Embedded Files
Гало. Сонячний стовп
"На другий день, заледве розсвітало, криваві зорі згубу передвістили. Від моря чорні хмари потягнулись, чотири сонця прагнучі покрити; спахнули сині блискавки... Ой бути страшному грому!"
Це рядки зі «Слова о полку Ігоревім», визначної пам’ятки давньоруської літератури, що розповідає про похід князя Ігоря на половців у 1185 році.
Літературознавці вбачають у чотирьох сонцях чотирьох князів, які брали участь у поході. Інші науковці вважають, що мова йде про незвичайне астрономічне явище.
Джек Лондон
Англійський письменник Джек Лондон у своєму творі “Стежиною примарних сонць” описує ситуацію: троє героїв, знаходячись у засніженій, морозній місцевості, спостерігають за рідкісним атмосферним явищем.
"По кожен бік сонця — сонячні примари, тому здається, що на небі не одне сонце, а три. Розлитий у повітрі іній схожий на діамантовий пил."
"А навкруги — сніг і тиша. На небі — три сонця, а повітря наповнене блискучим діамантовим пилом."
"Погода була ясною й холодною. Сонце на довгий час затрималося в небі, з кожного його боку сіяли примарні сонця, а в повітрі виблискував іній."
В оригіналі це описано так:
"On either side the sun are sun-dogs, so that there are three suns in the sky. The frost-dust is like the dust of diamonds."
"And all about is the snow and the silence. And in the sky are three suns, and all the air is flashing with the dust of diamonds."
"It is clear weather, and cold. The sun stay longer in the sky, and there are sun-dogs flashing on either side, and the air is bright with frost-dust."
Дане явище можна було б сміливо назвати магією, але оскільки ми не в середньовіччі, щоб вірити у містику, цьому диву природи вже давно знайшли фізичне пояснення. І дали йому назву – гало.
Гало – це група атмосферних оптичних явищ. Воно виникає навколо Сонця чи Місяця і має переважно форму кола.
Фізичне пояснення явища гало пов'язане з крижаними кристаликами, які утворюються у верхніх шарах атмосфери, від їхньої структури та характеру поведінки залежить форма та вид гало. У ширяючих мікрокристалах льоду переломлюються промені Сонця, відбиваючись від граней і розкладаючись на спектр. У результаті утворюється світлове коло або дуга. Гало можна спостерігати будь-якої пори року. Найчастіше гало виникає в морозну погоду при підвищеній вологості біля землі та у верхніх шарах тропосфери (5-10 км над поверхнею землі). Найбільш сприятливі умови для гало – наявність яскравого сонця, високої вологості та міцного морозу. Особливо часто гало зустрічається за полярним колом, де умови для утворення крижаних кристаликів найбільш сприятливі.
Однак, як уже згадувалося раніше, гало має багато різновидів. Одні з таких: паргелій і сонячний стовп, про які ми й поговоримо далі.
Сонячний стовп - візуальне атмосферне явище, оптичний ефект якого являє собою вертикальну смугу світла, що тягнеться від Сонця під час його заходу або вночі. Також спостерігаються стовпи від Місяця, яскравих планет або наземних джерел світла, граней шестикутних плоских або стовповидних крижаних кристалів, зважених у повітрі. Плоскі кристали викликають сонячні стовпи, якщо сонце знаходиться на висоті 6 градусів над горизонтом або за ним, стовпчики - якщо сонце знаходиться на висоті 20 градусів над горизонтом. Такі кристали утворюються у високих перистих хмарах, найчастіше в перисто-слоїстих. При низьких температурах подібні кристали також можуть утворюватися і в нижніх шарах атмосфери або від горизонтальних торців чи граней крижаного стрижня.
Паргелій - оптичне природне явище, коли частки води застигають у повітрі й починають відбивати промені, і виходить світлова пляма. На небі з'являється «хибне Сонце». Сила світіння більша, ніж у гало. Залежно від розташування кристаликів виходять різні оптичні явища. Коли Сонце низько над горизонтом, виникає первинний паргелій із кутом 22 градуси. Можливе формування вторинного явища чи навіть третинного на 66 градусів. При віддаленні на 120 одиниць явище виглядає як крапка на колі.
Це округло-горизонтальна або навкологоризонтальна дуга («вогненна веселка») — один із видів гало, відносно рідкісний оптичний ефект в атмосфері, що виражається у виникненні горизонтальної веселки, локалізованої на тлі легень, високо розташованих перистих хмар.
Феномен проявляється за певних умов:
- сонце має бути вищим за 58 градусів над горизонтом;
- у небі повинні бути перисті хмари;
- плоскі шестикутні кристали льоду в хмарах повинні розташовуватися горизонтально.
Канівець Анастасія, 9Б
Сонячна свічка
Сонячна свічка – вражаючий оптичний ефект, коли навколо сонця утворюється вертикальний стовп світла. Це найчастіше спостерігається на сході чи заході сонця, коли воно знаходиться низько над горизонтом.
Фізична основа полягає у відображенні сонячних променів плоскими шестикутними кристалами льоду в атмосфері.
Ці крихітні кристали падають паралельно землі, відбиваючи світло під кутом близько 90 градусів і створюючи видимий світловий стовп.
Історія спостережень сягає корінням у давнину. Стародавні греки та римляни описували подібні "небесні знамення", вважаючи їх божественними ознаками. Наукове вивчення почалося в ХІХ столітті, коли з'явилися перші систематичні записи та дослідження.
Подібні явища можна спостерігати при місячному світлі (місячні стовпи), а також штучному освітленні в умовах морозної погоди. Найбільш сприятливі умови для виникнення: холодна температура, чисте повітря та наявність інверсійних шарів.
Багато культур оточили це явище містичним змістом. У скандинавській міфології його пов'язували із проявом сил природи, у слов'янських традиціях вважали провісником змін.
Сучасна наука використовує супутникову зйомку та комп'ютерне моделювання для вивчення процесів. Ці дані допомагають покращувати прогнозування погоди та розуміння атмосферних явищ.
Для спостереження рекомендується вибирати місця з чистим горизонтом у холодну пору року. При фотографуванні корисні поляризаційні фільтри та коригування експозиції.
Кожне спостереження сонячної свічки – рідкісна можливість побачити одне з найкрасивіших природних явищ, що демонструють дивовижну гру світла та матерії в атмосфері.
Євсюк Павло, 9Б
Page updated
Google Sites
Report abuse