Відбивання світла. Сонячне дзеркало
Вам неодноразово доводилося бачити, як після дощу в калюжах відображаються хмари, а на поверхні води в річці — прибережні дерева. Справді, на гладенькій поверхні можна побачити зображення тіл навколо. Такі поверхні називають дзеркальними.
А що відбувається зі світловим променем при потраплянні на дзеркальну поверхню? Після відбиття від дзеркальної поверхні води або дзеркала світлові промені у світлових пучках не переплутуються. Таке відбиття отримало назву дзеркальне.
Завдяки цьому явищу ми маємо можливість доставити світло туди, де його бракує!
Саме це знадобилося в неймовірному селі Рюкан у Норвегії, Де світить сонце завдяки гігантському дзеркалу.
Це може звучати як щось із фантастичної історії, але цілком реально. У Норвегії є маленьке мальовниче село Рюкан, розташоване в глибокій долині, оточеній горами. Однак це унікальне місце має серйозний недолік: протягом кількох місяців щороку сонячне світло не доходить до сільських вулиць через тінь, кинуту горами.
Щоб вирішити це питання і повернути жителям Рюкана сонячне світло, було розроблено інноваційну систему Solpeil, норвезький термін, що означає сонячне дзеркало. Ця система складається з масивних дзеркал, встановлених високо на навколишніх горах. Дзеркала рухаються траєкторією сонця і відбивають його промені прямо на центральну площу села.
Завдяки цій геніальній технології жителі Рюкана можуть насолоджуватися природним світлом навіть у найтемніші місяці зими. Цей проєкт не лише покращив якість життя мешканців села, а й перетворив Рюкан на унікальне туристичне місце. Сюди залучають зацікавлених відвідувачів та мандрівників, які бажають випробувати це штучно освітлене явище. Справжній приклад того, як людська творчість може подолати бар'єри, нав'язані природою.
Вогняний водоспад – рідкісне природне явище, яке відбувається в лютому в Йосемітському національному парку. Щороку в лютому сонце під особливим кутом освітлює водоспад Horsetail, який вирує на західному схилі гори Ель-Капітан. Сонячні промені, відбиваючись у воді, створюють ефект полум'я, що ллється вниз по скелі.
Бондарев Антон, 9Б
Заломлення світла
Заломлення світла — це оптичне явище, яке виникає при проходженні світлового променя через межу між двома середовищами з різними показниками заломлення. Причиною цього є зміна швидкості світла при переході з одного середовища в інше. Наприклад, коли світло переходить з повітря у воду, воно уповільнюється, що змушує промінь змінювати свій напрямок.
Відомо, що у вакуумі світло поширюється зі швидкістю 300 000 км/с.
У повітрі швидкість поширення світла змінюється незначно, тому вважається, що і для повітря вона становить 300 000 км/с.
Швидкість поширення світла в прозорих середовищах зменшується порівняно зі швидкістю світла в повітрі у відповідну кількість разів: у воді в 1,33 раза; у склі — майже в 1,6 раза; в алмазі — у 2,4 раза.
Фізична величина, що показує, у скільки разів швидкість поширення світла у вакуумі є більшою, ніж швидкість світла в середовищі, називається абсолютним показником заломлення середовища.
Абсолютний показник заломлення середовища має глибокий фізичний зміст. Він пов’язаний зі швидкістю поширення світла в даному середовищі, яка залежить від фізичного стану середовища (температури, густини тощо).
Крім того, показник заломлення залежить від кольору світла: для червоного світла він менший, ніж для зеленого, а для зеленого — менший, ніж для фіолетового. Для будь-якого середовища абсолютний показник заломлення n > 1. Для повітря абсолютний показник заломлення приблизно дорівнює 1.
Ось орієнтовні показники заломлення для кожного кольору у видимому спектрі (для вакууму → скла, середній показник):
Червоний (~700 нм): 1.513
Помаранчевий (~620 нм): 1.520
Жовтий (~580 нм): 1.527
Зелений (~530 нм): 1.534
Синій (~470 нм): 1.543
Фіолетовий (~400 нм): 1.553
Заломлення світла описується законом Снелліуса:
де n1 і n2 — показники заломлення першого та другого середовища, а θ1 і θ2 — кути падіння та заломлення відповідно.
