Уявіть собі ситуацію. Ви - альпініст. Рано-вранці ви піднялися на вершину гори, і сонце тільки-но починає з’являтися над горизонтом. Позаду вас сяють перші промені, а попереду, крізь хмари, ви раптом бачите дивний напівпрозорий людський силует — він здається величезним, а навколо нього видніються яскраві кільця райдужного сяйва. До того ж, якщо придивитись, то можна побачити його рух.
Але не варто лякатися, це не магія і не примара. Насправді, тут взагалі немає містики. Брокенський привид, саме так прозвали цю дивну постать, — це лише оптичне явище, яке можна спостерігати в горах або на високих місцевостях за певних погодних умов.
Так званий “привид” — це тінь, яку спостерігач відкидає на шар туману або хмар під собою, як правило, стоячи на гірській вершині.
Тінь здається величезною через оптичну ілюзію, яка виникає, коли спостерігач вважає, що його тінь на відносно близьких хмарах знаходиться на однаковій відстані з віддаленими наземними об’єктами, які можна побачити крізь прогалини в хмарах, або коли немає опорних точок, за якими можна судити про розмір тіні.
Щодо руху, він легко пояснюється тим, що туман та хмари, а також сам глядач, рухаються. Разом з цим рухається і тінь.
Назва ж “Брокенський привид” походить від Брокен, найвищої вершини гірського масиву Гарц у Німеччині. Тут досить легко побачити цей феномен, оскільки пік знаходиться над рівнем хмар, а місцевість переважно туманна. Отже, саме місцеві умови сприяють появі привида.
З феноменом “привиду” ми розібрались. Але у вас напевно виникло питання: “Чому тінь оточена веселкою?”
Дійсно, часто явище Брокенського привиду супруводжується кольоровим світловим кільцем навколо нього — глорією.
Глорія виникає завдяки взаємодії сонячного (і дуже рідко місячного) світла з крихітними кристалами льоду та крапельками води в хмарах. Кристалики та краплі повинні бути в межах певного розміру — від 10 до 30 мікрометрів у діаметрі. В іншому випадку, глорія просто не зможе з’явитися.
Коли сонячне світло проходить через краплі води або кристалики льоду в атмосфері, воно зазнає дифракції завдяки розсіюванню. Так і з’являється веселка навколо нашого силуету. Що ближче до спостерігача хмари чи туман, тим більша глорія.
Цікаво, що, крім спостерігача, ніхто не бачить цього явища. Кожна людина може побачити лише свою глорію.
До речі, явище глорії також зустрічається в небі. Його прозвали “Глорією пілота” - вона з’являється за тих же умов, але в цьому випадку в ролі “привида” виступає літак, тінь якого можуть побачити пасажири.
Явище глорії та Брокенського привиду зустрічали й на території України також.
На горі Піп Іван, крім неймовірного світанку, гірські рятувальники також спостерігали явище Брокенського привиду, об’єктом була обсерваторія на фоні хмар, оточена кольоровими кільцями — глорією.
Ще один випадок полювання на Брокенського привида в українських горах стався, коли прикарпатський гірський рятувальник Василь Фіцак зафіксував на Чорній горі унікальне оптичне явище – “Брокенського привида”. Відповідною світлиною Фіцак поділився у фейсбуці.
Не важко здогадатися, що Брокенський привид оточують багато легенд і фольклору. Сучасним людям легко пояснити пояснити подібні явища, але люди, що жили сотні років тому, безумовно, не могли знайти йому логічного пояснення. У туманних горах Китаю його вважали світлом Будди, яке вказувало на те, що хтось став просвітленим.
Коли іспанці оселилися в Каліфорнії у 18 столітті, вони назвали це містичне явище “Los Vigilantes Oscuros”, що в перекладі з іспанської означає “темні сторожі”. Але через його часту появу на найвищій вершині північної Німеччини, Брокен (1141 м), цей загадковий силует став загальновідомим Брокенським привидом.
У німецькій легенді привид передбачав зловісну присутність демонів і відьом. Стверджується, що альпініст одного разу помер, коли злякався свого зображення на хмарах, тож кажуть, що був «вбитий власною тінню». Забобони навколо цього дивовижного явища спонукали таких письменників, як Йоганн Вольфганг фон Гете, Льюїс Керролл, Карл Юнг і Чарльз Діккенс, включати його у свої твори як прикмету.
Було б потішно, якби ці міфи виявились правдою, але як би не хотілось в це вірити, все ж Брокенський привид — не більше, ніж просто фізика.
Ткаченко Анна, 9А