Благодатний вогонь – поширена в православ’ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) у Єрусалимському Храмі Воскресіння.
Єрусалим, одне з найдавніших міст світу, є місцем, де стикаються віра, історія та культура.
Храм Гробу Господнього, зведений на місці розп’яття, поховання і воскресіння Ісуса Христа, є основним центром християнського паломництва.
Сходження Благодатного вогню відбувається щороку у Велику суботу, напередодні Великодня. Ритуал починається з перевірки кувуклії — невеликої каплиці всередині храму Гробу Господнього, де, за переказами, поховали Ісуса Христа. Представники поліції та інших конфесій оглядають кувуклію, щоб підтвердити відсутність штучних джерел вогню.
Щороку це одна і та ж церемонія, яка не змінюється ось уже кілька століть. Зазвичай вранці охоронці перевіряють кувуклію на наявність відкритого вогню, замикають двері на ключ і запечатують. При цьому у всьому храмі гасять всі джерела світла.
Єрусалимський патріарх у білих одежах тричі обходить кувуклію з особливою молитвою: “Воскресіння Твоє, Христе Спасе, Ангели співають на Небі...”. У руках він тримає особливі свічки (купа з 33 свічок - за кількістю років життя Ісуса Христа) для прийняття Благодатного вогню.
Потім патріарх входить до гроту Гроба Господнього та промовляє молитви біля Триденного ложа Христа Спасителя. Через 5-10 хвилин у святій кувуклії відбувається сходження Благодатного Вогню. Після того одразу ж патріарх роздає вогонь усім присутнім в храмі.
У перші хвилини після появи вогонь, за свідченнями очевидців, не обпікає шкіру.
У ХVІ столітті патріарх вірменської церкви виборов у влади Єрусалима першість молитви у Велику Суботу біля Гробу Господнього, а православному патріарху Софронію взагалі відмовили у доступі всередину храму.
Тоді православний патріарх разом зі своєю паствою почав молитися перед зачиненими дверима храму. І раптом пролунав грім, колонна, біля якої молився блаженніший Софроній, тріснула, а з тріщини полився вогонь.
Тріщина, з якої вийшов вогонь, існує і зараз. Вона знаходиться на стовпі зліва біля центрального входу до храму. Її так і називають - колоною Святого вогню.
Спроби пояснити явище Благодатного вогню з наукової точки зору існують уже багато років. Основні припущення базуються на фізико-хімічних процесах і технічних аспектах.
1. Фосфор як можливий компонент
Деякі дослідники припускають, що у кувуклії може використовуватися білий фосфор. Ця речовина здатна спонтанно загорятися при контакті з повітрям, оскільки її самозаймання відбувається при температурі близько 30°C. Якщо білий фосфор розміщують у контрольованих умовах (наприклад, у герметичному контейнері), він залишається стабільним до моменту контакту з киснем.
Але таке пояснення досить сумнівне. Білий фосфор самозапалюється за звичайної температури й горить, виділяючи значну кількість тепла, утворюючи пентаоксид фосфору P2O5: P4 + 5O2 = 2 P2O5 .
Температура полум’я від 800 до 2760 °C.
2. Використання масла чи іншого пального матеріалу. У давнину й у середньовіччі багато обрядів використовували специфічні масла чи пальні суміші для створення «чудесного» вогню. Деякі скептики вважають, що запалення вогню в кувуклії може бути обумовлене застосуванням таких сумішей.
Відомі фізичні константи горіння різних речовин:
температура полум’я свічки близько 1100 °C,
температура полум’я гасу — 800 °С,
температура полум’я пропан-бутанової суміші — 800–1970 °С,
температура полум’я тваринного жиру — 800–900 °С.
Отже, таку високу температуру навряд чи витримає людина.
3. Психофізіологічний вплив
Ефект «необпікаючого вогню», який часто згадується в описах Благодатного вогню, може бути пояснений фізичними властивостями слабкого полум'я. На початковому етапі горіння при недостатньому доступі кисню температура полум’я може бути відносно низькою, що робить його «м'яким» для шкіри. Також емоційне піднесення і віра можуть притупляти больові відчуття.
Треба зауважити, що жодний емоційний стан не дасть можливості витримати раніше зазначені температури.
Проте цікавою особливістю органічних боратів є те, що їх полум'я має низьку температуру (близько 30 °C).
Боратні естери отримують при реакції борної кислоти зі спиртами, в присутності дегідратуючого агенту (наприклад концентрованої сірчаної кислоти):
Горіння борнометилового естеру (триметилборату):
2B(OCH3)3+ 9O2= B2O3+ 9H2O+ 6CO2 одержало назву «холодне полум’я».
У таке полум’я можна вносити руку без сильного ризику обпектися. Зрозуміло, робити це потрібно обережно (адже найчастіше підпалюють спиртовий розчин, а спирт згоряє з виділенням значної кількості теплоти) — і лише в зелену частину, тобто туди, де горить сам естер, можна підносити руку.
4. Психологічний і релігійний контекст
Важливо враховувати, що для багатьох людей диво Благодатного вогню є передусім духовним досвідом. Віряни сприймають це явище як символ Божої благодаті та не шукають раціональних пояснень.
Критики дива Благодатного вогню часто наголошують на тому, що жодна незалежна експертиза явища не проводилась. Крім того, ритуал виключає присутність сторонніх осіб у кувуклії під час сходження вогню, що ускладнює об’єктивну оцінку.
Незалежно від наукових пояснень, диво Благодатного вогню залишається важливим для християн усього світу. Воно символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою, єдність вірян і Божу благодать.
Диво Благодатного вогню — це явище, яке об’єднує віру, традиції й надію. Для вірян воно є свідченням Божої присутності, а для науковців — загадкою, що потребує подальших досліджень.
Рейцен Софія, 9Б