9.10.2025- ТЕМА " ВЧИМОСЯ ЖИТИ В МИРІ І ЗЛАГОДІ"(ДЯТЕЛ В.М.)

Усі люди чимось схожі між собою, чимось – відрізняються, але це не привід казати, що хтось із низ кращий, а хтось - гірший. Інакше може статися щось схоже на  ту ситуацію, в якій опинились персонажі мультика , який ми зараз подивимось.

( демонстрація мультфільму « Міст»)

https://youtu.be/P1900TBJ7q8

Обговорення мультфільму

-Що стало причиною суперечки?

-Чому не порозумілися персонажі?

-Хто правильно вчинив в даній ситуації?

-Як уникнути такої ситуації?

 Ми з вами говорили, що під час виникнення конфліктної ситуації чи конфлікту  людина відчуває негативні емоції  і щоб позбутися їх ми з вами проведемо наступну вправу

Вправа: Закінчити  речення  „Я  ображаюся,  коли...”

Обговорення. Бажаючі зачитують закінчення речення: „Я  ображаюся, коли...”, а ведучий запитує, у кого ще подібні ситуації викликають образу. Підкреслюється, що названі ситуації образливі для більшості, а тому треба пам’ятати: „Якщо ти ображаєш інших сьогодні, до тебе ця образа повернеться завтра”.

 Головна умова миру і злагоди в колективі -  вміння прощати образи та не забувати вибачитись самому. Наступна вправа допоможе вам це зробити.

Вправа «Скринька непорозумінь»

1-ша ситуація. Один учень каже іншому: «Я ніколи не сидітиму з тобою за однією партою: розляжешся, як слон, а мені незручно писати!»

Інший відповідає… (допишіть або розкажіть).

Прокоментуйте ситуацію.

2-га ситуація. Іде урок, учні виконують завдання. Раптом один учень починає стукати ручкою по парті. Учитель робить зауваження: «Сергію, не стукай, будь ласка, по парті, виконуй завдання».

Сергій відповідає: «Чому знову я? Знову крайній! Ви що, бачили?!»

-        Яка реакція вчителя на слова Сергія?

-        Як би вчинили ви у цій ситуації?

3-тя ситуація. Мама прийшла з роботи і каже доньці: «Скільки можна говорити?! Прибирай за собою, порозкидала все, неначе смерч пронісся у квартирі! Не дівчина, а нещастя якесь! Кажеш, я їй як об стіну горох!»

 - Яка реакція дівчини?

Як би вчинили ви на місці мами?

4-та ситуація. Учитель перевіряє домашні завдання. Дійшла черга і до Олега. Андрій Іванович, перевіряючи роботу учня, сказав: «Та що ж це таке? Цей нездара знову не зробив, як потрібно, написав у зошиті так, що нічого не розбереш!».

- Яка реакція учня?

- Як би вчинили ви на місці вчителя?

Висновок ведучого: серед звичок, які породжують конфлікти між людьми, особливо поширеними є надмірна емоційність, агресивність, вимогливість, неувага до потреб та інтересів інших, невміння вислухати інших.

Деструктивний спосіб мислення – розв’язання своїх проблем і конфліктів через насильство та агресію. Деструктивно мислити – означає працювати у напрямку самознищення, а не самовдосконалення. Якщо ви прагнете для себе миру, злагоди і любові, то ваш шлях – це свідомий контроль негативних думок і вчинків.

Руханка «Австралійський дощ»

 пропонується встати і повторювати рухи:

-        в Австралії здійнявся вітер (потирання долонями);

-        починає крапати дощ (клацання пальцями);

-        починається справжня злива (плескання по стегнах);

-        а ось і град, справжня буря (тупіт ногами);

-        буря вщухає, краплі падають на землю (клацання пальцями);

-        тихий шелест вітру (потирання долонь);

-        сонце (руки догори).

Притча «два горобчики»

На дереві спокійно сиділи два горобчики. Один – у горі, а другий – нижче. Через якийсь час один горобчик, який сидів на вершечку, щоб якось розпочати розмову, сказав:

-        Яке гарне зелене листячко!

Горобчик, який сидів нижче, зрозумів ці слова як виклик і одразу ж відповів:

-        Чи ти сліпий?! Хіба не бачиш, що воно сіро-біле?

-        То ти сліпий! Листя – зелене.

Горобчик знизу, певний, що правда на його боці, зацвірінькав:

-        Закладаюся пір'ям свого хвоста, що листя сіро-біле. Ти нічого не розумієш, ти – дурний.

Горобчик, який сидів на вершечку, розсердився і з усієї сили кинувся на свого ворога, щоб відповісти. Але перш ніж почати двобій, вони обидва поглянули в гору. Горобчик, який злетів з вершечка, здивовано скрикнув:

- Дивись, дивись! Листя справді сіро-біле!

     А потім додав:

- А ходи зі мною на вершечок, - і вони разом стрибнули туди.

- Дивись, дивись! Листя справді зелене!

Обговорення. Отже, послухавши притчу, що ми можемо сказати? Не осуджуй нікого, якщо ти не жив його життям.

13.10.2025-ТЕМА "КОЖНА ЛЮДИНА МАЄ ПРАВО НА ...." (ДЯТЕЛ В.М.)

Правила –норми суспільного життя, які визначають дії людей,організацій, колективів у певних життєвих ситуаціях.

1. Вчасно йди завжди до школи
Та не спізнюйся ніколи.
Вчись раніше пробудитись,
Щоб до школи не спізнитись. 

2. Чемним будь, завжди вітайся

І при цьому – посміхайся.

