Embedded Files
Відкриття вітаміну D. Форми вітаміну D
“Сонячний вітамін” — вітамін D — одна з головних поживних речовин для нашого організму: він настільки важливий, що його відсутність приводить до виникнення серйозних проблем зі здоров’ям.
Часто його називають «вітаміном сонця», бо він виробляється в нашому організмі, коли ми піддаємося впливу сонячного світла.
"Мадонна з немовлям" Альбрехт Дюрер, 1512 р.
«Сонячний вітамін», а точніше його дефіцит в організмі людини, спричиняв захворювання, які були відомі ще задовго до того, як він був офіційно відкритий та названий вітаміном D. Перші симптоми рахіту, саме так називається захворювання, викликане дефіцитом вітаміну D, описані в медичній літературі середини ХVІІ-го століття. Звісно, на той момент причини та методи лікування хвороби були невідомі. Багато картин відомих художників епохи Відродження демонструють розповсюдження такої хвороби як рахіт серед дітей. Наприклад, робота "Мадонна з немовлям" Альбрехта Дюрера.
Упродовж тривалого часу причини виникнення рахіту ніхто не знав. Проте лікарі завжди вважали його наслідком недостатності харчування. Також було доведено, що дітлахи, які відносно добре харчувалися, проте зростали в приміщеннях без сонячного світла, не гуляли на свіжому повітрі, також страждали від викривлення кісток. Але, як виявилося згодом, рахітом страждали не тільки діти бідняків, які проживали в трущобах. Радіологічний аналіз кісток дітей найзаможнішої родини з XV по XVIII століття Флоренції Медічі виявив явні ознаки рахіту в 6 їхніх принців. В одного з них, наслідного принца Філіппо Медічі (1577 — 1582), який помер у п'ять років, спостерігається аномальне збільшення черепа, а також наслідки рахіту.
Портрет принца де Філіппо Медічі Алессандро Аллорі, 1582 р.
Френсіс Гліссон
Уже в XV столітті рахіт був одним із поширених захворювань в Європі. Деякий час рахіт називали «англійською хворобою», оскільки в Англії відзначалася висока частота поширення його тяжких форм. Класичний опис рахіту подав у 1650 році англійський анатом і хірург Френсіс Гліссон у трактаті «De rachitide». Однак історія пошуку причин рахіту й методів його лікування тривала практично 270 років від перших описів клінічної картини захворювання.
Лише в першій половині ХІХ століття в наукових роботах та трактатах з’являється припущення щодо можливого зв’язку між кількістю «спожитих» сонячних променів та міцністю людського скелету. Проте воно не було сприйняте серйозно науковою спільнотою аж до 1900-х років. У той час учені вперше помітили, що гончі, які вживали риб'ячий жир, не хворіли на рахіт. Надалі процес вивчення вітаміну йде значно швидше. У 1921 році вчені підтверджують роль сонячного світла в розвитку рахіту. Польський лікар Гульдчинський установив можливість запобігання й навіть лікування рахіту в дітей шляхом опромінення їх світлом сонця чи ультрафіолетовими променями кварцової лампи. А вже в 1922 році американський науковець Ельмер Макколлум виявив нову речовину. Оскільки незадовго до цього вже були відкриті вітаміни А, В і С, то здалося цілком логічним назвати новий четвертий за рахунком вітамін в алфавітному порядку, а саме вітамін D. У 1928 році німецький хімік Адольф Віндаус отримав Нобелівську премію за дослідження структури вітаміну D.
Адольф Отто Рейнгольд Віндаус
Вітамін D — це загальна назва цілої групи біологічно активних сполук, до складу яких входять жиророзчинні вітаміни D1, D2, D3, D4, D5, D6. Усі вони були відкриті з 1920 по 1930 роки в Німеччині. D1 — суміш ергокальциферолу і люмістеролу, D2 — ергокальциферол, D3 — холекальциферол, D4 — дигідроергокальциферол і D5 — ситокальциферол.
Найбільш поширеними і єдиними корисними формами для людини є D2 і D3. Саме про них ідеться в тому випадку, коли говорять «вітамін D» без зазначення конкретного номера.
За своєю природою це секостероїди. Вітамін D3 виробляється фотохімічним шляхом під впливом ультрафіолетових променів з протостеролу 7-дегідрохолестеролу, який присутній в епідермісі шкіри людини і більшості вищих тварин. Вітамін D3 присутній у деяких продуктах харчування, але сам процес перетворення на активну й необхідну нашому організму форму досить складний і має три складові:
холекальциферол (D3) — вихідний неактивний фактор, що виробляється епідермісом під УФ-світлом або потрапляє в організм з їжею, а також у вигляді біодобавок;
кальцифедіол — перетворена форма D3, яка циркулює в нашій крові, саме за нею визначають рівень вітаміну D в організмі;
кальцитріол — завершальна форма D3, яка є активною і є тим самим багатофункціональним стероїдним гормоном.
