Українська література

1. Прослухай оповідання Журавлі-веселики за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=LuWSvOpmB9I&t=10s

2. Прочитай текст у підручнику на стор. 148. Якщо нема підручника, читай тут: 

Дід Матвій і Тарасик колють дрова біля повітки. Дід як гахне колуном по сосновому чурбаку, так він і розлітається. А Тарасик довго цюкає своєю сокиркою, поки розрубає.

— А чи не час уже й перепочити? — поглядаючи на онукові силкування, каже дід і всідається на дровітні.

А Тарасик знайшов товстий шмат соснової кори, видовбує човник.

Тихо на подвір'ї. Тільки іноді налетить вітерець-пустунець, побавиться вербовим віттям та й далі полетить.

"Курли, курли!" — раптом долинуло з вишини.

Тарасик підводить голову, вдивляється в небо. А курликання все ближчає. Ось уже видно в голубому небі рівненький трикутник.

— Журавлі! Діду, журавлі летять! — вигукує Тарасик.

Дід крекчучи, встає з дровітні. Прикладає до чола долоню.

— Повертаються з ірію веселики наші,— розгладжує вуса.

— А чому веселики? — дивиться на діда Тарасик.— Журавлі!

— Ні, зараз, навесні, звуть люди журавлів веселиками.

— А чому?

— Бо повертаються птахи додому, і радіють вони, весело їм, що здолали далеку дорогу, що знову в рідних краях. І люди з ними радіють.

— Дивіться, дідусю, строєм летять! Наче солдати! — показує Тарасик.

— Строєм краще летіти. Так і з вітром легше змагатися, а як виб'ється котрий з сил, інший підтримає.

— Егей, веселики! Привіт! — гукає Тарасик.

Птахи ніби вчувають його вітання і у відповідь голосно курличуть.

— А восени зватимуться вони журавлями,— продовжує дід.— Розстаються тоді з батьківщиною і журяться від того, що мусять летіти на чужину. Через те й — журавлі.

Стоять серед двору старий і малий, дивляться в небо. Курликання поволі стихає, розтає у високості.

Тарасик береться за сокирку та все примовляє:

— Журавлі-веселики! Журавлі-веселики!

3. Д/з. Дай відповідь на питання в кінці твору.

1. Знайди текст твору "Дивовижна дружба" у підручнику на стор.232.

Прочитай оповідання вголос. Перечитай ще раз оповідання мовчки.

2. Перевір себе: - Чому оповідач любить бродити по лісу? - Чим був вражений автор?

3. . Д/з. Дай відповідь на питання в кінці твору.

1. Прослухай текст твору за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=iTGgAiGUDA4

2. Прочитай самостійно твір у підручнику

3. Перевір себе:  -   У яку погоду автор описує Дніпро?

 -   Який він у таку пору?

 -   З чим порівнюється водна гладь річки?

 -   Хто може заглянути у холод скляних Дніпровських вод?

 -   Що сказано про прибережні ліси? Які вони? Як вони вітають Дніпро? Чому?

4.Розглянь ілюстрацію до твору. Розкажи, що ти бачиш?

5. Вчитель. - Наша країна неповторна, квітуча, могуча- як стрімка течія Дніпра. Багато письменників та миттців, композиторів оспівували красу  нашої землі і продавньої річки Дніпро. Я впевнена, що кожен з вас  з щирим серцем та  відкритою душею буде сприяти процвітанню і розвитку нашої держави. 

6. Д/з. Дай відповідь на питання в кінці твору.

1. Живопис є сенсом життя художника Леоніда Павленка.

Творчий доробок митця – портрети, натюрморти, пейзажі, сюжетно-тематичні композиції відразу привертають до себе увагу і зачаровують.

Леонід Павленко - магістр живопису. Художник працює викладачем в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

2. Знайди у підручнику і прочитай текст твору "Верба".

3. Дай відповідь на запитання в кінці твору.

4. Д/з. Прочитай ще раз текст, дотримуючись правильної інтонації.