Яскравим прикладом цього явища є ілюзія з ложкою у воді: здається, ніби вона зламана. Це пов'язано з тим, що промінь світла, відбиваючись від ложки, змінює напрямок на межі повітря й води, створюючи хибне враження перелому.
Оптична ілюзія: ложка в склянці з олією.
Ще цікавіший дослід можна провести зі склянкою, частково заповненою олією. Олія має показник заломлення, близький до скла, тому, коли ложку занурюють у склянку, частина в олії виглядає неперервною, але на межі олії і повітря виникає явний перелом. Якщо освітити склянку, перелом стає більш помітним через різницю у відбитті світла від різних середовищ.
Цей дослід демонструє, як показники заломлення впливають на візуальне сприйняття, створюючи незвичні оптичні ілюзії.
Оптична ілюзія: ложка в склянці з водою.
Досліджуючи заломлення світла, можна звернути увагу на ефект, який виникає, коли ложку занурюють у склянку з водою. У цьому випадку також створюється ілюзія перелому ложки, але вигляд перелому відрізняється від випадку з олією.
Вода має нижчий показник заломлення, ніж скло або олія, тому промінь світла більше змінює свій напрямок на межі вода-повітря. Це змушує нижню частину ложки виглядати ніби вона зміщена і трохи "зламана". Чим більший кут нахилу ложки, тим сильніше проявляється ефект.
Якщо порівняти ілюзії в олії та воді, можна побачити, що олія створює менш помітний перелом через схожість показників заломлення олії і скла. У воді ж різниця в показниках більша, тому перелом виглядає більш різким.
Такі прості досліди дозволяють побачити, як різні середовища впливають на поширення світла та створюють цікаві оптичні ефекти.
Оптична ілюзія: зникнення скла в олії.
Цікаве явище можна спостерігати, коли скляний предмет занурюють у рідину, показник заломлення якої дуже близький до показника заломлення скла. У випадку з олією це явище стає особливо помітним. Олія та скло мають подібні оптичні властивості, тому світло, проходячи через межу між ними, майже не заломлюється.
Через відсутність різниці в заломленні світла межа між склом та олією стає майже непомітною для людського ока. Як результат, скляний предмет виглядає так, ніби він "зникає" в олії. Це явище є гарним прикладом того, як співвідношення показників заломлення середовищ може впливати на наше сприйняття об'єктів.
Такий дослід демонструє практичну важливість знань про заломлення світла в науці й техніці, а також додає нотку магії у звичні фізичні явища.
Оптична ілюзія: скло у воді
Коли скляний предмет занурюють у воду, він частково зникає з поля зору або виглядає менш помітним. Це відбувається тому, що показник заломлення води (приблизно 1,33) ближчий до показника заломлення скла (приблизно 1,5), ніж до показника заломлення повітря (1,0).
Світло, проходячи через межу вода-скло, заломлюється, але менш значно, ніж на межі повітря-скло. Через це межа між склом і водою стає менш помітною, і спостерігач бачить об'єкт розмитим або напівпрозорим.
Це явище є яскравим прикладом взаємодії світла з матеріалами і показує, як різниця в показниках заломлення впливає на видимість предметів. У порівнянні з олією, вода не створює ілюзії повного зникнення скла, адже різниця в заломленні все ж більша.
Такий дослід допомагає зрозуміти природу заломлення і його роль у створенні оптичних ефектів.
Насєдкіна Валерія, 10Ал
Мозжаков Микола, 9А
Дослід з монетою
Мєдвєдєва Єва, 9А
Повне відбивання світла. Світловоди
У сучасному світі оптичні явища відіграють ключову роль у розвитку науки й технологій. Здатність світла змінювати свій напрямок і відбиватися в певних умовах стала основою для багатьох інновацій. Одне з таких явищ – повне внутрішнє відбивання світла – використовується у створенні світловодів, які є основою швидкісного інтернету, медичних ендоскопів і телекомунікаційних систем.
