Чарівну зимову історію про самостійну подорож іграшок на іграшковому ж потязі розповів світу італійський письменник Джанні Родарі.
У казці ми зустрічаємо маленького хлопчика Франческо, який закоханий у чудовий потяг, що виставлений у вітрині іграшкового магазину. Цей поїзд, названий ,,Блакитною стрілою”, здається таким недосяжним… Цікаву роль у назві (й іграшки, й усієї казки) відіграє колір. Звісно, вагони поїздів – звичайні, справжні – найчастіше пофарбовані блакитною фарбою. Але ж це іграшка, і потяг міг бути яким завгодно! А він саме блакитний. Можливо, тому, що він уособлює мрію, а вона кольору неба?
Але ж повернемося до нашої історії. Чого й навіть кого в ній тільки немає! Фея з помічницею, грабіжники, поліцейські, іграшки, діти, чиї батьки заборгували за торішні та позаторішні подарунки, колійний обхідник на залізниці та його рішучий і мужній син Роберто, з яким і вирішує залишитися бригада ,,Блакитної стріли”, щоб нагородити хлопчика за порятунок людей. А що ж Франческо? – можемо спитати ми. А він отримує найкращу для кожної дитини можливість – бути поближче до іграшок, адже він тепер прикажчик в магазині Феї. До того ж Франческо більше не самотній: ганчірний песик Кнопка перетворився на справжнього собаку й став йому вірним другом.
Отак, вирушивши в неймовірну подорож на потязі ,,Блакитна стріла”, іграшки привезли радість і подарунки дітям, які мріяли про них. Казка, що вчить нас вірити в дива й дружити, казка, що в назві містить згадку про колір неба та мрії, завжди знайте свого читача!
Давиденко Марія, 5А