1. Перегнянь відео про творчість Анатолія Давидова "Співець її величності Природи" за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=uG5GWQikIC8&t=6s

2. У підручнику на стор. 124-125 прочитай текст твору "На пасіці"

3. Розкажи, як готуються бджоли до зими.

4. Д/з. Дай відповідь на питання в кінці твору.

Для тих, у кого нема підручника:

Діти по черзі гостюють у Михея Хомича. Сьогодні в лісництві Ігорьок. Знову пасічникує. Хоч надворі й тепло — тиждень стоїть бабине літо, однак бджоли вже не кружляють так весело, як улітку. Повагом виповзають з льотка, важко піднімаються й летять до лісу: там іще цвітуть квіти.

Лісник знімає з крайнього вулика дашок. Бджоли стривожено гудуть, враз обліплюють його пальці, та пасічник на це не зважає, звик, а Ігорьок ховає руки в кишені. Обличчя його під маскою — тепер бджіл нічого боятись.

Михей Хомич виймає з вулика рамку, показує Ігоркові бджолу з довгастим черевцем.

— Матка! — промовляє з повагою. Ігор уже знає, що саме завдяки матці у вулику народжуються нові бджоли. Лісник поставив рамку на місце, вийняв другу, третю… У сотах мед золотиться, по них повзають бджоли, не звертаючи уваги на те, що пасічник витягує їх на світло.

— Дивні які,— промовив Ігорьок.— Не нападають, як ось ті, що по руках лазять.

— Бо ніколи їм. Це робочі бджоли. Зайняті переробкою та

пакуванням меду на зиму. Повні чарунки вони закривають воском, немовби консервують. А ті, що нападають,— особливі бджоли, їхнє призначення — охороняти вулик від ворогів.

— Чому ж тоді вони зовні всі однакові?

Михей Хомич поставив на місце останню рамку. Опустив дашок.

— Справа в тому, Ігорьок, що бджола за недовге своє життя встигає побувати в різних ролях: щойно народившись, чистить старі чарунки, тоді годує матку та личинок, невдовзі стає приймальницею корму, потім прибирає вулик і чистить інших бджіл (бачиш, які вони всі охайні!), далі переходить у будівельники, сторожує вулик і нарешті — літає за взятком. Крилатий період у житті бджіл короткий — лише кілька днів…

Ігорьок підняв маску, і на самісінький кінчик його носа відразу сіла бджола. Хлопець злякано закліпав віями.

— Не бійся,— заспокоїв його лісник.— Це трутень од бджіл ховається.

— А навіщо?

— Бо восени бджоли виганяють трутнів з вуликів, а якщо ті дуже упираються, то бджоли відрізують їм крила… А тепер давай заглянемо до інших вуликів. Не за горами й зима, то треба, щоб у бджіл всього було вдосталь.

1. Юрій Ярмиш народився в сім'ї вчителів. За особистими спогадами, частим гостем родини Ярмишів був академік Дмитро Яворницький, розповіді якого справили вплив на формування світогляду майбутнього письменника.

Навчався в середній школі № 4 міста Дрогобич; середню освіту закінчив у місті Нікополь. У 1953 вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. 1958 року після закінчення університету почав працювати у Кримському державному видавництві в Сімферополі. З 1963 року — головний редактор журналу «Піонерія». З 1974 по 1988 рік — головний редактор журналу Спілки письменників України «Радуга».

2. У підручнику на стор. 121-122 прочитай текст казки "Лебедина казка"

3. Перевір себе. Дай відповідь на питання: - Чи можна вчинок лебедя вважати подвигом? Чому?

4. Д/з. Навчися правильно читати текст. Перекажи казку.

