Історія України

Романченко Олена Григорівна elenaromancenko92@gmail.com 

Електронний підручник:

https://uahistory.co/pidruchniki/textbook-special-needs-f70-ukraine-history-8-class-2017-kosenko/

Повторення.Київська Русь. Українські землі у складі інших держав у ХІІІ-ХVІ століттях. (01.09.)

1. Яку державу називають Київська Русь.

2. Чим відомі перші київські князі.

3. За яких князів Київська Русь набула найбільшого розвитку.

1. ЯКУ ДЕРЖАВУ НАЗИВАЮТЬ КИЇВСЬКА РУСЬ

З’ясуйте, коли і де існувала держава Київська Русь.

Київ — найдавніше слов’янське місто на території нашої країни. Згідно з висновками археологів, його історія починається наприкінці V — на початку VI століття. Нестор Літописець залишив нам розповідь про заснування Києва у «Повісті минулих літ».

Хто і де, за словами літописця Нестора, заснував Київ?

Було три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх — Либідь. Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими..

Що ж означає назва «Русь» та звідки вона походить? Історики пропонують кілька пояснень. Частина з них спирається на літописну розповідь про варягів, серед яких були представники північного племені «русь». Скандинавське слово «русь» близьке за значенням до слів «веслування», «судноплавство». Деякі вчені вважають, що назва «Русь» виникла від річок Рось і Росава, приток Дніпра. Слов’янський корінь «русь» означає «ріка, вир, глибина». На думку інших істориків, назва давньої держави походить від слів «русявий, світлий».

Поняття Русь у ІХ-ХІІІ століттях застосовувалися щодо земель на яких проживали племена східних слов’ян. Історично обумовленою є спорідненість назв Русь, Білорусія та Росія. Жителі Русі — русичі — проживали на великій території, яка згодом, під впливом історичних обставин, розпалася на кілька менших держав. Назви переміщувалися разом із людьми.

Давньоруські літописи та іноземні хроніки розповідають про правителів Київської Русі та називають їх князями. Слово «князь» («воїн на коні») спочатку означало воєначальник, а потім — правитель земель-князівств. На початку утворення Київської держави князі були ще й завойовниками нових земель, збирачами данини.

 Данина — давня форма податку населення на утримання влади.

ЗА ЯКИХ КНЯЗІВ КИЇВСЬКА РУСЬ НАБУЛА НАЙБІЛЬШОГО РОЗВИТКУ ?

Найбільшу славу здобула Київська Русь за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київського князя Володимира називали Великим. Тож за які справи сучасники так ушанували його? Володимир Великий правив державою наприкінці X — на початку XI століття. Він розширив та зміцнив кордони держави. Князь заснував нові міста, наказав карбувати перші монети та відкрив першу школу.

Аби посилити свою владу та залучити суспільство до християнської культури, князь Володимир вирішив прийняти нову віру, зрікшись язичницької. Країни Європи та Візантія тоді вже були християнськими, тому Володимир розумів необхідність хрещення. У 988 році він прибув до Києва та наказав усім киянам прийняти нову віру. За сприяння князя Володимира розпочали будувати храми, переписувати книжки, розвивати освіту.

На основі історичного документа та ілюстрацій складіть коротку розповідь про хрещення Київської Русі.

Нестор Літописець про хрещення Київської Русі

Володимир послав посланців по всьому місту, наказуючи: «Хто не прийде завтра до річки, — чи багатий він, чи вбогий, старець чи невільник, — той стане противний мені».

Вийшов Князь Володимир зі священиками на Дніпро. Було там людей без ліку. Увійшли усі у воду і стояли там по груди, малі ж діти біля берега, дехто тримав немовлят на руках. Священики проголошували молитви.

Ярослав — син Володимира Великого. Він правив у першій половині XI століття. Його звеличували за приєднання нових земель до Києво-Руської держави, за остаточну перемогу над кочовиками-печенігами.

Але уславило Ярослава його друге ім’я — Мудрий, яким вшанували князя за великі справи. Князь услід за своїм батьком поширював державою християнство, будував нові міста і храми, найвеличніший серед яких — Софійський собор у м. Києві.

