою.
На виконання всіх завдань відведено 45 хв.
Відповіді на завдання позначайте / записуйте / зберігайте у відведених місцях зрозуміло й чітко.
Намагайтеся виконати максимальну кількість завдань, раціонально розподіляючи відведений час. Додаткового часу ви не матимете.
Увага!
Під час виконання завдань працюйте самостійно.
Пам’ятайте: у випадку виявлення ознак підглядання, списування чи плагіату вашу роботу
НЕ БУДЕ зараховано!
18.12.2025 - Підсумкова контрольна робота з біології №1
04.12.2025 - Тема 4. Характерні риси та будова вищих рослин. Вищі рослини – багатоклітинні організми з тканинами та органами
11.11.2025 - Узагальнення знань з теми "Одноклітинні еукаріоти - цілісні організми"
23.10.2025 - Паразитичні одноклітинні еукаріоти
Паразитичні одноклітинні еукаріоти – це організми, які живуть за рахунок іншого організму, завдаючи йому шкоди.
До них належать такі представники, як дизентерійна амеба, лямблії, лейшманії, трипаносоми та малярійний плазмодій, які можуть спричиняти серйозні захворювання у людей.
Приклади паразитичних одноклітинних еукаріотів
Дизентерійна амеба: Проникає в лімфатичні судини та внутрішні органи, утворюючи небезпечні нариви.
Лямблії: Здатні викликати кишкові інфекції.
Малярійний плазмодій: Збудник малярії, переноситься комарами, уражає клітини крові та печінки.
Трипаносоми: Викликають сонну хворобу, паразитуючи в крові, лімфі та спинномозковій рідині людини.
Лейшманії: Ще один приклад паразитів, які можуть спричиняти різні захворювання.
С_45_Цикл розвитку малярійного плазмодія.pdfХвороботворні одноклітинні організми.mp4Одноклітинні еукаріоти, що мешкають у морях, включають форамініфер, діатомові водорості та динофлагеляти, які відіграють важливу роль у морських екосистемах. До одноклітинних еукаріотів-мешканців морів належать форамініфери, які живуть на морському дні, а також різні планктонні організми, включаючи одноклітинні водорості, що складають основу фітопланктону, наприклад, діатомові водорості та найпростіших тварин, наприклад, радіолярії.
Типи одноклітинних еукаріотів-мешканців морів
Ці одноклітинні організми живуть на морському дні або в товщі води.
Мають захисну оболонку з вапняку або органічної речовини.
Їхні скам'янілі рештки використовуються в палеонтології для вивчення історії Землі.
Є одноклітинними еукаріотами, що живуть у морській воді.
Мають кремнеземні панцири для захисту клітини.
Є важливим компонентом фітопланктону, оскільки здійснюють фотосинтез.
Це морські одноклітинні організми, здатні до активного руху завдяки двом джгутикам.
Деякі з них фотосинтезують (автотрофи), інші харчуються готовими органічними речовинами (гетеротрофи).
Здатні до біолюмінесценції і можуть спричиняти масове "цвітіння" води
16.10.2025 - Одноклітинні еукаріоти прісних водойм
одноклітинні водорості.mp4Одноклітинні еукаріоти прісних водойм включають: амебу (з рухом за допомогою псевдоподій), інфузорію-туфельку (з рухом за допомогою війок), евглену зелену (здатну до фотосинтезу та руху джгутиком) та одноклітинні зелені водорості, такі як хламідомонада і хлорела. Ці організми відіграють важливу роль у харчових ланцюгах і є частиною планктону.
Приклади одноклітинних еукаріотів прісних водойм:
Амеба звичайна: Рухається за допомогою псевдоподій (помилкових ніжок), зустрічається у прісних водоймах, часто в мулі.
Інфузорія-туфелька: Мешкає у прісних водоймах, багатих органікою, використовує війки для пересування і захоплення їжі, а також має скоротливі вакуолі для виведення води.
Евглена зелена: Мешкає у стоячих або повільно проточних прісних водоймах, здатна до фотосинтезу, а в темряві харчується органічними речовинами; рухається за допомогою джгутика.
Хламідомонада і хлорела: Представники одно- та колоніальних зелених водоростей, які здійснюють фотосинтез та є основою харчових ланцюгів.
Загальні характеристики:
Еукаріотична клітина: Має ядро та інші складні органели.
Різноманітність живлення: Може бути тваринним (як амеба), рослинним (як водорості), або комбінованим (як евглена).
Рух: Здійснюється за допомогою різних структур: джгутиків (евглена), війок (інфузорія), псевдоподій (амеба).