Не маєш підручника? Читай тут:

ЛЕБЕДИНА КАЗКА

Мужній старий керманич вів у небі лебединий ключ. Пропливали й залишалися позаду міста, сині ріки, прикрашені осінніми барвами ліси.
Шлях з півночі на південь керманич добре знав. Багато літ лише йому, найстарішому і наймудрішому, лебеді довіряли вести їх до теплого моря.
Цього разу керманич не мав спокою. Молоді лебеді натомилися в дорозі і довше, ніж колись, затримувалися на відпочинок. А до нової зупинки було далеко.
—    Веселіше, молодята!— підбадьорював старий лебідь птахів, що летіли позаду.— Ще трохи — і ми сядемо на тихому озері!
Та разом з темрявою на небо насунулися важкі хмари. Десь сердито загуркотів грім. Починалася гроза...
І коли спалахнула блискавка, птахи злякались. А наступної миті й зовсім розгубили одне одного серед темряви й шуму зливи.
Старий лебідь піднявся вище і почав скликати птахів:
—    До гурту, не бійтеся зливи! До гурту!
Але навкруги була лише пітьма...
Лебідь тоді злетів за хмари і побачив там птахів, що безладно кидалися з одного боку в інший.
—    Летіть за мною, гроза вже минає! — ви-гукнув він.
І в цю мить зла блискавка вцілила в нього!
Птах перетворився на сяючі зірки — Сузір’я Лебедя.
Інші лебеді побачили свого зоряного керманича і, визначаючи по ньому дорогу, нарешті опустилися на тихе лісове озеро.
Скільки років уже минуло, а лебідь, як і колись, показує птахам вірний шлях у високості.
Кажуть, то горить і не згорає його мужнє серце.

1. У підручнику на стор. 118 прочитай оповідання "Ластів'яче гніздо"

2. Прослухай аудіотвір за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=jD_VRBUs0jE

3. Перевір себе: - Що сталося із гніздом? - Що можна сказати про поведінку горобця? 

4. Розглянь малюнок до оповідання на стор. 118. -Що ти бачиш?

• Поясни, як ти розумієш вислів: "Не твоє - не чіпай"?

5. Д/з. Навчися правильно читати текст. Перекажи оповідання.

1. Ми читаємо твори про пририду.  - А що ти уявляєш , коли чуєш слово "природа"?

2. Прочитай текст у підручнику на стор. 114. Не маєш підручника? Читай тут:

На зеленій гілці пташка співала. Мила, звучна співанка сад звеселяла. Та зловила дівчинка пташку співучу та всадила у клітку блискучу. І дає їй їсти, водичку носить.

— Співай мені співанки! — пташечку просить.

Не їсть, не п'є пташка, сидить тихенько, опустила крильця, ниє серденько.

— Чому не хочеш пташечко, їсти і пити? Чи в золотій кліточці зле тобі жити?

— На зеленій гілочці любо співати, а в золотій клітці треба вмирати...

Бо в садку на гілці вільно я жила, а золота клітка — моя могила.

Пожаліла дівчинка пташку співучу, відчинила кліточку гарну, блискучу.

Стрепенула пташечка втішно крильцями, задзвеніла співанка полем, лугами.

3. . Бесіда за змістом, вибіркове читання:

   - Для чого дівчинка зловила пташку?

   - Чи співала пташка дівчинці?

   - Зачитай, як поводила себе пташка в клітці.

   - Чому ж пташці не подобалося життя в золотій клітці?

   - Зачитайте, як сама пташка про це говорить.

   - Чому дівчинка відпустила пташку?

   - За що можна засудити дівчинку, а за що похвалити?

   А тобі коли-небудь буває жалко птахів, чому?

  - Що ти тоді робиш?

4.  Визнач головну думку твору.

   - Яке з цих прислів’їв можна назвати головною думкою вірша:

    Птахи прилетіли – весну принесли.

    Пташка в клітці не співає.

    Поганий той птах, що своє гніздо паскудить.

5. Д/з. Прочитай твір мовчки.

1. Прослухай аудіоказку за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=FvAWayypKoo

2. Тепер самостійно прочитай текст у підручнику на стор. 107-109

3. - Чому котик не ліз у річку?

- Розкажи своїми словами, як котик ловив рибку.

4. Розглянь малюнок на стор. 108. Розкажи, що ти бачиш?

5. Д/з. Перекажи оповідання. Використовуй слова із тексту твору.

1. Цікава розповідь про песика, що навчився застрибувати на дерева, і тим самим став дивувати як людей, так і сусідів-котів... Про це йдеться в оповіданні Майка Йогансена "Собака, що лазив на дерево".