Ярослав Мудрий створив першу на Русі бібліотеку. За часів його правління уклали першу писану збірку законів — «Руську правду», якою на українських землях користувались упродовж багатьох століть.

Особливою мудрістю характеризуються державні справи Ярослава. Князь надавав перевагу мирним взаємовідносинам з іншими державами. Усі діти Ярослава були одружені зі спадкоємцями правителів європейських країн. Своїм синам він радив: «Якщо будете у ненависті жити, у сварках та бійках, то самі загинете і загубите землю своїх батьків та дідів, котрі здобували її трудом своїм великим...».

Перевірте себе

1. Де і коли утворилася держава Київська Русь?

2. Назвіть князів Київської Русі у хронологічній послідовності.

3. Назвіть події з історії Київської Русі, про які ви дізналися у параграфі.

4. В Україні є чимало державних нагород, зокрема Орден княгині Ольги. Ним відзначають визначні заслуги жінок у державній, освітній, культурній, доброчинній та інших видах суспільної діяльності. Як ви вважаєте, чому саме княгиня Ольга уособлює цю нагороду?

5. У 2010 році у всеукраїнському проекті «Великі українці» князь Ярослав Мудрий посів перше місце. Як ви вважаєте, чому нащадки обрали саме його?

Д/з чит. ст. 8-13

Повторення . Головні події ІХ-ХVІ століть. (05.09.) (11.09.)

Утворена князем Олегом в кінці ІХ століття Київська держава поступово збільшувалася у розмірах, приєднуючи до себе східнослов’янські племена. Всі племена визнавали владу київського князя. Після смерті кожного правителя племена намагалися позбутися залежності від Києва. Цю проблему вдалося розв’язати князю Володимиру Великому. Він вирішив об’єднати всіх слов’ян однією релігією.

 У 988 році відбулося хрещення Русі. Князь Володимир Великий, прийнявши християнство, масово охрестив мешканців Києва. З цього часу почалося розповсюдження християнства по всій території Русі. Прийняття християнства відіграло важливе значення у культурному

розвитку Київської держави. Розпочалося будівництво церков і монастирів. У них переписувалися та перекладалися книги створювалися літописи. При монастирях відкривалися школи, у яких навчали дітей читанню, письму та лічбі.

У ХІІІ (13) столітті біля кордонів Русі з’явилися монголи. З 1237-1241 роки їм вдалося завоювати багато земель давньої Русі. Були захоплені, зруйновані та спалені Переяслав, Чернігів, Київ, Володимир, Галич та інші міста. Монголи встановили свої порядки. Тепер давньоруські князі визнавали владу монгольських правителів і платили їм данину хлібом, худобою, товарами,грошима. Без дозволу монгольських ханів руські князі не мали права на правління князівствами. Вони також не були самостійними у прийнятті рішень. Із часу захоплення монголами Русі наші предки на багато століть втратили власну незалежність.

Восени 1362 року біля річки Сині Води відбулася битва. На боці литовців виступило й українське ополчення. Монголи були розбиті. Протягом наступних років значна частина українських земель відійшла до складу Литви.

988 рік – відбулося хрещення Русі.

1237-1241 роки – захоплення монголами земель Русі.

1362 рік – перемога литовсько-українських військ над монголами біля річки Сині Води.

1569 рік – утворення Речі Посполитої (до якої відійшла більшість українських земель).

Д\з чит. с. 12-17

Причина виникнення козацтва. Заняття перших козаків. (12.09.)

Дмитро Вишневецький - козацький ватажок. (18.09.)

Запорозька Січ – козацька фортеця. (03.10.)

Переглянь презентацію!

Магнат – великий землевласник.

Шляхта – дрібне та середнє панство.

Дике поле – малозаселені південні степи, які розмежовували українські землі та кримськотатарські володіння.

Уходники – люди, які жили в степу в теплу пору року та займалися рибальством і мисливством.

Козак – вільна людина, воїн.

Отаман – козацький ватажок, командир.

Січ – укріплення, яке походить від слова «сікти», «засікати».

1. Розкажіть про життя українських селян.