Всіх вітай: дітей, батьків,

Друзів і учителів.

3.Слухай вчителя уважно

І веди себе поважно.

Щоб чогось не пропустити

Та все добре зрозуміти.

4. На уроці не гукай,

Завжди руку піднімай.

Там, де шум і крик буває,

Працездатності немає.

5. На перерві в ігри грайся,

А не бігай, не штовхайся.

Як ведеш себе негоже –

Завжди травма бути може.

6. До порядку сам привчайся.

В роздягальні не штовхайся.

Одяг власний зберігай

І чужий не розкидай.

7. Школа – це твій рідний дім.

Будь господарем у нім.

Парти бережи і стіни,

Скрізь поводь себе відмінно.

8. Книжка всім знання дає.

В кожній щось цікаве є.

То ж на книжці не  малюй

Та не рви її, не псуй.

9. В нашій школі - учень ти

Скрізь дотримуйсь чистоти.

Слідкувати завжди треба,

Щоб порядок був у тебе.

10.У  їдальні  всі їдять,

Там не бігають – сидять.

Як їси – не поспішай,

Все прожуй, тоді ковтай.

11. В туалет йдуть за потреби,

Чистота там завжди треба.

Пам’ятай , що ти – людина

Й знати правила повинна.

12. Підвіконня, любі  діти,

Не для того, щоб сидіти.

Там хай квіточки стоять.

Діти ж поруч постоять.

13. В школу з книжкою ідіть.

Зайві ж речі не беріть.

Ними можна травмувати.

Всім про це потрібно знати.

14. По перилах не з’їжджай.

В гру на східцях теж не грай.

Сходи – це вже небезпека

Й до біди тут недалеко.

15. Наполегливо учися.

У житті це знадобиться.

Вчитись ти прийшов до школи –

Не забудь про це ніколи!

Обов’язок  - це сукупність моральних зобов’язань людини перед суспільством.

(Обов’язок  – це те, що ми повинні виконувати, щоб бути корисними собі   та оточуючим. Обов’язково потрібно щось виконувати, хочеш ти цього, чи ні)

- Який ваш головний обов’язок?  (вчитися в школі, слухатися старших.)

- Коли ваші батьки стануть старшими і немічними, який у вас буде обов’язок? (Доглядати їх в старості, бо вони тепер дбають про вас малих).

- Від народження ви маєте певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх ви повинні знати й реалізовувати щодня. Але пам’ятайте: ваші права не повинні порушувати права інших. З часом у вас збільшиться обов'язків і відповідальності. Існують закони, які визначають ваші обов'язки. Ви мусите їх знати. Незнання закону не звільняє вас від відповідальності за ваші вчинки, дії або бездіяльність. Пам’ятайте! Саме ви відповідаєте за своє здоров'я. Від вашого ставлення до здоров'я залежите не тільки ви самі. Ваша позиція впливає на ваших друзів, знайомих, батьків, на ваших майбутніх дітей.

https://youtu.be/BWUxZk-hqq0

14.10.2025-ТЕМА "ЧУЖОГО ГОРЯ НЕ БУВАЄ" (ДЯТЕЛ В.М.)

Клубні Години (ГПД №2) Вихователь: Усик О. В. 9.10.2025р.

« Брати наші менші»

1. Нас повсюди оточує світ живої природи. Він різноманітний, безмежний, неповторний. Це пишні гіллясті дерева, дивовижної краси квіти, барвисті метелики, пернаті птахи і, звичайно, наші чотириногі друзі – тварини. Тварина стала вірним другом людині дуже давно. І тепер ми вже не можемо уявити наше життя без веселого, пильного та відданого друга – собаки, без поважного та вусатого кота. А комусь до вподоби крихітний хом’ячок, кумедна морська свинка чи папуга або пухнастий довговухий кролик.

2. Перегляд та обговорення відео.

3. Справжня людина завжди залишається людиною і в ставленні до тварин.

   Беручи додому маленьке кошенятко чи кумедного песика, веселого хом’ячка чи кролика ми беремо відповідальність за їхнє життя. І так уже ведеться, що тварина в чомусь наслідує вдачу хазяїна. У злого та непривітного господаря й собака буде злим, жорстоким. У байдужої хазяйки навряд чи виросте лагідний кіт. То чи варто оселяти вдома тварину, якщо тобі байдужа її доля?

   Що  ми маємо робити, щоб чотириногий мешканець нашої квартири чи подвір’я став справжнім другом? Як ми повинні ставитися до тварин?

4. Малювання своїх домашніх улюбленців.

https://youtu.be/RMeXsxFk1Rc?t=8

https://youtu.be/jdRqbjXmrWY

КЛУБНА ГОДИНА ( ГПД№2 ) 14.10.2025р.

Вихователь: Усик О.В.

 Тема : « Твоя безпека вдома»

1.Бесіда про небезпеку, яка може чекати на дітей вдома( газові та електричні прилади, сірники, гострі та ріжучі предмети, відкриті вікна, балкони, водогінне оснащення, ліки, побутова хімія).

2.Перегляд та обговорення відео.

https://www.youtube.com/watch?v=0jDDm_sc2Ps

3. Закріплення правил безпечної поведінки вдома:

-Не бери без дозволу гострі, ріжучі, колючі предмети.

-Самостійно газовими та електричними приладами.

-Не залишай відкритими крани.

-Не грайся з сірниками.

-Грайся в безпечних місцях, не грайся біля відкритих вікон, балконів, не перехиляйся через підвіконня.

-Не чіпай миючих та чистячих засобів.

-Не їж ніяких ліків.

