Біологія
7 клас
.....Коротка Вікторія Вікторівна.....
23.10.2025 - Паразитичні одноклітинні еукаріоти
Паразитичні одноклітинні еукаріоти – це організми, які живуть за рахунок іншого організму, завдаючи йому шкоди.
До них належать такі представники, як дизентерійна амеба, лямблії, лейшманії, трипаносоми та малярійний плазмодій, які можуть спричиняти серйозні захворювання у людей.
Приклади паразитичних одноклітинних еукаріотів
Дизентерійна амеба: Проникає в лімфатичні судини та внутрішні органи, утворюючи небезпечні нариви.
Лямблії: Здатні викликати кишкові інфекції.
Малярійний плазмодій: Збудник малярії, переноситься комарами, уражає клітини крові та печінки.
Трипаносоми: Викликають сонну хворобу, паразитуючи в крові, лімфі та спинномозковій рідині людини.
Лейшманії: Ще один приклад паразитів, які можуть спричиняти різні захворювання.
Одноклітинні еукаріоти, що мешкають у морях, включають форамініфер, діатомові водорості та динофлагеляти, які відіграють важливу роль у морських екосистемах. До одноклітинних еукаріотів-мешканців морів належать форамініфери, які живуть на морському дні, а також різні планктонні організми, включаючи одноклітинні водорості, що складають основу фітопланктону, наприклад, діатомові водорості та найпростіших тварин, наприклад, радіолярії.
Типи одноклітинних еукаріотів-мешканців морів
Ці одноклітинні організми живуть на морському дні або в товщі води.
Мають захисну оболонку з вапняку або органічної речовини.
Їхні скам'янілі рештки використовуються в палеонтології для вивчення історії Землі.
Є одноклітинними еукаріотами, що живуть у морській воді.
Мають кремнеземні панцири для захисту клітини.
Є важливим компонентом фітопланктону, оскільки здійснюють фотосинтез.
Це морські одноклітинні організми, здатні до активного руху завдяки двом джгутикам.
Деякі з них фотосинтезують (автотрофи), інші харчуються готовими органічними речовинами (гетеротрофи).
Здатні до біолюмінесценції і можуть спричиняти масове "цвітіння" води
16.10.2025 - Одноклітинні еукаріоти прісних водойм
Одноклітинні еукаріоти прісних водойм включають: амебу (з рухом за допомогою псевдоподій), інфузорію-туфельку (з рухом за допомогою війок), евглену зелену (здатну до фотосинтезу та руху джгутиком) та одноклітинні зелені водорості, такі як хламідомонада і хлорела. Ці організми відіграють важливу роль у харчових ланцюгах і є частиною планктону.
Приклади одноклітинних еукаріотів прісних водойм:
Амеба звичайна: Рухається за допомогою псевдоподій (помилкових ніжок), зустрічається у прісних водоймах, часто в мулі.
Інфузорія-туфелька: Мешкає у прісних водоймах, багатих органікою, використовує війки для пересування і захоплення їжі, а також має скоротливі вакуолі для виведення води.
Евглена зелена: Мешкає у стоячих або повільно проточних прісних водоймах, здатна до фотосинтезу, а в темряві харчується органічними речовинами; рухається за допомогою джгутика.
Хламідомонада і хлорела: Представники одно- та колоніальних зелених водоростей, які здійснюють фотосинтез та є основою харчових ланцюгів.
Загальні характеристики:
Еукаріотична клітина: Має ядро та інші складні органели.
Різноманітність живлення: Може бути тваринним (як амеба), рослинним (як водорості), або комбінованим (як евглена).
Рух: Здійснюється за допомогою різних структур: джгутиків (евглена), війок (інфузорія), псевдоподій (амеба).
Особливості організації клітин одноклітинних еукаріотів полягають у тому, що одна клітина виконує функції цілісного організму, має ядро та мембранні органели, а також пристосування для руху (війки, джгутики, псевдоподії), живлення (травні вакуолі), виділення (порошиця, скоротливі вакуолі) та подразливості.