2. Згадайте умови життя українських ремісників.

3. Чому Дике поле отримало таку назву?

4. Чому українські хлопці тікали в степ (у Дике поле)?

5. Чим приваблювало Дике поле уходників ?

6. Хто такі козаки?

7. Чому укріплення «Січ» отримало таку назву?

8. Хто такий отаман?

Д\з чит. с 26-27

Військово-адміністративна організація козацтва. Старшина. (06.10.)

https://www.youtube.com/watch?v=45c5tuNxoe0&ab_channel=%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%9A%D0%B0%D0%B0

1. У яких місцях козаки будували свої Січі?

2. Які захисні споруди мала Запорозька Січ?

3. Що розташовувалося всередині запорозької Січі?

4. Що таке курінь?

5. Скільки було куренів?

6. Чим торгували козаки?

7. Що таке «чайка»?

https://www.youtube.com/watch?v=58o7f2JFsJA&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%7CHistory

Д\з Читати с.33 - 35

Традиції та звичаї запорозьких козаків. (10.10.) 

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=tJI-pUQuwfU

1. Що таке традиції і звичаї запорожців?

2. За яких умов впускали прибульця до Січі?

3. Хто такий молодик?

4. Які іспити складали молодики, щоб стати козаком?

5. Чому жінок не впускали на Січ?

6. Як називався чуб січовика?

7. Навіщо запорожці змінювали прізвища молодим козакам?

8. Що вам відомо про козаків-побратимів?

Д\з чит. с. 42-44.

   Козацький атаман Северин Наливайко. (08.10.)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=_YqcUhEFtNs

Завдання: Скласти 3 речення до теми.

Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний .Участь запорожців у Хотинській війні. (13.10)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=AusUnWSMtqM&ab_channel=%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0

1. У якому році розпочалася Хотинська війна?

2. Які держави воювали у цій війні?

3. Хто керував козацьким військом у битві під Хотином?

4. Що вам відомо про дії козаків у цій війні?

5. Коли було підписано мирну угоду у Хотинській війні?

6. Чому Петра Сагайдачного вважають борцем за свободу українського народу?

Д.з Чит. с. 64-66

Запрошую  о 8.45.- 9.15  у понеділок 20.10. на конференцію: Zoom.

Підключитися до конференції Zoom

https://us05web.zoom.us/j/82976529290?pwd=5Tsblp2l80LlQiPGzmpbO8at8FyI8c.1

Ідентифікатор конференції: 829 7652 9290

Код доступу: 1111 

Богдан Хмельницький (20.10.)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=O-A3tNgAioM&ab_channel=HistoryVerum

Початок Національно-визвільної війни. (20.10.)

Чит. с.75-77

Перші перемоги  козаків 1648 року. (24.10.)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=xAunXXbb-Xk

Перебуваючи на Січі, Богдан Хмельницький розіслав універсали по всій Україні. Універсал - це звернення гетьмана до українського народу, у якому він закликав людей приєднатися до повстання. Також Хмельницький звернувся по допомогу до кримських татар.

Весною 1648 року козацьке військо Богдана Хмельницького разом із татарами виступило у похід. На придушення козаків поляки направили багатотисячну армію. Польське військо відправило передовий загін у кількості 6-7 тисяч вояків на зустріч повстанцям. Поляки зупинилися біля річки Жовті Води і чекали підходу допомоги - реєстрових козаків. Але реєстровці не захотіли допомагати полякам і перейшли на бік Хмельницького.

Зрозумівши, що довго не протримаються, поляки почали відступати. 6 травня 1648 року козацьке військо оточило ворога й розбило його.

Здобувши блискучу перемогу, Богдан Хмельницький вирушив до Корсуня, де збиралися основні сили поляків. По всьому шляху просування козацького війська до нього приєднувалися українські селяни і міщани.

Поляки укріпилися біля Корсуня у вигідному місці. Їх військо налічувало близько 20 тисяч вояків та 50 гармат. Невдовзі сюди підійшла й українська армія, яка налічувала близько 18 тисяч та 25 гармат. Богдан Хмельницький розумів, що штурмом не вдасться захопити табір. Потрібна була хитрість. Один козак погодився «випадково» попасти в полон до поляків й під час допиту завищити чисельність повстанського війська. Під страшними тортурами, козак розповів, що військо Хмельницького у декілька разів більше за польське й козаки очікують підходу кримського хана з ордою.