Кальцитріол
Кальцифедіол
Вітаміни D2 і D3 відносно стабільні при високій температурі, але легко руйнуються під впливом окислювальних агентів і мінеральних кислот.
Знання цілющих властивостей “сонячного вітаміну” допомагає нам дбати про здоров’я.
Якобчук Максим, 8Б
Роль вітаміну D в організмі людини
Завдяки вітаміну D кальцій у кишечнику краще засвоюється, “сонячний” вітамін також допомагає підтримувати необхідну концентрацію кальцію і фосфату в сироватці для забезпечення нормальної мінералізації кісток.
При дефіциті вітаміну D кістки стоншуються, стають крихкими або деформованими.
Чому так відбувається?
Кісткова тканина складається з води, яка становить 50% її маси, жиру — 15%, білків — 12%, мікроелементів (кальцію, фосфору, магнію) — 23%. Щоб «упакувати» мікроелементи в кістку належним чином, організм потребує участі вітаміну D. Без нього або в умовах його недостатньої кількості організм намагається позбутися від зайвого кальцію разом із сечею.
Через нестачу вітаміну D нирки не встигають утилізувати кальцій разом із сечею. Це викликає накопичення кальцію в нирках у вигляді осаду — піску. Згодом такі небажані «запаси» перетворюються в каміння, а раніше здорова людина — на хворого сечокам’яною хворобою.
Окрім того, кальцій, який не засвоюється організмом, може відкладатися на стінках судин, серцевих клапанах та в інших органах — це називається кальцинозом. Холестеринові бляшки, на поверхні яких осідає кальцій, стають більш важкими та, відірвавшись, можуть спричинити інфаркт або інсульт.
Активне вивчення протягом останніх років метаболізму вітаміну D показало, що, крім добре відомої ключової ролі вітаміну D в мінеральному обміні, його активні метаболіти чинять значний вплив на всі види обміну речовин.
Без вітаміну D3 не можливі такі функції в організмі:
обмін кальцію та фосфору, що забезпечує розвиток кісток і їхній нормальний ріст (кальциферол забезпечує профілактику рахіту в дітей);
регуляція мінерального обміну, яка запобігає виникненню остеопорозу.
Вітамін D3 виконує такі функції:
підвищує м'язовий тонус і забезпечує м'язи ефективним метаболічним обміном, сприяючи їхньому зростанню й розвитку;
підвищує і зміцнює імунітет;
необхідний для нормального функціонування щитовидної залози;
забезпечує нормальне згортання крові;
потрібний для підтримки нормального метаболізму;
допомагає організму відновлювати мієлінову оболонку нервових волокон, цілісність якої необхідна для електричної провідності нервових імпульсів;
бере участь у зростанні й розвитку нейронів і нейронних мереж;
регулює серцебиття і підтримує артеріальний тиск у нормі;
зупиняє й запобігає зростанню ракових клітин і новоутворень;
виступає профілактикою дегенеративних захворювань: хвороби Альцгеймера, старечого слабоумства, порушення когнітивних функцій, депресії в літніх людей, аутоімунних захворювань.
Таким чином, D3 — вітамін, необхідний організму для його повноцінного функціонування, для підтримки імунітету й високого супротиву інфекційним захворюванням, у тому числі ГРВІ та грипу, а також для цілісності й міцності кісток та скелета.
Більше того, вітамін D3 допомагає м'язам витримувати великі навантаження і швидше відновлюватися після них. Тому він необхідний і для серця, адже це найбільш витривалий і важливий м'яз у людському організмі.
Мозку «вітамін сонця» допомагає синтезувати імунні клітини, що зміцнює імунітет і дозволяє швидко придушувати інфекції.
Він виступає профілактикою цукрового діабету, оскільки регулює вироблення інсуліну підшлунковою залозою і підтримує нормальний рівень глюкози в крові.
Вітамін D3 навіть підвищує настрій, бо сприяє виробленню «гормону радості» — серотоніну.
Лебедєва Софія, 8А
Шляхи отримання вітаміну D
Існує два шляхи отримання вітаміну D:
• D2 (ергокальциферол) міститься в їжі, переважно в грибах та злаках, жирній рибі, яєчних жовтках та печінці.
