Розмаїття сучасних фарб

1. В'яжуча (плівкоутворююча) речовина  під час висихання утворює плівку.

2. Пігмент зумовлює колір фарби. За хімічним складом пігменти й виготовлені з них фарби розділяють на мінеральні (неорганічні солі або оксиди металів) й органічні (складні сполуки, в основному рослинного або тваринного походження). І ті, і інші можуть бути як природного, так і штучного походження.

Деякі  мінеральні пігменти:

Діоксид титану (білий).  Діоксид титану (хімічна формула TiO2) називають білий неорганічний порошок. Ось уже понад сто років його виробляють у промислових масштабах і використовують у різних галузях.

Завдяки нетоксичним властивостям, здатності розсіювати світло, стійкості до ультрафіолету та ультрабілого кольору, діоксид титану застосовують у різноманітних виробах, адже він підвищує білизну, яскравість та привабливість продукції.

Акрилові фарби — водорозчинні фарби на основі акрилової смоли. Акрилові фарби й лаки використовувати можна абсолютно на будь-якій нежирній основі. Це може бути скло, полотно, дерево, метал тощо. Якщо фарба ще свіжа, її легко і просто змити з поверхні звичайною водою, але якщо вже засохла, то будуть потрібні спеціальні розчинники для її видалення.

Акварельні фарби складаються з пігмента та водорозчинної сполучної речовини: гуміарабіку, тваринного клею (утворюється при гідролізі колагену) чи цукру. Різноманітні добавки (наприклад, мед, гліцерин) збільшують пластичність і надають інших ефектів. Головна особливість акварелі (лат. aqua - «вода») – це прозорість її фарб. Унікальність цієї живописної техніки в тому, що вона може повністю обходиться без білил. Замість них залишають білий колір паперу, який просвічується крізь прозорі фарби, а потрібний колір виходить при змішуванні фарб на палітрі або при накладанні їх одна на одну прямо на папері. Звідси й складність цієї техніки: на відміну від гуаші, акварель практично не терпить переробок. Невдало написане місце новим перекриттям можна тільки затемнити, але зробити світлішим вже не можна. Зазвичай такі переробки замість кольору дають бруд. Тому перед тим, як зробити перший мазок пензлем, художник повинен подумки уявляти собі весь подальший хід роботи.

Акварельні фарби замішують на основі природного гуміарабіку або декстрину. Це такі смоли рослинного походження. А в якості пластифікаторів використовують мед, гліцерин або цукор. Тому й пишуть на упаковках “Акварель медова”. Гуміарабік — тверда прозора маса, яка виділяється різними видами акацій (Vachellia seyal), складається з некрохмальних й нецелюлозних полісахаридів.

Темперні фарби. Ці фарби  готують на основі сухих порошкових мінеральних пігментів і (або) їхніх синтетичних аналогів. Сполучною речовиною темперних фарб слугують емульсії — розведений водою жовток цільного курячого яйця, сік рослин тощо.

Олійна пастель. Це унікальний художній матеріал, який можна застосовувати, створюючи як малюнок, так і живописне полотно. Вона містить пігменти, змішані з воском і олією, що надає їй м'якості, насиченості кольору та ефекту мазка, схожого на олійний живопис.

Воск ─ органічна речовина рослинного або тваринного походження, утворена з естерів — вищих жирних кислот і вищих, переважно одноатомних, спиртів. 

Олії ─ естери гліцеролу і ненасичених жирних кислот.

Будівельна фарба. Вони існують будь-яких видів, включно з гумовими, масляними, керамічними, магнітними, аерозольними, а також багатьма іншими видами даного ЛКМ. Але найбільш популярними є водоемульсійні. Їх виготовляють на водній основі.

Розрізняють силіконові, акрилові, латексні, полівінілацетатні та водно-дисперсні фарби.  Емалеві фарби. У них як основа застосовується лак, завдяки якому покрита поверхня виходить вишукано глянсовою.

Емалі придатні для внутрішніх та зовнішніх робіт.  

Алкідна фарба.Фарби такого типу виготовляються на основі алкідної смоли. Це суперміцний і суперстійкий до агресивних дій матеріал, що має різкий запах.