17.10.2025-ТЕМА:"ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ  ПРЕДМЕТИ"(ДЯТЕЛ В.М.)

21.10.2025- ТЕМА:"ЛЮДСЬКЕ -Я"(ДЯТЕЛВ.М.)

Тема "У світі професій" ГПД 2   20.10.2025р.Усик О.В.

Добрий день вам любі діти.

Рада всіх я вас зустріти.

Всі тихенько посідали,

Руки гарно всі поклали,

Не крутіться, не вертіться,

І до мене посміхніться.

-Для того що бдізнатись тему нашого заняття пропоную прослухати вірш.

Вірш.

Про славні руки золоті

Ми поведем розмову,

Ті руки звичні до землі

Будують, вміють шити,

Ми часто бачим мозолі

На їх долонях, діти

Всі вдячні золотим рукам,

Я теж їх поважаю.

Тож хочу розповісти вам

Усе про них, що знаю.

-Давайте ми разом прочитаємо тему на дошці.

2.Бесіда про професії.

-Діти, сьогодні ми будемо говорити про професії.

А чи знаєте ви, що таке професія?

Професія – це рід занять, трудової діяльності, що вимигає певних зусиль і навичок та є джерелом існування.

-Діти, а чи замислювались ви коли небудь над тим, скільки людей працює, щоб у нас дома було світло вечорами і тепло зимніми ночами. Щоб у ваших портфелях були книжки та зошити, щоб ми могли слухати музику і дивитись телевізор.

 Отже, ми повинні засвоїти деякі знання і навички, щоб отримати певну професію.

А зараз ми перевіримо як гарно ви знаєте професії 

1) Із пожежою воює,

     Із вогню він все рятує.

                (Пожежник).

 2)Залюбки він куховарить,

Нам смачненькі страви варить.

                        (Кухар).

3)Із кермом приятелює,

Він дорогою мандрує

            (Водій)

4)Спритно зайчика з-за вуха,

Він дістане з капелюха.

                        (фокусник)

5)Вчить читати і писати,

І невтомно працювати.

            (Вчитель)

6)Хто пасе овець і кіз,

Там же луг травою зріс?

         (пастух)

7)Хто людей з біди рятує,

І хвороби всі лікує.

                  (Лікарі)

8)Як рубанком дошку чистить,

Летить стружка золотиста

З-під рук майстра той же колір

Як цей майстер зветься?

                        (Столяр)

Гра «Знайди пару».

-Діти ви вже добре знаєте всі професії, тому давайте пограємо в гру, в якій потрібно віднайти пару , до професії дібрати предмет що стосується  неї.

-Вчитель-книга

-перукар-ножиці

-лікар-шприц

-повар- каструля

-пожежник-вогнегасник

-ходожник-пензлик

-будівельник-цеглина

-Молодці діти, ви чудово справилися із завданням , а це значить ви чудово розумієтесь в професіях.

Гра «Фантазуй професії».

-Пограємо у гру, на кожну літеру слова «професія» потрібно придумати професію.

Повар

Режисер

Охоронець

Фотограф

Електрик

Столяр

Інженер

Якірник

-Діти, чудова робота.

-Для того, щоб у майбутньому ви уже розуміли, яка професія важлива і яка вам найбільше підходить. тому давайте будемо будемо відповідати на запитання.

Гра «Мікрофон.»

• Яку професію ви мрієте здобути?

• Яка професія тобі найбільше подобається?

• Ким ти мрієш стати у майбутньому?

• Чи хочеш ти мати таку професію як у тата чи мами?

• Ким працюють твої батьки?

-Ось і підішло наше заняття до кінця, давайте підведемо підсумок нашого заняття. Тож

-Про які професії ви дізнались?

-Ким ви хочете стати у майбутньому?

-Про що була наша виховна годинна?

Сподіваюсь ви навчились цінувати будь-яку роботу та будете шанобливо ставитися до людей різних професій 

Тема "Твій друг - дорожній рух" ГПД 2 22.10.2025р. Усик О.В.

Сьогодні, діти, ми розпочнемо веселу подорож до незвичайної країни, назву якої ви можете відгадати. Згодні? 

В мене є три кольори,

Всі для діла, не для гри.

Пішоходи й водії

Знають правила мої.

Коли колір я міняю –

Тих чи інших зупиняю.

- Що ж це, діти?(Світлофор) 

- Отже ми розпочинаємо подорож до країни Світлофорії. Але для того, щоб вирушити в путь, нам потрібно вибрати транспорт. Які види транспорту ви знаєте? 

 Але ж країна має назву Світлофорія. Який же транспорт доречніший? (Автомобіль)

(Виконуються вправи у вигляді фізкультхвилинки)

-        Давайте зручно сядемо в автомобіль (сіли за парти).

-        Плавно, але надійно закриємо дверцята (рух рукою).

-        Не забудемо пристебнути паски безпеки (рухи руками).

-        Натиснемо на газ (рух ногою).

-        Поїхали!!

Подорожуючи країною Світлофорією, ми бачимо багато перехресть та дорожніх знаків. На кожній з них нам зустрічаються транспортні засоби. Давайте спробуємо відгадати!