Окрім цього, дослідження оптики дозволяє створювати вражаючі наукові експерименти, такі як "рибка-невидимка". Це явище демонструє, як індекси заломлення можуть впливати на видимість об’єктів, що викликає інтерес не лише у вчених, а й у звичайних людей.
Вивчення явища повного внутрішнього відбивання світла – це не просто теоретичний інтерес, а важливий крок до розуміння технологій, які змінюють наше життя щодня.
Отже, що таке повне внутрішнє відбивання світла?
Повне внутрішнє відбиття - окремий випадок відбиття світла або електромагнітних хвиль іншого діапазону на межі розділу двох середовищ; явище, коли заломлення світла відсутнє, тобто світло повністю відбивається від межі поділу із середовищем меншої оптичної густини.
Простими словами: Уявіть собі, що ви дивитеся на світло, яке проходить крізь прозору речовину, наприклад, воду чи скло. Коли світло переходить із однієї речовини в іншу (наприклад, із води в повітря), воно може змінювати свій напрямок. Це називається заломленням світла.
Але якщо світло падає на межу між цими речовинами (скажімо, між склом і повітрям) під дуже великим кутом, воно вже не може "вийти" назовні. У цьому випадку все світло повністю відбивається назад у першу речовину. Це і є повне внутрішнє відбивання світла
Схематичне зображення повного внутрішнього відбиття
На схемі зображено червоним кольором світло з кутом заломлення, меншим за критичний кут повного відбиття, тому світло виходить у зовнішнє середовище. Синім кольором зображено світло з кутом заломлення, більшим за критичний кут внутрішнього відбиття, тож світова хвиля повністю відбивається назад у внутрішнє
середовище.
Це такий кут падіння, якому відповідає кут заломлення, рівний 90 градусам.
Згідно з вище написаним можна виділити кілька основних умов для повного внутрішнього відбиття:
1. Світло переходить із середовища з більшою густиною в середовище з меншою густиною. Наприклад, зі скла (густе середовище) в повітря (рідше середовище).
2. Кут падіння світла більший за певний "критичний кут". Якщо кут падіння більший за цей критичний кут, світло не може "втекти" в інше середовище і повністю відбивається назад.
Якщо ці умови виконуються, відбувається явище П. В. В.
Аквалангісти намагаються подати світловий сигнал товаришу на суші.
Одному це вдалося, іншому - ні. Це звичайний приклад п. в. в.: промінь ліхтаря одного з аквалангістів заломлюється під кутом, більшим за критичний, тому світло не видно на березі.
Критичний кут можна знайти за формулою sin(𝜃кр) = 𝑛2/𝑛1,
де n1 – індекс заломлення густішого середовища, з якого виходить світло;
n2 – індекс заломлення рідшого середовища, у яке світло намагається
потрапити;
θкр – кут, виміряний між падаючим променем і перпендикуляром до межі двох
середовищ.
Приклади п. в. в. у реальному житті
Найбанальнішим прикладом п. в. в. є вода - якщо пірнаєш під воду і дивишся вгору під певним кутом, можна побачити дзеркальну поверхню.
Дане явище спостерігається в діамантах: світло багато разів відбивається всередині діаманта, створюючи його "блиск".
Інтернет працює завдяки оптоволокну, де світло відбивається всередині тоненьких прозорих ниток - світловодів - і передає дані.
Отже, зараз ми поговоримо про світловоди.
Світловоди
Світловоди відіграють ключову роль у передачі інформації, медичних дослідженнях і навіть у сучасній енергетиці. Розгляньмо, як вони працюють і чому є такими корисними.
Принцип роботи світловодів
Світловод – це прозора нитка з матеріалу з високим індексом заломлення (наприклад, кварцового скла або спеціального пластику), яка оточена оболонкою з матеріалу з нижчим індексом заломлення. Коли промінь світла потрапляє в таку нитку під кутом, більшим за критичний, він повністю відбивається від внутрішніх стінок і продовжує "мандрувати" всередині нитки, не виходячи за її межі.