11_Які одноклітинні евкаріоти мешкають у прісних водоймах і морях.pdfМешканці водоймОсобливості організації клітин одноклітинних еукаріотів полягають у тому, що одна клітина виконує функції цілісного організму, має ядро та мембранні органели, а також пристосування для руху (війки, джгутики, псевдоподії), живлення (травні вакуолі), виділення (порошиця, скоротливі вакуолі) та подразливості.
Основні характеристики
Цілісність: Одна клітина виконує всі життєво важливі функції: живлення, дихання, виділення, рух, розмноження, подразливість та ріст.
Наявність ядра та органел: Клітина має ядро, що містить спадковий апарат, та численні органели (мітохондрії, рибосоми, апарат Гольджі тощо).
Пристосування до рухів:
Війки: Короткі волоскоподібні вирости, що забезпечують рух та допомагають транспортувати частинки їжі.
Джгутики: Довші вирости, які використовуються для руху.
Псевдоподії (хибні ніжки): Вирости цитоплазми для амебоподібного руху та захоплення їжі.
🎥 Інфузорія туфелька: рух цитоплазми, війок, живлення
Особливості живлення:
Гетеротрофи: Живляться, поглинаючи готові органічні речовини.
Травні вакуолі: Місце, де відбувається перетравлення поглинутої їжі.
Особливості виділення:
Скоротлива вакуоля: Видаляє надлишок води.
Порошиця: Спеціальне отвір для видалення неперетравлених решток.
Подразливість: Здатність реагувати на зовнішні стимули. (Наприклад, інфузорія-туфелька може рухатися в бік джерела їжі або уникати подразників)
Розмноження: Може бути як нестатевим (поділ навпіл), так і статевим.
Поширення: Зустрічаються по всій земній кулі, переважно у водному середовищі.
Приклади одноклітинних еукаріотів
Найпростіші: Амеба протей, інфузорія-туфелька.
Водорості: Евглена зелена, хламідомонада, хлорела.
Гриби: Дріжджі.
09.10.2025 - Контрольна робота з теми "Клітина — структурно-функціональна одиниця організмів. Прокаріоти"
На уроці виконуємо контрольну роботу оффлайн. Успіхів!
Домашнє завдання:
підготуватися до контрольної роботи 09.10.2025.
повторити §1 (стр.4) — §9 (стр.32)
виконати завдання на стр.34-35 в підручнику та за посиланням
9_Яка роль прокаріотів у житті людини.pdfПрокаріоти – це дивовижна група організмів. Вони поширені скрізь, вони здатні існувати навіть у таких умовах, де інші організми не трапляються взагалі.
Наразі вченими описано близько 30 тис. видів прокаріотів. Серед них лише менше 100 видів є визнаними збудниками небезпечних хвороб людини. Такі бактерії потрапляють в організм, оселяються, розмножуються у великій кількості і при цьому виділяють отруйні для організму людини речовини — токсини. Як наслідок, виникає захворювання. У тілі здорової людини живе від 300 до 1000 видів бактерій, загальна маса яких складає близько 1 кг, а чисельність клітин — близько 10 квадрильйонів. Це в десять разів більше, ніж кількість клітин, з яких складається тіло дорослої людини
Різноманітність прокаріотичних організмів представлена двома доменами: Археї та Бактерії. Бактерії включають різноманітні форми, такі як коки, бацили, вібріони, спірили та спірохети, а також ціанобактерії та мікоплазми, які не мають клітинної стінки. Ці організми, що не мають оформленого ядра, населяють усі середовища існування планети і відіграють важливу роль у природних процесах.
Основні групи прокаріотів
Археї (Archaea): Еволюційно одна з двох головних груп прокаріотів, що відрізняється від бактерій генетично.
Бактерії (Bacteria): Включають різноманітні форми, що відрізняються за формою клітини.
Цианобактерії: (Blue-green algae): Найбільша і найважливіша група бактерій, що здійснюють фотосинтез і мають великий вплив на біосферу.
Мікоплазми: Особливий рід бактерій, що відрізняється відсутністю клітинної стінки та наявністю паразитичного або сапрофітного способу життя.
Актиноміцети: Мікроскопічні бактерії, які можуть утворювати нитчасті структури, схожі на гриби.
8_Яка різноманітність прокаріотів.pdfХарактеристики та різноманітність форм
Форми клітин: Прокаріоти мають різноманітну форму клітин, включаючи:
Особливі групи:
Ціанобактерії: Мають зелений пігмент хлорофіл і здатні до фотосинтезу, будучи ключовим компонентом біосфери.
Мікоплазми: Дуже маленькі бактерії, позбавлені клітинної стінки, що може мати різну форму.
Значення прокаріотів
Накопичення корисних копалин: Хемосинтезуючі бактерії відіграють важливу роль у формуванні покладів залізних руд і сполук сірки.
Очищення водойм: Прокаріоти беруть участь у процесах самоочищення водойм, поглинаючи органічні речовини.