На дорозі їх багато –Їде на колесах хата.
Двері спершу ти відчиниш,На дивані відпочинеш,
А вона в єдину митьХоч куди тебе домчить!(Автомобіль)

Я живу у гаражі – перевожу вантажі,
Ще великий кузов маю, людям всім допомагаю.
Дрова я вожу, пісок. Іграшку на мій зразок
Он малий хлопчак повіз. Я звичайний (Ваговіз)

Двоє ніг у швидкого коня,Має він одне око і роги.                                                                                          Я катаюсь на ньому щодня,Хоч і добре натомлюю ноги.(Велосипед)

Залізний кінь, фарбований
І гумою підкований.(Авто)

Я стою на ходу,
А спинюся —упаду.(Велосипед)

Є великий, є малий,
З вантажами, легковий.
По дорогах поспішає,
У собі людей катає.(Автомобіль)

Вгору ріжки підіймає
І в дорогу вирушає.
Їздить тільки у містах,
І по буднях й по святах.(Тролейбус)
                                                                                                                                                                              Покрути його педалі -
Й повезе в далекі далі.
Є звичайний, є гірський,
Жовтий, білий, голубий…(Велосипед)

Як сідаєш – він бурчить,
По дорогах швидко мчить.
Та шолом слід одягати
І права водійські мати.(Мотоцикл)

Гра “заборонено— дозволено” 

  Сьогодні ми з вами будемо вчитися бачити все, що становить небезпеку для життя й здоров'я, контролювати своє поводження, удосконалювати знання основних правил поведінки на вулиці. І мені б дуже хотілося, щоб ви усвідомили важливість дотримання ПДР. 

Перегляд та обговорення відео.

Закріплення матеріалу:

- Хто з вас переходить вулицю, коли йде в школу?

- З ким ти йдеш у школу?

- Хто тобі допомагає переходити вулицю?

- Як потрібно правильно переходити вулицю? (Тільки з дорослими. По пішохідному переході. Спочатку подивитися ліворуч, а дійшовши до середини - праворуч).

 У місті багато пішоходів і транспорту. Пішоходи господарюють на тротуарах, а транспорт на дорозі. Якщо ті й інші дотримують правил дорожнього руху, то вони не заважають один одному.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

22.10.2025 -ТЕМА : "СІМ Я"(ДЯТЕЛ В.М.)

Сім’я –  це група людей, яка складається із чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом під одним дахом.15 травня Міжнародний день сім’ї–         Колись на Україні жили великими сім’ями. Послухайте промовку.У нашого Омелька – невелика сімейка.

Тільки він та вона, та старий, та стара.

Та дві дівки косаті, та два парубки вусаті.

Та дві Христі у намисті, та дві ляльки у колисці.

–         То велика чи мала сімейка у дядька Омелька?

–         Як можна назвати всіх членів однієї сім’ї? (родина)

Родина – це група людей, що складається з батьків,дітей, внуків і близьких родичів.Тест незакінчене речення.  Моя родина — це… «Маленьке королівство, у яко­му живуть добрі, чесні, радісні, ві­рні люди. їх об’єднує любов, вза­єморозуміння».

«Моя фортеця, де я можу всім довіряти, де всі одне одного шану­ють і вибачають».

«Найближчі рідні люди, мій за­хист, опора, тепло».

«Любов, злагода, надія, дові­ра».

«Найкращі друзі, найрідніші люди, щастя, довіра, тепло, під­тримка, взаєморозуміння».

«Маленьке королівство, у яко­му панує доброзичливість, любов, довіра, тепло».

«Любов, тепло, доброта, чес­ність, взаєморозуміння».

«Мої рідні, найвірніші друзі в житті».

«Маленьке королівство, у яко­му живе вся моя родина».

«Моя фортеця, мій дім, де те­пло, де довіряють одне одному».

«Моя опора, допомога, любов, тепло».

«Найрідніші мені люди, які всім серцем бажають мені добра».

«Величезний світ надій, добро­ти, щирості, взаєморозуміння».

«Квітка, яка все більше роз­цвітає від нашої взаємної любові й поваги. А мама — це сонце, яке її зігріває».

«Мої рідні, які люблять і розу­міють мене».

У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди ,які нас найбільше люблять. І ми їх найбільше любимо, бо без них не уявляємо свого життя.

Вірш «Моя родина»

Нема краще, ніж родина –

Знає кожна хай дитина.

Татко – гроші заробляє,

Про добробут сім’ї дбає.

Мама – наша берегиня,

Дуже добра господиня.

А сестра моя школярка,

Теж вже добра господарка.

Мій дідусь теж не ледачий –

Влітку трудиться на грядці.

Все у нього до ладу

І в горді, і в саду.

І бабуня не сидить,

Кізку і гусей глядить.

Я їй теж допомагаю,

Цю роботу добре знаю.

Ну й щаслива я дитина,

Що така в мене родина!

Серед усіх геніальних винаходів людства одне з найважливіших місць займає сім’я, родина. Це – найдорожче для кожної людини.“З родини

йде життя людини”, “Без сім’ї немає щастя на землі”- говорить українська

народна мудрість.

Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра, тут вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

“Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти”, – каже народна мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна вберегти, як від вогню.

Шанувати своїх батьків – це один з найсвятіших обов’язків людини.

І ось, як писав великий український поет, Т.Г.Шевченко, якому в цьому році виповнюється 2000 років з дня народження:

«І чужому научайтесь і свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває, того Бог карає»

Шанувати – це значить любити їх, турбуватися про них, допомагати їм.

Послухайте притчу.