2.   Прослухай аудіокнигу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=vi4MQaOtMIo&t=2s

3. Перевір себе: - Як Джек вчився лазити на дерево? - Як ще можна назвати це оповідання?

4. Д/з. Читай оповідання, чітко вимовляючи слова. Дотримуйся розділових знаків.

Не маєш підручника? Читай тут: 

Я жив ціле літо в маленькому місті. Учителював і вчився сам. У мене була кімнатка, відділена від кухні дощаною перегородкою. На кухню часто ходив фокстер'єр Джек — маленький собачка, але дуже завзятий.

Ми познайомилися з ним надворі, і він став ходити до мене в хату.

Я сиджу і читаю, а він спить біля столу.

Бувало й так, що сам стомишся і заснеш, поклавши голову на стіл.

Але більше спав Джек, а я читав.

— Джек! — кажу я тихо, наче це слово в книжці написано. Лежить — тільки вуха настовбурчив.— Джек! — трохи голосніше. Устав і дивиться на мене, а я нібито й не бачу, читаю.— Джек! — уже голосно, а сам дивлюся в словника. Стриб! І вже він на словнику.— Ну, ходім погуляймо.

Куди я, туди й він. Сховаєшся від нього — шукає, гавкає, а як довго нема, то й скавчить. Біжиш — і він біжить. Сядеш — він лягає спати.

Було у дворі старе, товсте, похиле дерево.

Якось я вибрався на те дерево з книжкою і взявся читати. Джек бігав, бігав навколо дерева, просився, плакав, коли як стрибне на дерево, пробіг трохи вгору й зірвався.

Я сиджу тихо — чи не злізе сам на похилий стовбур?

Ще раз розігнався і вибрався на перше коліно дерева. Подививсь угору і — до мене.

Та там аж скільки п'явся — вище злізти не міг.

Другого дня пішли ми знов у двір. Довго старався Джек, разів зо три покотивсь униз, та все ж вибрався з розгону на другу розвилку дерева.

Отак щодня лазили ми з ним на дерево. Сказати правильно — я лазив, а він збігав.

Якось пішли купатися, я зліз на вербу стрибати, а він за мною. Я стрибнув у воду — і він теж.

Під осінь я виїхав, а перед тим познайомив Джека з хлопчиком Ванею. Через місяць Ваня написав мені листа.

"Навчився Джек вибиратися на кожне дерево, аби було товсте і щоб кора не гладенька була. Усі сусідські коти повтікали з двору — ніде їм рятунку не було. З дерева Джек — на паркан, з паркану — на дах і там ганяє котів.

Не тільки коти, а й перехожі люди лякались. Ідуть увечері повз садок, коли старе дерево — гррр! — гарикає, як собака. То Джек сидить на дереві і гризе кістку".

1. Уважно прочитай оповідання у підручнику на стор. 103-104

Знайди в тексті й зачитай, які овочі росли на городі.

2. Перевір себе. - Як мати письменника називала рослини? - Які дерева й кущі росли на городі? - Яка з них користь? 

3. Д/з. Навчися читати текст, правильно вимовляючи кожне слово.

1. Знайди текст казки Анатолія Дімарова у підручнику на стор. 226-229

2. -Не читаєш? - Прослухай казку за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=-Z-1xfRCdEA

3. - Для чого людині серце? - Яку життєву позицію мають персонажі твору?

4. Д/з. Дай відповідь на запитання в кінці твору.

1.    Ігор Калинець — наш земляк, який живе і працює у Львові. З раннього дитинства майбутній поет цікавився історією своєї Батьківщини, культурою рідного народу. І, звичайно, коли почав писати свої твори, то в них висловлював любов до неньки-України, до звичаїв рідного народу. Та за тодішньої влади це був злочин. Поет встиг видати лише однісіньку маленьку книжечку «Вогонь Купала» в 1966 році, і за це був засланий у далекий холодний Сибір. Понад двадцять років ми не чули його чистого голосу. Його твори друкувались лише за кордоном. Тепер, нарешті, починають друкувати поезію Калинця і в Україні.

