Щоб встановити хімічну формулу сполуки, запишіть символи хімічних елементів, що входять до її складу, а потім, використовуючи їхню валентність, знайдіть найменше спільне кратне (НСК) цих валентностей. Поділивши НСК на валентність кожного елемента, отримаєте відповідні індекси, які вказують на кількість атомів кожного елемента у сполуці.
Покрокова інструкція:
Визначте елементи: Напишіть символи хімічних елементів, які утворюють сполуку.
Визначте валентність: Для кожного елемента визначте його валентність.
Знайдіть НСК: Знайдіть найменше спільне кратне (НСК) значень валентностей обох елементів.
Розрахуйте індекси: Поділіть отримане НСК на валентність кожного елемента. Результат ділення є індексом, який вказує на кількість атомів даного елемента у сполуці.
Запишіть формулу: Розташуйте індекси справа внизу від хімічних символів елементів, створюючи таким чином формулу сполуки.
Приклад:
Сполука: Оксид алюмінію.
Елементи: Алюміній (Al) і Оксиген (O).
Валентності: Валентність алюмінію (Al) дорівнює III, а валентність оксигену (O) дорівнює II.
НСК: Найменше спільне кратне для 3 і 2 – це 6.
Індекси:
Для Al: 6 / 3 = 2
Для O: 6 / 2 = 3
Формула: Al₂O₃.
На початку уроку 15хв на виконання завдання.
О 13:10 заходимо на конференцію!
Із цього уроку ти дізнаєшся:
як розрахувати кількість нітрогену в добриві;
що таке масова частка елемента у сполуці і що з нею робити;
якого елемента у крейді найбільше;
скільки натрію в одній чайній ложці солі;
що додають до йодованої солі.
Масова частка елемента у складній речовині — це відношення маси цього елемента до маси всієї сполуки, що показує, яку частину маси речовини становить певний елемент. Її можна обчислити за формулою W(Е) = m(Е) / m(речовини) або за хімічною формулою: W(Е) = (n * Ar(Е)) / Mr(речовини), де n – кількість атомів елемента, Ar(Е) – його відносна атомна маса, а Mr(речовини) – відносна молекулярна маса сполуки. Масова частка є безрозмірною величиною і виражається у частках одиниці (від 0 до 1) або у відсотках (від 0 до 100%).
Формули для обчислення:
За масами:
W(Е) = m(Е) / m(речовини)
Де:
m(Е) – маса елемента у сполуці,
m(речовини) – маса сполуки.
За хімічною формулою:
W(Е) = (n * Ar(Е)) / Mr(речовини)
Де:
n – кількість атомів елемента в молекулі речовини.
Ar(Е) – відносна атомна маса елемента.
Mr(речовини) – відносна молекулярна маса речовини.
Вираження та зміст:
Масова частка може бути виражена як частка від одиниці (від 0 до 1) або у відсотках (від 0% до 100%).
Сума масових часток: усіх елементів у сполуці дорівнює 1 або 100%.
Фізичний зміст масової частки полягає в тому, що вона показує, скільки маси атомів даного елемента міститься в 100 г речовини.
Використання масової частки:
Дозволяє визначити масу елемента в певній масі сполуки.
За допомогою масових часток можна визначити хімічну формулу речовини.
Протягом уроку самостійно розв'язати задачі за посиланням.
Відповіді в кінці уроку надіслати мені на електронну пошту vikorotka@cn27.ukr.education.
Формат відповіді - Word-документ.
В темі листа вказати Прізвище та Ім'я, клас, тему уроку.
Для знаходження кількості речовини (у молях) використовуйте формулу
n = m/M,
де n — кількість речовини,
m — маса речовини (в грамах),
а M — молярна маса речовини (в г/моль).
Молярну масу M можна знайти, додавши атомні маси всіх елементів у формулі речовини, а кількість речовини (ν) обчислюється, якщо масу розділити на молярну масу.
Крок 1: Визначте формулу речовини
Щоб знайти молярну масу, вам потрібно знати хімічну формулу речовини (наприклад, H₂O для води).
Крок 2: Знайдіть атомні маси елементів
Знайдіть атомні маси кожного елемента у періодичній таблиці Менделєєва.
Крок 3: Обчисліть молярну масу (M)
Для води (H₂O) молярна маса буде: (2 * атомна маса водню) + (1 * атомна маса кисню).