Клітини прокаріотів не мають мембранних органел та сформованого ядра, їхня генетична інформація міститься в нуклеоїді. Вони мають плазматичну мембрану, цитоплазму, рибосоми та клітинну стінку, а також можуть мати додаткові структури, такі як джгутики для руху, плазміди для передачі генів та капсулу для захисту.
Життєдіяльність прокаріотів проявляється через різні способи живлення (включаючи фотосинтез), безстатеве розмноження шляхом бінарного поділу та здатність до
Особливості будови клітин:
Відсутність ядра: Замість ядра — нуклеоїд — ділянка цитоплазми, де знаходиться кільцева молекула ДНК.
Відсутність мембранних органел: Не мають мітохондрій, хлоропластів, ендоплазматичної сітки, апарату Гольджі та лізосом.
Цитоплазма: Містить рибосоми (70S) для синтезу білка, а також може містити газові вакуолі та включення.
Плазматична мембрана: Оточує цитоплазму і може утворювати мезосоми, які залучені в процеси поділу клітини.
Клітинна стінка: Більшість прокаріотів мають клітинну стінку поза мембраною, яка забезпечує захист та форму.
Додаткові структури:Джгутики:
Особливості життєдіяльності:
Живлення: Може бути фотосинтетичним, гетеротрофним (з використанням різноманітних речовин) або хемосинтетичним.
Розмноження: Переважно безстатеве, шляхом бінарного поділу, де ДНК подвоюється та клітина ділиться навпіл.
Обмін генетичною інформацією: Можливий процес кон'югації (обмін ДНК через пілі) та плазміди.
Здатність до адаптації: Прокаріоти можуть адаптуватися до екстремальних умов завдяки наявності захисних структур і різноманітності метаболізму.
25.09.25 - Будова клітин. Органели клітини, особливості їхньої будови та функцій. Взаємозв’язок органел клітини між собою.
25.09.25 - Будова клітин. Органели клітини, особливості їхньої будови та функцій. Взаємозв’язок органел клітини між собою.
Самостійно опрацювати параграфи 4-5 (стр. 17-24).
В робочих зошитах, письмово, порівняти у вигляді таблиці будови різних за типами органел. Замалювати кожну з них, та підписати всі органели, що є.
Зустрінемось на наступному уроці. Бережіть себе!
23/24.09.25 - Типи організації клітин: про- та еукаріоти.
23/24.09.25 - Типи організації клітин: про- та еукаріоти.
Домашнє завдання: Виконати самостійну роботу в форматі Word. Файл з відповідями надіслати мені на електронну пошту. В темі листа: Прізвище, ім'я, клас, тема самостійної роботи.
Домашнє завдання: Виконати самостійну роботу в форматі Word. Файл з відповідями надіслати мені на електронну пошту. В темі листа: Прізвище, ім'я, клас, тема самостійної роботи.
5_Які є типи організації клітин.pdfБіологія. §1 - § 5. Які є типи організації клітин
Чи знаєте ви, що деякі організми складаються лише з однієї клітини? Ці прості організми, як амеба, є одноклітинними. Інші організми багатоклітинні. Вони складаються з декількох клітин та мають складнішу будову. Дізнайтеся більше про різні організми у відео.
У цьому відео ми маємо намір дізнатися про подібності та відмінності між прокаріотичними та еукаріотичними клітинами. Усі клітини поділяються на прокаріотичні та еукаріотичні. Організми з прокаріотичними клітинами називають прокаріотами. А організми із еукаріотичними клітинами — еукаріотами.
У цьому відео ви дізнаєтесь про прокаріотів — одноклітинні організми, які не мають ядра. Ми розглянемо, як відрізняється будова прокаріотичних клітин від еукаріотичних, включаючи відсутність мембранних органел і ядра.
Прокаріоти на еукаріоти - відео
Бактеріальні клітини дуже маленькі. Значно менші за рослинні та тваринні клітини. Їх можна знайти практично всюди на Землі. Вони можуть жити в найбільш незвичайних і часто найменш гостинних місцях. Давайте розберемося у відео що таке бактерії зсередини.
18.09.25 - Клітина – структурно-функціональна одиниця організмів.
18.09.25 - Клітина – структурно-функціональна одиниця організмів.
Перші 20хв уроку - написання тесту
§ 4. Що таке клітина та як її вивчають
Кожен живий організм складається з клітин. Від рослин до найпростішого черва та найскладнішого — людини. Але що таке клітина?
Клітина — це базова одиниця життя. Деякі живі організми, зокрема тварини та рослини, складаються із сотень трильйонів цих базових одиниць життя, що називаються клітинами. Розберемо детальніше поняття клітини у відео.