Основні характеристики
Цілісність: Одна клітина виконує всі життєво важливі функції: живлення, дихання, виділення, рух, розмноження, подразливість та ріст.
Наявність ядра та органел: Клітина має ядро, що містить спадковий апарат, та численні органели (мітохондрії, рибосоми, апарат Гольджі тощо).
Пристосування до рухів:
Війки: Короткі волоскоподібні вирости, що забезпечують рух та допомагають транспортувати частинки їжі.
Джгутики: Довші вирости, які використовуються для руху.
Псевдоподії (хибні ніжки): Вирости цитоплазми для амебоподібного руху та захоплення їжі.
🎥 Інфузорія туфелька: рух цитоплазми, війок, живлення
Особливості живлення:
Гетеротрофи: Живляться, поглинаючи готові органічні речовини.
Травні вакуолі: Місце, де відбувається перетравлення поглинутої їжі.
Особливості виділення:
Скоротлива вакуоля: Видаляє надлишок води.
Порошиця: Спеціальне отвір для видалення неперетравлених решток.
Подразливість: Здатність реагувати на зовнішні стимули. (Наприклад, інфузорія-туфелька може рухатися в бік джерела їжі або уникати подразників)
Розмноження: Може бути як нестатевим (поділ навпіл), так і статевим.
Поширення: Зустрічаються по всій земній кулі, переважно у водному середовищі.
Приклади одноклітинних еукаріотів
Найпростіші: Амеба протей, інфузорія-туфелька.
Водорості: Евглена зелена, хламідомонада, хлорела.
Гриби: Дріжджі.
09.10.2025 - Контрольна робота з теми "Клітина — структурно-функціональна одиниця організмів. Прокаріоти"
На уроці виконуємо контрольну роботу оффлайн. Успіхів!
Домашнє завдання:
підготуватися до контрольної роботи 09.10.2025.
повторити §1 (стр.4) — §9 (стр.32)
виконати завдання на стр.34-35 в підручнику та за посиланням
Прокаріоти – це дивовижна група організмів. Вони поширені скрізь, вони здатні існувати навіть у таких умовах, де інші організми не трапляються взагалі.
Наразі вченими описано близько 30 тис. видів прокаріотів. Серед них лише менше 100 видів є визнаними збудниками небезпечних хвороб людини. Такі бактерії потрапляють в організм, оселяються, розмножуються у великій кількості і при цьому виділяють отруйні для організму людини речовини — токсини. Як наслідок, виникає захворювання. У тілі здорової людини живе від 300 до 1000 видів бактерій, загальна маса яких складає близько 1 кг, а чисельність клітин — близько 10 квадрильйонів. Це в десять разів більше, ніж кількість клітин, з яких складається тіло дорослої людини
Різноманітність прокаріотичних організмів представлена двома доменами: Археї та Бактерії. Бактерії включають різноманітні форми, такі як коки, бацили, вібріони, спірили та спірохети, а також ціанобактерії та мікоплазми, які не мають клітинної стінки. Ці організми, що не мають оформленого ядра, населяють усі середовища існування планети і відіграють важливу роль у природних процесах.
Основні групи прокаріотів
Археї (Archaea): Еволюційно одна з двох головних груп прокаріотів, що відрізняється від бактерій генетично.
Бактерії (Bacteria): Включають різноманітні форми, що відрізняються за формою клітини.
Цианобактерії: (Blue-green algae): Найбільша і найважливіша група бактерій, що здійснюють фотосинтез і мають великий вплив на біосферу.
Мікоплазми: Особливий рід бактерій, що відрізняється відсутністю клітинної стінки та наявністю паразитичного або сапрофітного способу життя.
Актиноміцети: Мікроскопічні бактерії, які можуть утворювати нитчасті структури, схожі на гриби.
Характеристики та різноманітність форм
Форми клітин: Прокаріоти мають різноманітну форму клітин, включаючи:
Особливі групи:
Ціанобактерії: Мають зелений пігмент хлорофіл і здатні до фотосинтезу, будучи ключовим компонентом біосфери.