Якщо молярна маса води становить 18 г/моль, то це означає, що один моль води має масу 18 грамів.
Крок 4: Застосуйте формулу для знаходження кількості речовини (n)
n = m/M
Де n — кількість речовини, яка вимірюється в молях.
m: — маса речовини, яку ви вимірюєте в грамах.
M: — молярна маса речовини, яка вимірюється в грамах на моль (г/моль).
Приклад:
Обчисліть кількість речовини води (H₂O) масою 36 г.
Молярна маса води (M) = 18 г/моль.
Маса води (m) = 36 г.
Кількість речовини води (n) = m/M = 36 г / 18 г/моль = 2 моль.
Отже, в 36 грамах води міститься 2 молі води.
Кількість речовини — це фізична величина, що вказує на число структурних одиниць (атомів, молекул, іонів) у певній порції речовини. Одиницею вимірювання кількості речовини є моль, який дорівнює кількості структурних елементів, що містяться в 12 грамах вуглецю. Це число, що становить приблизно 6,022×10²³ на моль, називається числом (сталою) Авогадро (NA).
Визначення
Кількість речовини (ν): Фізична величина, що позначає кількість частинок у речовині.
Моль (моль): Основна одиниця СІ для кількості речовини.
Число Авогадро (NA): Фундаментальна фізична константа, що становить кількість структурних одиниць (атомів, молекул, іонів тощо) в одному молі речовини.
Ключові аспекти
Стала величина: Число Авогадро однакове для будь-якої речовини.
Використання: Знаючи кількість речовини (ν) та число Авогадро (NA), можна визначити абсолютну кількість структурних одиниць (N) за формулою: N = ν ⋅ NA.
Структурні одиниці: Кількість речовини може стосуватися атомів, молекул, іонів або інших частинок, залежно від типу речовини.
Приклад
Якщо речовина має кількість речовини 1 моль, то вона містить 6,022×10²³ структурних елементів.
Назва
Цей термін на честь італійського фізика та хіміка Амедео Авогадро
Молярна маса (M) – це фізична величина, яка дорівнює масі одного моля речовини. Вона показує, яку масу має 6,022×10^23 структурних одиниць (атомів чи молекул) речовини. Молярна маса вимірюється в грамах на моль (г/моль) або кілограмах на моль (кг/моль) і чисельно дорівнює відносній атомній або молекулярній масі речовини.
Ключові аспекти молярної маси:
Визначення: Молярна маса – це маса одного моля речовини, тобто маси, що відповідає числу Авогадро частинок.
Позначення: Позначається латинською літерою M.
Одиниці вимірювання: В СІ – кілограм на моль (кг/моль), але найчастіше використовують грам на моль (г/моль).
Числове значення: Чисельно молярна маса збігається з відносною атомною або молекулярною масою речовини.
Зв'язок з іншими величинами:
Молярна маса використовується для розрахунків маси речовини та кількості речовини за допомогою формули:
m = n · M (маса = кількість речовини · молярна маса).
n = m / M (кількість речовини = маса / молярна маса).
Приклад розрахунку:
Молярна маса води (H₂O) дорівнює 18 г/моль (2 × 1 г/моль для водню + 16 г/моль для кисню). Це означає, що 1 моль води (близько 6,022×10^23 молекул) має масу 18 грамів.
Поняття атомної маси запровадив Джон Дальтон у 1803 році.
Атом — електронейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів.
❗ Пригадай: Атоми. Молекули. Речовини. Різноманітність речовин
Ядро атома складається з елементарних частинок: протонів і нейтронів. Протони і нейтрони мають однакову масу. Маса електрона складає 1/1840 маси протона і нейтрона. Основна маса атома зосереджена у його ядрі.
Реальні маси атомів є дуже малими. Так, абсолютна маса атома Гідрогену становить 1,673⋅10^−24 г, Карбону — 1,994⋅10^−23 г, Оксигену — 5,31⋅10^−23 г. Отже, реальні маси атомів є дуже малими, і є незручними у використанні.
Еталон порівняння було запропоновано Джоном Дальтоном — універсальна атомна одиниця маси (а.о.м.). Вона становить 1/12 частини маси атома Карбону. У хімії прийнято використовувати відносні атомні маси.