                  Важко було людині, яка всім серцем любила Україну, жити так далеко від неї,від друзів, від рідних. Та була в нього єдина втіха, яка підтримувала поета. Ось послухайте, як про це говорить сам І.Калинець:     «Я жив далеко від рідного краю, від рідного міста. І була в мене єдина радість — невеличка грядка квітів. Щодень я милувався нею, спостерігав, як поспішають квіти вибуяти за коротке північне літо, зацвісти і дати насіння».

       Вижити, не скоритися та ще й писати такі мудрі,  добрі, красиві твори допомагала поетові його маленька  донечка Дзвінка. Для неї тато написав цілу книжечку,  яка так і називається «Книжечка для Дзвінки». ; У ній поет учить нас у буденному бачити незвичайну, дивовижну красу. Минули роки, маленька Дзвінка Е стала дорослою, красивою дівчиною. Та поезія  І.Калинця безсмертна, бо підростають нові Дзвінки, Михайлики, Лесики, Юрчики, які читають твори цього  автора. Ось і ми з вами сьогодні будемо вивчати один  з його творів.

2. Прочитай текст у підручнику на стор. 91-93 або прослухай текст за посиланням: 

 https://www.youtube.com/watch?v=N0R7g-PenKQ

3.  Гра „ Знайди і прочитай ”. Вибіркове читання. 

• Прочитайте, як дівчинка доглядала квіти. Як квіти дякували їй за це?

• Прочитайте, яка біда була у дівчинки.

• Прочитайте уривок, який показує, що дівчинка була доброю не тільки до квітів, а й до людей.

• Чому дівчинка плакала у лісі? Що з'явилося від її сліз? Прочитайте опис цих квітів.

• Що змінилося у дівчинки з часу пригоди у лісі? Прочитайте.

• Чому з'явилися квіти незабудки?

4. Д/з. Намалюй малюнок до прочитаного твору.

1. - Чи любиш ти тварин?

-  Чи доводилось тобі їх коли-небудь рятувати?

-  Пригадай твори, у яких людина допомагає тварині.

В оповіданні «Рятівник» зображено історію про те, як підстаркуватий лісник угледів, що неподалік на березі лежить, упавши на бік, великий рогатий лось, а йому в шию вчепився вовк. Він не вагаючись, пішов на допомогу лосеві.  Але чоловік не встиг навіть опустити палицю вовкові на голову, як той важким ударом свого тіла звалив його на сніг, але лісникові пощастило обома руками вхопити вовка за шию. Та ось із лісникових рук щось миттєво вирвало вовка, це був лось, який убив хижого звіра. 

2. Прочитай текс оповідання у підручнику на стор. 81

3. Бесіда за прочитаним: - У яку пору року відбуваються події? Підтвердь свою відповідь текстом.

• Кого можна вважати головним персонажем твору? Обґрунтуй свою думку.

• Які почуття викликало у тебе оповідання «Рятівник»? Чому?

• За яких обставин лісник потрапив у халепу? Хто прийшов йому на допомогу?

4. Д/з. Відповісти на запитання підручника.

1. Прослухай текст твору за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=uP0eH2kZozE

2. Попрацюй з ілюстрацією на стор. 76. - Кого ти Бачиш? - Що роблять діти?

3. Прочитай текст оповідання у підручнику на стор. 75-77.

4. Перекажи оповідання за планом:

План

1) Мишко прямує до драбини.

2) Толя підсаджує друга. 

3) Мишко на третьому поверсі.

4)Страшно на четвертому поверсі.

5) Появився Михайло Петрович.

6) Мишко полегшено зітхнув.

7) Теж мені друзі.

1. Знайди текст у підручнику на стор. 73-74. Прочитай.

2. - Зрозумів про що це оповідання? Перевір себе. Дай відповідь на запитання: - Чому поведінку школярів порівняно з роєм у пасіці? - Чого нас навчає вчинок Павлуся?

3. Попрацюй з дорослим. Зачитайте в особах розмову Іця і Павлуся.