В одній сільській сім’ї був єдиний син. Батьки тішилися ним, виконували всі його забаганки, в усьому догоджали йому. Тому він ріс не дуже доброю дитиною, а пізніше зустрічався з товаришами, які мали погану репутацію, тобто став на злочинний шлях. Залишив батьків і подався по світу. Не давав про себе ніякої звістки тільки від чужих людей батьки дізнавались щось про сина, оплакували ночами свою одиноку старість. А через декілька років, набідившись у чужій стороні, скуштувавши лихої долі, син згадав про батька й матір. Написав їм листа, в якому сповістив , що зрозумів свої помилки, просить у них прощення й хотів би повернутися. І ще написав, що розуміє, яким поганим сином був, то знає, що батьки можуть його не простити і не прийняти. Він пам’ятає, що в їхньому селі на зупинці є дерево. Якщо батьки прощають йому, то нехай почіплять на те дерево білу хустину, а син проїздом через село, дізнається як йому бути. Батьки вчинили інакше. І ось син їде автобусом. Чим блище наближався до села, тим більше тремтіло його серце, а в голові не давала спокою думка: «А що, коли… не простили, не одержали листа…». І ось зупинка. Дерево повністю обвішали білими хустинками, а біля дерева – батько й мати. Настала хвилина зустрічі. Коли син спитав, для чого вони так багато хустинок почіпили, якщо він просив тільки одну. Батьки відповіли, що боялися, що однієї хустинки син не помітить і пройде село, та більше його ніколи не побачать. Які милосердні батьки. Цінуйте своїх батьків.

А  чи знаєте ви слова. Які пов’язані зі словом родина?

Рід – це низка поколінь, що походять від одного предка. (слайд 15)

Родовід – це історія поколінь певного роду.

Що ж таке «родовідне дерево»? (відповіді учнів) (слайд 16)

Родовідне дерево – це історія роду

Так це ваша родина.

Свій маленький листочок на цьому дереві має кожен з вас. Гілки – ваші батьки, їхні сестри і брати. Стовбур – дідусі і бабусі. Відростки їхні брати і сестри. Коріння – батьки ваших дідусів і бабусь. Чим міцніше дерево – тим більше є рід.

Родина, рід, які слова святі

Вони потрібні кожному в житті

Бо всі ми з вами ніжні гілочки,

На дереві, що вже стоять віки

Це дерево – наш славний родовід

Це – батько й мати, прадід твій і дід.

Кожна людина з великим  трепетом згадує те місце де народилася, де минуло її дитинство. Маленька батьківщина кожної людини  – це те родинне вогнище де живуть мама, тато, сестра, брат, дідусь, бабуся. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас вийде велика, могутня  держава – Україна.

Немає України без калини,
Як і нема без пісні солов’я.
А ми народ – зернина до зернини,
В біді і в щасті ми – одна сім’я.

Родина, родина – від батька до сина,
Від матері – доні добро передай.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
Тож шануйте своє коріння.

Любіть і бережіть свої родини!

 «Скласти прислів’я»

Шануй батька й неньку – буде тобі гладенько

Який дуб – такий тин, який батько – такий син

ІІ група (хлопці) «Продовж прислів’я»

Щасливо там жити, де сім’єю робити

Добрі діти – батькам вінець, а злі батькам кінець

ІІІ група (дівчата)  «Склади слово»

Із поданих букв складіть слова на тему «Сім’я».

Р Д О А И Я І М Б С Т Н  (родина, рід, сім’я, баба, рідня, мама, син, доня, дід, тато).

Продовжити речення

1. Дочка моєї мами – то моя ( сестра)

2. Найбільше пестить і голубить свою дитину ( мама)

3. Своїх онуків розуму навчає старенький ( дідусь)

4. Твою матусю донечкою кличе твоя ( бабуся)

5. Син мого дідуся – мій ( тато)

6. Дочка моєї бабусі – моя ( мама)

7. Тато мого тата – ( дідусь)

8. Онук чи онучка мого дідуся – це (я)

 Словесна рефлексія
« Я дізнався, що…»
«Я зрозумів, що…»
«Я запам’ятав, що…»

Вправа «Родовідне дерево класу»

Отже, сьогодні мова йшла про? Правильно, про родину. Ми з вами в класі – це теж одна велика родина: батьки, вчителі,вихователі, діти. Тому давайте створимо зараз «Дерево свого класу» і будемо жити великою дружною сім’єю: батьки, вчителі,вихователі, а ви, діти, – квіточки на цьому дереві, прикріпіть їх і загадайте щось для своєї сім’ї, родини, для себе і наше дерево розквітне

Які поняття навчилися розрізняти?

Що таке сім’я, рід, родина, родовідне дерево?

Пригадайте слова, які позначають слово сім’я?

Чи можна сказати, що наш клас одна сім’я, родина?

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому заході. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя, цінувати їх і шанувати.

Шануйте всі батьків, поки живі,

Поки ще є кому сказати слово «тату», «мамо»

Поки ще можна стомлених повік

При зустрічі торкнутися губами.

Вже потім не повернуться з пітьми

Ні їхній погляд, а ні голос віщій.

Ми доти можем зватися дітьми

Поки батьки ще наші живі.

Бажаю вам всім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя й здоров’я від Бога.

А тепер візьміть ліву долоньку, вона ближче до серденька, покладіть на неї ті знання, добро і любов, які у вас є. А тепер візьміть праву долоньку і покладіть на неї ті знання, які ви отримали сьогодні. З’єднайте разом ваші долоньки і покладіть все до своєї душі.

І пам’ятайте: завжди перемагають добро, краса і любов.

Залишайтесь добрими, красивими і любіть своїх ближніх.

https://youtu.be/UgXTCBQegnU

24.10.2025- ТЕМА "САМАЙН" (ДЯТЕЛ В.М.)

Тема "Те, що вмієш, те що знаєш, за плечима не носити" 23.10.2025р. Усик О.В. ГПД№2

Людина в світ прийшла, щоб жити,

Учитись, мріяти, любить.

