Повторення. Земна куля, теплові пояси. 01.09.
Яку форму має Земля і як люди дізналися про це?
Яку форму має глобус? Що він зображує?
Як називають крайню північну й крайню південну нерухомі точки земної кулі? Покажіть їх на глобусі й карті півкуль.
Як називають умовну лінію, що поділяє земну кулю на Північну й Південну півкулі? Покажіть цю лінію на глобусі й карті півкуль.
Як Сонце нагріває поверхню земної кулі?
Які теплові пояси ви знаєте?
Переглянь відео! https://www.youtube.com/watch?v=qcFDAmJT3E4&ab_channel=KozakTV
Із давніх-давен люди спостерігали за небесними світилами. Земля здавалася їм нерухомою, розташованою у центрі всього світу. Стародавні народи уявляли Землю по-різному. Одні вважали, що Земля — півсфера, яка лежить на спинах чотирьох слонів, що стоять на велетенській черепасі. Інші народи уявляли Землю у вигляді гори, на заході якої вони жили. Але все це були тільки їхні припущення.
Лише після винайдення компаса, телескопа, спорудження вітрильного корабля, відкриття нових земель і підкорення океанів склалося правильне уявлення про форму Землі.
Перше навколосвітнє плавання під керівництвом Фернана Магеллана ще в XVI столітті підтвердило, що Земля не має ні кінця, ні краю, вона куляста.
§ Простежте по глобусу шлях кораблів Магеллана.
Найточніші відомості про форму Землі добуто завдяки польотам космонавтів, запускам у космос космічних апаратів. Фотографії нашої планети, зроблені з супутників, доказали людству, що Земля — куля.
Через те що наша планета має форму кулі й похилу земну вісь, сонячне проміння падає на Землю під різними кутами, а отже, освітлює і нагріває її поверхню нерівномірно. Одні ділянки Землі дістають від Сонця більше тепла й світла, інші — менше.
На поверхні Землі залежно від кута падіння сонячних променів і тривалості сонячного освітлення виокремлюють п’ять теплових поясів: один жаркий, два помірних і два холодних . Умовними межами теплових поясів є лінії Північного й Південного тропіків і Північного й Південного полярних кіл.
Поблизу екватора проміння Сонця падає майже прямовисно і гріє дуже сильно. На північ і південь від екватора між Північним і Південним тропіками розташований жаркий пояс. Тут майже весь рік літо, зими зовсім не буває.
На північ і південь від жаркого поясу між тропіками й полярними колами розташовані північний помірний і південний помірний пояси. Сонячне проміння у цих поясах падає похило. Тут буває чотири пори року: літо, осінь, зима й весна.
Біля полюсів сонячне проміння лише ковзає вздовж земної поверхні й мало дає тепла. Від Північного й Південного полюсів до полярних кіл розташовані північний холодний і південний холодний пояси. Тут буває лише дві пори року — дуже довга зима й коротке літо.
Запитання
1. Які уявлення про Землю мали люди в давнину?
2. Яку форму має наша планета? Хто перший це довів?
3. У чому полягає значення дослідження космосу?
4. Як розташовуються теплові пояси на Землі?
5. Як падають промені Сонця на Землю у жаркому поясі?
6. Як падають промені Сонця на Землю у холодних поясах?
7. Як падають промені Сонця на Землю у помірних поясах?
Завдання
1. Знайдіть на глобусі й карті півкуль теплові пояси Землі.
2. Розкажіть, як сонячне проміння нагріває земну поверхню у вашій місцевості протягом року. Визначте, у якому тепловому поясі розташована ваша місцевість.
Д/з чит. параграф 1. , намалювати в зошиті розподіл теплових поясів (рис 1.у підруч)
Повторення.Фізична карта і карта природних зон. (09.09.)
Географічні об’єкти, явища можна не лише описати словами, а й позначити на карті. Географічна карта є важливим джерелом знань, вона дає змогу охопити поглядом велику поверхню Землі.
Зменшене в багато разів зображення земної поверхні на аркуші паперу за допомогою умовних кольорів і знаків називають географічною картою. За призначенням є різні карти.
На фізичних картах зображено різноманітні природні об’єкти земної поверхні — материки, океани, моря, річки, озера, рівнини, гори.
§ Розгляньте фізичну карту півкуль. Якими умовними кольорами на ній позначено поверхню Землі та водойми?
На картах природних зон зображено великі природні комплекси Землі — природні зони. За картою природних зон світу можна дістати уявлення про розташування на земній поверхні природних зон у певній послідовності від полюсів до екватора. На поширення природних зон указують контури різного кольору.
Основними чинниками утворення природної зони є клімат і рельєф. Це компоненти природного комплексу, від яких залежить формування й розвиток інших компонентів: рослинності, тваринного світу, ґрунтів. Від клімату змінюється рослинність, а зі зміною рослинності видозмінюються тваринний світ і ґрунт. Отже, кожна природна зона характеризується певним кліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом.
Пригадай які є природні зони світу! Переглянь відео!
Основні природні зони: зона арктичних пустель, зона тундри, зона лісів — тайга й мішані ліси, зона степів, зона пустель, зона субтропіків, зона тропічних лісів, зона саван, області висотної поясності в горах.
Запитання
§ 1. Що таке географічна карта?
§ 2. Які чинники впливають на формування природних зон?
§ 3. Які природні зони світу ви знаєте?
Д\з Чит параграф 2
Переглянь відео!
Переглянь відео!
https://us05web.zoom.us/j/82594054021?pwd=9WT7T8ncutVI3wxnFa4wBWSe8jhBkq.1
Идентификатор конференции: 825 9405 4021
Код доступа: 1111
Переглянь відео!
Переглянь відео!
https://www.youtube.com/watch?v=pyREcQcvE10
Джерело
З-під верби б’є мале джерело,
Там ромашки цвітуть у тепло
І пташина до нього летить, Щоб живої водиці попить.
А воно дзюркотить і співа, Бо вода в ньому й справді жива,
Напуває ромашковий світ, Посилає веселий привіт.
Я розчищу мале джерело,
Щоб ще краще співати могло,
Напувало дерева й траву,
Всім давало водичку живу! Надія Красоткіна
Підземні води - води суші, що знаходяться під землею. Ґрунтові води - води, що знаходяться в водоносному шарі, що не прикритий зверху водотривкими породами. Міжпластові - води водоносного шару, що лежить між двома водотривкими пластами.
Використовувані людьми джерела для зручності набирання води часто обладнують дерев'яними, кам'яними, металевими зливами, вкопують ємності (вживані для цього порожнисті стовбури відомі як «кадоби», а видовбані дубові пні з отворами на дні — як «жолоби») Над деякими джерелами зводять каплиці, а деякі оточені особливою шанобою — їх називають святими джерелами.