Зібравши раду, польські командири вирішили відступати. 16 травня 1648 року поляки, дійшовши до балки Горохова Діброва, побачили завали з дерев, викопані рови. Вони були змушені спуститися в болотисту низину. Дорога була вузькою і лави польського війська були порушені. Використати гармати їм не вдалося, бо вони застрягли у багнюці. Тіснота не дозволила вишикуватися польській кінноті. У цей час із засідки козаки вдарили з гармат і мушкетів. У поляків почалася паніка. Козацька й татарська кіннота прорвала ворожий табір. Через чотири години жорстокої битви польська армія припинила своє існування. Козаки здобули багато гармат, боєприпасів, іншої зброї, яка була необхідна для подальшої боротьби.

Окрилені успіхами повстанців, міщани й селяни виганяли польських панів з українських міст і сіл, проголошували себе козаками та приєднувалися до війська Богдана Хмельницького. Підтримувало цей виступ й українське православне духовенство. За літо 1648 року все Лівобережжя та велика частина Правобережної України були звільнені від польської влади.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Універсал - звернення правителя (короля, гетьмана) до народу.

• 1648 рік - початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

ЗАПИТАННЯ

1. До чого закликав Хмельницький у своїх універсалах?

2. Де відбулася перша битва між повстанцями та польським військом?

3. Чим закінчилася ця битва?

4. Як вдалося Хмельницькому змусити поляків відступити з-під Корсуня?

5. Що вам відомо про битву під Корсунем?

6. До чого призвели перемоги козаків над поляками?

ЗАВДАННЯ

1. Запишіть у зошит місця, де козаки Хмельницького отримали перші перемоги.

Берестецька битва 1651 року. (27.11.)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=owXFU3hWj6I&ab_channel=%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BE

Завдання: чит. с. 96-99

Переяславська рада. Україно-московський договір 1654 року. (27.11.) (28.11.)

Гетьманування  Івана Виговського. (11.12.)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=9vs_wXLoIXw&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD

Завдання: Чит. с. 114-118

Андрусівська угода 1667 року. (19.12.)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=hSW6ARWEMjc&ab_channel=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

Завдання: чит. с.119-122

Гетьман Іван Мазепа. (08.01.)

Іван Скоропадський. Обмеження гетьманської влади. (29.01.)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=j2um71ZmXZ8&ab_channel=%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%9D%D0%9F%D0%A3%D1%96%D0%BC.%D0%9E.%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0

Завдання: чит. с. 160-164

Відновлення гетьманства. Данило Апостол. (05.02.)

Діяльність гетьмана Кирила Розумовського. (06.02.) Скасування автономного устрою Гетьманщини. (12.02.)

Завдання: Читати с. 177-182

Зруйнування Запорізької Січі. Петро Калнишевський. (19.02.)

Суспільні стани козацької держави. (27.02.)

Мета: продовжуємо формувати поняття про суспільні стани Гетьманщини;

здійснюємо патріотичне, моральне виховання;

розвиваємо та корегуємо мову, мислення, память, увагу;

 Розвиток господарства і торгівлі за козацьких часів. (05.03)

Найважливішою галуззю запорізького господарства було скотарство. Запорожці розводили коней, велику рогату худобу, свиней, знали й вівчарство. Для рибного промислу на Дніпрі, Південному Бузі з їхніми лиманами, косами, озерами та на Азовському морі були влаштовані спеціальні заводи з куренями для проживання взимку. Найвідомішим з них був Гард на Південному Бузі. Просолену і в’ялену рибу запорозькі промисловці продавали приїжджим українським, польським чумакам, грецьким, вірменським і турецьким купцям.
Значною промисловою галуззю було мисливство. Полювали переважно На лисицю, хутро якої цінувалося надзвичайно високо. Займалися також птахоловством і бджолярством. З меду запорожці готували напої, а з воску робили свічки для січової церкви, а також для монастирських і парафіяльних Церков.