4. Д/з. Прочитай ще раз оповідання. Дай відповідь на питання в кінці твору.

1. Прочитай текст твору у підручнику на стор. 68-69

2. Розглянь ілюстрацію до твору на стор. 69. Хто на ній зображений?

3. Перевір себе. Дай відповідь на запитання:

 - Про що розповіла дівчинка своїй подрузі?

- Дівчинка була чесна, правдива чи ні?

- Чи правильно оцінив чоловік  поведінку дівчинки?

4. Вчитель: Дівчинка в пухнастій білій шапочці за правду видає те, що їй вигідно. Набагато складніше вивчити вірш, а ніж виправдовувати свої вчинки  повідомленням вчительці про невиконане завдання. По-друге, через свою заздрість вона образила однокласницю Юлю. По-третє, попри добрий намір говорити правду, її слова не завжди правдиві.

5. Д/з: Прочитай твір вголос.

• Нема підручника? Читай тут: 

День був на диво погожий. Я присів у парку на лавочці і спостерігав за зграйкою снігурів, які скидалися на розсипані в снігу рум’яні яблука.

Дві гарненькі дівчинки посідали поруч зі мною.

— І ось, розумієш, — певно, продовжуючи розпочату розмову, сказала дівчинка в пухнастій білій шапочці, — я вирішила завжди і у всьому говорити тільки правду.

— Ти молодець! — похвалила її друга дівчинка, в голубій шапочці і таких самих рукавичках. — Це ж не так просто.

— Ясно, непросто. Якось я не вивчила урок з природознавства і чесно сказала про це вчительці. Знаєш, як я боялася, що двійку вліпить!

— І вліпила?

— Ні. Сказала, що для початку прощає за те, що сама зізналася.

— Пощастило.

— Так. Зате на другому уроці не пощастило. Вірша не вивчила, зізналася, та все одно — бац! — двійка. А сьогодні й зовсім, — зітхнула дівчинка, — довелося постраждати за правду.

— Ой, що ти! — співчутливо сплеснула руками дівчинка в голубих рукавичках.

— Уявляєш, на занятті драмгуртка вирішували, хто гратиме Золушку. І кого, ти думаєш, вибрали? Юльку Пиріжкову! Так у неї ж ніс у веснянках! Я, звичайно, сказала, як є. Де ж це ви, кажу, бачили таку рябу Золушку? На цю роль треба знайти гарну дівчинку, а не таку, як Пиріжкова. А Юлька спалахнула і заплакала. От смішна: хто ж за правду ображається? А всі давай мене соромити: мовляв, Юлька у нас найдобріша і найталановитіша, і веснянки її аніскілечки не псують. їх загримувати можна. Але я не погодилася. Правда дорожча над усе. Тому що думаю, те й кажу! А ти б мене підтримала?

Дівчинка в голубих рукавичках здвигнула плечима й відвела очі. І тоді дівчинка в білій шапочці звернулася до мене:

— Вибачте, адже ви чули, про що ми зараз балакали. Скажіть, будь ласка, яка у вас думка?

— Думка така, — сказав я, — що ти хитра, заздрісна і зла.

— Як?! — зблідла вона від обурення.

— Що думаю, те й кажу, — відповів я. — Правда дорожча над усе.

1. - Сьогодні ми будемо читати оповідання "Добре серце". У ньому розповідається про дуже добру дівчинку Іринку, яка любила природу, вболівала за кожне деревце і хотіла, щоб всім було добре. А як люди турбуються про дерева? 

- Люди насаджують дерева, доглядають їх. В спекотну пору можна відпочити в тіньочку під деревом. А ще ми дихаємо свіжим повітрям - киснем, який дають нам дерева. Взимку листяні дерева стоять голі. Щоб захистити їх від холоду, їх обсаджують хвойними деревами, адже ці дерева легко переносять зимові морози і захищають інші дерева від холоду, затуляють від вітру.

2. Прочитай текст у підручнику на стор. 66.

3. Перевір себе. Дай відповідь на запитання: 

• про кого йдеться в оповіданні?

