Embedded Files
Прилад нічного бачення (ПНБ) - клас оптико-електронних приладів, що забезпечують оператора зображенням місцевості (об'єкта, цілі тощо) в умовах недостатньої освітленості. Прилади цього виду знайшли широке застосування при нічних бойових діях, для ведення потайного спостереження (розвідки) в темний час доби і в темних приміщеннях, водіння машин без використання фар, що демаскує тощо.
Незважаючи на низку переваг, які вони дають своєму власнику, зазначається, що переважна більшість наявних моделей не здатна надати можливість периферійного зору, що зумовлює необхідність спеціальних тренувань для їх ефективного застосування.
Прибори нічного бачення, у першу чергу, - аналоговий прилад, з серцем у вигляді електронно-оптичного перетворювача.
Його ще можна назвати фотопомножувачем, коли при потраплянні невеликої кількості світла на чутливий сенсор виробляється значно більше світла, щоб можна було бачити картинку на екрані.
Спектр оптичного випромінювання
Світло можна розкласти на спектр різних кольорів, де кожен колір відповідає фотону певної довжини хвилі. У приладах нічного бачення використовується інфрачервоне випромінювання, яке людина не бачить.
Потрапляючи в прилад нічного бачення, фотони інфрачервоного випромінювання досягають світлочутливої поверхні, яка називається фотокатодом.
Електронно-оптичний перетворювач
Фотокатод за принципом роботи чимось схожий на сонячні панелі. Як і панель, він перетворює фотони на електрони.
А як відомо з фізики, електрони – це крихітні субатомні частинки, ключовою особливістю яких є здатність переносити електрику ланцюгом. Але заряд їх недостатній.
Тому надалі вони проходять через фотопомножувач, який є фотоелементом, і множаться на виході.
Після цього величезна кількість електронів спрямовується до люмінофорного екрану, де створюють крихітні спалахи світла, перетворюються назад на фотони, які ми бачимо через лінзи окуляра.
На виході фотонів набагато більше ніж на вході. У результаті виходить набагато яскравіше зображення, ніж те, що ми бачимо без посилення світла.
Військові, оперативники, мисливці та астрономи – усі вони використовують прилади нічного бачення з різних причин.
Розпізнавання об'єктів у темряві реалізується шляхом використання трьох технологій, втілених під час розробки відповідних типів приладів:
мають електронно-оптичний перетворювач (ЕОП);
цифровий;
тепловізійний.
Найбільшою популярністю користується приціл нічного бачення.
Нічне та тепловізійне бачення – це не те саме, але їх легко сплутати. Прилад нічного бачення підсилює світло, тоді як тепловізійний прилад виявляє теплові сигнатури (докладніше нижче).
Основна відмінність між приладами нічного бачення полягає в тому, чи є вони аналоговими або цифровими.
Аналогові пристрої відображають зображення у відтінках зеленого та чорного. Чому зелений? Людське око може розрізняти відтінки зеленого легше, ніж відтінки будь-якого іншого кольору.
З механічного погляду аналогові пристрої простіше своїх цифрових аналогів. У них не використовується програмне забезпечення, що робить їх менш схильними до збоїв, хоча при цьому вони більш тендітні і тому більш схильні до фізичних пошкоджень.
Аналоговий пристрій
У двох словах, цифрове нічне бачення набагато ефективніше. Моделі середнього та високого класу можуть створювати кольорові зображення, захоплювати відео та підтримувати накладення на екран.
Деякі з цих розширених функцій потребують програмного забезпечення, що призводить до зменшення надійності та збільшення кількості потенційних збоїв. Аналогові технології нічного бачення більше не розробляються активно, тоді як цифрові лише починають розвиватися. І майбутнє однозначно за ними.
Цифровий пристрій
На відміну від нічного бачення, тепловізійний зір взагалі не потребує освітлення. Деякі пристрої відображають зображення в чорно-білому кольорі, причому темніші відтінки чорного є більш інтенсивними джерелами тепла. Об'єкти, що здаються сірими або білими, виділяють мало тепла або взагалі не виділяють його.
Тепловізійний пристрій
Інші теплові пристрої відображають зображення в райдужних тонах. При цьому об'єкти, що випромінюють тепло, здаються червоними, помаранчевими або жовтими. Холодніші об'єкти виглядають синіми, фіолетовими або зеленими. Як правило, ці пристрої корисніші, коли користувачеві потрібна можливість точного визначення температурних діапазонів.
Чорно-білі моделі передають зображення з більшою чіткістю, що робить їх кращим вибором для простого виділення людей та тварин з решти навколишнього середовища.
Чорно-біла модель тепловізійного пристрою
Залежно від типу конструкції та особливостей її застосування прилади нічного бачення поділяються на:
• монокуляри, призначені для спостереження одним оком і зовні нагадують зорову трубу;
• біноклі, оснащені двома комплектами вхідних лінз та окулярів;
• окуляри – прилади з однією трубкою.
Монокуляр
Монокуляри ідеально підходять для того, щоб тримати одне око, пристосоване до реальних умов освітлення. Це допомагає почуттям рівноваги та робить вас менш сприйнятливими до раптових спалахів яскравого світла, тому що тільки одне око буде тимчасово засліплене.
Бінокль
Біноклі зазвичай забезпечують кращу дальність та чіткість зображення, ніж монокуляри за порівняною ціною. При цьому вони менш дезорієнтують, особливо недосвідчених користувачів.
Стріляти через бінокль, як правило, простіше, якщо ви не використовуєте приціли та аксесуари, призначені для використання з приладами нічного бачення.
Окуляри для нічного бачення можуть бути обладнані як монокулярною, так і бінокулярною системою. Прилади з монокулярною системою використовують одну фотокатодну трубку для передачі зображення і, як правило, більш легкі та компактні.
Другий варіант, у свою чергу, забезпечує огляд через дві фотокатодні трубки, що дозволяє отримати більш об'ємне зображення та покращує сприйняття глибини.
Один із ключових аспектів, яким володіють окуляри для нічного бачення — це їхня здатність надавати зображення високої роздільної здатності навіть в умовах мінімального освітлення.
На фото: ворог у прицілі ночного бачення, село Липці Харківської області, грудень 2024.
Островерх Микита, 9Б
Page updated
Google Sites
Report abuse