Щоб все на світі знати, вміти

Й добро на цій землі творить.

Для цього дітям змалку треба

Старанно вчитись, труд любить.

І прагнути вершини, неба,

Щоб славно в цьому світі жить.

Чимало треба сил, терпіння,

Зусиль, щоб досягти мети.

Бажання і душі горіння, 

Щоб знати все і все уміти,

Й не йти по світу навмання.

Вмінь за плечима не носити...

Найлегша ноша — то знання. 

Людині доводиться багато вчитися і працювати, щоб чогось у житті досягти, бо без цього нічого не буде. Ніхто не може передбачити і знати наперед, що треба вміти, а що ні. Тому треба багато знати і вміти. Чим більше ти вмієш і знаєш, тим легше жити у цьому світі. Володіючи знаннями, вміннями та навичками в роботі, людина може вийти з будь-якого становища. Народна мудрість каже: «За одного вченого десять невчених дають.» І це так. Розумну, обізнану людину, котра багато вміє і знає, поважають, виявляють бажання з нею співпрацювати. Адже вона все вміє робити, ще може інших навчити й допомогти. А як вона стала такою: обізнаною і вмілою? (Відповіді дітей.) Так, вона багато вчилася, старанно працювала, вдосконалювала свої вміння і навички, щоб досягти майстерності. 

А як ви гадаєте, чи легко людині вчитися і себе привчати до роботи, коли тобі цього зовсім не хочеться робити? (Відповіді дітей.) Це важка праця, праця до сьомого поту. І що не кажіть, а себе змусити щось зробити — найважче. Недаремно кажуть, що найбільша перемога — це перемога над собою. Але треба навчитися себе перемагати, тобто виховувати силу волі. Це в житті дуже важливо для кожного. І це треба робити з самого дитинства, як і все інше: читати, писати, рахувати, вчитися вчитися, виконувати роботу по дому. Адже коли цьому не навчитися в дитинстві, то потім уже ніколи не навчишся. Не виробиться в людини гарна звичка прибирати за собою, прати, щодня митися, здобувати знання, читати і т. д. І хто з такої дитини виросте? (Відповіді дітей.) Так, виросте нікчемна і ледача людина, яка не принесе користі ані собі, ані суспільству. Тому лінощі треба відганяти від себе якнайдалі. Від них одні неприємності людям. Але коли ви все-таки змусили себе працювати, писати, читати чи шити, то не робіть це абияк, а намагайтеся не витрачати часу даремно, а одержати якісь знання, вміння і навички, щоб потім було легше. От пригадайте, як важко вам було на початку читати, писати, обчислювати приклади, тримати тонюсіньку голочку в руках... Пригадуєте? А тепер здається смішно, що ви цього не вміли. Чи не так? Тепер ви берете книжку до рук і читаєте, що завгодно, розумієте написане в книжці і не раз, мабуть, думаєте, як це добре вміти читати! Ви вмієте писати і ведете власні щоденники, записуєте свої враження, спостереження, пишете друзям листи і думаєте, як це приємно вміти писати, бо як без цього можна обійтися? 

Ось, скажімо, навчився хлопчик майструвати стілець чи обробляти деревину — і він цього вже не забуде; навчилася дівчинка плести чи вишивати серветки, і це також знадобиться їй у житті. Або: навчилася людина в дитинстві їздити на велосипеді, то хай вона і десять років не сідала на велосипед, а в потрібний момент довелося, вона сіла і поїхала. Але всі ці знання людина повинна одержати в молодшому віці, оскільки її розум, як стверджують учені, може сприймати такі знання до п’ятнадцяти років. А потім мозок вже не в силі засвоїти такий обсяг знань, якщо його не тренувати з дитинства. От і виходить так, як каже народна мудрість: «Куй залізо, доки гаряче», а вчися, доки малий, бо «Чого не навчився Івась, того Іван не буде знати». Вчені довели це лише недавно, а народ про це знав ще з сивої давнини, бо люди бачили це щодня, на прикладах з життя і розуміли, що тільки наполеглива праця всьому основа. А тому дуже зневажали лінивих, нероб. З них сміялися, їх не поважали. Бо добре розуміли, що мудрим ніхто не вродився, а навчився. А тому завжди радили своїм діткам: «Не кажи не вмію, а кажи — навчусь!» А тим самим виробляли впевненість у собі і силу волі. Хоч як важко було б вчитися, а ти повинен сам собі казати: «Я навчусь!» І не відступати від своєї мети, а крок за кроком іти до неї наполегливо і впевнено. Бо як навчишся чогось, то потім стає радісно і легко. Недарма народ каже: «Чого навчився, того за плечима не носити». Це легка і приємна ноша. Як ви це розумієте? Поясніть на власних прикладах. (Відповіді дітей.) 

Правильно. «Потрібно вчиться, в житті знадобиться». От тому не можна лінуватися, не можна відкладати справи на потім, гріх байдикувати, а треба вчитися, щоб потім у житті досягти певних висот, чогось великого і жити гарно та змістовно.

