Калейдоскоп - прилад, що створює красу
Його називають калейдоскопом, а винайшов його в 1814-1815 роках англійський фізик Д. Брюстер у ході експериментів з полярізацією світла. У 1817 році він запатентував свій винахід й заключив договір на виготовлення калейдоскопів.
Зазвичай, калейдоскопи використовувалися для розваги дітей, бо калейдоскоп - це іграшка, у вигляді невеликої труби, усередині якої - дзеркала та шматочки різнокольорового скла. Коли калейдоскоп повертають, шматочки скла перемішуються й, вібиваючись у дзеркалах, створюють різноманітні красиві малюнки.
Калейдоскоп з грецької мови перекладається як «дивлюсь красивий вид» (καλος - красивий, ειδος - вид, σκοπιο - дивлюсь)
Математика й принцип роботи калейдоскопа
Калейдоскоп - це труба, усередині якої розміщені дзеркала, що створюють трикутну призму.
В одної з основ призми – подвійне скляне дно , між цим подвійним склом знаходяться шматочки скла, у протилежній основі - окуляр, у який ми дивимося.
При фіксованому положенні калейдоскопа ми бачимо картинку в основному трикутнику, яка відзеркалюючись у стінках-дзеркалах, утворює симетричне зображення.
Важливо й те, що картинка рухається, якщо потрясти калейдоскоп.
А щоб зображення було красивим, у виготовленні калейдоскопів використовують тільки три види трикутників, але найпоширеніший - рівносторонній, у якого всі сторони дорівнюють 60 градусам.
Два інших варіанти - прямокутні трикутники з кутами 90,45,45 градусів та 90,60,30 градусів:
Калейдоскоп - це не просто іграшка, це прилад для математичних роздумів, створення краси та пошуку натхнення.
Кажуть, якщо ви маєте калейдоскоп із 20 скляними шматочками, й будете прогортати його 10 разів на хвилину , то вам знадобиться 500 000 мільйонів років, щоб роздивитися всі його узори.
Данилова Анастасія, 9Б
Перископ, або прилад, що дозволяє зазирнути за ріг
Перископ – це оптичний прилад, що дозволяє дивитися на предмети, недоступні для прямого нагляду. Сконструйований із системи дзеркал та призм, які відібражають світло й зображення , він дає можливість нагляду через трубку.
Прототип перископа винайшов Йоганн Гутенберг у 1430-х роках, його пристрій дозволяв пілігримам дивитися поверх голів у натовпі на фестивалі в Аахені (Німеччина).
Ян Гевелій описав перископ у своїй роботі “Селенографія, або опис Місяця” у 1647 р. Він же вперше запропонував використовувати перископ для військових цілей.
Французький вчений Іполит Марія-Деві в 1854 запропонував морський перископ, що складається з труби і двох розгорнутих під кутом 45 ° дзеркал.
Працездатний призматичний перископ для підводного човна було вперше реалізовано США під час громадянської війни 1861-1865 рр., американцем Томасом Х. Доуті.
Перший справжній та працездатний перископ запатентований у 1845 році американською винахідницею Сарою Метер. Їй вдалося серйозно вдосконалити цей пристрій та довести його до практичного застосування в збройних силах. Так, у період громадянської війни в США солдати приєднували перископи до своїх рушниць для потайної та безпечної для себе стрілянини.
Французький винахідник і вчений Деві в 1854 пристосував перископ для військово-морських сил. Його влаштування складалося з двох розгорнутих під кутом 45 градусів дзеркал, які розміщувалися в трубі. А перший перископ, застосований на підводному човні, винайшов американець Доуті під час громадянської війни США 1861-1865 років.
Перископ для підводних човнів
Перископ Артура Кребса та Жана Рея 1889 року для французького підводного човна Gymnote
У першу світову війну солдати сторін, що воювали, також використовували перископи різних конструкцій для стрільби з укриттів.
Перископна гвинтівка в 1915 році
Під час Другої світової війни ці пристрої знайшли широке застосування на полях битв. Крім підводних човнів, вони використовувалися для спостереження за супротивником з укриттів та бліндажів, а також на танках.
Перископічна труба розвідника.
Практично з моменту появи підводних човнів перископи використовуються для здійснення спостереження при знаходженні субмарини в підводному положенні. Відбувається це на умовній «перископній глибині».
Вони призначені для уточнення навігаційної обстановки на морській поверхні та виявлення літаків. Коли підводний човен починає занурюватись, труба перископа втягується в корпус субмарини.
Зараз перископи допомагають бійцям ЗСУ боронити нашу Україну.
Дзеркальний перископ використовують у різних областях, наприклад, медичне обладнання, військове, як іграшку, у підводних човнах та промислових системах.
Дзеркальний перископ представляє собою трубу, у якій розташовані два дзеркала, які звернені на 45 градусів до горизонту, ці дзеркала називаються «відбиваючі».
Принцип роботи:
Коли світло, відбите від об’єкту, потрапляє на верхнє відбиваюче дзеркало, воно відбивається під кутом і падає на нижнє дзеркало, а з нижнього дзеркала світло направляється до глядача. Така система дозволяє дивитися на об’єкти, що розташовані за перешкодами або поза прямої лінії зору, без необхідності переміщення спостерігача.
Отож порахуємо плюси й мінуси цього пристрою:
"+"
• Простота конструкції:
Дзеркальні перископи відрізняються відносно простою конструкцією, що робить їх дешевими у виробництві й роботі.
• Ефективність: Вони забезпечують гарну якість зображення й дозволяють спостерігати за об’єктами навіть за наявності перешкод.
"-"
• Обмежений кут огляду:
Кут дзеркальних перископів обмежений розмірами та розташуванням дзеркал, що може бути недостатньо для певних завдань спостереження.
• Обмежена точність:
Через відображення від дзеркал можуть виникати спотворення або втрата якості зображення.
Цікавий факт - перископ часто порівнюють з очима гіпопотама, тож дізнаймося чому. Насправді вся морда гіпопотама – це комплексний перископ, утворений з очей, вух, носа, язика, вібрисів і шкірних рецепторів. Але саме очі виконують основну роль: у доісторичних гіпопотамів орбіти очей піднімалися над черепом типу стеблинок, що дозволяло тримати їх над водою, коли тіло залишалося переважно під водою. Їхні очі фізично знаходилися над черепом як перископ на підводному човні. Звичайні бегемоти мають очі, розташовані високо на черепі, але вони не мають стебел.
Данилова Анастасія, 9Б