Цей процес можливий завдяки явищу повного внутрішнього відбивання:
Світло рухається в основному матеріалі (ядрі) нитки.
На межі "ядро-оболонка" світло відбивається й продовжує рух у тому ж напрямку.
Через це втрати енергії мінімальні, а сигнал зберігає свою силу навіть на великих відстанях.
Схематично світловод можна уявити як довгу прозору трубку, де світло "стрибає" від стінок, прямуючи вперед.
Червоним кольором виділено заломлення світла всередині оптоволокна
Використання світловодів у технологіях
Світловоди зробили революцію в багатьох сферах. Ось кілька ключових застосувань:
1. Телекомунікації та інтернет
Найпоширеніше застосування світловодів – це передача даних через оптоволоконні кабелі. Завдяки їм ми маємо швидкий і надійний доступ до інтернету та інших комунікацій.
Оптоволоконний кабель здатен передавати величезні обсяги інформації на великі відстані з мінімальними втратами.
На відміну від мідних дротів, світловоди стійкі до електромагнітних завад, що робить їх ідеальними для сучасних інформаційних мереж.
Саме завдяки світловодам здійснюється швидкісний інтернет-зв'язок між континентами через підводні кабелі.
2. Медицина
У медицині світловоди використовуються для діагностики та лікування. Ендоскопи – це пристрої, які дозволяють лікарям досліджувати внутрішні органи пацієнтів, не виконуючи великих розрізів.
Світловоди передають зображення зсередини тіла на екран. Лазери, передані через світловоди, використовуються для хірургічних операцій, наприклад, у видаленні пухлин чи корекції зору.
3. Енергетика
У сучасній енергетиці світловоди застосовують для передачі сонячного світла до темних приміщень. Це дозволяє знижувати витрати на електроенергію, використовуючи природне освітлення.
4. Промисловість та наука
Світловоди використовуються для вимірювань і контролю, наприклад, у датчиках температури, тиску чи напруги. У наукових експериментах вони допомагають точно спрямовувати світло для досліджень. Оптоволокно присутнє у деяких керованих пристроях, наприклад, у дронах.
Експеримент “Рибка-невидимка”
Експеримент "рибка-невидимка" демонструє дивовижне явище оптики, пов’язане з індексами заломлення. У цьому досліді використовується прозорий об'єкт (наприклад, скляний стакан) і наліпка. Коли індекси заломлення обох середовищ (води і скла) збігаються, світло не заломлюється на межі між ними. Це означає, що людське око не розрізняє межі об’єкта, і він стає невидимим. Фізичне пояснення цього явища базується на законі заломлення світла: якщо n1=n2 , то світло не змінює свій напрямок, рухаючись прямо через межу. Для спостерігача це створює ілюзію, що об'єкта просто немає.
Як провести експеримент?
Я проведу цей експеримент, а перед цим напишу, що саме для цього потрібно.
Отож, що потрібно для проведення експерименту?
Прозора скляна чашка
Наліпка
Ємність з водою
Етапи проведення:
1. Налийте достатню кількість води в ємність, наприклад, звичайний технічний таз.
2. Візьміть скляну посудину (чашку, бокал, або склянку) і наліпіть наліпку або клейкий папір на внутрішню поверхню стінки.
3. Обережно (щоб усередину не потрапила вода) помістіть чашку у воду дном вгору.
4. Спостерігайте за явищем п. в. в. і зробіть висновки. Після занурення чашки у воду бачимо, що наліпка “зникає”.
Єдиною підходящою для експерименту скляною посудиною в мене була тільки мірна склянка. “Рибки” в мене не було, тож я використав звичайний клейкий папір.
Я наліпив дві кольорові смужки замість “рибки"
Результат експерименту: Наліпка стає невидимою, тому що межа між нею й рідиною не відображається й не заломлює світло.