Мікоплазми: Дуже маленькі бактерії, позбавлені клітинної стінки, що може мати різну форму.
Значення прокаріотів
Накопичення корисних копалин: Хемосинтезуючі бактерії відіграють важливу роль у формуванні покладів залізних руд і сполук сірки.
Очищення водойм: Прокаріоти беруть участь у процесах самоочищення водойм, поглинаючи органічні речовини.
Клітини прокаріотів не мають мембранних органел та сформованого ядра, їхня генетична інформація міститься в нуклеоїді. Вони мають плазматичну мембрану, цитоплазму, рибосоми та клітинну стінку, а також можуть мати додаткові структури, такі як джгутики для руху, плазміди для передачі генів та капсулу для захисту.
Життєдіяльність прокаріотів проявляється через різні способи живлення (включаючи фотосинтез), безстатеве розмноження шляхом бінарного поділу та здатність до
Особливості будови клітин:
Відсутність ядра: Замість ядра — нуклеоїд — ділянка цитоплазми, де знаходиться кільцева молекула ДНК.
Відсутність мембранних органел: Не мають мітохондрій, хлоропластів, ендоплазматичної сітки, апарату Гольджі та лізосом.
Цитоплазма: Містить рибосоми (70S) для синтезу білка, а також може містити газові вакуолі та включення.
Плазматична мембрана: Оточує цитоплазму і може утворювати мезосоми, які залучені в процеси поділу клітини.
Клітинна стінка: Більшість прокаріотів мають клітинну стінку поза мембраною, яка забезпечує захист та форму.
Додаткові структури:Джгутики:
Особливості життєдіяльності:
Живлення: Може бути фотосинтетичним, гетеротрофним (з використанням різноманітних речовин) або хемосинтетичним.
Розмноження: Переважно безстатеве, шляхом бінарного поділу, де ДНК подвоюється та клітина ділиться навпіл.
Обмін генетичною інформацією: Можливий процес кон'югації (обмін ДНК через пілі) та плазміди.
Здатність до адаптації: Прокаріоти можуть адаптуватися до екстремальних умов завдяки наявності захисних структур і різноманітності метаболізму.
Самостійно опрацювати параграфи 4-5 (стр. 17-24).
В робочих зошитах, письмово, порівняти у вигляді таблиці будови різних за типами органел. Замалювати кожну з них, та підписати всі органели, що є.
Зустрінемось на наступному уроці. Бережіть себе!
Біологія. §1 - § 5. Які є типи організації клітин
Чи знаєте ви, що деякі організми складаються лише з однієї клітини? Ці прості організми, як амеба, є одноклітинними. Інші організми багатоклітинні. Вони складаються з декількох клітин та мають складнішу будову. Дізнайтеся більше про різні організми у відео.
У цьому відео ми маємо намір дізнатися про подібності та відмінності між прокаріотичними та еукаріотичними клітинами. Усі клітини поділяються на прокаріотичні та еукаріотичні. Організми з прокаріотичними клітинами називають прокаріотами. А організми із еукаріотичними клітинами — еукаріотами.
У цьому відео ви дізнаєтесь про прокаріотів — одноклітинні організми, які не мають ядра. Ми розглянемо, як відрізняється будова прокаріотичних клітин від еукаріотичних, включаючи відсутність мембранних органел і ядра.
Прокаріоти на еукаріоти - відео
Бактеріальні клітини дуже маленькі. Значно менші за рослинні та тваринні клітини. Їх можна знайти практично всюди на Землі. Вони можуть жити в найбільш незвичайних і часто найменш гостинних місцях. Давайте розберемося у відео що таке бактерії зсередини.
Перші 20хв уроку - написання тесту
§ 4. Що таке клітина та як її вивчають
Кожен живий організм складається з клітин. Від рослин до найпростішого черва та найскладнішого — людини. Але що таке клітина?
