Embedded Files
Земля — це унікальний космічний об'єкт, невтомний мандрівник, що рухається в просторі навколо — Сонця та своєї осі. Ці рухи визначають ритм нашого життя, творять чудеса, які ми часто сприймаємо як буденність.
Планета обертається підставляючи Сонцю то один бік, то другий. Сонце освітлює спочатку одну частину Землі. а потім — іншу. Там де освітлена частина земної кулі — буде день, а на неосвітленій — буде ніч.
Земля обертається проти годинникової стрілки й здійснює повний оберт навколо своєї осі майже за 24 години (добу).
Виникає таке запитання: котра година, коли ви стоїте в тій частині, яка освітлюється Сонцем, порівняно з тим самим місцем на темній стороні Землі? Ось тут-то і вступають до гри часові пояси.
Ці невидимі межі, що простягаються по всій земній кулі, виникають завдяки сферичній формі Землі та її обертанню навколо осі.
Часові пояси, що визначають наші добові ритми, є прямим наслідком цього руху, які відображають неоднакову освітленість поверхні нашої планети. Коли на одному боці світанок лише розфарбовує горизонт, на іншому боці люди вже занурюються у вечірні сни. Цей вічний обмін світлом та темрявою визначає плин часу на нашій планеті.
Повний оберт, а це 360°, наша Земля робить за 24 години (1 доба). Можемо визначити на скільки градусів обернеться Земля за 1 годину. 360°: 24 год = 15°.
Розділити всю Землю на 24 годинні пояси по 150 у кожному, а за нульову лінію взяти Гринвіцький меридіан - середину нульового пояса запропонував канадський інженер-зв'язківець Сендфорд Флемінг (Sandforf Flemming, 1827-1915).
Гринвіцький меридіан
Чому це сталося? Задовго до ракет і комп'ютерів саме сталеві магістралі стали першим технологічним стимулом для зміни обліку часу.
18 листопада 1883 року американські й канадські залізниці перевели годинник на всіх залізничних станціях, що привело до новаторської концепції часових поясів в усьому світі. У XIX столітті міста встановлювали власний місцевий час: сонце в зеніті означало полудень, тобто два міста, які перебували на відстані 200 км одне від одного, мали різний час.
Цей метод протримався аж до 1800-х років, коли в Північній Америці налічувалося щонайменше 144 різних часових поясів.
В середині 1800-х років, коли поїзди стали популярними в США та Канаді, а залізниці почали перевозити все більше пасажирів і вантажів по всьому континенту, скоординована система хронометражу стала питанням не просто ефективності, а національної безпеки.
А вже за рік Флемінг допоміг скликати у Вашингтоні Міжнародну меридіанну конференцію, на якій Гринвіцький меридіан обрали як єдиний нульовий меридіан для всіх країн.
Гринвіцький мерідіан
Усередині пояса час приймається всюди однаковим, а на границі переводять стрілки на годину вперед або назад. При цьому відхилення від природного сонячного часу не повинне було перевищувати 30 хвилин. Було вирішено, що границі поясів не обов'язково повинні проходити строго по меридіанах - з метою зручності вони погодяться з державними й адміністративними границями. Тому в деяких регіонах, які живуть за поясним часом, відхилення часу від сонячного може досягати години й більше. У наші дні більша частина світу живе саме за поясним часом - просто тому, що це зручно. Поясний час - це час у межах певного часового поясу, що дорівнює часу його середнього меридіана.
Якщо ви шукаєте мапу, на якій вказані всі часові пояси, то вам може виявитися корисною повна діаграма, яка представлена нижче. Ви можете швидко дізнатися, як змінюється час зі сходу на захід, враховуючи відстань, пройдену від обраного місця або часового поясу.
Київський час в Україні
Близько 85% території України (приблизно 527 тис. км²) розташовано в другому годинному поясі (східноєвропейському). Лише незначну частину Закарпатської області на заході й Харківської, Луганської, Донецької на сході перетинають перший і третій годинні пояси.
Тому для зручності по всій території України діє час другого часового поясу UTC+2. Він називається — київським часом, тому що на околицях Києва проходить середній меридіан другого поясу – 30º сх. д.
Всесвітній час
Першими способами вимірювання часу були сонячні годинники, які використовували тінь від сонця.
З часом з'явилися механічні годинники, які стали популярними та зручними. А сучасні атомні годинники, в основі яких знаходяться атоми цезія, є надзвичайно точними і використовуються для визначення всесвітнього часу.
Нульова година, інакше кажучи, точка відліку, визначається меридіаном, що проходить через Гринвіцьку обсерваторію в Лондоні. Спочатку ця точка називалася GMT, або «середній час за Гринвічем».
Пізніше цю абревіатуру було замінено на UTC, що означає «універсальний координований час». Таким чином, будь-який час у світі розраховується як кратний UTC. Наприклад, час у Києві дорівнює UTC+3. Це означає, що він знаходиться на три години пізніше, ніж Гринвіцький час. Або
Всесвітній час — середній сонячний час гринвіцького меридіана (Greenwich Mean Тime, GМТ). В астрономії його за традицією позначають UT (Universal Тime).
Зараз час встановлюється за допомогою всесвітнього координованого часу (UTC), який є зручнішим для цивільного використання. Часові пояси навколо земної кулі описуються як додатне або від'ємне зміщення від UTC: негативні зміщення у часових поясів на захід від нульового меридіана, позитивні — на схід. Часові пояси можуть бути скориговані в стандартну сезонність. Для тих країн і регіонів, де переходять на літній час, зміщення відносно UTC також змінюється (зазвичай +1 година).
Від стародавніх цивілізацій до сучасного глобалізованого суспільства, розвиток людства та технологій вимагав більш точного й координованого вимірювання часу. Світовий час став основою для зручності та точності в міжнародних відносинах, торгівлі та звичайному житті кожного з нас.
З появою всесвітнього координованого часу (UTC) людство отримало зручний інструмент для узгодження часу в глобальному масштабі. Ця система стала важливим елементом сучасної цивілізації, полегшуючи комунікації, транспорт і співпрацю різних частин світу.
Отже, історія виникнення світового часу — це історія розвитку людства, прагнення до точності та гармонії у взаємодії з навколишнім світом. І сьогодні, коли ми дивимося на годинник, ми можемо відчути цей зв'язок з минулим і майбутнім, де кожна мить є частиною великого космічного ритму.
Лінія зміни дат і меридіан. Але найбільш вражаюча мить настає, коли ви перетинаєте лінію зміни дат. Це уявна межа, яка розташована приблизно вздовж 180-го меридіану, але з кількома вигинами, щоб уникнути розділення країн та територій. Коли ви перетинаєте цю лінію зі сходу на захід, ви додаєте один день до свого календаря, ніби проникаєте в невидиму петлю часу, що дозволяє побувати у майбутньому. І навпаки, коли ви рухаєтеся з заходу на схід, ви віднімаєте один день, ніби повертаєтеся у минуле.
Ця загадкова лінія зміни дат є символом нашої здатності керувати часом і простором, даруючи нам можливість подорожувати крізь дні та ночі, змінюючи стрілки годинника й адаптуючи своє життя до нових ритмів.
Отже, історія виникнення світового часу — це історія розвитку людства, прагнення до точності та гармонії у взаємодії з навколишнім світом. І сьогодні, коли ми дивимося на годинник, ми можемо відчути цей зв'язок з минулим і майбутнім, де кожна мить є частиною великого космічного ритму.
Гузинін Давид, 7А
Page updated
Google Sites
Report abuse