   З історією козацьких часів пов’язують і чумацький соляний шлях, який вів з району Хаджибейських озер (поблизу сучасної Одеси) і з Криму в центральні райони України. Цей Солоний торговельний шлях використовувався ще за часів Київської Русі. У XV-XVII ст. Й пізніше торгівлю сіллю вели чумаки. Історичні джерела пов’язують чумацтво з козаками, які мешкали поблизу соляних озер, були добре озброєні і могли розвивати чумацький промисел в умовах безперервної боротьби з турецько-татарською агресією. На промисел чумаки їздили волами, запряженими у вози. У валці було від 10 до 150 возів. Чумаки самі добували й вантажили сіль. Нерідко їм доводилося зі зброєю в руках відбиватися від татар. З історичних джерел відомо, що чумакували не тільки рядові козаки, а й сотники, значкові та військові товариші.

    У Запорізькій Січі жили різні майстри: котлярі, пушкарі, ковалі, слюсарі, шевці, кравці, теслярі. Проживаючи у передмісті Січі, вони були приписані до куренів, як і інші козаки. За межами Січі мешкали кушніри і ковалі.

    Знали козаки й торгівлю з іншими державами. Цьому сприяло вигідне географічне положення Січі. Козаки володіли землями вздовж Дніпра з його широким і глибоким лиманом. Користуючись дніпровським водним шляхом, що вів до Чорного моря, Царгорода і далі на схід, козаки тримали у своїх руках важливі напрями торгівлі Польщі, Литви, України і Південної Московії XVI-XVIII ст. Запорізькі козаки укладали торговельні угоди з іноземцями. Засобами просування торговців водою служили човни (чайки або галери), сухопутними шляхами — “мажі” або “паровиці”. Це були, по суті, великі чумацькі вози, а також “палубці” — такі ж вози, але вкриті зверху від негоди, запряжені парою волів.
Користуючись водними шляхами, запорожці торгували з турками й татарами, а також з народами Кавказу і Закавказзя. Головними центрами цієї торгівлі були Січ, Очаків, Царгород. Козаки вивозили до Туреччини хутра, шкіри, вовну, залізо, полотно, коноплі, канат, живих овець, коров’яче масло й конопляну олію, рибу, ікру, пшеницю тощо. Частина з названих товарів йшла через Січ з Центральної України, Польщі й Московії. З Туреччини на Запорожжя ввозили зброю, кінську збрую, свинець, сукно, сап’ян, коси, ножі, бритви, скло, шовкові тканини, вино, лимонний сік, ізюм, лимони, каву, горіхи.

Цілком зрозуміло, що українські козаки, ведучи інтенсивну торгівлю, мали справу з монетами різних держав. У XVII ст. в них переважали монети Речі Посполитої і Московії. Джерелами прибутків низового Війська Запорізького були військова здобич, а також торгівля — продаж вина, платня від перевозів, подимний податок і, нарешті, польське королівське чи московське Царське хлібне та грошове жалування. Важливим джерелом прибутків козаків було також “мостове” — платня з проїжджих за перевезення через ріки, річки й рукави запорізьких вольностей.

    Усі прибутки запорізькі козаки використовували переважно на громадські цілі (купівлю боєприпасів, продовольства, влаштування перевозів, утримання духовенства і військової старшини, спорудження човнів). Але частина військових прибутків надходила до окремих осіб. Отже, не виключалась і приватна власність. Кінь, зброя, різні будівлі, зароблені гроші, частина здобичі і грошове жалування, безперечно, становили особисту власність кожного запорізького козака.

Завдання: Чит. с. 208-211

Освіта козацької України. Григорій Сковорода. (12.03.)

Архітектура і живопис козацької України. (25.03.)

Переглянь відео!

https://www.youtube.com/watch?v=cMvcgO2zz64&t=121s&ab_channel=KozakUA

Кирило- Мефодіївське товариство. Скасування кріпацтва.(01.05.)

Валуєвський циркуляр, Ємський указ. (07.05.)

Культура України у 19 столітті. Розвиток освіти  і науки. (21.05.)