Вчитель: Мехеденко Світлана Василівна
s.mekhedenko@jmail.com
вайбер 068 743 56 12
Тема. Особливості національного мовленнєвого етикету. Лексичний матеріал: власні ім'я та прізвище.
Ознайомся та запам'ятай: Особливості національного мовленнєвого етикету — це правила мовленнєвої поведінки, що формуються в суспільстві, аби підтримувати ввічливі стосунки. Вони охоплюють стійкі формули звертання, вітання, подяки, прощання, а також заборону на грубі слова, підвищення голосу, використання суржику та інших мовних порушень. До ключових особливостей належать: ввічливе звертання на «Ви», використання повних імен та по батькові, а також специфічні вітання і побажання, що залежать від ситуації та регіону.
Формули звертання та вітання
Уникати грубощів: Неприпустимо звертатися на кшталт «Борька», «Ваня», «Шурка» тощо, особливо в офіційних ситуаціях.
Використовувати «Ви»: Завжди звертайтеся до незнайомих та старших людей на «Ви».
Додавати ім'я та по батькові: У діловому спілкуванні, а також при звертанні до людей старшого віку, додавайте до звертання «Ви» ім'я та по батькові.
Використовувати специфічні вітання: Залежно від ситуації, можна вітатися словами «Доброго ранку!», «Зі святом!» тощо.
Під час спілкування
Контролювати голос: Не підвищуйте голос під час розмови.
Говорити розбірливо: Висловлюйтеся чітко і виразно, а не розпливчасто.
Бути доброзичливим: Проявляйте увагу, привітність та доброзичливість до співрозмовника.
Уникати грубих слів: Вживання лайки та суржику є грубим порушенням мовного етикету.
Формули прощання
Використовувати стандартні фрази: «До побачення!», «На добраніч!», «Бувай!» тощо.
Додавати побажання: У колі близьких друзів можна сказати: «Ходіть здорові!», «Хай щастить!».
Бути чемним: У культурній формі можна сказати: «Вибачте, мені час іти!».
Тема. Мета спілкування й адресат мовлення. Основні правила спілкування (бути ввічливими, привітними, доброзичливими, не перебивати...). Лексичний матеріал: власні ім'я та прізвище.
Прочитай та запам'ятай: Мета спілкування – це ефективний обмін інформацією, думками та досвідом між людьми, а адресат мовлення – це особа або група осіб, які сприймають інформацію. Основні правила спілкування включають: чітке висловлювання думок, уважне слухання, врахування особливостей адресата, використання відповідної мови та бути толерантним.
Мета спілкування
Обмін інформацією: Передача даних, фактів та знань від однієї особи до іншої.
Обмін думками та досвідом: Ділитися своїми ідеями, переживаннями та індивідуальним досвідом.
Взаєморозуміння: Забезпечити правильне розуміння інформації, що є предметом обміну.
Адресат мовлення
Особа, яка сприймає: Це той, кому адресоване висловлювання і хто отримує інформацію.
Вплив на адресата: Важливо розуміти, кому ви говорите (адресат), щоб ефективно донести свою думку, наприклад, використовуючи нейтральну лексику в діловому спілкуванні.
Основні правила спілкування
Чіткість і точність: Висловлюйте свої думки чітко, лаконічно та без двозначностей.
Активне слухання: Уважно слухайте співрозмовника, щоб зрозуміти його думки та почуття.
Врахування адресата: Зважайте на культурні, професійні та особисті особливості вашого співрозмовника.
Відповідний стиль: Використовуйте відповідний стиль мовлення для ситуації, уникаючи сленгу та надмірно емоційних фраз.
Невербальна комунікація: Звертайте увагу на мову тіла, міміку та жести, адже вони доповнюють вербальне повідомлення.
Повага та толерантність: Будьте толерантними до співрозмовника, поважайте його думку, навіть якщо вона відрізняється від вашої.
Зворотний зв'язок: Заохочуйте зворотний зв'язок, щоб переконатися, що вас правильно зрозуміли.
Тема. Мовлення як основний засіб спілкуваня. Різновиди мовленнєвого спілкування. Лексичний матеріал: школа.
1. Вчитель. Культура мовлення та спілкування - це вміння правильно говорити й писати. Володіти культурою усного мовлення - означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає. Володіти культурою писемного мовлення - означає правильно, точно, грамотно і зрозуміло оформляти думки на письмі, щоб кожен зміг прочитати і зрозуміти написане.
Мовлення є основним засобом спілкування, що реалізує мову через звуки (усне) або знаки (письмове). Різновиди мовленнєвого спілкування включають вербальне (словами) та невербальне (жестами, мімікою), а також різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння та письмо. Крім того, спілкування можна класифікувати за формою (усна/письмова), кількістю учасників (діалог/полілог), просторовою близькістю (контактне/дистантне) та ситуацією (приватне/офіційне).
2. Переглянь відео-урок за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=mm2ranCVVfU
3. Склади (усно) невеличку розповідь "Моя школа".