Шумеро-аккадський бог Уту

Шумеро-аккадська міфологія являє собою багате зібрання богів, кожен з яких виконував свою унікальну роль у житті давніх цивілізацій Месопотамії.

Одним із центральних богів цього пантеону був Уту – Бог сонця та справедливості в шумеро-аккадській міфології, відомий також під аккадським іменем Шамаш. 

Спочатку Уту і Шамаш були двома різними божествами, представляли відповідно шумерську та аккадську традиції, однак у староакадський період вони злилися в один образ. Уту/Шамаш шанувався як єдине сонячне божество протягом усієї історії Стародавньої Месопотамії, причому в текстах могли паралельно використовуватися, як шумерське, так і аккадське імена.

Ім’я Уту/Шамаш в шумерській мові перекладається як «світлий» або «сяючий», що підкреслює його роль як бога сонця. Уту був сином бога місяця Нанни (Сін) та богині Нінгаль, а його сестрою була богиня Інанна  (Іштар). Дружиною Уту вважалася Шенірда , в аккадській традиції – Айя. 

Щодня вранці бог сонця Уту долав гори Машу, прорубуючи в них прохід кривим кинджалом, перетинав небо на своєму вогняному човні, освітлюючи світ і приносячи світло людям, а потім зникаючи за горами ввечері. Уночі він спускався в підземне царство, несучи померлим світло, їжу та воду, за що отримав епітет «сонце мертвих душ». Сонце символізувало не лише світло, але й життєдайну силу, що підтримує життя на Землі.

Уту виконував роль судді як серед богів, так і серед людей. Як божество всевидячого світла, Уту/Шамаш вважався охоронцем справедливості та істини. Вже з ранніх періодів шумерської історії його шанували як бога-суддю, який виконував функцію покровителя й захисника, даруючи пророцтва.

До нього зверталися за допомогою у вирішенні конфліктів і встановленні справедливості. Його судочинство поширювалося як на земне життя, так і на потойбічний світ. Саме він вручає закони цареві Хаммурапі на знаменитій стелі.

Головними центрами поклоніння Уту були міста Урук, Ларса та Сіппар, де знаходилися його храми під назвою Ебаббар («білий дім»). В Уруці Уту вважався засновником першої царської династії.

Хоча Уту мав менше значення в шумерському пантеоні порівняно з аккадською версією Шамаша, його функції як бога сонця, справедливості й помічника в повсякденному житті робили його важливим для давніх шумерів. Його шанували як захисника мандрівників, мисливців і скотарів. Він був доброзичливим богом, до якого зверталися по допомогу в складних ситуаціях. Уту уособлює світло, істину та закон, і його культ продовжував впливати на релігійні уявлення регіону навіть після занепаду Шумера.