Свята в дні осіннього рівнодення

Але земна вісь має невеликий кут нахилу (приблизно 23,5°), тому виходить так, що Сонце завжди більше освітлює лише одну з півкуль. Тільки двічі на рік воно однаково світить і на Північну, і на Південну півкулю, тому вони обидві отримують по 12 годин сонячного світла. Саме це явище і називається рівноденням.

Термін «рівнодення» (англ. equinox) з’явився від латинського слова «equinoxium», що можна перекласти як «рівність між днем і ніччю".

Явище рівнодення є на всіх планетах, які мають вісь із нахилом, але з різною періодичністю. До прикладу, на Сатурні це явище трапляється кожні 15 років: останнє рівнодення там було 11 серпня 2009 року, а наступне слід чекати 6 травня 2025 року

Дата осіннього рівнодення не є сталою і щороку варіюється в межах між 20 та 23 вересня. 

В давньогрецькій міфології вересневе рівнодення символізує історію богині Персефони — доньки богині врожаю Деметри. Персефону викрав бог Аїд і забрав до підземного світу, щоб одружитися з нею. Оскільки Деметра була богинею родючості, то її смуток призвів до неврожаїв та голоду. Зевс змусив Аїда повернути доньку Деметрі, але тільки на дев’ять місяців у році. Кожної осені Персефона повертається в підземний світ, щоб провести три місяці з Аїдом, а Деметра тим часом відмовляється виконувати свої божественні обов’язки щодо вирощування рослин — тому люди в холодний сезон нічого не вирощують і не збирають врожай.

В кельтській язичницькій міфології осіннє рівнодення називали Мабоном або святом «другого врожаю». Люди дякували богам за літо, приносили їм жертви й намагалися задобрити майбутню зиму, будуючи вівтарі з фруктів та овочів. 

Переселенці з Європи привезли з собою свято врожаю до нової країни — США, де воно лягло в основу сучасного американського Дня подяки.

Друїди в Мабон вшановували Бога Лісу - Зелену Людину, приносили дари деревам. Для підношень зазвичай використовувалися хмільні напої нового врожаю (сидр, вино, пиво). Крім того, в день осіннього рівнодення друїди піднімалися на вершини пагорбів і проводили там якомога більше часу, заряджаючись енергією останнього літнього сонця. 

У цей же період друїди й волхви проводили різні магічні ініціації. Темні маги намагалися втекти й в темну половину року осягали магію, далеку від цивілізації. Світлі маги, навпаки, залишалися з людьми для того, щоб допомогти їм пережити важкі часи. Саме день осіннього рівнодення допомагав магу визначити, яким шляхом йому слід іти. На Мабон можна проводити ритуали для вибору шляху, реалізації справжніх бажань, цілей та іншого.

В Японії святкують Хіган і також вшановують предків, роблять прибирання в домі, моляться за загиблими й дякують богам за врожай.

У Китаї ще за часів династії Чжоу в дні рівнодення правителі приносили жертви — Сонцю навесні, а Місяцю — восени. В період першого повного Місяця після осіннього рівнодення китайці відзначають Свято Місяця або Свято середини осені. Люди випікають спеціальні тістечка в формі повного Місяця, які символізують об’єднання. Тістечками обмінюються з родичами та друзями, влаштовують вечірки та проводять масштабні фестивалі, а  вечорами під місячним сяйвом накривають столи в садах,  обов’язково запалюють свічки та моляться богині Місяця.

Головний кулінарний символ Свята Середини Осені - це місячні пряники. Їх прийнято дарувати рідним і друзям як побажання благополуччя та щастя.

Святу Осіннього Рівнодення давні слов’яни приділяли особливу увагу з давніх-давен. Вірили, що в цей день дуже міцним стає зв’язок з померлими пращурами й обов’язково вшановували могили. Відзначали Новоліття: свято нового життя, після якого починалися весілля й сватання.

Осіннє рівнодення ще з давніх часів вважалося особливою датою, яку називали також «Днем сили». Наші предки вірили, що в цей час можна було отримати підтримку Вищих сил – але це вдавалося лише тим, хто володів Таємними знаннями. Древні слов’яни пов’язували цю дату з богом торгівлі та творчості Велесом і влаштовували гучні гуляння на його честь. Святкували аж два тижні: 7 днів до та 7 днів після осіннього рівнодення.

Пекли круглий пиріг з капустою чи фруктами. Якщо він не підгорить і тісто добре зійде, родину чекає достаток.

Обов’язково прибирали оселю, викидали чи спалювали старі речі. Це мало прибрати негативну енергію в домі. Звичай, схоже, дійшов аж до наших часів. Ходили босоніж по землі. Так можна було зарядитися енергією та здоров’ям.

Вмивалися з річки чи джерела для краси й здоров’я. Вода цього дня має чудодійну силу, і вмитися варто з самого ранку після пробудження, щоб позбутися негативної енергії.

Збирали горобину й калину. Гілки розкладали вдома для захисту від нечисті.

Вважалося, що день осіннього рівнодення особливо сприятливий для очищення та захисту від злих сил. Люди проводили обряди очищення домівок: палили свічки, окропляли житло святою водою, розвішували трави та обереги. Ці дії допомагали захистити себе й свою родину від негативного впливу на весь зимовий період.

У православних церквах напередодні осіннього рівнодення настає свято Різдва Пресвятої Богородиці або Друга Пречиста. У язичницькі часи це було свято богині Рожаниці — покровительки вагітних жінок, молодих матерів та маленьких дітей. На Другу Пречисту наші пращури починали підготовку до зими: на пасіках утеплювали вулики, заготовляли на зиму ягоди калини та проводили останній збір лікарських трав. З цього дня починався й сезон сватань.