У більшості країн світу сучасне літочислення нашої ери, включно з XXI століттям та третім тисячоліттям, ведеться від Різдва Христового.
Ісус Христос справді народився 25 грудня/7 січня? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч".
Уперше в збережених історичних джерелах 25 грудня як дата народження Христа вказана Діонісієм Філокалом у Хронографі 354 року, а рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було ухвалене на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році.
З тих пір увесь християнський світ святкував Різдво 25 грудня. У 1054 році відбувається Велика схизма: християни діляться на православних та католиків. Але усі свята продовжують святкувати в один і той же день. Так мине ще 500 років. Поки на папський престол у Римі не сяде Григорій XIII.
Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар, практично такий самий, як сучасний, – юліанський. Здавалося все ідеально, та календар виявився не зовсім точним.
Юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин виявився насправді довшим за астрономічний сонячний рік на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить лише 0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років. Небагато! Дрібниця!
Але пройшло півтора тисячоліття, і календар почав відставати від природи, а саме від весняного рівнодення, яке припадає на 19 - 21 березня.
Чому нас цікавить весняне рівнодення? Бо від нього залежить святкування Великодня, найбільшого християнського свята. Виходило так, що на календарі ще 11 березня, а небесні світила показують, що рівнодення вже наступило. Тобто, календар дає маху на цілих 10 днів.
«Неподобство», – подумав папа Римський Григорій XIII і затіяв реформу юліанського календаря.
Папа Римський наказав деякі роки, які раніше були високосними, «вважати» невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження ‒ до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е.
Так з'явився григоріанський календар, за яким ми зараз живемо.
Офіційні календарі у різних країнах світу (у релігійній сфері можуть бути прийняті інші календарі)
Григоріанський календар
Григоріанський календар, але з іншою ерою
Інші календарі
Паралельне використання григоріанського та національного календарів.
Під час революції Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати комуністів.
Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським).
Якщо католицькі та протестантські країни Європи прийняли григоріанський календар як стандарт упродовж XVI—XVIIІ століть, то загальносвітовим стандартом він став лише в першій половині ХХ століття. І далеко не останню роль у цьому відіграла Православна церква, яка не могла погодитися на те, щоб жити за календарем, запровадженим Римським Папою.
У травні 1923 року відбувся собор православних східних церков, скликаний Вселенським патріархом Мелетієм IV. На ньому було обговорено календарне питання і ухвалено рішення про реформу. Було вирішено запровадити календар, розроблений сербським астрономом, професором математики і небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем, який назвали новоюліанським. До 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігатиметься з григоріанським. На новоюліанський календар перейшли більшість помісних автокефальних Східних православних церков. На старому юліанському календарі залишались тільки ті православні церкви, що перебували під впливом російської православної церкви.
1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) також офіційно перейшла на новоюліанський календар. Це означає, що нерухомі свята, такі як Різдво, тепер відзначаються 25 грудня замість 7 січня.
28 липня 2023 року Президент України підписав указ про перенесення святкування Різдва в Україні з 7 січня на 25 грудня.
Різдво зі Світом це:
різдвяні традиції для всіх українців світу в один день;
повернення в світову християнську родину;
єдиний календар у цивільному та християнському житті;
спершу Різдвяний піст, потім новорічні веселощі;
повернення до спільного цивілізаційного простору.
Задорожна Іванна, 8А
Щедрівка
Щедрі́вки — величальні українські народні обрядові пісні, що виконують під Новий рік, тобто у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та його родину.