Народна мудрість каже: «Хочеш більше знати, треба менше спати». І це свята істина. Хто любить поспати до полудня, то й після полудня йому робити нічого не хочеться, нема настрою. Поїв, знову спати хочеться. Чи не так? (Відповіді дітей.) Така людина не вміє себе організувати до роботи, ходить постійно сонна, набундючена. Кожна людина за свій вік просипає третину життя. А ось такі люди просипають більшу половину свого життя. У народі кажуть: «Хто рано встає, тому бог дає». Як ви розумієте це прислів’я? (Відповіді дітей.) Хто рано встає, тому дається сила, енергія, натхнення до роботи. Така людина встигає багато зробити, вона завжди усміхнена, весела, життєрадісна. І їй не хочеться спати, бо вона сповнена життєдайної енергії, творчості, бажання творити добро. Народна мудрість каже: «Рання пташка росу п’є, а пізня — слізки ллє». Як ви це розумієте? (Відповіді дітей.) Так і в людей. Хто змалку вчився вчитися, привчав себе до роботи, тому в житті набагато легше, бо він усе вміє і все може, а хто лінувався це робити в дитячі роки, то й виріс лінивим, ні на що не здатним. Скажіть, чи легко буде такій людині жити? Ні. Бо він лінуватиметься і тепер щось робити, а хто не робить, той не їсть. Це прислів’я всім відоме. З таких лайдаків потім виростають злодії, бо ж їсти їм хочеться, а робити ліньки, от і думають вони, де що поцупити у людей, щоб поживитися. Чи добре це? (Відповіді дітей.) Ні, це дуже погано, це великий гріх, бо навіть у Біблії є така заповідь: «Не вкради!», а живи чесно і своєю працею заробляй собі на хліб щоденний. За таку провину людей судять і садять у в’язницю. Ось бачите, діти, до чого призводить оце ваше: «не хочу», «не буду», яке дехто з вас так любить казати, як тільки його спонукають до роботи.

Життя складне і тому треба його прожити гідно, цікаво і корисно. Бо кожна людина приходить у світ для добра і радості. Але від кожного вимагається наполеглива щоденна праця, щоб здобувати знання, вдосконалювати себе і щодня вчитися, як каже народна мудрість: «Вчитися треба не до старості, а до смерті», бо «Не борода робить чоловіка мудрим». Як ви гадаєте, що людину робить мудрою? (Відповіді дітей.) Тому запам’ятайте, що знання, вміння і навички до роботи треба набувати з дитячих літ і не лінуватися, а щодня себе переборювати і перемагати. І те, чого навчишся, те, що вмітимеш, — не втратиш, а воно залишиться з тобою на все життя. Бо те, що вмієш, і те, що знаєш, за плечима не носити. Знання — найлегша ноша. Згодом можна лише вдосконалювати свою майстерність. А основне — вчитися і ніколи не лінуватися. 

Вже сонечко давненько встало,

На квітах висохла роса.

А дівчинка все спала, спала

Й не снилась їй земна краса.

Не стріла дівчинка світанку,

Не бігла боса по росі,

Не слухала пташок на ґанку,

Не дивувалася красі.

А ранок сонечком всміхався

І розсипав веселий спів. 

Він диво-квітами прибрався
І небесами так синів!
Було чарівно, гарно всюди,
Тумани від ріки тяглись...
Прокинулись всі добрі люди
І до роботи узялись.
А дівчинка усе проспала.
Вдень встала сонна і сумна.
І що робити їй — не знала,
Бо залишилася сама.

Як хочеш все в житті встигати,
То треба часом дорожить.
І треба трохи менше спати,
В житті ловити кожну мить.
Життя усім лиш раз дається,
Тож не проспи удачу ти.
Вона від тебе відвернеться,
Як будеш лінюхом рости.

Раненько я люблю вставати
Й до сходу сонця в ліс іти.
У лісі сонця схід стрічати,
Віночок з квіточок плести.
Я хочу всі науки знати
Й щасливо на Землі прожить.
Я мрію світ дзвінкий пізнати
І вчуся кожну-кожну мить!
Бо кожна мить в житті хороша,
Та швидко так вона летить.
Знання — найлегша в світі ноша,
Знань за плечима не носить!

 А зараз пригадайте, про що ми говорили на уроці. (Відповіді дітей.) І запам’ятайте основні правила:

• Хочеш більше знати, треба менше спати.

• Хто рано встає, тому бог дає.

• Не кажи не вмію, а кажи — навчусь.

• Найбільша перемога — це перемога над собою.

• Учися не до старості, а до смерті.

Тема "Посмішка, як сонечко" 24.10.2025р. ГПД №2  Усик О.В.

 Коли світить сонечко, тоді вам тепло і радісно. А який у вас настрій, коли сонечко виграє у срібній росі, а на небі немає жодної хмаринки? (Відповіді дітей.) Так, гарний настрій, бо сонячне сяйво, бездонна блакить неба дарують нам радість.

А який у тебе настрій, коли безперервно йдуть дощі, небо насуплене, надворі прохолодно? (Відповіді дітей.) Тоді на душі сумно, бо надворі сиро, мокро... Така погода і створює відповідний настрій.

Від чого залежить радісний настрій у природі? (Відповіді учнів.) А що у природі створює сумний настрій? (Відповіді дітей.)

Ось так і людина може створювати гарний настрій, випромінювати тепло і щастя, або, навпаки, створювати поганий настрій серед оточуючих її людей. Спробуємо розібратись у звичайних життєвих ситуаціях: як створювати гарний настрій людям, самому собі і для чого це потрібно. Почнемо з того, для чого людині потрібний гарний настрій. Як ви гадаєте? (Відповіді дітей.) Гарний настрій допомагає людині жити і бути щасливою. Коли тобі радісно, коли ти щасливий, то будь-яку роботу виконуєш легко і просто, тобі все під силу, ти здатний подолати всі труднощі, а найголовніше — це те, що тобі все вдається. І на душі у тебе радісно, хочеться співати, стрибати, бігати, веселитись — ти усміхаєшся, у тебе гарний настрій! Коли у людини піднесений настрій, вона усміхається! І її усмішка, наче сонечко, випромінює тепло і любов. І це так прекрасно, коли людина усміхається. Всім навколо стає гарно і тепло, легко і весело.