• куди прийшли Іринка та дідусЬ?

• що засмутило дівчинку?

• що во вирішила робити, коли виросте?

4. Д/з. Прочитай текст твору, дотримуючись інтонації.

1. Прочитай текст твору: 

Старий майстер поставив кам'яний дім. Став збоку й милується ним. "Завтра в ньому поселяться люди", — з гордістю думав майстер.

А тут біля дому гуляв хлопчик. Він скочив на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на ще не затверділому цементі.

— Навіщо ти псуєш мою роботу? — каже з докором майстер.

Хлопчик глянув на відбиток ноги, засміявся і втік.

Минуло багато літ. Хлопчик став дорослий.

Життя його склалося так, що він часто переїжджав з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив'язувався — ні руками, ні душею.

Наспіла старість. Згадав старий чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати в рідному селі.

Приїхав старий чоловік на свою батьківщину. Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, та всі знизують плечима, ніхто не пам'ятає такої людини.

— Що ж ти залишив після себе? — питає старого чоловіка один дідусь. — Чи є в тебе син або дочка?

— Немає у мені ні сина, ні дочки, — відповідає старий чоловік.

— Може, ти посадив дуба?

— Ні, не посадив я дуба...

— Може, ти виплекав поле?

— Ні, не виплекав я поля...

— Ну, то, виходить, ти пісню склав?

— Ні, і пісні я не склав.

— То хто ж ти такий? Що ж ти робив цілісіньке життя? — з подивом запитав дідусь.

Нічого не міг відповісти старий чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до того дому Стоїть будинок, наче вчора його поставили, а на нижній сходинці — закам'янілий відбиток його маленької ніжки.

"От і все, що залишиться після мене на землі, — з гіркотою думає старий чоловік. — Але ж цього мало, дуже мало... Не так треба було жити!.."

2. Для тих, хто не читає: прослухай текст твору за посиланням:   https://www.youtube.com/watch?v=jhq8jZa4Fj8

3. Дай відповідь на питання: 

- Що можна сказати про поведінку хлопчика?

- Який висновок зробив чоловік про своє життя?

- Як потрібно було йому прожити життя?

4. Д/з. Прочитай діалог в особах ( з допомогою батьків).

1. Пояснення: Вірш "Дощ із краплі починається" Миколи Сингаївського розповідає про те, що все велике починається з малого. Будь-яка річка починається з безлічі невеличких струмочків. Гарна літня злива починається з однієї крапельки. А ароматний, смачний хліб починається з маленької зернинки. Отак і людина, яка спочатку народжується без знань та лише згодом, з безлічі різних джерел отримує знання. З наших, хоч і невеличких, але добрих вчинків світ стає кращим та добрішим. Тому пам'ятай: Добро починається з тебе!

Головна думка вірша "Дощ із краплі починається": Роби вміло добре діло, навіть якщо воно маленьке.

2. Прослухай текст вірша в ітрернеті за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=0nmfV9eAfhI

3. Тепер прочитай самостійно вірш у підручнику на стор. 64

4. Поясни, як ти розумієш вислів "Роби... хоч мале, та добре діло".

5. Д/з. Прочитай вірш вголос, дотримуючись інтонації.

У кого нема підручника, читай тут: 

Все — із доброго чи злого —

починається з малого.

Листя виросте з листочка,

з нитки витчеться сорочка.

З насіння чи бруньки — гілка,

з гілки — дудочка-сопілка.

Хліб — з маленької зернини,

дощ — із чистої краплини.

Навіть річечка-ріка

починається з струмка.

День турботою почнеться,

все довкола уміхнеться.

Проганяй мерщій дрімоту —

і рукам давай роботу.

І роби невтомно, вміло,хоч мале, та добре діло. 

1. Прослухай уривок з аудіокниги за https://www.youtube.com/watch?v=WdO6kvN9fKo

2. Розглянь ілюстрацію в підручнику на стор. 61. Зістав почуте з ілюстрацією.

3. Пригадай, що ти чув в попередніх класах про Тараса Шевченка. Чи здійснилася мрія малого Тараса навчитися малювати?