Клітина — це базова одиниця життя. Деякі живі організми, зокрема тварини та рослини, складаються із сотень трильйонів цих базових одиниць життя, що називаються клітинами. Розберемо детальніше поняття клітини у відео.
Що таке клітина? Які бувають клітини? Функції клітин
Перевірте себе за допомогою карт з підказками 📌.
https://drive.google.com/file/d/1241XtPL6ZnCZ4OLjbuqFa3-SAYSgnQPh/view
Домашнє завдання те саме: "підготувати проєкт про один з видів, що є в Червоній книзі"
в кінці параграфа дати письмово відповіді на запитання, надіслати мені на пошту: vikorotka@cn27.ukr.education
"Уявіть бібліотеку, де є лише одна книга. А тепер уявіть бібліотеку, де є мільйони різних книг: казки, детективи, енциклопедії. Де цікавіше? Так само і з природою. Біорізноманіття – це і є величезна "бібліотека життя"".
Мешканці нашої планети надзвичайно різноманітні. Аби добре орієнтуватися у вивченні тіл живої природи, організми поділили на великі групи й визначили їхню приблизну кількість. До прикладу, бактерій — 30 тис., грибів — орієнтовно 100 тис., квіткових рослин — щонайменше 250 тис., а тварин — близько 1,4 млн видів.
Живі організми населяють усю нашу планету. Перегляньте 24 приклади з 3000 видів на стіні біорізноманіття в Музеї природи Берліна:
Біорізноманіття 24 / 3000 / 8 мільйонів
Термін “біологічне різноманіття” з’явився в 1985 року. По суті, під цим поняттям розуміють величезний генофонд планети й чим він різноманітніший, тим простіше наша глобальна екосистема адаптується до нових умов.
Учені виділяють три види біорізноманіття:
1. Генетичне різноманіття – це всі можливі гени всіх живих видів, зокрема рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів.
2. Видове різноманіття – це розмаїття живих організмів, зокрема й внутрішньовидове. (Вид - Мережа життя)
3. Різноманіття екосистем – різних способів співіснування і взаємозалежності біологічних видів, біологічні спільноти, місця проживання та екологічні процеси, так само як і зміни окремих екосистем. ( Роль дерев в екосистемах - Дізнайтеся про роль дерев у підтримці сталого довкілля )
Навіщо нам біорізноманіття? Стійкість екосистем планети Земля та людства залежить саме від кількості видів. Чим їх більше, тим вища стійкість до різних несприятливих умов: погоди, чужорідних агресивних видів, змін у середовищі тощо. Дослідження свідчать, що регіони з високим рівнем біорізноманіття володіють багатшими природними ресурсами, а також здатні швидше впоратися з наслідками стихійних лих.
Познайомтеся з чотирма видами дикої природи, які перебувають під загрозою зникнення, в їхньому природному середовищі існування та допоможіть оздоровити їхнє середовище
Переглянути відео:
Розуміння природного світу та нашого місця в ньому - https://salo.li/08ddC58
Станція збереження гепардів - Розробка мультидисциплінарного підходу до догляду, відтворення та відновлення видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
Банк насіння тисячоліття - Ласкаво просимо до банку з підземними сховищами, у якому немає готівки, але ви знайдете тут багато насіння, 2,4 мільярда, якщо бути точним.
Запитання для повторення й засвоєння
Що вивчає наука біологія?
За якими особливостями відрізняються представники різних груп організмів? Що в них спільного?
Поміркуйте, як зміна клімату впливає на тварин і рослин на Землі.
Яке значення представників різних груп рослин і тварин у природі?
Прочитайте назви організмів. Визначте правильний наголос у словах, використавши словник наголосів. До яких груп належать ці організми?
Камбала, кропива, олень, павич, осетер, стерлядь, чорнослив, щавель.
Цікаво:
Досліджуйте інтерактивну карту світу, яка демонструє понад 30 000 видів рослин за допомогою штучного інтелекту Google.
Атлас черв'яків. Поведінковий та структурний аналіз C. elegans