Що таке клітина? Які бувають клітини? Функції клітин
Перевірте себе за допомогою карт з підказками 📌.
https://drive.google.com/file/d/1241XtPL6ZnCZ4OLjbuqFa3-SAYSgnQPh/view
16.09.25 - Закріплення матеріалу з теми біорізноманіття.
16.09.25 - Закріплення матеріалу з теми біорізноманіття.
Домашнє завдання те саме: "підготувати проєкт про один з видів, що є в Червоній книзі"
в кінці параграфа дати письмово відповіді на запитання, надіслати мені на пошту: vikorotka@cn27.ukr.education
09/10.09.25- Для чого потрібно берегти біорізноманіття нашої планети
09/10.09.25- Для чого потрібно берегти біорізноманіття нашої планети
Домашнє завдання
"Уявіть бібліотеку, де є лише одна книга. А тепер уявіть бібліотеку, де є мільйони різних книг: казки, детективи, енциклопедії. Де цікавіше? Так само і з природою. Біорізноманіття – це і є величезна "бібліотека життя"".
Мешканці нашої планети надзвичайно різноманітні. Аби добре орієнтуватися у вивченні тіл живої природи, організми поділили на великі групи й визначили їхню приблизну кількість. До прикладу, бактерій — 30 тис., грибів — орієнтовно 100 тис., квіткових рослин — щонайменше 250 тис., а тварин — близько 1,4 млн видів.
Живі організми населяють усю нашу планету. Перегляньте 24 приклади з 3000 видів на стіні біорізноманіття в Музеї природи Берліна:
Біорізноманіття 24 / 3000 / 8 мільйонів
Термін “біологічне різноманіття” з’явився в 1985 року. По суті, під цим поняттям розуміють величезний генофонд планети й чим він різноманітніший, тим простіше наша глобальна екосистема адаптується до нових умов.
Учені виділяють три види біорізноманіття:
1. Генетичне різноманіття – це всі можливі гени всіх живих видів, зокрема рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів.
2. Видове різноманіття – це розмаїття живих організмів, зокрема й внутрішньовидове. (Вид - Мережа життя)
3. Різноманіття екосистем – різних способів співіснування і взаємозалежності біологічних видів, біологічні спільноти, місця проживання та екологічні процеси, так само як і зміни окремих екосистем. ( Роль дерев в екосистемах - Дізнайтеся про роль дерев у підтримці сталого довкілля )
Навіщо нам біорізноманіття? Стійкість екосистем планети Земля та людства залежить саме від кількості видів. Чим їх більше, тим вища стійкість до різних несприятливих умов: погоди, чужорідних агресивних видів, змін у середовищі тощо. Дослідження свідчать, що регіони з високим рівнем біорізноманіття володіють багатшими природними ресурсами, а також здатні швидше впоратися з наслідками стихійних лих.
Познайомтеся з чотирма видами дикої природи, які перебувають під загрозою зникнення, в їхньому природному середовищі існування та допоможіть оздоровити їхнє середовище
Переглянути відео:
Розуміння природного світу та нашого місця в ньому - https://salo.li/08ddC58
Станція збереження гепардів - Розробка мультидисциплінарного підходу до догляду, відтворення та відновлення видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
Банк насіння тисячоліття - Ласкаво просимо до банку з підземними сховищами, у якому немає готівки, але ви знайдете тут багато насіння, 2,4 мільярда, якщо бути точним.
Запитання для повторення й засвоєння
Що вивчає наука біологія?
За якими особливостями відрізняються представники різних груп організмів? Що в них спільного?
Поміркуйте, як зміна клімату впливає на тварин і рослин на Землі.
Яке значення представників різних груп рослин і тварин у природі?
Прочитайте назви організмів. Визначте правильний наголос у словах, використавши словник наголосів. До яких груп належать ці організми?
Камбала, кропива, олень, павич, осетер, стерлядь, чорнослив, щавель.
Цікаво:
Досліджуйте інтерактивну карту світу, яка демонструє понад 30 000 видів рослин за допомогою штучного інтелекту Google.
Атлас черв'яків. Поведінковий та структурний аналіз C. elegans
02.09.25 - 7-А, В, Г ; 03.09.25 - 7-Б та 04.09.25
02.09.25 - 7-А, В, Г ; 03.09.25 - 7-Б та 04.09.25
Урок 1-2. Біологія - наука XXI сторіччя. Біорізноманіття та рівні його організації.
Урок 1-2. Біологія - наука XXI сторіччя. Біорізноманіття та рівні його організації.
1_Чому біологію вважають наукою ХХІ сторіччя.pdfТіла живої природи, їхні властивості. Рівні організації живого #1.mp4Що таке біорізноманіття і чому воно важливе.mp4Чому біологію вважають наукою XXI століття.mp4Для чого потрібно берегти біорізноманіття нашої планети.mp4Page updated
Google Sites
Report abuse