Відносна атомна маса Ar — це фізична величина, що визначається відношенням маси атома елемента до 1 а. о. м.
Вона показує, у скільки раз маса даного атома більша за 1/12 маси атома Карбону. 1/12 маси Карбону становить:
1 а.о.м.= 1/12ma(C) = 1/12 × 1,994⋅10^(−23) = 1,662⋅10^(−24) г.
Діленням справжніх мас атомів елементів на значення атомної одиниці маси одержують відносну атомну масу.
Ви вже знаєте, що атоми — надзвичайно маленькі частинки. Маса найважчих атомів становить близько 0,0000000000000000000001 г (10^−22 г). Певна річ, що для зважування атомів і важки мають бути розміром з атом. Сьогодні «важком» для визначення маси мікрочастинок прийнято вважати 1\12 маси атома Карбону-12. Такий «важок» називають атомною одиницею маси, скорочено а. о. м.
Зрозуміло, що для зважування атомів звичайні терези використовувати неможливо. Сьогодні для визначення маси атомів і молекул використовують складні прилади — мас-спектрометри.
Маси атомів порівнюють із 1 а. о. м.: таку масу називають відносною атомною масою й позначають Ar (індекс r — від англ. relative — відносний).
Відносна атомна маса — це відношення маси атома певного хімічного елемента до 1/12 маси атома Карбону-12 (C12).
Відносна атомна маса — безрозмірна величина, оскільки вона є відношенням двох величин з однаковою розмірністю.
Отже, для визначення відносної атомної маси певного атома слід порівняти його масу з атомною одиницею маси.
Сьогодні відносні атомні маси майже всіх хімічних елементів визначені з високою точністю й наведені в періодичній таблиці.
Відносна молекулярна маса (M) — це безрозмірна фізична величина, що показує, у скільки разів маса молекули більша за 1/12 маси атома Карбону-12. Її обчислюють як суму відносних атомних мас (A)** всіх атомів, що входять до складу молекули, з урахуванням їхньої кількості.
🎥 Відео: Відносна молекулярна маса
Як обчислити відносну молекулярну масу:
Знайдіть відносні атомні маси потрібних елементів у Періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва (зазвичай округлені до цілих значень, окрім Хлору, Ar(Cl)=35,5).
Помножте кожну відносну атомну масу на відповідний індекс біля хімічного символу елемента у формулі речовини.
Додайте отримані добутки для всіх елементів, що входять до складу молекули.
Приклад:
Обчислимо відносну молекулярну масу води (H₂O):
Ar(H) ≈ 1,
Ar(O) ≈ 16,
Mr(H₂O) = 2 * Ar(H) + Ar(O) = 2 * 1 + 16 = 18.
До наступного уроку пройти всім обов'язково тест!
Пригадайте: Хімічні формули речовин та Валентність хімічних елементів
Термін «бінарні сполуки» означає хімічні речовини, які складаються з атомів двох різних елементів. Ці елементи з'єднані між собою певним типом хімічного зв'язку, і такі сполуки можуть мати загальну формулу AxBy.
Приклади бінарних сполук:
Вода (H₂O) — складається з елементів водню та кисню.
Хлороводень (HCl) — складається з елементів водню та хлору.
Фторид натрію (NaF) — складається з елементів натрію та фтору.
Відео " Бінарні сполуки "
Визначення терміна за ключовими словами:
Бінарні: — вказує на наявність двох складових.
Сполуки: — це хімічні речовини, що складаються з атомів одного чи різних елементів, поєднаних хімічними зв'язками.
Отже, в контексті хімії бінарні сполуки – це зв'язки, що утворюються з двох різних елементів, наприклад, вода або хлороводень.
https://ua.izzi.digital/DOS/1265662/1265757.html
https://drive.google.com/file/d/1s0lKtHSgRxbIzIOo9h_zEbXn8TseHAzw/view
Перед початком роботи необхідно пригадати Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії.
Для цього пропоную переглянути відео Правила виживання в хімічному кабінеті та Лабораторні посуд та обладнання
Для закріплення прейдіть за посиланням та виконайте завдання для самоперевірки.
Перегляньте презентацію до уроку. Законспектуйте основні моменти в робочі зошити.
Домашнє завдання: § 1. Елементи, речовини та явища (стр.8-17)