4. Д/з. Прочитай оповідання вголос та мовчки.

1. Прочитай текст у підручнику на стор. 59-60

2. Розглянь ілюстрацію до твору на стор.60. Хто на ній зображений?

3. Дай відповіді на питання:

• Як жилося малому Тарасові з мачухою?

• Чому батько взяв сина чумакувати?

• Чому малий Тарас мріяв якнайшвидше побачити степ?

4. Д/з. Прочитай оповідання вголос.

1. Пояснення:   Іван Сірко – одна з найвідоміших і найсуперечливіших постатей в історії українського козацтва. Український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок. Досі немає чітких даних про місце і дату його народження. Ймовірною датою народження Сірка називають 1605-1610 роки. Називають три ймовірних місця його народження: Слобідська Україна, Східне Поділля і Брацлавщина.

    Вперше Іван Сірко в історичних джерелах виступає як полковник вінницький в середині 1644 р., який разом з Богданом Хмельницьким веде переговори з французьким послом у Варшаві графом де Брежі про участь запорожців у війні з Іспанією. Переговори завершилися успішно, і у 1645 році корпус з 2500 козаків під командуванням полковника Івана Сірка на французьких кораблях відправився з Гданська до Франції, де зіграв вирішальну роль у взятті фортеці Дюнкерн (за яку 3 місяці безуспішно билися герої роману А. Дюма), захопленої іспанцями. Фортеця мала важливе стратегічне значення - її називали «ключем від Ла-Маншу». Для взяття фортеці Іван Сірко, використовуючи досвід взяття Кафи, спочатку... захопив іспанську ескадру і, посадивши на неї козаків, нічним десантом через морські ворота увійшов у фортецю без бою. Тактика Сірка вразила французів, і згодом принц де Конде назве її "дивовижною". З Дюнкерна козацька ескадра пішла курсом у порт Кале, звідки, розігнавши іспанців, десантувалася на берег і протягом двох років успішно звільняла французькі землі.

2. Прочитай текст у підручнику на стор. 56

3. Переглянь відео про Івана Сірка за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=4SLi9UbV_L4

4. Д/з. Дай відпові дь на питання в кінці твору.

1. Прочитай текс твору у підручнику на стор. 54-55

2. Розглянь малюнок на стор. 55. - Кого ти бачиш на ньому?

3. Дай відповідь на питання:

• Пригадай, що ти знаєш про Богдана Хмельницького?

• Де жили батьки Богдана Хмельницького?

• Знайди в тексті твору опис Богдана в юності й зачитай.

4. Д/з. Читай текст правильно, чітко вимовляючи кожне слово.

1. Прочитай текст із "Повісті минулих літ" у підручнику на стор. 48-49

2. Пояснення: "Повість минулих літ" - це визначна пам'ятка давнини. Але й сьогодні її цікаво читати. У ній розповідається про події, що відбувалися в Київській Русі.

3. Розглянь фотографію на стор. 48.

• Хто на ній зображений?

• Що ти знаєш про цих людей?

4. Д/з. Ще раз прочитай текст "Про заснування Києва".

1. Прочитай текст у підручнику на стор. 62-63

2. Перевір себе. Дай відповідь на запитання: 

- Що робили хлопці в степу?

-Як Данилко перехитрив татар?

- Чому сотник Микола назвав Данилка козаком?

1. У підручнику на стор. 56-57 прочитай текст.

2. Дай відповідь на питання: - Хто такі кобзарі? - Чому козаки брали кобзарів в бойові походи?

3. Д. з. Вибери правильну відповідь: 

Кобзарі - це ...

• різновиди музичних інструментів;

• мандрівні музики-співці;

• гірські долини;

1. Прослухай текст за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=iG_Y-bmX5Ss&t=2s

2. У підручнику на сторінці 53-55 прочитай текст твору.

3. Розглянь малюнок на стор. 54. Знайди і прочитай рядки тексту, які проілюстрував художник.

4. Д.з. Дай відповідь на запитання в кінці тексту (стор. 56).