Коли вам щось не подобається, хтось вас образив, а може, й ударив, тоді який у вас настрій? (Відповіді дітей.) Так, настрій препоганий. Чи є на вашому обличчі усмішка? (Відповіді дітей.) А де їй узятися, коли нічого тебе не тішить. І думаєш тоді лише про погане: як тобі важко жити серед цих людей, ти готовий умерти, полетіти на іншу планету, щоб тебе добряче попошукали, а тоді, звичайно, знайшли і довго приносили свої вибачення. А чи приємно людям дивитися на тебе, коли з твоїх очей блискавки так і вилітають та ще й сльози капають, наче осінній дощ? Тоді у них псується настрій, бо ти своїм поганим настроєм створюєш дискомфорт, тобто дратуєш людей, позбавляєш їх радості. Про таку людину кажуть, що вона — егоїст, думає лише про себе.

Отже, людина може приносити щастя, радість, любов і доброту або, навпаки, неприємності, дискомфорт. Як ви гадаєте, коли краще? Коли всі веселі і щасливі чи коли у всіх поганий настрій, всім сумно? (Відповіді дітей.) Гадаю, ви зі мною погодитеся, що нести людям радість і щастя, дарувати свою любов іншим набагато приємніше, ніж псувати людям настрій.

Як зробити, щоб бути завжди у гарному настрої, дарувати всім навколо тепло та затишок і не бути егоїстом? (Відповіді дітей.) Ось ми і дійшли до головного: як створювати гарний настрій і собі, і оточуючим. Перш за все — усміхайтеся! Усміхайтеся матусі й татусеві, як тільки прокинулись; усміхайтесь братикові й сестричці; усміхайтесь перехожим, знайомим і незнайомим; усміхайтеся сонечку і небу, пташці і котикові; усміхайтесь усьому світові, бо прийшли ви на Землю жити, любити, радіти, творити добро і бути щасливими! Нехай усмішка ніколи не сходить з вашого обличчя. Запам’ятайте, що ви самі творці свого щастя, отож творіть його з усмішкою! А тепер погляньте, діти, у своє дзеркальце, що лежить перед вами. Зробіть йому гримасу, в якій відображений сум, поганий настрій, злість. Чи подобаєтеся ви собі такі? (Відповіді дітей.) А хочете іншим сподобатися? Такого не буває. Сердите, пихате, зневажливе обличчя нікому не подобається, навіть вам самим такі ви не подобаєтеся. Що вже про інших казати! А тепер гляньте у дзеркальце і зробіть такий вираз обличчя, коли ви гарні, веселі, коли самі собі дуже подобаєтеся, усміхніться. Ви зараз дуже гарні. Чи не так? (Відповіді дітей.) Отже, всім навколо ти дуже подобаєшся усміхнений, бо на тебе приємно дивитися. Таке щире, добре і усміхнене обличчя людям створює гарний настрій. А зараз ми виконаємо цікаве завдання. У кожного на столі лежать два аркуші паперу з кружечками. На одному аркуші в кружечках намалюйте обличчя — сумні, злі, хитрі, пихаті, плаксиві, ображені... А на другому аркуші в кружечках намалюйте обличчя — веселі, лукаві, смішні, привітні, здивовані, щасливі... Якщо не можете відразу це зробити, то користуйтеся дзеркальцем і добре розгляньте свої губи, брови та очі. (Діти малюють.) 

Так, у житті повсякчас треба бути усміхненим, тому що іншим зовсім необов’язково знати, що у вас поганий настрій, що хтось вас образив, адже ці люди вас не ображали. Ви повинні самі керувати своїми емоціями, бо ви розумні люди і добре знаєте, що псувати настрій іншим ви не маєте права, бо ви не егоїсти! І як би вам не було боляче на душі, як би не було важко, а коли йдете до людей — усміхніться, витріть швиденько сльози і йдіть до людей з усмішкою. У відповідь вам кожен усміхнеться, а від цього ваш настрій поліпшиться і світ здаватиметься набагато веселішим і привітнішим. Інколи зовсім не хочеться усміхатися, бо сльози аж душать... Ну то й що? Кому це потрібно? Нащо вам, щоб хтось знав про ваші проблеми? Кому принесуть радість ваші сльози? Подумайте про людей, їм треба працювати, їм треба створити гарний настрій. А ви тут зі своїм поганим настроєм... Зробіть над собою зусилля, ви сильні, ви це можете! З кожної ситуації є вихід. Тільки не гарячкуйте, не рубайте з плеча, а поміркуйте, і вихід завжди знайдеться. Ніколи не кидайтеся у бійку і не робіть інших дурниць, а краще зупиніться, полічіть до двадцяти, а тоді дайте мудру відповідь. Ви знаєте, що слово — це дуже сильна зброя! І вихід буде! Немає вороття тільки зі смерті. Якщо вже людина померла, то все для неї втрачає сенс. А жити завжди варто, бо життя — прекрасне і дивовижне. І якщо сьогодні вам було дуже погано, якщо, навіть сонечко не тішило і не дарувало вам тепла, то завтра все зміниться, бо час — це найкращий лікар! Він лікує людей, заживляє їхні рани і дарує щастя. А усмішка людині допомагає в будь-якій ситуації. Тож усміхайтеся, даруйте людям свою щиру, чарівну усмішку! Усмішка вам до лиця! Усміхайтеся завжди: коли вітаєтеся з людьми, коли хочете про щось запитати, комусь відповісти...