Наприклад, порція з 85 г райдужної форелі або пструга, приготована на пару, забезпечує приблизно 60% нижньої межі добової норми вітаміну D або 12,06 мкг. Надзвичайно корисною є печінка тріски, лосось, тунець та сардини.
Молочні продукти
У молочних продуктах міститься значна кількість вітаміну D. Коровʼяче, соєве, мигдальне, вівсяне — обирай будь-яке молоко на свій смак, щоб отримати необхідну кількість цього важливого вітаміну.
Одна чашка цільного збагаченого коровʼячого молока з жирністю 3,25% може забезпечити 15,5% від денної норми вітаміну D дорослої людини. Що ж обрати тим, хто не вживає продуктів тваринного походження? Серед рослинного молока найкращим джерелом вітаміну D буде вівсяне або соєве.
Яйця
Скрембл, омлет, пашот, бенедикт та ще десятки варіацій приготування цього надкорисного продукту. Усе для того, щоб отримати необхідну кількість вітаміну D з самого ранку. Найбільше цього вітаміну в яєчному жовтку.
Але навіть без складних способів приготування 1 варене яйце забезпечує 5,4% від добової норми вітаміну D. Це важливий елемент твого раціону.
Гриби
Осіння прогулянка в лісі — чудовий спосіб отримати вітамін D від останніх яскравих сонячних промінчиків перед затяжною зимою. А ще краща ідея — прихопити з собою кошик. Тоді ти зможеш назбирати гриби, які теж є чудовим джерелом вітаміну D.
Цікаво, що гриби, так само як і людина, піддаються впливу ультрафіолетового світла. Завдяки цьому після сонячної погоди цей продукт буде містити більше вітаміну D та стане ще кориснішим. Учені зафіксували, що деякі гриби можуть мати навіть 10 мкг вітаміну D на 100 грамів.
Щоб правильно скласти свій раціон, потрібно враховувати добові потреби вітаміну. У 2016 році Європейський комітет з безпеки харчування встановив таку рекомендовану денну норму споживання вітаміну D, незалежно від статі: дітям 6 — 11 місяців — 10 мкг (400 МЕ); дітям старшим року і дорослим — 15 мкг (600 МЕ). Варто зазначити, що багато європейських країн установлюють власну норму вживання вітаміну D залежно від сонячної активності протягом року. Наприклад, у Німеччині, Австрії та Швейцарії нормою з 2012 року вважається споживання 20 мкг вітаміну на день, оскільки в цих країнах кількість, одержувана з продуктів харчування, недостатня для підтримки необхідного рівня вітаміну D в плазмі крові — 50 наномоль/літр. У США рекомендації злегка відрізняються: людям віком від 71 року радять уживати 20 мкг (800 МЕ) на день. Багато експертів визнають, що мінімальна кількість отриманого вітаміну D має бути збільшена до 20 — 25 мкг (800 — 1000 МЕ) на день для дорослих і літніх людей. У деяких країнах наукові комітети та громади з харчування змогли досягти підвищення рівня добової норми для досягнення оптимальної концентрації вітаміну в організмі.
• D3 (холекальциферол) виробляється безпосередньо в організмі людини, а саме в шкірі. «Сонячний вітамін» синтезується в нашій шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання сонячного світла. Ось як це відбувається.
Коли УФ-промені діють на шкіру, речовина, що міститься в ній (7-дегідрохолестерин), поглинає ці промені і перетворюється на пре-вітамін Dз.
Далі пре-вітамін Dз перетворюється в більш стабільну форму — холекальциферол.
Вітамін Dз транспортується до печінки, де знову перетворюється на іншу форму. А далі до нирок, де відбувається друга окислювальна реакція, яка перетворює його на активну форму вітаміну D — 1,25-дигідроксивітамін D3 (кальцитріол).
Обидва типи виконують подібні функції, засвоюються в тонкому кишківнику та є важливими для підтримки здоров’я людини. При цьому D3 краще засвоюється та має довший період дії в організмі.
Оскільки природно ми отримуємо вітамін D саме завдяки сонячним променям, його синтез напряму залежить від пори року. Наприклад, узимку сонце стоїть нижче над горизонтом і УФ-промені проходять через товщу атмосфери під більшим кутом, що значно знижує їхню інтенсивність і здатність стимулювати вироблення вітаміну D. У жителів багатьох регіонів це призводить до дефіциту вітаміну D в цей період. А ось улітку сонце знаходиться високо над горизонтом і УФ-промені досягають землі в більшій кількості, і це збільшує синтез вітаміну D.