Явище "невидимості" залежить від точного збігу індексів заломлення матеріалів. Це експериментальне підтвердження властивостей заломлення світла і приклад його практичного застосування у створенні "невидимих" матеріалів.
Експеримент є чудовою демонстрацією фізичних принципів і викликає інтерес завдяки своїй простоті та ефектному результату.
Заломлення світла і п.в.в. у дикій природі
Як морські мешканці використовують явище повного внутрішнього відбиття. У природі явища, подібні до повного внутрішнього відбивання, зустрічаються в зорових системах морських тварин.
Морські мешканці. У деяких глибоководних риб і кальмарів очі адаптовані до умов слабкого освітлення. Вони мають унікальні структури, які мінімізують втрати світла, спрямовуючи його до фоторецепторів. Це дозволяє їм ефективніше бачити в темряві. Природні матеріали, з яких складаються очі цих тварин, діють подібно до світловодів, забезпечуючи передачу світла з мінімальними втратами.
Перлини й мушлі. Внутрішній шар перлин і мушель має таку будову, яка сприяє багаторазовому відбиттю світла, створюючи їхній характерний блиск. Це явище також можна порівняти з механізмами повного внутрішнього відбивання, адже структура матеріалу створює умови для збереження інтенсивності світла.
1. Фундаментальний принцип фізики:
Повне внутрішнє відбивання є важливим явищем, яке виникає на межі двох середовищ з різними показниками заломлення. П. в. в. зустрічається у природі і активно використовується людством.
2. Зв’язок науки і техніки:
Це явище стало основою для багатьох інноваційних технологій. Світловоди, оптичні кабелі, ендоскопічні інструменти створені на основі законів заломлення світла і п. в. в.
3. Інтеграція в біологію:
У біології подібні явища зустрічаються в зорових системах морських тварин, де ефективна передача світла забезпечує їхню здатність пристосовуватися до умов середовища.
4. Експериментальна частина:
Експеримент "рибка-невидимка" яскраво демонструє, як зміна індексів заломлення середовищ може впливати на видимість об’єктів. Це явище відкриває можливості для створення матеріалів із заданими оптичними властивостями, які можуть застосовуватися в оптиці та дизайні.
Повне внутрішнє відбивання світла є не лише теоретично цікавим явищем, а й важливим практичним інструментом, що сприяє розвитку науки і техніки. Його вивчення та використання демонструють, як природні закони можуть бути адаптовані для покращення якості життя людини та вирішення глобальних технічних завдань
3D-моделі
2 віртуальні моделі внутрішньої будови оптоволокна і світловода. Різниця між ними полягає в тому, що оптоволокно - це серцевина світловода, створена з кількох прозорих шарів (саме оптоволокном “мандрує” світло), а світловод - це провід, що містить оптоволокно.
3D-модель "Світловоди"
3D-модель "Світловоди"
Демонстрація моделі
3D-модель "Світловоди"
Модель на етапі створення
3D-модель "Світловоди"
3D-модель "Оптоволокно"
Демонстрація моделі
Процес створення “ЗD-моделі”, створені у форматі .bbmodel.
Цікаві факти
1. Різнокольорові гірлянди у світловодах
Світловоди можуть передавати світло різних кольорів одночасно. Цей принцип використовується в декоративному освітленні, наприклад, для створення яскравих гірлянд.
2. Космос і оптика
Світловоди використовуються в космічних апаратах для передачі світлових сигналів. Вони здатні працювати навіть у суворих умовах космосу.
3. Довжина найбільшого світловода
Найдовший оптоволоконний кабель у світі тягнеться через Тихий океан, його довжина перевищує 10 000 км. Він з’єднує Азію, Північну Америку та Австралію.
4. Перископи в підводних човнах
У підводних човнах світловоди використовуються для передачі зображення через перископи, замінюючи традиційні дзеркала.
5. Мініатюрність і точність
Світловоди можуть бути настільки тонкими, що їхній діаметр у кілька разів менший за людську волосину. Це дозволяє використовувати їх у мікроскопічних пристроях.
Комаха Матвій, 9А