Білі ночі

Півроку безперервного сонцестояння: найдовший полярний день триває понад 6 місяців. На Північному полюсі він триває близько 190 днів, але в Південному 184 дні. Під час полярного дня Сонце не йде за обрій повністю в нашому звичному розумінні, а рухається по колу вздовж лінії горизонту. Протягом усього обороту планети навколо своєї осі частина однієї з півкуль знаходиться на світлій стороні, Сонце видно постійно. 

Полярний день на Північному полюсі триває в період з 19 березня до 25 вересня, на Південному – з 21 вересня до 23 березня. Найбільш короткий полярний день можна спостерігати на широті приблизно 65,5° (полярний круг), він триває лише 2 доби.

За умов полярної ночі Сонце не показується над обрієм більше доби. Її тривалість на Південній частині Землі більша, ніж на Північній, а в Антарктиді полярна ніч відбувається в літній сезон, а не в зимовий, і триває півроку.

Не обов’язково полярна ніч проходить у цілковитій темряві. Сонце не показується над обрієм, але можливі сутінки. 

Скільки полярна ніч триватиме і якими будуть сутінки, залежить від широти, в якій знаходиться місцевість.

• Арктика: полярна ніч триває 174 дні з вересня до березня (в Антарктиді навпаки – з березня по вересень).

• На широті приблизно 80° полярна ніч триває з 21 жовтня до 20 лютого.

• На широті приблизно 68° полярна ніч триває з 2 грудня по 11 січня, при цьому суцільні сутінки тривають 5 годин на добу.

• Побачити полярну ніч можна в Норвегії, США, Швеції, Росії.

Місця, де також можна спостерігати за «білими ночами».

• Санкт-Петербург (Росія) — білі ночі тривають приблизно з кінця травня по середину липня.

• Тромсе (Норвегія) — білі ночі тривають з кінця травня до середини липня.

• Лофонтенські острови (Норвегія) — на цих островах білі ночі можна спостерігати в літні місяці.

• Шпіцберген (Норвегія) — архіпелаг знаходиться далеко за Полярним колом, тут сонце не заходить протягом кількох тижнів влітку.

• Рейк’явік (Ісландія) — хоча білі ночі тут не такі довгі, як в інших північних регіонах, літні дні теж дуже довгі, і сонце заходить не повністю, створюючи сутінкову атмосферу.

• Фінляндія — у північних регіонах Рованиємі та Лапландії, можна спостерігати білі ночі, особливо в червні.

Якщо ми проведемо відповідні розрахунки для Києва, широта якого приблизно дорівнює 50,5°, отримаємо мінімально можливе занурення Сонця під горизонт у 15,5°. Це вже менше, ніж потрібно для настання астрономічних сутінків, тобто можна впевнено сказати, що поблизу літнього сонцестояння на півночі України вони не закінчуються — вечірні сутінки поступово переходять у ранкові, а над північною частиною горизонту навіть опівночі помітні відблиски зорі. Чим далі на північ — тим вони яскравіші й тим довша тривалість періоду таких «білих ночей».