Незважаючи на те, що наш організм здатний самостійно виробляти вітамін D, потреба в ньому може зростати в декількох випадках. Темний колір шкіри знижує здатність організму поглинати ультрафіолетову радіацію типу В, необхідну для вироблення вітаміну. Крім цього, застосування сонцезахисного крему з SPF фактором 30 знижує здатність синтезувати вітамін D на 95 відсотків. Для того, щоб стимулювати вироблення вітаміну, шкіра повинна бути повністю доступна сонячним променям. Люди, які живуть у північних частинах Землі, у забруднених регіонах, що працюють уночі і проводять денний час у приміщенні, або ті, хто працюють удома, повинні забезпечити надходження достатнього рівня вітаміну з продуктів харчування.
Кравець Яна, 8А
Винахід соляріїв.Сучасний погляд на засмагу
Золотий відтінок епох: від соціального клейма до краси
Уявіть собі світ, де колір шкіри був не просто відтінком, а цілою соціальною біографією! Століття тому засмага була не просто кольором шкіри, а справжнім вироком долі — немилосердним знаком приналежності до важкої фізичної праці. Аристократи того часу були справжніми майстрами маскування: вони ретельно ховалися від найменшого сонячного променя, перетворюючи блідість на справжній культ витонченості та недосяжності.
Революція Коко Шанель: народження нового стандарту краси
У 1920-х роках відбулася естетична революція, яка перевернула уявлення про красу з ніг на голову! Геніальна Коко Шанель зробила неймовірне — вона перетворила засмагу з клейма на символ розкоші, свободи та сучасності. Її поява на публіці із золотистим відтінком шкіри стала справжнім маніфестом нової епохи, який назавжди змінив уявлення про красу.
Від медицини до краси: еволюція сонячних ванн
Чи знали ви, що слово "солярій" має надзвичайно глибокі корені? Походячи від латинських "sol" — сонце та "solarius" — сонячний, воно буквально означає "сонячне повітря". У стародавніх цивілізаціях — Римі, Китаї, Індії — сонячні ванни були набагато серйознішою справою, ніж просто косметична процедура. Це була справжня медична маніпуляція, свого роду містичний ритуал зцілення та очищення.
Технологічний прорив 1975 року: наукове диво
Випадкове відкриття німецьких учених Фрідріха та Йорга Вольфів стало справжньою технологічною революцією, яка назавжди змінила наше уявлення про взаємодію людини та сонця! Вивчаючи вплив ультрафіолету на спортсменів, вони виявили дивовижний ефект рівномірного потемніння шкіри — наче природа сама розкрила одну зі своїх найглибших таємниць.
Користь чи ризик: наукові дослідження
Професор Хакан Олсон з Лундського університету виділив цілу низку несподіваних переваг засмаги, які здивували б навіть найбільших скептиків:
• Природне виробництво вітаміну D — наче маленька сонячна фабрика всередині нас.
• Зниження ризику тромбоутворення — наче щит для наших судин.
• Профілактика діабету — попередження хвороби м'яким дотиком сонця.
• Потенційний захист від деяких пухлин — як природній бар'єр здоров'я.
Сучасні солярії: технологія комфорту та безпеки
Сьогоднішні солярії — це набагато більше, ніж просто пристрої для засмаги:
• високотехнологічні системи естетичного перетворення;
• інструменти психологічної підтримки та релаксації;
• медичні пристрої для оздоровлення та відновлення.
Головні переваги сучасних соляріїв:
• рівномірна та якісна засмага;
• максимальний комфорт;
• повна безпека;
• естетичне задоволення.
Баланс і турбота: правила сучасної інсоляції
Найголовніше — знайти золоту середину. Експерти радять справжню енциклопедію турботи про себе:
• уникати прямих сонячних опіків — ваша шкіра не полігон для експериментів;
• ураховувати індивідуальні особливості шкіри — кожен з нас унікальний;
• бути особливо обережними людям зі світлою шкірою — щадний режим активовано;
• використовувати захисні креми з SPF — наче броня для вашої шкіри;
• уникати сонця в найактивніші години (11:00 — 16:00) — час відпочивати в тіні.
Сьогодні немає єдиного стандарту краси. Головне — це здорова, доглянута шкіра, яка сяє зсередини. Засмага — лише тимчасове захоплення, а турбота про себе — вічна цінність.
Пам'ятайте: не сонце робить вас красивими, а ви робите красивим сонце! Випромінюйте любов, турботу та позитив!
Бітна Надєжда, 8Б
Page updated
Google Sites
Report abuse